iPress | Міжнародна преса українською

Запобігти наступній пандемії. Поєднання глобальної охорони здоров'я та ШІ для національної безпеки. Головне з публікації National Interest:Сполучені Штати стрімко впроваджують штучний інтелект (ШІ) у фінансах, обороні та соціальних мережах. Проте ШІ й досі недостатньо використовують там, де це нагально важливо для безпеки американців: у запобіганні наступній пандемії. Поки мільярди вкладають в інструменти, що оптимізують ринки та споживчу поведінку, у глобальні системи епідеміологічного нагляду, здатні зупиняти спалахи ще до того, як вони досягнуть берегів США, інвестують порівняно небагато. Це не просто змарнована можливість. Це вразливість у сфері національної безпеки.Спалахи продовжують виникати – від нових штамів грипу до Еболи та Зіки. Уряди регулярно спрямовують величезні ресурси на захист від геополітичних і технологічних загроз, водночас інвестуючи порівняно мало в готовність до пандемій. Ігнорування епідеміологічного нагляду за кордоном є перекладанням витрат: ризики просто переносяться з потенційних бюджетів на запобігання на значно дорожчі заходи екстреного реагування та економічного відновлення в майбутньому. Адміністрація США у своїй Стратегії глобальної охорони здоров'я "Америка насамперед" прямо визначила глобальну безпеку у сфері охорони здоров'я як ключову для того, щоб "зробити Америку безпечнішою, сильнішою та заможнішою". Цей принцип має спрямовувати інвестиції в ШІ вже сьогодні. Одна з причин, чому ШІ залишається недостатньо задіяним у запобіганні пандеміям, полягає в тому, що значна частина світу залишається для нього невидимою. Більшість медичних та епідеміологічних даних, які використовують для навчання систем ШІ, надходить із країн із високим рівнем доходу, хоча багато спалахів виникають або прискорюються деінде. Приватні постачальники медичних послуг у країнах із низьким і середнім рівнем доходу вже генерують клінічну інформацію, але без безпечних систем інтеграції цих даних в універсальні платформи епідеміологічного нагляду їхня цінність для громадського здоров'я втрачається. Результатом є глобальна асиметрія даних: у деяких умовах передова аналітика стає високоточною, тоді як в інших прогалини в нагляді зберігаються. Патогени не визнають кордонів. Прогалини в нагляді за кордоном безпосередньо означають запізніле виявлення, повільнішу реакцію та вищий ризик удома.Втім технології для закриття цих прогалин вже існують. За прогнозами, у світі витрати на ШІ мали сягнути 1,5 трлн доларів у 2025 році, що свідчить: капітал не є обмеженням. Проте в самих Сполучених Штатах витрати на ШІ у сфері охорони здоров'я торік становили лише 1,4 млрд доларів, і навіть ця цифра вводить в оману. Приватні та комерційні інвестиції у ШІ для охорони здоров'я значною мірою спрямовані на підвищення ефективності всередині системи, а не на епідеміологічний нагляд на рівні населення. Інфраструктура нагляду у сфері громадського здоров'я, побудована на основі клінічних даних, залишається порівняно недофінансованою та фрагментованою, особливо на міжнародному й міжвідомчому рівнях (наприклад, між структурами національної безпеки та охорони здоров'я). Головна проблема полягає не в нестачі технологій чи коштів. Проблема в тому, що не вдається розгорнути й інтегрувати інструменти на основі ШІ там, де раннє виявлення спалахів у різних частинах світу може запобігти ризикам для життя американців.Деякі країни вже демонструють чого можна досягти за допомогою епідеміологічного нагляду на основі ШІ. Під час пандемії COVID-19 Руанда використовувала ШІ для захисту медиків на передовій та вдосконалення епідеміологічного нагляду – від роботів, що вимірюють життєві показники і доставляють їжу та ліки, до чатбота , який надавав поради 580 000 громадянам із грудня 2020 року до липня 2022 року. Під час спалаху вірусу Марбург у 2024 році країна застосовувала прогнозну аналітику машинного навчання, діагностику на основі ШІ та роботів, що знезаражують медичні відділення.

Україна продовжує бити по тилу росіян. Під ударом логістика та склади. Вступ Тома Купера до тижневика Дональда Гілла:Отже, маємо те, що маємо: вже середина квітня цього року. Минулими вихідними був Великдень для православних християн. І що нового: протягом останніх двох днів, принаймні номінально, діяло припинення вогню у війні в Україні.Узгоджене за посередництва ОАЕ й оголошене росією, воно тривало 32 години: від суботи, 16.00 за місцевим часом (13.00 за Гринвічем) до опівночі неділі (21.00 за Гринвічем). Зеленський у відповідь запропонував триваліше припинення бойових дій і отримав відмову від Пуддінга: Москва хоче всеосяжного врегулювання.Уже в неділю о 07:00 ранку за місцевим часом українці повідомили лише про 2 299 порушень: росіяни звинуватили українців у всього-на-всього 1 971 порушенні. Станом на ранок понеділка Київ говорив уже про 7 696 порушень (зокрема 1 355 обстрілів і 6 226 атак дронами)…Інакше кажучи: війна фактично просто тривала. Головна відмінність від останніх тижнів і місяців полягала в тому, що не було великих атак БПЛА та ракет, а також у тому, що сторони обмінялися 175 військовополоненими, плюс великою кількістю тіл загиблих.Водночас вихідними більшість ЄС (і значна частина НАТО), а також Україна, затамували подих з іншої причини: через вибори в Угорщині.Тим часом, уже достеменно відомо: Орбан не просто програв, а партія "Тіша" Мадяра здобула дві третини більшості. Це "добре", бо дає новому уряду змогу не лише знешкодити, а й повністю демонтувати систему, яку Орбан встановлював останні 16 років.Для України найважливіше те, що "Орбана більше немає". Насамперед це відкриває шлях до того, щоб ЄС профінансував уряд у Києві на 90 млрд євро протягом наступних двох років: аби втримати його на плаву у фінансовому сенсі.…не дивно, що на дещо інше майже ніхто не звертає уваги.Окрім того, що Орбан, щось на кшталт "духовного батька IQ47", програв, передвиборча кампанія в Угорщині вельми наочно висвітлила кілька пікантних деталей. Або принаймні мала б.Наприклад, той факт, що не лише IQ47 і Пуддінг, а й Нетаньягу та його уряд стали на бік Орбана й втручалися в угорські вибори. Намагалися вплинути на них. Тобто анти-ЄС/НАТО альянс не обмежується "якимось незначним угорським політиком плюс його прихильниками у США та росії десь далеко", а включає Ізраїль (а отже, і, який сюрприз: імовірно, "союзника США/Заходу" ОАЕ теж). Не дивно, що IQ47 відрядив свого віцепрезидента до Будапешта, Пуддінг робив безліч обіцянок і поступок, а Нетаньягу відправив туди свого сина, його уряд відкрито підтримав Орбана і пильно стежив тощо…Оскільки я, як то кажуть, "божевільний" і, безперечно, ще й дивакуватий ґік, це таки змушує мене замислитися.Що тоді думають люди, які представляють і підтримують таку поведінку, або принаймні заплющують на неї очі (а це, власне, більшість урядів ЄС і Єврокомісія). Подумайте про заяви й позиції такого штибу?А, так: публікувати таке посилання – це "антисемітизм" і/або антидемократичність, і/або багатополярний світ, і/або лівакувата слабкість… так?…хм… не знаю чому, але це починає нагадувати мені всіх тих, хто висміює росіян, коли вони спорожнюють свої кладовища танків та артилерії, щоб компенсувати втрати в Україні, але не висміює США, коли ті починають повертати до служби KC-135, що зберігалися на їхніх власних "цвинтарях", щоб замінити… е-е… це ж були не "втрати" – від війни з Іраном…Найперше й очевидно, я відхиляюся від теми, це цілком неважливо і повністю не має значення – передусім для України, не кажучи вже про її решту прихильників у ЄС (і НАТО), що президент США та прем'єр-міністр Ізраїлю відкрито співпрацюють із російським мегаломаном, який веде війну на винищення України, або з потенційним диктатором, що блокує 90 млрд євро фінансової допомоги ЄС, покликаної втримати Київ на плаву протягом наступних двох років…Лише люди, абсолютно нездатні серйозно аналізувати війну, могли б узагалі додуматися почати з'єднувати такі точки.

Рознесені до біса. Загроза США перекрити Ормузьку протоку створює нове ризиковане протистояння. Головне з публікації Wall Street Journal:Через кілька годин після того, як мирні переговори США з Іраном у Пакистані зірвалися, Трамп заявив, що ВМС почнуть блокаду, "розшукуватимуть і перехоплюватимуть" судна, які платили Ірану за прохід через протоку, а потім почнуть очищати водний шлях від морських мін. Він додав, що будь-які іранські сили, які відкриють вогонь по американських військах або комерційному судноплавству, будуть "рознесені до біса".Блокада розпочинається в понеділок о 10:00 за східним часом США, повідомило Центральне командування США. Цей крок відбувається після того, як віцепрезидент Джей Ді Венс завершив 21-годинні переговори в Ісламабаді без угоди, звинувативши Тегеран у відмові прийняти американські умови щодо його ядерної програми.Хоча американські військові мають ресурси і спроможності для здійснення такої блокади, нинішні та колишні американські посадовці, а також аналітики кажуть, що утримувати контроль над цим водним шляхом може бути значно важче.Такий крок відкриває нову нестабільну фазу шеститижневого конфлікту, переводячи його від ударів по військових цілях до кампанії з відкритим часовим горизонтом із контролю над протокою. Перспектива такої блокади може запустити високоризиковане протистояння, яке перевірить, у кого вищий поріг болю – у Тегерана чи у світових ринків.Блокада дасть США час для розмінування та створення захищеного коридору для комерційного судноплавства, але будь-які нові іранські атаки швидко ускладнять цю місію.Цей вузький водний шлях відкритий з боку іранського узбережжя, і будь-які операції там залишатимуться вразливими до мін, дронів і ударних катерів. Хоча Трамп неодноразово вихвалявся "розгромом" іранського флоту американськими військами, воєнізований Корпус вартових ісламської революції все ще зберігає значну частину свого великого флоту маневреніших швидкісних човнів, які він використовує для контролю над протокою. Понад 60% цих швидкохідних ударних і патрульних суден залишаються цілими і далі становлять загрозу.Ціновий шок від паралічу протоки Іраном уже прокочується Азією, де заводи скорочують виробництво, щоб заощадити енергію, а деякі автозаправні станції нормують продаж пального. У низці аеропортів Азії та Європи починає закінчуватися авіапальне, і на відновлення запасів можуть піти місяці. Для країн Перської затоки економічні збитки виглядають найгіршими за десятиліття, перевершуючи навіть наслідки пандемії. Удар по здатності Ірану експортувати свою нафту вдарив би по економіці, яка вже зазнала серйозних втрат. Але, успішно відвантажуючи нафту протягом усього конфлікту, Тегеран принаймні в короткостроковій перспективі пом’якшив удар завдяки нещодавнім надприбуткам. Тегеран також зберігає потужні важелі впливу на світову економіку. Якщо його загнати в кут, він може паралізувати резервні маршрути країн Затоки, завдавши удару по обхідних трубопроводах Саудівської Аравії та ОАЕ, тоді як його регіональні проксі можуть спробувати перекрити критично важливий морський шлях Баб-ель-Мандеб біля берегів Ємену.У неділю Трамп визнав, що ціни на енергоносії можуть не знизитися найближчим часом і можуть бути вищими саме тоді, коли американські виборці підуть на дільниці на проміжних виборах цієї осені. Аналітики кажуть, що велика присутність ВМС США за межами Ормузької протоки дасть Трампу змогу перекривати рух і перехоплювати нафтові танкери. Проте географія Затоки значно тісніша, ніж у Червоному морі, і військові кораблі матимуть менше часу на реакцію, якщо Іран відкриватиме вогонь з узбережжя островів, які він контролює, кажуть аналітики.США також можуть залучити Берегову охорону або сили спеціальних операцій для захоплення танкерів. Берегова охорона, яка підпорядковується Міністерству внутрішньої безпеки, має правоохоронні повноваження для перехоплення суден у міжнародних водах. Що саме станеться із суднами, які перехоплять американські військові, поки що незрозуміло.

Anthropic обмежила доступ до Mythos через кіберризики. Це новий етап у розвитку ШІ. Головне з публікації Bloomberg:У вівторок Anthropic представила Mythos – потужнішу універсальну модель, яка, за словами компанії, істотно перевершує попередні розробки за низкою показників, зокрема в програмуванні та міркуванні. Проте компанія вирішила обмежити її поширення невеликою групою надійних компаній-партнерів через занепокоєння щодо її розширених можливостей у сфері кібербезпеки.Під час тестування Anthropic її внутрішня команда безпеки виявила, що Mythos здатна знаходити, а потім використовувати вразливості "в кожній великій операційній системі та в кожному великому веббраузері, якщо їй поставити таке завдання", йдеться в дописі компанії в блозі. Anthropic сподівається, що обмежений випуск дасть компаніям змогу застосовувати Mythos для пошуку власних кібербезпекових вразливостей до того, як це зроблять хакери.Тим часом OpenAI також завершує роботу над продуктом із ширшими кібербезпековими можливостями, який планує надати вибраним партнерам. Раніше розробник ChatGPT уже представив пілотну програму, покликану "спершу дати ці інструменти в руки захисникам".Багато інсайдерів індустрії ШІ схвально оцінили дії Anthropic, яка давно позиціонує себе як організацію, зосереджену на безпеці, і, вочевидь, відповідально підійшла до виведення цієї технології на ринок. Водночас деяких насторожила модель, яка, за словами одного зі співробітників Anthropic, "повинна лякати".Перші користувачі побачили: Mythos краще самокоригується і загалом "працює більше як старший інженер", помічаючи й усуваючи проблеми, які інші моделі пропускали.Окрім безпекових міркувань, у Anthropic можуть бути й інші причини переглянути свій підхід до випуску моделей, зокрема необхідність дозувати використання обчислювальних ресурсів. Mythos – це велика й дорога система, яка з'являється в момент, коли Anthropic вже й так насилу встигає задовольняти стрімко зростаючий попит на свої наявні продукти.Рішення утриматися від ширшого випуску Mythos також може допомогти відповісти на інше нагальне занепокоєння Anthropic та її конкурентів: як стримувати китайські компанії у сфері ШІ.Anthropic, OpenAI і Google, зазвичай запеклі конкуренти, тепер обмінюються напрацюваннями про те, як не дати китайським розробникам ШІ копіювати їхні моделі за допомогою техніки, відомої як ворожа дистиляція.Під час дистиляції розробник намагається витягнути результати з однієї "моделі-вчителя", щоб допомогти навчити іншу "модель-учня". Деякі форми дистиляції широко визнані, наприклад, коли ШІ-лабораторії створюють менші, ефективніші версії власних моделей. Але в Кремнієвій долині побоюються, що китайські компанії використовують цю тактику, щоб будувати конкуруючі системи ШІ зі схожими можливостями за значно нижчою ціною.Наразі вважається, що США випереджають Китай у розробці ШІ. Але Китай заполоняє ринок доступними й потужними моделями, які ризикують підірвати здатність таких компаній, як OpenAI та Anthropic, брати вищу плату за свої продукти. За однією з оцінок американських посадовців, несанкціонована дистиляція коштує компаніям США мільярди доларів щорічного прибутку.OpenAI звинуватила DeepSeek у витягуванні великих масивів даних через систематичне надсилання запитів до її інтерфейсу програмування застосунків і приховування джерела цих запитів. Якби таке зробила компанія, розташована у США, OpenAI могла б спробувати заблокувати їй доступ до сервісу та подати до суду. Коли ж користувачі перебувають у Китаї й діють через приховані канали, зробити це складніше.Microsoft і OpenAI раніше вже розпочали розслідування ймовірних практик DeepSeek. У лютому цього року OpenAI також надіслала до Конгресу меморандум, у якому зазначила, що виявила тривалі й витончені спроби дистиляції з боку акторів із Китаю та росії.

російська протиповітряна оборона у 2026 році. Частина 2. Дещо з допису Дональда Гілла:У війні в Україні більшість ліній бойового зіткнення проходять у глибині суходолу, без властивих узбережжю вразливостей. Щоб пробити діру в обороні для далекобійних дронів, FPV-дрони й артилерія атакували засоби оборони на передньому краї. Потім дрони літакового типу атакували системи протиповітряної оборони, розгорнуті далі в тилу.Радари забезпечують раннє і надійне виявлення, тому саме вони є першою ціллю. Коли їх уже немає, ракетні системи працюють повільніше й менш ефективно.Батарея С-400, розміщена на авіабазі Приморсько-Ахтарськ, є частиною інтегрованої мережі протиповітряної оборони російських військ в Україні. Дальність її ракет у 400 км дозволяє діставати до Дніпра. Дальність її радара у 600 км потенційно дає змогу виявляти повітряні цілі в Сумах. Вона забезпечує можливості виявлення і перехоплення для засобів ППО меншої дальності на окупованих територіях. Система С-400 у Криму могла б забезпечувати взаємний захист авіабази. Системи С-400, розміщені в Луганську або Донецьку, також забезпечували б перекриття зон захисту з іншими системами та становили б більшу загрозу для українських МіГ-29, які намагаються бомбити російські передові позиції. Що меншу відстань має пролетіти ракета, то менше часу український пілот має на реакцію і ухилення.Авіабаза Приморсько-Ахтарськ використовується для зберігання і запуску далекобійних дронів. У серпні 2025 року її захищала батарея С-400, що складалася з радара виявлення, радара наведення і шести пускових установок. Проте Україна все одно змогла пошкодити три об’єкти на базі 1 серпня 2025 року.Перш ніж атакувати радари ППО або самі системи озброєння, їх потрібно виявити. Відкриті джерела можуть відстежувати частину цих засобів за допомогою комерційних супутникових знімків. Україна має власні джерела, включно із засобами РЕБ, які відстежують сигнали від окремо розташованих радарів виявлення та радарів наведення, пов’язаних із системами озброєння. Україна також отримала від Швеції два літаки ASC 890, які можуть не лише виявляти російські ракети і дрони, що наближаються, а й фіксувати сигнали радарів на відстані до 400 км. Крім того, НАТО також збирає інформацію зі своїх супутникових, повітряних і наземних сенсорів, що відстежують сигнали від радарів і засобів РЕБ. НАТО передає ці дані Україні в модифікованому вигляді, а Україна їх підтверджує.Щоразу, коли росія вмикає радар, його сигнали виявляють. росія змушена залишати частину радарів виявлення увімкненими, щоб забезпечувати попередження про можливі українські атаки. Якщо Україна проводить атаку, тоді вмикають більше радарів виявлення, щоб підвищити шанси на виявлення українських дронів. Потім вмикають радари наведення, щоб уражати дрони. Ці сигнали збирають і поєднують із зображеннями та іншими даними. Якщо після випромінювання сигналу радари переміщують, їх можуть втратити з поля зору. Якщо ж вони надто довго залишаються нерухомими, то стають ціллю. Для їх ураження спрямовують дрони літакового типу, використовуючи рельєф місцевості та інші чинники для визначення найкращого маршруту підходу до системи ППО.Українські далекобійні дрони знищили такі цілі, як радар раннього виявлення системи С-400 у Саратові, за 1500 км від України, а також радари раннього попередження і виявлення та чотири пускові установки системи С-400 у Новоросійську. Інтерактивна база даних Tochnyi відстежує багато інших випадків ураження російських засобів ППО на великій відстані, а також інші удари, які не потрапили до публічного обліку.Коли ППО в межах вузького коридору зазнає поразки, дрони і ракети можуть проходити крізь нього майже без втрат або взагалі без них і атакувати цілі в глибині росії.Численні атаки на завод мікроелектроніки "Кремній Ел" у Брянську є ще одним доказом того, що російська ППО виснажена.

Світ завмер після ультиматуму Трампа Ірану. Після погрози знищити цивілізацію почалась пошукова операція шляху до відступу. Головне з публікації Wall Street Journal:О 8:06 ранку у вівторок президент Трамп висунув найдраматичніший ультиматум за час свого президентства: якщо Іран не укладе угоду впродовж наступних 12 годин, "ціла цивілізація загине сьогодні вночі, і її вже ніколи не вдасться повернути".Менш ніж за дев'яносто хвилин до свого дедлайну Трамп відступив, написавши в соцмережі, що погодився на двотижневе припинення вогню з Іраном і призупинить можливі удари за умови негайного відкриття Ормузької протоки.Упродовж кількох днів Трамп попереджав, що бомбитиме іранські мости, електростанції та іншу цивільну інфраструктуру, наполягаючи, що народ країни "буде готовий страждати заради свободи". Схоже, погрожуючи знищити країну з населенням 93 мільйони людей, він водночас, здавалося, залишав двері відчиненими для угоди, яка дала б змогу відвернути катастрофічні удари.Поки години спливали, Трампа закликали відступити всі – від Папи Лева до актора Бена Стіллера. Посадовці адміністрації приймали телефонні дзвінки від керівників компаній і політичних союзників, які намагалися зрозуміти, чи є погроза Трампа блефом, чи прелюдією до ескалації.Європейські посадовці зібралися на телефонну розмову і здебільшого переконали себе, що Трамп відступить. На Волл-стріт трейдери та керівники поставилися до цього дня так само, як і до інших дедлайнів Трампа, які наставали й минали: як до переговорного прийому, який, на їхню думку, найімовірніше мине без катастрофи.За словами посадовців однієї з арабських держав, менш ніж через 30 хвилин після допису Трампа іранські посадовці повідомили Єгипту, що Тегеран припинив прямі контакти з американськими перемовниками. Представники кількох арабських урядів попередили, що погроза президента, ймовірно, матиме для іранського Корпусу вартових ісламської революції протилежний ефект, адже той дав зрозуміти, що занурить регіон у темряву, якщо іранську інфраструктуру буде атаковано.Допис Трампа став головною новиною в Ізраїлі саме тоді, коли люди там готувалися до завершення Песаха. Колишній премʼєр Ізраїлю Ехуд Ольмерт прочитав його незадовго до того, як у центральній частині Ізраїлю пролунали сирени, що попереджали про загрозу іранського ракетного удару, і змусили його спуститися до бомбосховища у власному будинку. "Я схильний не сприймати заяву президента Трампа буквально, – сказав Ольмерт із укриття. – Хочу вірити, що він мав на увазі: ми знищимо режим. Я не думаю, що ми можемо прийняти будь-яке знищення – повне чи часткове – іранської цивілізації".О 9:00 міністр оборони Піт Гегсет і голова Обʼєднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн підключилися до щоденної захищеної відеоконференції з командувачем Центрального командування США адміралом Бредом Купером. Купер і військові планувальники в Пентагоні готувалися до можливих ударів по енергетичній інфраструктурі Ірану. Військові планувальники дістали наявні списки цілей, які вже були розглянуті й схвалені військовими юристами.Список цілей був набагато коротшим, ніж погроза Трампа про те, що "кожна електростанція в Ірані вийде з ладу, палатиме, вибухатиме". Кожна ціль була юридично допустимою, оскільки мала чіткий зв'язок із військовими та силовими структурами.Невдовзі після цього з'явилися перші сигнали, що дедлайн Трампа може посунутися, оскільки союзники США домагалися більшого часу для дипломатії. Невдовзі після 15:00 премʼєр-міністр Пакистану Шехбаз Шариф публічно закликав Трампа продовжити свій ультиматум на два тижні і підтримати припинення вогню між США та Іраном, своєю чергою закликавши Тегеран на той самий період відкрити Ормузьку протоку як жест доброї волі.О 18:32 Трамп оголосив у Truth Social, що утримається від запланованих ударів. Деякі американські посадовці заявили, що побоюються: Іран не повністю виконає вимоги Трампа, що потенційно знову поставить і Вашингтон, і Тегеран на межу за два тижні.

Америка Трампа починає нагадувати Радянський Союз часів Брежнєва. Так само й її союзи. Головне з допису Едварда Лукаса:Проте за адміністрації Трампа союзники США по НАТО починають віддалятися інтелектуально і геополітично, у спосіб, що нагадує розпад Варшавського договору. Одна з причин – лідерство. Гегемон може бути жорстоким, але не некомпетентним. Навіть у старечому віці Леонід Брежнєв не був настільки публічно лихослівним, як Дональд Трамп. Катастрофічне радянське вторгнення в Афганістан 1979 року виглядає стратегічним шедевром порівняно з війною США проти Ірану.Корупція перетворює переконаних на циніків: це було правдою і для гротескної продажності брежнєвської епохи, і для безсоромної наживи клану Трампа тепер. Так само незрозуміло, що саме нині відстоює НАТО. Обережний лібералізм більшості європейських країн чи бундючний націоналізм "Зробімо Америку знову великою" з його підспівувачами в Угорщині Віктора Орбана, Словаччині Роберта Фіцо та на політичних маргінесах в інших країнах?Невдоволення Трампа НАТО, яке тліло десятиліттями, вилилося назовні, коли держави-члени альянсу дистанціювалися від його провальної війни в Перській затоці. Хоча для формального виходу з альянсу йому потрібне схвалення Конгресу, він каже, що цей крок "не підлягає перегляду", додаючи: "Мене ніколи не переконувало НАТО. Я завжди знав, що це паперовий тигр, і путін теж це знає, між іншим".Питання, яке тепер постає перед європейцями – "що далі?" Попри нескінченні розмови про стратегічну автономію, тобто втечу від гегемонії США, вони так і не спромоглися забезпечити для цього ані грошей, ані політичної волі, ані внутрішньої єдності. Для європейських членів НАТО (600 мільйонів населення і ВВП у 30 трильйонів доларів за паритетом купівельної спроможності) мати справу з росією (населення близько 146 мільйонів і ВВП 7 трильйонів доларів), принаймні на папері і за наявності часу, цілком реально. Поки що, однак, Європа забезпечує лише дві третини придатних до розгортання спроможностей, потрібних для її власної оборони. Вирішальну решту надають Сполучені Штати, зокрема дорогі й важкі для відтворення високотехнологічні системи, такі як супутникова розвідка та зв'язок на полі бою.Проте нинішня війна в Перській затоці похитнула європейські уявлення. Передусім вона показала межі американської могутності. Багато видів озброєнь, які Сполучені Штати використали б для посилення Європи, зокрема системи далекобійних високоточних ударів і протиповітряної оборони, уже використано у війні з Іраном або зарезервовано для неї. США та їхні союзники в Затоці випустили понад 800 ракет Patriot у перші кілька днів війни – істотно більше, ніж 600, поставлених Україні від початку повномасштабного вторгнення росії 2022 року.Вже тепер розбіжності в Європі – між сходом і заходом, північчю і півднем, великими і малими, багатими і бідними – гальмують створення всеосяжної альтернативи НАТО. Насамперед через колосальну вартість заповнення прогалини, сформованої за американським лекалом: щонайменше 1 трильйон доларів упродовж наступних 10 років, за оцінкою Міжнародного інституту стратегічних досліджень.Коли оборона без американського запобіжника розвалюється, життєво важливим стає стримування. Президент Франції Емманюель Макрон у лютому оголосив, що Франція розширює свій ядерний арсенал і залучатиме інші країни до ядерного планування та розгортання. Велика Британія, Франція і Німеччина, відомі разом як E3, ведуть на високому рівні таємні переговори про посилення оборонної співпраці. Польща, схоже, обмірковує власну ядерну програму озброєнь.Ще гірше те, що Сполучені Штати можуть бути не просто ненадійним союзником, а противником. Найімовірніший шлях уперед полягає в тому, що невелике коло охочих країн, можливо, з десяток із 32 членів НАТО – зроблять усе, що зможуть, за наявний час.

Африканська кампанія "Компанії". Як російська мережа впливу поширює антиукраїнську пропаганду в Кот-д’Івуарі. Головне з розслідування France 24: російська мережа впливу "Компанія", що спеціалізується на дезінформаційних операціях і після загибелі Євгена Пригожина, ймовірно, перейшла під контроль Служби зовнішньої розвідки росії, вела масштабну кампанію проти посольства України в Кот-д’Івуарі. Це з’ясували FRANCE 24 Observers та партнери, які проаналізували 76 внутрішніх документів, отриманих The Continent. Із них випливає, що мережа, яка налічує близько 90 фахівців і працює майже у 30 країнах Африки та Латинської Америки, прагне підтримувати лояльних до москви політиків, послаблювати західний вплив і просувати проросійські наративи.Кот-д’Івуар у документах "Компанії" названо "перспективною країною" для запуску операцій впливу. Організація розглядає його як частину "сфери західного впливу" й прагне дискредитувати передусім французьку та американську присутність, а також міжнародну позицію країни щодо України. У період із травня по вересень 2024 року, за даними розслідувачів, було проведено чотири інформаційні операції, три з яких безпосередньо стосувалися посольства України в Абіджані.Однією з головних тем стала фейкова кампанія про нібито вербування івуарійців до української армії. У травні 2024 року в соцмережах почали поширювати підроблені рекламні оголошення, а 12 липня Ghana Web опублікував статтю про нібито появу в Абіджані листівок із обіцянками 3000 доларів і "права на проживання в Європі" за вступ до українських збройних сил. Посольство України категорично заперечило свою причетність і наголосило, що не займається вербуванням, а самих листівок у місті не бачило. У вересні поширювали й фальшиве запрошення на культурний захід від імені посольства, яке також виявилося підробкою. Таким чином, кампанія була побудована навколо підроблених матеріалів, що мали створити враження українського втручання у внутрішні справи країни.Розслідування показало, що "Компанія" не обмежувалася соцмережами. Вона фінансувала публікацію матеріалів у медіа в межах так званого "Проєкту Магадан". Ідеться про 49 статей для івуарійської аудиторії у 22 медіа в період із травня по жовтень 2024 року, а також ще 14 матеріалів для інших африканських країн. На це, за документами, витратили 39 800 доларів. Зокрема, за статтю Ghana Web про вигадану кампанію набору було сплачено 700 доларів. Використовували й іншу схему: безкоштовно надсилали готові тексти в редакції, які друкували їх під виглядом матеріалів від "спеціальних кореспондентів". Один івуарійський журналіст заявив, що не знав про російське походження таких текстів і грошей за них не отримував. Це свідчить, що мережа діяла не лише через платне розміщення, а й через посередників та непрозорі канали постачання контенту.Окремий ефект цих кампаній полягав у поляризації місцевих дискусій. Частина публікацій не містила відвертої брехні, але просувала проросійські або близькі до Альянсу держав Сахелю наративи, граючи на внутрішніх політичних поділах у Кот-д’Івуарі. За словами місцевих співрозмовників журналістів, частина аудиторії схильна автоматично відкидати позицію влади, а тому може легше сприймати й поширювати такий контент.Експерти водночас вважають, що ефект цих кампаній усередині Кот-д’Івуару був обмеженим. Частина матеріалів спричинила "багато шуму" в соцмережах, однак ані журналісти, ані посольство не бачили згаданих фальшивих листівок на вулицях Абіджана. Аналітик Марк-Андре Буавер зазначає, що дезінформаційні атаки на Україну викликали "дуже слабку реакцію" і не мали істотного політичного впливу. На його думку, справжньою ціллю могли бути не стільки івуарійці, скільки зовнішня аудиторія, зокрема країни Альянсу держав Сахелю, яким намагалися нав’язати думку, що уряд Кот-д’Івуару надто тісно орієнтується на Захід.

Епштейн і розвідка. Що було відомо ЦРУ, ФБР та АНБ у справі Епштейна. Головне з останньої частини серії публікацій Джона Шиндлера:У 1980-х роках Епштейн був пов’язаний із міжнародною торгівлею зброєю та іншими сумнівними з погляду законності справами. Є натяки, але це не можна назвати доказом того, що він і його партнер та покровитель Лес Векснер були втягнуті в подібні схеми на Близькому Сході, можливо, навіть у сумнозвісну справу "Іран-контрас", тісно пов’язану з ізраїльською розвідкою. Чутки про те, що Епштейн співпрацював із кількома спецслужбами на Близькому Сході та в Європі, виглядають правдоподібними, а можливо, і дуже ймовірними, але підтвердити це на підставі публічно доступної інформації неможливо.Одна європейська спецслужба з доброю репутацією поділилася зі мною своїми висновками щодо мережі Епштейна. Вона дійшла висновку, що операцією переважно керував Ізраїль, головно через посередників, але спецслужби ще приблизно півдюжини інших держав також мали певні відносини з Епштейном.З огляду на те, чим займався Епштейн, і у своїх ділових справах, і в огидному приватному житті, більша частина якого відбувалася на території США, – просто неможливо, щоб американська розвідка принаймні в загальних рисах не знала про його діяльність до 2008 року.Оскільки Епштейн регулярно спілкувався з іноземними VIP-персонами, зокрема з деякими недружніми до США, можна припустити, що Агентство національної безпеки перехоплювало бодай частину цих контактів. Офіційно інтерес ФБР до Епштейна виник у 2006 році, коли бюро відкрило операцію Leap Year для розслідування діяльності педофіла, але це лише несекретна версія подій. Американські посадовці у сфері розвідки казали мені, що ФБР розслідувало Епштейна задовго до 2008 року, але це була засекречена контррозвідувальна лінія роботи бюро, а не лінія кримінального розслідування, і такі матеріали досі приховані за стіною секретності.Якщо ж Епштейн і мав стосунки з ЦРУ, то до 2011 року вони зіпсувалися: тоді адвокати Епштейна вимагали надати будь-які документи щодо їхнього клієнта, які могли перебувати у розпорядженні ЦРУ. Через три роки адвокати Епштейна подали подібну вимогу і до АНБ. Ці адвокати мали розуміти, що їхні запити буде відхилено, оскільки будь-які такі документи становили б державну таємницю.Схоже, ФБР справді відводило очі від Епштейна та Максвелл. Звідси й дивна заява бюро – вже після масштабного розслідування, що відбулося після арешту та смерті Епштейна у 2019 році, – ніби ФБР не знайшло жодних доказів того, що Епштейн керував будь-якими мережами сексуальної експлуатації. Якщо це правда, то за що саме Гіслейн Максвелл відбуває у в’язниці наступні два десятиліття?У Вашингтоні посилюється тиск із вимогою розкрити повну, неприємну правду про Епштейна, але адміністрація Трампа зачинила двері. Нещодавні хаотичні свідчення генеральної прокурорки Пем Бонді в Конгресі щодо Епштейна, включно з тим, як вона кричала на законодавців, чітко показали: Білий дім має намір рухатися далі, залишивши цей скандал позаду. Потім Бонді заявила, що Міністерство юстиції вже оприлюднило всі файли Епштейна, хоча мало хто вірить, що це правда, тим самим давши зрозуміти: справу закрито.Скандал навколо Епштейна ніколи не зникне через жахливі викриття злочинів і збочень багатьох VIP-персон, але й належно розв’язати цей скандал неможливо без викриття зв’язків мертвого педофіла з розвідувальними службами – зокрема американськими. Один із членів Конгресу вже вимагав, щоб ЦРУ відкрило свої файли Епштейна, але для того, щоб повна правда вийшла назовні, буде потрібен сильніший тиск. Оскільки адміністрація Трампа, схоже, сповнена рішучості й далі приховувати те, чим займалися Джеффрі Епштейн і Гіслейн Максвелл, єдиним шляхом, що лишається, є призначення спеціального прокурора для незалежного від Міністерства юстиції розслідування цієї справи.

Прихована війна росії в Європі загострюється. Наступна катастрофа в Європі не буде випадковістю. Головне з дослідження CEPA:Існують десятки варіацій тактики російської прихованої війни, і багато з них розраховані на катастрофічні наслідки. Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році росія систематично поширює свою війну проти України вглиб Європи. Не маючи змоги протистояти союзникам по НАТО та ЄС у звичайний спосіб, москва розгортає розсіяні операції з навмисно прихованим авторством на європейській суші, морі та в повітряному просторі. Ефективне стримування російської прихованої війни стало постійним викликом для НАТО та ЄС. Союзники об’єктивно обмежені низкою чинників, зокрема нерівномірністю сприйняття загроз, внутрішньополітичними розбіжностями та різними порогами ескалації. Москва добре знає про ці розриви й майстерно їх використовує.Але є глибша проблема, яка додатково посилює ці обмеження. Найгірше те, що союзники послідовно хибно характеризують російську приховану війну. Замість того щоб розуміти різні тактики, з яких вона складається, як єдину комплексну кампанію, їх здебільшого розглядають як окремі випадки. Диверсії зазвичай розглядають правоохоронні органи; кіберінциденти вважають технічними проблемами; пошкодження підводної інфраструктури сприймають як морські інциденти.Проблему додатково ускладнює авторство. російські приховані операції навмисно сконструйовані так, щоб приховувати відповідальність, через що союзникам надзвичайно важко ефективно пройти юридичні процедури й відреагувати вчасно. Москва дедалі більше покладається на маріонеток, кримінальні мережі та посередників, використання яких дає змогу заперечувати причетність, щоб розмити межу між діями держави та злочинністю. Ця неоднозначність – не побічний ефект, а сама стратегія. Упродовж останнього року CEPA провів інтенсивне дослідження російської прихованої війни. Ми проаналізували й відстежили, як механізм цієї війни поширює кремлівську філософію безперервної війни із Заходом; які актори, методи та структура управління задіяні у веденні російської прихованої війни; і, що найважливіше, де саме розташовані ключові вразливості НАТО та ЄС.Наші висновки показують, що стримування зазнало невдачі не через брак усвідомлення, а через брак узгодженості. Щоб ефективно стримувати російську приховану війну, мають відбутися кілька ключових змін. Мабуть, найважливішою з них є вибудова відповідей у межах єдиної системи стримування: кібератаки, пошкодження кабелів, вторгнення дронів, насильство через проксі – це не ізольовані загрози. Це частини єдиної, скоординованої кампанії. Доки союзники не відповідатимуть із такою самою єдністю – узгоджуючи військові, розвідувальні, правові та економічні інструменти в межах однієї системи стримування, – ефективне стримування залишатиметься недосяжним.Крім того, авторство і стримування мають ґрунтуватися на розпізнаванні сукупної картини, а не на судових стандартах доведення. Союзники не повинні чекати на рішення суду, щоб приписати цю атаку росії і відповідно відреагувати.Нарешті, відновлення стримування вимагатиме політичної волі, щоб витримати неминучу ескалаційну риторику з москви. Сильніші й узгодженіші відповіді на тіньову війну спровокують погрози та брязкання зброєю. Це залякування спеціально розраховане на те, щоб паралізувати ухвалення рішень союзниками ще до початку дій. Союзники не повинні дозволяти російському блефу визначати пороги чи строки. Натомість їм слід наперед встановити постійний, передбачуваний набір наслідків –від кібер- і розвідувальних операцій до економічного тиску та розширення підтримки України, – який можна буде застосовувати швидко, рішуче й послідовно. Мета полягає не в тому, щоб шукати конфронтацію, а в тому, щоб кожен акт прихованої агресії мав чітку й неминучу ціну.Час має вирішальне значення. Кожен день, що минає без згуртованішої союзницької стратегії стримування російської прихованої війни, залишає відчиненими двері для катастрофи.