«Кажуть, маленька радянська армія не може перемогти велику радянську армію. Щоб здолати ворога, нам потрібна не лише зброя, а й нестандартне мислення», — каже Morrison, військовий 14‑го окремого полку БпАК.Morrison підписав контракт і почав службу п’ять місяців тому. До цього працював заступником голови Ради розвитку громади в Макарові на Київщині — реалізовував проєкти на підтримку громади. «Після того, як ворог не зміг прорватися до Києва через Ірпінь і Бучу, він почав шукати інші шляхи. Макарівська громада, на жаль, опинилася на одному з них. Колони ворожої техніки рушили через наші села, руйнуючи все на своєму шляху. Та Макарів вистояв і навіть відновився завдяки людям»
Morrison тривалий час шукав шлях у військо. Про 14 окремий полк БпАК дізнався від рекрутера, який залишив контакти в Макарівській селищній раді. Пізніше він подивився інтерв’ю командира полку, відчув, що такий підхід до роботи йому близький і долучився.«Кажуть, маленька радянська армія не може перемогти велику радянську армію. Щоб здолати ворога, нам потрібна не лише зброя, а й нестандартне мислення. Українське військо потребує нових підходів і нестандартних рішень. Структурні зміни в армії вже почалися. Саме зараз цивільні мають нагоду не просто спостерігати чи критикувати, а бути рушійною силою змін».
Нові машини — один із найчастіших запитів Сил оборони. Спільно з вами та нашими партнерами Fritt Ukraina ми закупили й передали 14 окремому полку БпАК три буси. Такі машини щодня виконують різні логістичні завдання: перевозять вантажі, техніку, продукти, дають змогу бути мобільними. А іноді — стають комфортним пунктом керування БпЛА просто у полі.Дякуємо Morrison та 14 ОП БпАК за роботу, а вам — за донати, завдяки яким підсилюємо військо.Щоби військові й надалі отримували все необхідне для виконання завдань, зробіть донат за посиланням: savelife.in.ua/donate
1. Але інтерв'ю Reuters з двома індійськими чиновниками та трьома їхніми пакистанськими колегами показали, що льотні характеристики Rafale не були ключовою проблемою: центральною причиною його збиття була помилка індійської розвідки щодо дальності польоту ракети PL-15 китайського виробництва, випущеної винищувачем J-10.Неправильна розвідка дала пілотам Rafale хибне відчуття впевненості, що вони знаходяться поза зоною дії пакистанських винищувачів, яка, на їхню думку, становила лише близько 150 км, заявили індійські чиновники, маючи на увазі широко згадувану дальність експортного варіанту PL-15.За словами пакистанських чиновників, PL-15, яка вразила Rafale, була випущена з відстані приблизно 200 км (124,27 милі), а за словами індійських чиновників - ще далі. 2. За словами пакистанських та індійських чиновників, Ісламабад не тільки мав елемент несподіванки завдяки дальності своїх ракет, але й зумів ефективніше підключити свою техніку до систем розвідки на землі та в повітрі, забезпечивши чіткіше уявлення про поле бою. Такі мережі, відомі як «kill chain», стали ключовим елементом сучасної війни.Чотири пакистанські чиновники заявили, що вони створили «kill chainв», або багатодоменну операцію, поєднавши повітряні, наземні та космічні датчики. Мережа включала розроблену Пакистаном систему Data Link 17, яка з'єднувала китайську військову техніку з іншим обладнанням, включаючи літак розвідки шведського виробництва, повідомили два пакистанські чиновники.https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/how-pakistan-shot-down-indias-cutting-edge-fighter-using-chinese-gear-2025-08-02/
Аналізувати нову схему запропоновану Трампом щодо підтримки України із точки зору впливу на війну поки марна справа, бо ми ще нічого не отримали. Питання номенклатури і швидкості постачань залишається відкритим, а саме це є ключовим, з точки зору впливу на війну. А от певні нюанси наявності заяви аналізувати вже можна і треба.Ключове це те, як сприймається відповідна заява. Після погроз та тиску на Київ і натяків на можливість залишити Україну сам на сам із РФ, нові ініціативи із Білого Дому сприймаються як великий прогрес і успіх - як в Європі так і в нас. Дональду Трампу 2.0. знадобилося майже півроку, щоб прийти туди, де ми були, а саме розуміння, що іншого варіанту, окрім як надавати допомогу Україні і тиснути на РФ немає, з точки зору створення умов для домовленостей. Але після майже півроку "fire and fury" щодо України нова ініціатива США тепер сприймається як велика благодать.Друге це те, що "США продають НАТО (Європі і Канаді) зброю, а ті вже передають її Україні або компенсують те, що самі до цього передали Україні". Таким чином Вашингтон далі продовжує позиціонувати себе як посередник в переговорах Україна-РФ.Третє - це присутність Генсека НАТО в Білому Домі. Це все фактично про нову Трансатлантичну угоду між США і Європою, де Європа бере на себе прямо і опосередковано більшу відповідальності за свою безпеку і безпеку України. Тобто після погроз і натяків в бік НАТО, тепер Дональд Трамп хоче показати як все координується із союзниками по Альянсу, а сам Альянс знову дуже цінний і важливий. Все це в сукупності гарно лягає в ідеологію America First, що можна продавати виборцям і на mid terms 2026 року і в 2028 році. Але явно це все не сприймалося би як великий прогрес і успіх без нагнітання перших півроку адміністрації Дональд Трамп 2.0. Гарний приклад того, що можна геть по різному сприймати одні і ті ж самі речі, залежно від зміни декорацій і контексту.
Як все змінюється і не змінюється одночасно. Саме так можна описати все більшу готовність наших західних партнерів інвестувати в масштабування виробництва українських розробок озброєння і військової техніки.Із одного боку це великий прогрес коли країни Заходу напряму фінансують роботу ОПК України - навіть в умовах великої війни це довгий час була радше фантастика, вже не кажучи про період до 24.02.22. Прогрес якщо згадати про таку річ як економічний націоналізм, коли перевагу надають національному ОПК на противагу іноземному ОПК.Із іншого боку це все одно в рамках логіки мінімізації прямого залучення Заходу до нашої війни із РФ на нашому боці. Партнери, вичерпуючи інші форми і методи допомоги, готові напряму фінансувати наш ОПК аби лише самим уникнути прямого зіткнення із РФ на території України в випадку прямого втручання на нашому боці тут і зараз.І тому все міняється і не змінюється одночасно коли мова про те як наші західні партнери визначають формат взаємодії із нами в сфері безпеки.
Влаштовуємо ворогу «Шахедопад» 💥З середини весни ми почали забезпечувати підрозділи «Дронопаду» засобами для збиття «Шахедів» і запустили той самий загадковий відлік на сайті. Завдяки пілотній партії перехоплювачів від Фонду вже знищено 17 БпЛА типу «Шахед» та понад 30 БпЛА типу «Гербера» — дешевшого аналога «Шахеда».Це небагато, але наш досвід показує: шлях від кількох збитих дронів на тиждень до кількох сотень на місяць — реальний. Тож настав час «Дронопаду» взятись за «Шахеди» 😈Понад два з половиною роки росіяни тероризують Україну, вбивають, калічать та руйнують, зокрема, за допомогою цих ударних БпЛА. У нас є робоче, протестоване рішення, ми маємо необхідний досвід та знаємо, як з ними боротися. Справа залишається за вашою підтримкою, адже збиття шахедів потребує дорожчих рішень.Ви з нами?Вкладайтеся у спокійні ночі, донатьте на «Дронопад» — https://bit.ly/4ftdtvnНаші люди не мають слухати звуки камікадзе ворога, що пікірують і вибухають, та гадати, чи не стануть вони наступною ціллю.
Розвідка США побачила реально якісь надійні ознаки, що РФ міняє свої цілі в війні із Україною тут і зараз в бік зменшення? Чи просто кажуть те, що хочуть почути в Білому Домі, виходячи із порядку денного переговорів?Ну бо із точки зору Кремля зараз в Білому Домі адміністрація, яка а) не здатна на будь-яку системну якісну політику і в тому числі щодо тиску на РФ, б) яка активно руйнує союзи і партнерства вибудувані із 1945 року, в) яка скептична щодо надання Україні нових ресурсів на протидію РФ. Чому за таких умов Кремль має переоцінювати свої завдання в бік зменшення невідомо...Загалом для Трампа важко буде визнати, що єдиний можливий шлях це продовження політики Байдена щодо посилення України і послаблення РФ якщо дійсно хочеться створити якусь надійну основу для переговорів і врегулювання. Хоча звичайно в Кремлі мають прораховувати імпульсивність Трампа і ефект від можливої образи на невдячну РФ, котра відкинула спроби врегулювання. Earlier this year, US intelligence officials cautioned now-senior Trump advisers that controlling Ukraine remained Putin’s top priority next to regime survival and warned he was eager to exploit any perceived rush to negotiations by the new administration, according to a source familiar with those conversations.https://edition.cnn.com/2025/05/01/politics/intelligence-putin-war-goals-shifted-ukraine
Політики найвищого рівня вкрай рідко визнають невірність своїх тез. Інтуїтивне відчуття, що щось відбувається геть по іншому ніж бачилося на початках, конвертується в агресивні заяви. Схоже, що це все тепер має місце із Дональдом Трампом, коли мова про можливе врегулювання війни Україна-РФ.Підозрюю, що коли Дональд Трамп і Ко на початках говорили про врегулювання на основі "взаємних компромісів" і "визнання того, що жодна із сторін не може досягнути масштабних політичних цілей воєнним чином" вони щиро вірили в це. Такі оцінки базувалися на ідеї взаємного виснаження сторін і патовості ситуації на фронті. Однак оскільки ситуація геть інша, то і очікування не реалізуються на практиці. РФ і далі продовжує вважати, що може реалізувати свої максималістські політичні цілі через комплексну стратегію виснаження України до того, як власні економічні і соціальні проблеми не дозволять підтримувати таку ж інтенсивність війни і втрат. Як наслідок Кремль не поспішає приставати на ідею всеосяжного припинення вогню, паралельно і далі просуваючи свої максималістські політичні вимоги про зняття "глибинних причин війни", що по суті означає де-факто капітуляцію України.Власне, окрім відповідної стратегічної динаміки, війна Україна-РФ, і політичні протиріччя в її основі, є прикладом конфлікту із нульовою сумою, де реалізувати на практиці якісь "взаємно прийнятні компроміси" дуже важко. Як наслідок все більш очевидно, що кавалерійський наскок щодо швидкого врегулювання не дасть результатів ні протягом перших 100 днів адміністрації Трампа 2.0., ні за перші півроку. Тобто наближається час певної переоцінки цілей і пріорітетів США щодо війни Україна-РФ. Єдине, що замість радикального розвороту Трампа від спроб гратися в чесного брокера до підтримки України, як в нас все що сподіваються, може бути третій шлях - а саме втрата інтересу США за Дональда Трампа із подальшою передачею відповідальності до Європи повністю.
Живий класик стратегічних досліджень - сер Лоуренс Фрідман - долучився до дебатів про оптимальну воєнну стратегію на фоні уроків війни Україна-РФ і загалом останніх війн і конфліктів. Висновок не новий, але вартий повторення - війни на швидку анігіляцію радше виняток, а не правило. Але на жаль привабливість війн на аннігіляцію (на відміну від війн на виснаження) і помилкові припущення щодо можливості то швидко провести є джерелом ризиків.З.І. Історик Вільямсон Мюррей (1941-2023) в останній своїй книзі "The Dark Path: The Structure of War and the Rise of the West" (2024) взагалі доводить, що виснаження в останні 500 років домінуюча форма війни, не зважаючи на кратне зростання організації і ресурсів на Заході. Що власне війна на анігіляцію це унікальний збіг політичних (!) і вже потім воєнних обставин, який зустрічається вкрай рідко. Але це ніяк не переконує країни відмовитися від такого інструменту великої стратегії як погроза використання військової сили чи власне використання.https://www.foreignaffairs.com/age-forever-wars
The United States "will have no patience for bad faith negotiation or violation of commitments" as it seeks to end the war in Ukraine, acting U.S. Ambassador to the United Nations Dorothy Shea told the Security Council on Tuesday."We will ultimately judge President (Vladimir) Putin's commitment to a ceasefire by Russia's actions," Shea told the 15-member council.Минулого тижня Державний секретар США Марко Рубіо казав про те що РФ має продемонструвати серйозність щодо врегулювання протягом наступних тижнів, а не місяців. Гнівних заяв в останній час щодо РФ із боку Трампа і Ко відверто побільшало. Якщо вірити Reuters учасники міжвідомчого процесу в США відверто здивовані неготовністю РФ домовлятися на основі компромісів. Питання тільки коли Трамп і Ко визнають, що РФ не готова до врегулювання та як вони це бачать. І чи будуть потім якісь кроки щодо РФ щоб змінити її калькуляцію.Спостерігаємо одним словом.https://www.reuters.com/world/europe/us-tells-un-we-have-no-patience-bad-faith-talks-war-ukraine-2025-04-08/
Спочатку Міністр оборони США передає головування в Групі із питань обороноздатності України (в народі відома як «формат Рамштайн») Великій Британії. І при цьому США не дають жодних нових пакетів допомоги по PDA під засідання цієї групи як це робилося зазвичай - хоча мають під це гроші.Тепер Міністр оборони США взагалі не доєднається до нового засідання Групи, яке заплановане на 11.04.25. Головування в Групі переймають остаточно Велика Британія і ФРН.Тобто маємо іще один приклад того що адміністрація Трампа 2.0. доволі послідовно дотримується задекларованих до цього ідей - в даному випадку того, що безпека України має бути пріоритетом Європи, а не США. Поки що це все на рівні символів. Але час думати і про наслідки - а саме що робити коли бойові дії далі продовжуються, а допомога від США припинилася при вичерпанні отриманих до цього озброєнь і БК. Тут ключовими є питання чи отримуватиме Україна БК і ОВТ, які були законтрактовані адміністрацією Байдена в 2022-24 по програмі USAI? Чи готова Європа купляти (і США продавати відповідно) в інтересах України перехоплювачі до ППО/ПРО (та інші потрібні ОВТ і БК), якщо відповідь на перше питання «ні»? Загалом якою буде воєнна стратегія України якщо відповідь на перші два питання «ні»? Тобто який наш план Б. Часу не так щоб багато щоб зрозуміти в якій ми системі координат і що маємо/можемо робити.https://www.defensenews.com/pentagon/2025/04/02/in-first-hegseth-to-skip-multinational-meeting-on-ukraine-support/
TGLIST.COM.UA
