Запобігти наступній пандемії. Поєднання глобальної охорони здоров'я та ШІ для національної безпеки. Головне з публікації National Interest:Сполучені Штати стрімко впроваджують штучний інтелект (ШІ) у фінансах, обороні та соціальних мережах. Проте ШІ й досі недостатньо використовують там, де це нагально важливо для безпеки американців: у запобіганні наступній пандемії. Поки мільярди вкладають в інструменти, що оптимізують ринки та споживчу поведінку, у глобальні системи епідеміологічного нагляду, здатні зупиняти спалахи ще до того, як вони досягнуть берегів США, інвестують порівняно небагато. Це не просто змарнована можливість. Це вразливість у сфері національної безпеки.Спалахи продовжують виникати – від нових штамів грипу до Еболи та Зіки. Уряди регулярно спрямовують величезні ресурси на захист від геополітичних і технологічних загроз, водночас інвестуючи порівняно мало в готовність до пандемій. Ігнорування епідеміологічного нагляду за кордоном є перекладанням витрат: ризики просто переносяться з потенційних бюджетів на запобігання на значно дорожчі заходи екстреного реагування та економічного відновлення в майбутньому. Адміністрація США у своїй Стратегії глобальної охорони здоров'я "Америка насамперед" прямо визначила глобальну безпеку у сфері охорони здоров'я як ключову для того, щоб "зробити Америку безпечнішою, сильнішою та заможнішою". Цей принцип має спрямовувати інвестиції в ШІ вже сьогодні. Одна з причин, чому ШІ залишається недостатньо задіяним у запобіганні пандеміям, полягає в тому, що значна частина світу залишається для нього невидимою. Більшість медичних та епідеміологічних даних, які використовують для навчання систем ШІ, надходить із країн із високим рівнем доходу, хоча багато спалахів виникають або прискорюються деінде. Приватні постачальники медичних послуг у країнах із низьким і середнім рівнем доходу вже генерують клінічну інформацію, але без безпечних систем інтеграції цих даних в універсальні платформи епідеміологічного нагляду їхня цінність для громадського здоров'я втрачається. Результатом є глобальна асиметрія даних: у деяких умовах передова аналітика стає високоточною, тоді як в інших прогалини в нагляді зберігаються. Патогени не визнають кордонів. Прогалини в нагляді за кордоном безпосередньо означають запізніле виявлення, повільнішу реакцію та вищий ризик удома.Втім технології для закриття цих прогалин вже існують. За прогнозами, у світі витрати на ШІ мали сягнути 1,5 трлн доларів у 2025 році, що свідчить: капітал не є обмеженням. Проте в самих Сполучених Штатах витрати на ШІ у сфері охорони здоров'я торік становили лише 1,4 млрд доларів, і навіть ця цифра вводить в оману. Приватні та комерційні інвестиції у ШІ для охорони здоров'я значною мірою спрямовані на підвищення ефективності всередині системи, а не на епідеміологічний нагляд на рівні населення. Інфраструктура нагляду у сфері громадського здоров'я, побудована на основі клінічних даних, залишається порівняно недофінансованою та фрагментованою, особливо на міжнародному й міжвідомчому рівнях (наприклад, між структурами національної безпеки та охорони здоров'я). Головна проблема полягає не в нестачі технологій чи коштів. Проблема в тому, що не вдається розгорнути й інтегрувати інструменти на основі ШІ там, де раннє виявлення спалахів у різних частинах світу може запобігти ризикам для життя американців.Деякі країни вже демонструють чого можна досягти за допомогою епідеміологічного нагляду на основі ШІ. Під час пандемії COVID-19 Руанда використовувала ШІ для захисту медиків на передовій та вдосконалення епідеміологічного нагляду – від роботів, що вимірюють життєві показники і доставляють їжу та ліки, до чатбота , який надавав поради 580 000 громадянам із грудня 2020 року до липня 2022 року. Під час спалаху вірусу Марбург у 2024 році країна застосовувала прогнозну аналітику машинного навчання, діагностику на основі ШІ та роботів, що знезаражують медичні відділення.