Європа на гачку. Про проблеми розриву з американськими техногігантами. Дещо з публікації Politico:Європейські уряди активно намагаються відійти від американських технологій на тлі зростання побоювань, що президент США Дональд Трамп може перетворити роки цієї глибокої залежності на зброю. Брюссель працює над посиленням цифрового суверенітету в межах ЄС: на 27 травня запланований новий законодавчий пакет. Але амбітніші кроки роблять на національному, регіональному й муніципальному рівнях.Франція, наприклад, уже перейшла до обмеження використання американських відеосервісів на кшталт Zoom і Microsoft Teams, а також разом із Німеччиною, Нідерландами та Італією долучилася до розробки так званих цифрових спільних благ, які мають допомогти у створенні суверенної та масштабованої цифрової інфраструктури. Лише цього місяця всі французькі міністерства також зобов’язали до осені підготувати план цифрового суверенітету.Нідерланди, які раніше були серед найгучніших прихильників, щоб широко відчинити двері Європи для американських технологій, різко змінили курс у своїй столиці: Схолтес, який обіймав посаду заступника мера у 2023–2026 роках, започаткував багаторічну програму відмови від американського програмного забезпечення.Нідерландська ініціатива наслідує новаторський план найпівнічнішої землі Німеччини – Шлезвіг-Гольштейну, який першим у Європі вирішив повністю звільнити державне управління від американської технологічної залежності.Але, як там з’ясували, процес не буде ані простим, ані дешевим.Згідно з нещодавнім дослідженням Європарламенту, Amazon, Microsoft і Google контролюють близько 70% хмарного ринку ЄС, забезпечуючи роботу інтернету в тому вигляді, в якому ми його знаємо сьогодні. А 80% витрат європейського корпоративного сектору на корпоративне програмне забезпечення припадає на американських постачальників.Привид технологічної "кнопки відключення" – ситуації, коли Вашингтон може наказати американським компаніям припинити надання послуг у Європі, уперше чітко окреслився, коли головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан, як повідомлялося, втратив доступ до свого облікового запису Microsoft після того, як торік Вашингтон запровадив проти нього санкції. Через кілька місяців із суддею МКС Ніколя Гійю сталося те саме.Ці санкції забороняють користування такими платіжними системами, як Visa і Mastercard, а також сервісами на кшталт Amazon, Airbnb і Booking.com. Це рівнозначно своєрідній цивільній смерті.Поки американські фірми применшують страхи, що їх можуть змусити відключити європейські сервіси або те, наскільки далеко сягає влада Вашингтона над ними, – європейські альтернативи стрімко набирають популярності.Після інавгурації Трампа німецьку платформу Nextcloud дедалі частіше обирали різні адміністрації та бізнес як альтернативу Microsoft Office. У 2024 році німецька земля Шлезвіг-Гольштейн почала поступово відмовлятися від ключових іноземних технологій у державному управлінні, переходячи на програмне забезпечення з відкритим кодом.Першим кроком стало впровадження LibreOffice як стандартного програмного забезпечення для місцевої влади замість Microsoft Office. Невдовзі настала черга міграції поштової системи: із квітня по жовтень 2025 року перенесли 40 000 електронних скриньок зі 110 мільйонами календарних записів і листів з Outlook до OpenXchange.До літа 2026 року земля переведе на рішення з відкритим кодом і власну телефонну інфраструктуру. А пізніше цього року Шлезвіг-Гольштейн почне переводити всі системи Windows на Linux – процес, який планує завершити до 2028 року.Амстердам планує схожий, але обережніший маршрут відмови. Замість різкого розриву Амстердам обрав довгий перехід, поступово розплутуючи десятиліття залежності за триетапним планом: уже зараз запускати пілотні програми й закладати основу, у найближчі роки масштабувати їх, а до 2035 року забезпечити, щоб усі чутливі дані та критичні системи розміщувалися на європейській або нідерландській інфраструктурі. Проміжна ціль полягає в тому, щоб до 2030 року місто довело частку європейських хмарних сервісів до 30%.