🕯 Сьогодні, 19 січня, Бориславська громада в скорботі провела в останню дорогу загиблого Захисника Віктора Русецького. Він віддав своє життя, захищаючи свободу українського народу. Герой загинув 14 січня поблизу населеного пункту Котлинне Донецької області. Віктор народився в Бориславі. Навчався в Бориславському ЗЗСО №7, а потім в Дрогобицькому фаховому коледжі нафти і газу. Працював бурильником. Родина згадує його як людину з великим серцем, він був дбайливим татом та люблячим чоловіком. Чин похорону за загиблим відбувся у Богослужбовій каплиці Зіслання Святого Духа. Звідти траурна колона рушила до села Попелі. Дорогою люди з прапорами ставали на коліна, аби віддати останню шану Герою. Захисника поховали на Алеї Героїв з усіма військовими почестями: грав духовий оркестр та звучав військовий салют. Матері загиблого передали прапор України на знак вдячності від усього українського народу. У Героя залишилися дружина, двоє дітей, мати та брат. Складаємо щирі співчуття родині та близьким. Схиляємо голови перед подвигом Захисника, який віддав своє життя заради свободи нашої країни.Вічна слава Герою!
🕯 Із глибоким сумом повідомляємо про загибель нашого земляка, Захисника Русецького Віктора Івановича.Народився Віктор 31 січня 1973 року в м. Борислав. Навчався в Бориславському ЗЗСО №7, потім здобув професійну освіту в Дрогобицькому фаховому коледжі нафти і газу. Працював бурильником, останнє місце праці — АТ “УкрГазВидобування”. Віктор був люблячим чоловіком та турботливим батьком, який цінував кожну хвилину, проведену з родиною. Мав активну громадянську позицію та був волонтером.Віктор став на захист України в квітні 2022 року, служив у лавах 703-ї окремої бригади підтримки. 14 січня 2025 року Захисник загинув в результаті мінометного обстрілу зі сторони противника поблизу населеного пункту Котлинне Покровського району Донецької області. Віктор до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі, захищаючи свободу нашої країни.У Героя залишились дружина, двоє дітей, мати та брат. Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким Віктора, розділяємо біль втрати. Його подвиг назавжди залишиться у наших серцях, а пам’ять про Захисника житиме в історії нашого народу.Вічна слава Герою!
📜 Сьогодні, 9 січня, в опорній бібліотеці Борислава відбувся історичний лекторій “Героїчна боротьба УПА” до 80-их роковин страти воїна УПА Володимира Лисика.🇺🇦 Захід був присвячений вшануванню пам’яті Володимира Лисика та всіх Героїв Української Повстанської Армії, яка була єдиною захисницею українського народу в важкі часи в історії людства та боролася з гітлерівським фашизмом і більшовицьким тоталітаризмом. 💁♀️ В програмі лекторію були історичні доповіді та музичні виступи. Вчителька ЗЗСО №7 Віталія Шомонка розповіла про український національно-визвольний рух в 1940-их роках на теренах Бориславської громади. Староста села Попелі Андрій Лисик поділився переказами односельчан про життя Володимира Лисика та долю його родини. Краєзнавиця Ірина Перелом ознайомила присутніх з книгами про історію УПА та учасників повстанського руху в нашій громаді, представлені видання зберігаються в опорній бібліотеці. 🔗Більше про це на сайті.🌐 Офіційний сайт БМР | Telegram | Instagram | Facebook | TikTok | Youtube
🇺🇦Сьогодні, 27 грудня, Бориславська громада віддала останню шану полеглому Захиснику Юрію Андрушківу. Народився Юрій 12 травня 1980 року в Бориславі. Навчався в Бориславській гімназії №6, а потім вступив до Бориславського професійного ліцею.Захисник загинув під час виконання бойового завдання по стримуванню ворога в районі населеного пункту Волкове Донецької області. Юрій хоробро боровся за нашу свободу та незалежність і віддав найцінніше за Україну.Чин похорону розпочався в Поминальній каплиці при парафії Зіслання Святого Духа. Звідти траурна колона рушила до Церкви Успіння Пресвятої Богородиці, де відбулася панахида за полеглим. Шлях процесії пролягав центральними вулицями міста, люди вийшли до дороги з прапорами та вставали на коліна, аби віддати останню шану Герою. Поховали Юрія на кладовищі в мікрорайоні Мразниця з усіма військовими почестями - під звуки духового оркестру та залпи військового салюту. Матері Героя передали прапор на знак вдячності від усього українського народу. Попрощатися з Захисником прийшла родина, друзі, побратими та мешканці громади. Складаємо щирі співчуття рідним і близьким. Навіки пам’ятатимемо ім’я кожного Захисника, який став на захист рідної землі та віддав своє життя за Україну. Вічна слава Герою!
Різдво — особливе, величне свято, що надихає творити добро. І щоразу в метушні приготувань, мабуть, кожен дорослий повертається в ті теплі спогади дитинства: коли з нетерпінням чекали на небі першу зірку, щоб сісти до вечері, коли за столом збиралася вся родина, коли милувалися вогнями різдвяних прикрас у вікнах...Та вже котрий рік поспіль світлу радість свята затьмарила жорстока війна. Розлучені сотнями кілометрів сім'ї, відібрані ворогом життя, темрява в оселях та гул генераторів...Але, попри все, ми зберігаємо світло у серцях, намагаємося дарувати ту радість свята дітям, щоб через кілька років, у метушні приготувань, вони мали ці теплі спогади з дитинства...І щиро молимося… Бо на Різдво молитва має особливу силу... І кожен з нас благає про одне: нехай зло, яке несе розруху, біль і сльози, зникне з української землі, нехай не сіють страх звуки повітряної тривоги, а свист ракет не розриває українське небо.Я дякую всім оборонцям, нашим земним ангелам, які щодня, ризикуючи найдорожчим, захищають рідну землю. Вклоняюся перед світлою пам'яттю тих, хто поліг на полі бою.Ворог прагне зламати наші традиції, наш дух, нашу віру. Але поки наші діти співають колядки, читають українські книжки та знають своїх Героїв — наше майбутнє залишається незламним.І нехай це Різдво подарує кожному промінь добра, промінь надії та віри. Бо в найтемніші часи так важливо нести світло... Нести так, як приніс Новонароджений Ісус…Міський головаІгор Яворський
🕯 Сьогодні, 20 грудня, в селі Ясениця-Сільна наша громада попрощалась із Захисником Михайлом Баумкетнером. Михайло народився 3 серпня 1992 року в селі Ясениця-Сільна. Захисник брав активну участь в житті громади: був кращим гравцем футбольної команди "Сокіл" та членом Церковного комітету. Працював торговим агентом. Він був надією та радістю для батьків, міцною підтримкою для сестри, турботливим чоловіком та татом. Друзі та рідні його згадують як дуже люблячу, доброзичливу та справедливу людину.Михайло став на захист України в травні 2024 року. Він віддано боровся за свободу нашого народу до останнього свого подиху. Захисник поліг на фронті 13 грудня 2024 року під час виконання спеціального бойового завдання в районі населеного пункту Широкий Яр на Харківщині.Чин похорону розпочався в будинку, де виріс Михайло. Село в скорботі зібралося біля дому Героя, аби віддати шану та розділити біль втрати з родиною полеглого воїна. Звідти траурна процесія почала рухатись до Церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Довга колона йшла селом з прапорами та квітами, грав військовий оркестр на честь загиблого Героя. У церкві люди помолилися за упокій душі Захисника. Усі, хто знав воїна, не стримували сліз, сьогодні вони попрощалися з тим, хто був для них прикладом чесної, хороброї та доброї людини. Михайла поховали з усіма військовими почестями, тричі пролунав військовий салют на місцевому кладовищі, віддаючи останню шану Герою. Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким Михайла. Ми ніколи не пробачимо ворогу, що в цій кровопролитній війні губить найкращих синів України.Вічна слава Герою!
🕯 Борислав провів в останню дорогу Захисника Артура ЗаленськогоСьогодні, 12 грудня, Бориславська громада попрощалася із Захисником України Артуром Заленським. Прощальна церемонія відбулася у Богослужбовій каплиці парафії Зіслання Святого Духа.Вшанувати пам’ять Героя зібралися його рідні, друзі, побратими та мешканці міста. Траурна колона рухалась вулицями Борислава, де люди зупинялися, схиляли голови та ставали на коліна, висловлюючи шану загиблому воїну.Поховали воїна на Алеї Героїв у селі Попелі. Військові віддали честь полеглому побратиму, звучали залпи військового салюту, а духовий оркестр супроводжував церемонію, нагадуючи про величезну жертву, яку Артур приніс заради свободи та незалежності України. Рідним передали Державний прапор як символ вдячності від українського народу.Сьогодні ми втратили ще одного відданого і хороброго сина нашої Батьківщини. Його життя стало прикладом мужності, патріотизму та непохитної віри в перемогу.Висловлюємо глибокі співчуття родині та близьким Артура Заленського.Герої не вмирають! Слава Україні! Вічна слава Герою!
🕯 Сьогодні, 11 грудня, Бориславська громада зустріла домовину з тілом полеглого в бою воїна Артура Заленського. Синьо-жовті прапори майоріли дорогою, люди зустрічали Захисника на колінах в знак шани та вдячності за подвиг Героя. Артур народився 3 березня 1976 року в Бориславі та навчався в Бориславській загальноосвітній школі №8. Його мобілізували в жовтні 2024 року до лав Окремої президентської бригади імені Богдана Хмельницького. Він хоробро стояв на захисті свободи українського народу та віддав за неї найцінніше. Воїн загинув 5 грудня 2024 року внаслідок ворожого обстрілу поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області. Ми завжди пам’ятатимемо кожного, хто поклав своє життя за незалежність нашої країни. Ця страшна війна, яку розв’язала росія, забирає в нас найкращих людей. Сьогодні о 18:00 у Поминальній каплиці парафії Зіслання Святого Духа УГКЦ відбудеться парастас за Артуром Заленським. Завтра, 12 грудня, громада попрощається із Захисником. Чин похорону розпочнеться о 15:00 у Поминальній каплиці парафії Зіслання Святого Духа УГКЦ. Поховають воїна на Алеї Героїв у с. Попелі. Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким Захисника.Вічна слава Герою!
Сьогодні, 6 грудня, на Перехресті Героїв Бориславська громада об’єдналася у скорботі, зустрічаючи домовини з тілами двох своїх Героїв — Романа Павленка та Мирона Ільницького. Уздовж дороги, якою рухалася траурна колона, люди зупинялися, ставали на коліна, тримаючи в руках свічки та прапори на знак скорботи та вдячності до тих, хто віддав найцінніше заради нашої свободи. Мирон Ільницький та Роман Павленко назавжди увійдуть до сумної сторінки історії нашої громади, нагадуючи кожному з нас, що мирне небо над головою — це результат страшної боротьби, ціною якої стають людські життя.Сьогодні, 6 грудня, о 19:00 у Поминальній каплиці парафії Зіслання Святого Духа УГКЦ відбудеться парастас за Мироном Ільницьким і Романом Павленком. Завтра, 7 грудня, громада попрощається з Захисниками. Чин похорону розпочнеться о 14:00. Після відправи у Поминальній каплиці чин похорону за Романом Павленком продовжиться у церкві Святої Анни ПЦУ. Героя поховають на Алеї Героїв у селі Попелі.Шлях додому Мирона Ільницького завершиться в селі Опака, звідки походить вся його родина. Там чин похорону продовжиться в церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Поховають Захисника на горішньому кладовищі.Об’єднаймось у спільній молитві за упокій душ Героїв.Вічна пам’ять і вдячність! Герої не вмирають!
🌟 Сьогодні, в Міжнародний день волонтера, на засіданні виконавчого комітету Бориславської міської ради Ігор Яворський висловив подяку та нагородив активістів, які відомі своїми благодійними ініціативами. "В нас є багато волонтерів, які жертвують своїм особистим часом, здоров'ям та ресурсами і роблять разом добру справу. Ви наближаєте нашу Перемогу, піклуєтеся про внутрішньо переміщених осіб, організовуєте благодійні заходи. Ваша любов та невпинна праця стали порятунком для багатьох людей. Хочу від імені всієї громади висловити вдячність та побажати, нехай ваше добро вам повернеться сторицею" - сказав Ігор Романович.🏅 Міський голова вручив подяки за постійну волонтерську діяльність, активну громадянську позицію, благодійні ініціативи та вагому підтримку захисників України задля наближення Перемоги волонтерам нашої громади: Олегу Когуту, Юрію Полуліху, Марії Підлубній та Анні Мельниченко. Також подяки призначили Михайлу Дрену та Василю Чіхраку, які не змогли бути присутніми на засіданні. З нагоди Міжнародного дня волонтера до Борислава прибув голова Бердянської районної військової адміністрації Олексій Анатолійович Бакай, який виступив перед виконавчим комітетом."Очільник нашої області Іван Федоров просив передати слова вдячності за те, що ви зробили все необхідне, аби ВПО Бердянського району та всієї області почували себе у ваших краях практично як вдома. Ми цінуємо все, що ваша громада робить для наших людей, і ніколи цього не забудемо", - висловився Олексій Бакай. Голова Бердянської РВА розповів про діяльність"Теплого Хабу" в м. Трускавець, який надає гуманітарну допомогу внутрішньо переміщеним особам із Запорізької області. Він висловив подяку та вручив ордени за розвиток Бердянського краю Володимиру Голобутовському та Борису Фірману, які неодноразово підтримували хаб та зробили вагомий вклад в його діяльність.🌐 Офіційний сайт БМР | Telegram | Instagram | Facebook | TikTok | Youtube
