Печера Дракона

​​Нагадую ще раз. Передзамовлення на мій новий роман - завершується. Ви ще маєте шанс замовити мою нову книжку зі знижкою, автографом автора і невеличким подарунком. Ще одне - важливе. Якщо у вас змінилася адреса доставки - повідомте про це на видавництво "Білка". Аби не виникло плутанини з доставкою. Дмитро КАЛИНЧУК ПТАШНИКИРоман про сучасну війну і про пригоди пілотів БПЛА. "— Зв’язок! Командир! — боєць передав смартфон лейтенанту.— Бажаю здоров’я! — мовив той і зупинився. — Обстановка така: літак збитий. Вогнем із землі… Ні, я доповів перед зльотом по рації… Ні, всі, хто з нами на зв’язку, мали почути… Так, на протилежному кінці поля… Я не знаю, хто там. Треба дізнатися. Що?.. — лейтенант згорбився і сильніше притиснув слухавку до вуха. — Плюс. Чекаємо.Скинув дзвінок і озирнувся до попутників.— Там якась гарматна батарея заїхала. Коли злітали, їх не було. Нашого попередження вони не чули. Штаб зараз розбирається, хто вони. Чекаємо. А ось…Офіцер різко приклав до вуха слухавку.— На прийомі. Так. Плюс. Прийняв. Виконую.Він натиснув «Відбій» і поглянув з посмішкою.— Підтвердилося! Там арта. Щойно прибули — і зразу на позиції. Зв’язку з ними нема. Ми повертаємося.Офіцер раював від того, що пошуки безпілотника можна скасувати. У Тараса закипіло в грудях.— Тобто як «повертаємося»?! А мій літак? Мені його що, просто покинути? Та я нікуди не поїду!Лейтенант поглянув на нього зі щирим нерозумінням.— Пугачу, пояснюю ще раз, — мовив він. — Там «сонечки», яких щойно завели на позицію. З ними взагалі немає зв’язку. Вони пуляють у все, що бачать. У тому числі у твій літак. А значить, якщо їх не попередити, нас вони так само розстріляють, без жодної задньої думки.Із цими словами лейтенант розвернувся до дороги, бійці — за ним.— Я не хочу пояснювати твоїй дружині, що тебе вбили за плиту пінопласту. Хай навіть з електронною начинкою.Нагадування про дружину дещо пригасило Тарасове збурення. Перед очима постала усміхнена молода жінка. Він пригадав її лице, пригадав очі сина. «Так, він правий. Коротко кажучи, треба просто зачекати», — подумав Тарас. Мовчки попростував за офіцером.А той спробував його заспокоїти:— Не бери дурне в голову. Ваші безпілотники для того й придумані. Щоб літак гинув, а пілот лишався.Пілот БПЛА саркастично посміхнувся у відповідь."Ціна по передзамовленню - 340 грн. Замовити книжку можна тут - натискайте. Наразі це єдина відома мені книжка про українських дроноводів. Ця книжка написана пілотом БПЛА і інструктором по БПЛА. І наостанок - прошу перепосту. Допоможіть вашим друзям отримати мою книжку.

​​Нагадую читачам. Передзамовлення на мою нову книжку триватиме до 18 березня. Ви ще маєте шанс замовити мій новий роман зі знижкою, автографом та подарунком. Бажано поквапитися. Ідеться про...Дмитро КАЛИНЧУКПТАШНИКИГостросюжетний роман про сучасну війну та про пригоди пілотів дронів. До України вдерлися вороги і колишній зовнішній пілот БПЛА приєднується до ЗСУ аби допомогти побратимам зупинити ворожу навалу. Ворог відкинутий від столиці, але війна триває і ЗСУ потребує досвідчених пілотів БПЛА, здатних ефективно розвідувати і корегувати з неба. Позивний Пугач повертається на службу і там стикається з низкою перешкод. Літака для роботи їм не дають – його доводиться добувати завдяки давнім знайомствам пілота серед волонтерів. З командуванням стосунки складаються важко і Пугачу доводиться маневрувати між вимогами командирів і потребами екіпажу БПЛА. Згодом літак втрачено і Пугач опиняється в окопах через конфлікт з командирами. Фронт вимотує настільки, що пілот не помічає проявів симпатій з боку симпатичної колеги. А тим часом псуються стосунки Пугача з дружиною. Війна триває і стає все більше випробувань через які мусить пройти пілот БПЛА.  Паралельно Пугач пригадує події з минулого, від його першого знайомства з дроном. Втрати, скрути, досягнення – вся яскрава історія українських виробників та операторів безпілотників. Ціна по передзамовленню - 340 грн. Замовляти можна тут - натискайте. Наскільки мені відомо, наразі це єдиний художній твір про БПЛА, написаний сертифікованим зовнішнім пілотом та інструктором з БПЛА, з досвідом роботи на дронах у добровольчому загоні, у волонтерів та в штатних структурах ЗСУ. Переконаний, ви відкриєте для себе багато нового. І прошу перепосту. Допоможіть передзамовити книжку вашим друзям.

Сполучені Штати не продовжили ліцензію, що дозволяла західним компаніям проводити розрахунки за російську нафту через підсанкційні банки. Для російської економіки, яка й так на ладан дихає, це черговий удар під дих. По факту всі крупні російські банки, а також Центробанк і Московська біржа тепер перебувають під повним міжнародним блокуванням. Купувати російську нафту тепер можна лише... за готівку. Як наркотики - платити валізами з баксами. Я знаю які наслідки це завдасть російській економіці. Я одного не збагну - а де тут інтерес Росії? Ні, ну нам же їздять регулярно по вухах тезами, на кшталт "Трамп - російський шпигун", "Трамп - продався Москві", "Трамп - агент пуйла" і подібними. То де Трамп діє на користь Росії зараз? Не маю жодних симпатій до Трампа, вже писав - він авторитарний керівник, противник демократії і американський неоімперіаліст. Але. Я ніколи не писав дурниці ніби Трамп - російський найманець. Хоча б тому що такого жодного разу не казали ЦРУ і ФБР.То як бути зараз? Де інтерес Росії?

​​А щовечора я розповідаю про мою книжку. Бо точно знаю - про неї чули ще не всі. А зараз триває передзамовлення, і є нагода отримати книжку зі знижкою, з автографом автора і подарунковими стікерами. Дмитро КАЛИНЧУКПТАШНИКИРоман про сучасну війну і про пригоди пілотів БПЛА. Мабуть найгірше, що буває на війні, крім каліцтва - це. Коли ти на фронті отримуєш від дружини повідомлення змісту: "Милий пробач. Я більше не можу так - думати щохвили що ти загинеш. Я йду від тебе". Особливо це болісно, коли на початку вторгнення у вас в сім'ї було все чудово. Але сталася війна і ти пішов захищати свою країну. І спершу вона писала тобі теплі лагідні повідомлення. Підтримувала. Заспокоювала. А потім тон став мінятися. Війна затягувалася і вона стала питати, скільки ще їй терпіти? Потім стала запитувати як ти плануєш жити далі? Потім заговорила, що тобі час повертатися - і ти мусиш знайти спосіб. Так-так, ти на фронті, поруч з тобою товариші, ти водиш безпілотник і твій апарат - очі всієї бригади. Але їй стало байдуже. Потім вона почала вимагати. Ви стали сваритися. І якоїсь миті перестали спілкуватися. А за якийсь час - це. І все. Більше нічого не змінити. Ти залишаєшся сам-один - наодинці з війною. За спиною у тебе тепер - пустка. А ще більш це болісно, коли дружина за кордоном. Коли вдома у тебе лише пуста квартира де пахне її парфумами. І ти усвідомлюєш, крім пустої квартири тебе не чекає більше ніщо. А ще більш важко, коли дружина за кордон увезла вашу дитину - і ти розумієш, що своє маля побачиш дуже не скоро. Життя поставило тебе перед жахливим вибором - сім'я чи Батьківщина? Вибрати майже неможливо. Обрати сім'ю і до самої смерті вважати себе боягузом який просто втік з фронту - чи...І такі проблеми не тільки в хлопців. У дівчат на фронті все те саме і навіть ще більш болісно. Безліч випадків коли ти захищаєш Україну, а твій благовірний розважається у тилу з твоєю подругою. А ти - серед мужиків і чоловічі знаки уваги на тебе сиплються звідусіль - аж занадто. Що з цим робити? Як діяти, коли людина якій ти вірив і яку любив, пішла від тебе? По-перше, не дати собі "розклеїтися". Опанувати себе. Взяти себе під контроль. А тоді... А тоді - жити далі. Згадати, що в Україні безліч хлопців і дівчат які не уїхали. Які боронять Україну на фронті і які допомагають фронту. Серед них - багато самотніх, які теж мірють про тепло і затишок. Часто-густо вони дуже близько. Озирнутися достатьно. Про це - у моєму романі. Натискайте! Ціна по передзамовленню - 340 грн. Книжки вже другкують і є нагода замовити книжку зараз і прочитати ще до офіційної презентації. PS. Фото з інтернету. І ні, я сам такого не пережив, мене від такої трагедії Бог милував. Але побачити таке - довелося.

​​Новина дня, як на мене - Фрідріх Мерц запускає масштабну програму переозброєння Німеччини. Ідея проста - створення інфрастукрутрного фонду з "перебудови і переозброєння Німеччини" на 500 мільярдів євро. З якого на переозброєення Бундесверу буде витрачено не менше 200 мільярдів. Чому так? Бо саме таку сумму партія Мерца хотіла виділити на чисто оборону - але не пройшло. Ну, не вийшло у двері - Мерц проліз у вікно з дуже привабливою пропозицією фонду перебудови та переозброєння. Пояснення необхідності переозброєення просте - від атаки на країни Балтії та Польщу, Росію зараз утримує лише те, що Москва застрягла в Україні. З протилежного боку гарантії безпеки Європи з боку США щойно було поховано Трампом. Тобто Європі треба негайно думати про свою безпеку, Німеччині - у першу чергу. Вона до Москви найближче. Ви зрозуміли що сталося? Тоді поясню. Щойно, стараннями путіна і Трампа зламана головна опція, що існувала від завершення Другої Світової війни - демілитаризація Німеччини. У 20 ст. світ пережив дві світові війни і в обох центральною державою була Німеччина. Німеччину після того боялися, їй обмежували кількість армії, її всіляко намагалися тримати під контролем. Проте тепер...І вже вибачте за подробицю, попереднім політиком який оголошував масштабне переозброєння Німеччини був такий собі Гітлер Адольф Алоїзович. Проте його тінь сьогодні нікого не лякає. Пуйло і Трамп спільно переконали Францію і Британію, що сильна і войовнича Німеччина зараз - це дуже гарно. А минуле - в минулому. З чим вітаємо Путіна. Йому вдалося справді неможливе, об'єднати Німеччину, Францію і Британію - проти себе. Я навіть прикладів таких в історії не знаю - певно від часів коли предки росіян наступали на Європу в об'єднаній орді монгольского хана Батия. Для нас це надзвичайно гарна новина. Українсько-німецьке успішне співробітництво має історію ще від часів гетьмана Скоропадського. Зрештою, Мерц не приховує намірів всіляко підтримувати нашу державу.

Репортаж з іншої реальності. Сцена перша. Дональд Трамп і президент Петро Порошенко. Зустріч підтвердили в останню хвилину. Надали 5 хв. Зустріч тривала 45 хв. і за результатами Порошенко вийшов з угодою про постачання вугілля та з результатами консультації про постачання легальної зброї - отих самих "Джавелінів" за постачання яких у часи Порошенка щойно подякував Штатам Зеленський. Вибачатися перед Трампом не треба - нема підстав. Натомість Порошенка цькують "плюси" Коломойського-Медведчука і тодішня опозиція, якій Порошенко розтлумачує деталі угоди і пояснює чому вона вигідна. Сцена друга. Той самий Дональд Трамп і президент Зеленський. Зустріч анонсована зазделегідь. Зустріч присвячена підписанню угоди, вже схваленої обома урядами. Анонсована довга зустріч з підписанням угоди і обідом. Зустріч переривається через конфлікт Зеленського з Трампом і Венсом. Українську делегацію просять забратися достроково. Фанклуб президента Зеленського вихваляє Зеленського за те що "не прогнувся", горлає що Трамп - путініст і посіпака Москви, оголошує опозицію наймитами Кремля і заявляє що під час війни опозиція не потрібна. Невдовзі Зеленський завляє, що готовий працювати під керівництвом Трампа і що шкодує про те що сталося під час зустрічі. Фанклуб Зеленського зразу ж вихваляє Зеленського за нереальну дипломатичність і оголошує опозицію наймитами Москви. Вкотре. Існує таке правило, що мерилом витрачених зусиль є результат. Один президент привозив вигідні угоди. Другий привозить скандали. Скажіть кого з них підтримує більшість українців і ви збагнете, чому Україна там де вона зараз.

А пригадуєте? Рівно три роки тому, коли Пуйло визнало "незалежність ДНР і ЛНР", на екранах з'явився Зеленський і повідомив, що хвилюватися не треба."Ми давно і до всього готові, але причин для вашої безсонної ночі немає", - казав Зелкнський. Готові вони були... до чого? До втрати Маріуполя, Бердянська та Запорізької АЕС? До того що до Харкова ворог дійде за кілька годин, а назад його вибиватимуть п'ять місяців? "Наші кордони надійно захищені. Наші партнери нас підтримують...", - казав Зеленський. Вже за кілька тижнів він заявить "кожна вбита українська дитина - на совісті НАТО", а через три роки доведе стосунки з найбільшим союзником України до межі ворожнечі. Нам співатимуть про кордони 1991 року, про каву в Криму, пригадуєте? Того ж дня нардеп-служка Гетманцев виступив проти виділення додаткових коштів для ЗСУ, а Петра Порошенка який вимагав гроші виділити, Гетманцев звинуватив у популізмі. Порошенко через два дні почне забезпечувати київську тероборону - формою, брониками, автівками тощо.

От я, звісно, все розумію. Але. У перші ж дні вторгнення на власні очі я бачив на руках ЗСУ комплекси "Нлау". Я знаю про використання "Джавелінів", "Стінгерів", "Смау". Це так нам "відмовлялися допомогти"? Серйозно? А Старлінки, які стали основним засобом зв'язку для ЗСУ, бо мобільний зв'язок (і мобільний інтернет) в зоні бойових дій зник зразу ж - не допомога? А фінансова допомога надана США? Та якби не це, ЗЕвлада ще у 22-му не мала б чим платити бюджетникам, а відтак і ЗСУ.Хоча й це не головна допомога. Головна допомога Заходу, і США в т ч це те що вони прийняли в перші місяці вторгнення маси українських біженців. Бо якби не це, зеленим чиновникам довелося б стикнутися з гуманітарною катастрофою в західних областях України і з величезними масами людей яких треба було б банально годувати.Агов, чуваки! Країни заходу витратили на наші потреби чималі гроші. Їх вони, а не ви заробили.Ви знаєте, в наших союзників янгольське терпіння. Три роки вони слухають отаке - і все ще нам допомагають.

А я продовжую нагадувати що видавництво "Білка" оголосило передзамовлення моєї нової книжки. Дмитро КАЛИНЧУК ПТАШНИКИПригодницький роман про сучасну війну і пілотів БПЛА.Що таке передзамовлення? Це коли ви книжку замовляєте зараз, а отримуєте, коли з друку вийде перший тираж. Тобто буде так, видавництво "Білка" анонсує презентацію роману - а ви (сюрприз!) його уже прочитали. Ну класно ж! До речі всі книжки з передзамовлення будуть підписані автором. Я коли уявляю собі ці кілометрі слів і підписів - мені дурно стає. Але впораюся. А про що мій новий роман? Про пілотів БПЛА. Мій роман - історія українського пілота від повномасштабного вторгнення до кінця 2022 р. Мій герой воює, добуває собі безпілотники для роботи, передиває особисту трагедію, знаходить кохання, свариться з командуванням... І ще він літає. Багато літає. Розвідує, корегує, захищає. Замовляйте! Дмитро КАЛИНЧУК ПТАШНИКИА видає мій роман видавництво "Білка". Це саме собою - бренд, бо книжки від "Білки" це завжди високий рівень.

Прочитав у ЗМІ що команди "Громадського", "Бігус-інфо" і купа інших грантових проектів вже зараз змушені згорнути частину своїх проектів і припинити виплати співробітникам. Причина - призупинка фінансової допомоги з боку США по лінії USAID та інших організацій грантодавців. От чесно, регочу - аж лопаюся. Отому самому збиговиську, що просторікувало про "свинарчуків", "мальдіви", підтримувало "редути та міхомайданчик" й писало різну гидоту про Петра Порошенка - несподіввано перекрили фінансовий краник. І фсьо. Активізм різко зійшов нанівець. Без західних грантів антикорупціонірувати їх вже не тягне. Правда, гарно? Ну, я ніколи не приховував, що вважаю грантожерів, по-перше, дармоїдами, а по-друге, прихованими медіа-лоббістами які напряму шкодять Україні. Історія "свинарчуків", наприклад, фактично угробила національного автовиробника - цьому стоячи аплодують сузір'я східноєвропейських виробників, не враховуючи росіян і китайців. На пустому місці конкурента позбулися - хіба не гарно? Молодець Бігус? Знаю, зараз мені скжуть про низку освітніх, гуманітарних та медичних проектів, які зупинилися і які допомагали нашим ветеранам і хворим людям. Я гарно про них знаю. Але я жодного разу не чув обурення всіх цих людей, коли ЗЕ заявляв, мовляв Захід нам мало допомагає. Тепер, коли США позбавили нас цієї муки - населення може насолодитися. І відчути наскільки нам допомагали насправді. Сидіти на чужій шиї і хизуватися невдячністю - справа звісно приваблива. Єдине лихо, власникові шиї одного дня таке набридне. Схоже, одна з причмин перемоги Трампа на виборах полягає в тому, що американським елітам просто остогидло тягнути на горбу аж таку кількість нахлібників - від яких ще й слова доброго не почуєш. Не втримаюся, нагадаю. Пригадуєте як збурилося наше населення після слів британського міністра Воллеса, що українцям треба бути більш вдячними Заходу? Схоже збурення українського населення почули - більше не допомагають. Можна насолоджуватися. Подобається?