📢Центр надання адміністративних послуг м. Борислава шукає у свою команду відповідального та професійного фахівця на посаду:👤 Адміністратора.📋 Основні обов’язки:🔹 Надання вичерпної інформації та консультацій щодо порядку надання адміністративних послуг, переліку необхідних документів та розміру адміністративного збору.🔹 Прийняття та реєстрація заяв разом з пакетом документів, перевірка їхньої повноти та відповідності вимогам законодавства.🔹 Видача суб’єктам звернень результатів надання послуг (рішень, витягів, свідоцтв, дозволів тощо), у тому числі відмов у наданні послуг.🔹 Здійснення контролю за дотриманням строків розгляду справ суб’єктами надання послуг.🔹 Отримання результатів послуг від уповноважених органів для подальшої видачі громадянам.🔹 Формування електронних копій паперових документів шляхом сканування та внесення їх до бази даних.🔹 Допомога відвідувачам у користуванні порталом «Дія» та іншими онлайн-сервісами для самостійного замовлення послуг.Детальніше читайте на сайті БМР
Знову непоправна втрата та сумна звістка для нашої громади. Стало відомо про загибель бориславця, старшого сержанта Дубика Сергія Івановича, якого понад пів року вважали зниклим безвісти.Сергій Дубик народився 13 липня 1999 року. Його дитинство пройшло у селі Зелене (Компаніївський район, Кіровоградська область), де він навчався у місцевій школі з 1 по 9 клас. Згодом Сергій переїхав до Борислава, на малу батьківщину свого батька. Тут, у Професійному ліцеї №7, він здобув фах електрогазозварювальника. У мирний час Сергій працював на різних роботах у Бориславі та Східниці, переважно у сфері будівництва.Життя Сергія було тісно пов'язане з військовою справою. У 19 років він пішов на строкову службу та підписав контракт. Три роки, до 2021, він ніс службу в прикордонних військах.З початком повномасштабної війни він не залишився осторонь і вже 11 березня 2022 року знову став на захист Батьківщини. Сергій служив у 2-й Галицькій бригаді Національної гвардії України. Був головним сержантом 2-го стрілецького взводу.21 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Малинівка Покровського району Донецької області, після ворожого артилерійського обстрілу Сергій зник безвісти. Рідні та близькі до останнього сподівалися на диво, проте нещодавно результатами експертизи було офіційно ідентифіковано тіло Героя.У полеглого Захисника залишилися батько, мати, молодший брат та кохана дівчина.Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Сергія. Світла пам'ять і вічна слава Герою, який віддав життя за незалежність та свободу України! Про час та місце зустрічі тіла загиблого Захисника і чин похорону буде повідомлено додатково.
🇺🇦 Серед 200 українських військовослужбовців, звільнених з російського полону вчора, 5 березня, - наш земляк Андрій Буренко, мешканець села Попелі Бориславської громади.Андрій зник безвісти 27 лютого 2024 року під час штурмових дій противника в районі населеного пункту Терни Донецької області. Згодом родина отримала офіційне сповіщення, що він перебуває у полоні.Андрій служив у Збройних Силах України ще з часу АТО, з 2015 року. Після звільнення певний час перебував за кордоном. Та після початку повномасштабного вторгнення, як тільки дізнався, що йому прийшла повістка, без вагань повернувся в Україну і вже у квітні 2022 року став на захист Батьківщини.У 2025 році через звільненого з полону військового Андрій передав мамі звістку, що живий та чекає на обмін. Більше інформації тривалий час родина не мала.Учора, після понад двох років невідомості та очікування, сім’я отримала звістку про його звільнення, і мама у слухавці почула найдорожчий голос - голос свого сина Андрія. Наразі наш Захисник перебуває на реабілітації.Складно передати словами ті емоції, які переживає родина після такого тривалого очікування. Ми щиро радіємо разом із рідними та всією громадою і дякуємо всім, хто працює над поверненням українських воїнів додому. 🇺🇦
🏗 Економічний тил: як у Бориславі «з нуля» зводять масштабний індустріальний парк🛡 В умовах війни наша громада постійно зіштовхується з новими викликами: додаткове навантаження на бюджет, чергове підняття вартості електроенергії, збільшення фінансових зобов’язань у соціальній та освітній сферах. Забезпечення економічної стійкості значною мірою залежить від розвитку сучасної виробничої інфраструктури в громаді. Сьогодні стратегічним пріоритетом для міста є формування потужного промислового кластера, який стане фундаментом для фінансової незалежності громади на десятиліття вперед.🤝 Нещодавно міський голова Ігор Яворський разом із заступником Віктором Ревкевичем та керівниками профільних депутатських комісій - Русланом Зелінським та Ігорем Тарновецьким - відвідали майданчик індустріального парку «ІнПарк Борислав» та поспілкувались із директором та співзасновником керуючої компанії ТзОВ «ХАБ МЕБЛЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ» Андрієм Білим. Метою робочого візиту було ознайомлення з темпами будівництва та оцінка прогресу реалізації проєкту. Під час зустрічі також обговорили стратегічні переваги локації та умови, які парк пропонує виробникам.🧱 «ІнПарк Борислав» - це історія про те, як крок за кроком порожній майданчик перетворюється на сучасне підприємство, яке буде підтримувати економіку громади та яке дозволить нашим мешканцям знаходити роботу вдома. І саме такі проєкти роблять нашу громаду стійкішою і сильнішою та додають впевненості у завтрашньому дні. Попри всі виклики, ми продовжуємо рухатися вперед, адже економічний тил сьогодні важливий як ніколи.🔗 Детальніше про розвиток індустріального парку читайте на сайті БМР за посиланням: 👉 https://boryslavrada.gov.ua/post/2026/200288
Сумна звістка знову сколихнула Бориславську громаду. Війна забрала життя Захисника, який став на захист нашої свободи та незалежності. Надійшло трагічне сповіщення про загибель воїна Худієнка Максима Олександровича, 1978 року народження.Максим народився у місті Берестин (Харківська область). Там закінчив загальноосвітню школу № 3, згодом у професійному ліцеї здобув фах маляра. У мирному житті працював на будівництві. У 2020 році разом із сином переїхав до Борислава, де став членом церкви “Нове життя”. Борислав став для нього другим домом.У жовтні 2024 року Максим був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив кулеметником 3-го батальйону територіальної оборони. Побратими знали його за позивним «Добриня».Життя Героя обірвалося 24 лютого 2026 року. Виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Тьоткіно (рф), він загинув внаслідок удару ворожого FPV-дрона.Рідні та знайомі згадують Максима як надзвичайно добру, чуйну та лагідну людину. Він понад усе любив свого сина Данила, постійно піклувався про нього та мріяв про щасливе майбутнє для своєї дитини у мирній Україні.У полеглого воїна залишилися дружина, син та брат.Бориславська міська рада висловлює найщиріші співчуття рідним і близьким загиблого. Важко знайти слова втіхи, коли зупиняється серце батька, чоловіка, брата… Схиляємо голови у глибокій скорботі разом з вами.Про час прибуття домовини з тілом Героя та чин похорону повідомимо додатково.🕯 Вічна пам’ять і слава Герою!
🤝🏻 Обираючи шлях захисника: профорієнтаційна зустріч для випускників🔷 Майбутнє України — у руках тих, хто готовий його захищати. 25 лютого 2026 року для учнів 11-х класів нашої громади відбулася надзвичайно важлива та змістовна зустріч із представниками провідних військових навчальних закладів країни. До старшокласників завітали гості, які знають про кодекс честі та військову справу не з підручників:🇺🇦 Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;🇺🇦 Військовий коледж сержантського складу ХНУПС;🇺🇦 Військовий інститут танкових військ НТУ “ХПІ”.🔶 Під час заходу для майбутніх абітурієнтів офіцери та представники закладів детально розповіли про:✔️Спеціальності: від управління механізованими підрозділами до високих технологій в авіації та танкових військах.✔️Умови вступу: особливості цьогорічної вступної кампанії, перелік необхідних документів та вимоги до фізичної підготовки.✔️Переваги навчання: повне державне забезпечення, отримання якісної вищої освіти та гарантоване працевлаштування.✔️Кар’єрні перспективи: можливості професійного зростання в лавах Збройних Сил України.Детальніше читайте на сайті БМР.
Сьогодні, 14 лютого, скорботна Бориславська громада попрощалася з воїном — Володимиром Мойшевичем. Рідні, близькі, колеги, представники влади та громадськості зібралися разом, щоб спільною молитвою вшанувати світлу пам’ять Героя та віддати йому останню шану. Чин похорону розпочався у Поминальній каплиці при парафії Зіслання Святого Духа та продовжився в Храмі Вознесіння Господнього.Володимир народився та виріс у Бориславі. Навчався у третій школі, був старанним учнем та навчався на відмінно. У мирному житті знайшов себе у столярній справі — працював на різних підприємствах, дуже любив свою професію і мав золоті руки. Був активним, захоплювався волейболом.У травні 2024 року став до лав Збройних Сил України. Служив в 115-ій окремій механізованій бригаді, чесно й віддано виконуючи свій військовий обов’язок. На жаль, 2 лютого 2026 року у місті Балаклія Ізюмського району на Харківщині серце воїна зупинилося…Поховали Героя на Алеї Героїв, що на міському кладовищі в селі Попелі, з усіма військовими почестями. Мамі бійця передали Державний Прапор України як символ вдячності та пошани від усього українського народу.Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Володимира. Світла пам’ять про його подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Вічна слава Герою!
Невимовний біль пронизує серця. Війна забирає наших земляків, залишаючи по собі смуток і незагоєні рани. На Харківщині передчасно обірвалося життя нашого Захисника, бориславця Мойшевича Володимира Григоровича, 1973 року народження.Володимир народився та виріс у Бориславі. Навчався у третій школі, був старанним учнем та навчався на відмінно. У мирному житті знайшов себе у столярній справі — працював на різних підприємствах, дуже любив свою професію і мав золоті руки. Був активним, захоплювався волейболом.У травні 2024 року став до лав Збройних Сил України. Служив в 115-ій окремій механізованій бригаді, чесно й віддано виконуючи свій військовий обов'язок.На жаль, 2 лютого 2026 року у місті Балаклія Ізюмського району серце воїна зупинилося...Висловлюємо щирі співчуття мамі, доньці, сестрі, всім рідним та близьким, друзям і побратимам покійного. Розділяємо ваше горе, сумуємо разом з вами та схиляємо голови у глибокій скорботі.Нехай добрий, світлий спомин про Володимира назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав, любив і шанував.Про час зустрічі Героя та чин похорону повідомимо додатково.Вічна пам’ять і слава Захиснику!
З невимовним болем у серці повідомляємо про ще одну важку втрату. Кривава війна продовжує забирати життя найкращих синів України.26 січня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Воздвижівка Пологівського району Запорізької області обірвалося життя нашого Захисника — Левченка Анатолія Павловича.Анатолій народився 28 грудня 1978 року в Бориславі. Його життя було нерозривно пов’язане з нашою громадою: він проживав і в Бориславі, і в селі Ясениця-Сільна, звідки походить його родина.Навчався у ЗЗСО №5, згодом здобув фах електромонтера у Бориславському професійному ліцеї. Понад 10 років працював у Бориславському РЕМ, пізніше — різноробочим. Свого часу проходив строкову службу у військах протиповітряної оборони.До лав Збройних Сил України став у жовтні 2025 року. Служив водієм гранатометної роти вогневої підтримки 3-го штурмового батальйону 1-го окремого штурмового полку (в/ч А4848).Для рідних, друзів та колег Анатолій назавжди залишиться у пам’яті як добрий, щирий та товариський чоловік. Він був чуйним, завжди готовим прийти на допомогу. Понад усе любив свою доньку і жив заради найближчих людей.Бориславська міська рада висловлює глибокі співчуття рідним та близьким Героя. У цей важкий час ми розділяємо ваше горе та схиляємо голови в глибокій скорботі.Нехай воїн спочиває з миром, а світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.Вічна пам'ять і слава Герою, який віддав життя за Україну! 🇺🇦ℹ️ Про час та місце зустрічі Героя буде повідомлено додатково.
🕯Сьогодні, 31 грудня, бориславська громада зустріла домовину з тілом загиблого Захисника України — Сабата Олексія Олеговича.У день, коли зазвичай підбивають підсумки року і готуються зустрічати Новий, Бориславська громада об’єдналася в скорботі. На Перехресті Героїв рідні, близькі, побратими, представники влади спільно помолилися за упокій душі воїна, який став на захист Батьківщини та віддано боровся за неї.Олексій Сабат був добровольцем. За покликом серця він обрав шлях Захисника, розуміючи всі ризики. Його життя обірвалося надто рано — у 25 років, у віці, коли ще стільки планів, мрій і надій мали б бути попереду. Та замість мирного майбутнього він віддав найцінніше — своє життя — за Україну.Після короткої панахиди траурна колона вирушила до Поминальної каплиці при парафії Зіслання Святого Духа. Дорогою процесія зупинилася біля будинку, де проживав Герой, а також проїхала центральними вулицями міста.🕯Розклад прощання:Парастас - 31 грудня о 19.00 год в Поминальній каплиці при парафії Зіслання Святого Духа;Прощання із Захисником в Бориславі - 1 січня о 09.00 год в Поминальній каплиці при парафії Зіслання Святого Духа;Похорон - 1 січня о 12.00 год у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові.Поховають Захисника на Полі почесних поховань загиблих воїнів України по вул. Пасічна у Львові.Вічна слава Герою!