🦅Рік із дня створення 1-го корпусу НГУ «Азов».7 березня 2025 року «Азов» вийшов на новий рівень бойової роботи. Командування Сил оборони України прийняло рішення утворити 1-й корпус НГУ «Азов» на основі багаторічного досвіду і професіоналізму бійців і командирів 12-ї бригади спеціального призначення «Азов». Вже влітку 2025 року новостворений корпус прийняв смугу відповідальності на Добропільському напрямку в умовах прориву ворожих сил в глибину бойових порядків Сил оборони. Завдяки ефективному управлінню і налагодженню взаємодії між підрозділами, противника вдалося зупинити і відкинути, звільнивши українську землю і населені пункти на напрямку.Сьогодні 1-й корпус НГУ «Азов» продовжує тримати оборону в своїй смузі відповідальності, а сили бригад і приданих підрозділів під управлінням досвідчених командирів ефективно відбивають ворожі атаки і знищують наступальний потенціал окупантів. Це історія українського війська, яку «Азов» творить тут і зараз – формування сучасної, підготовленої військової структури оперативно-тактичного рівня, здатної тримати фронт і робити внесок у розвиток Сил оборони України.Приєднуйся до лав 1 корпусу НГУ «АЗОВ» | Офіційний сайт корпусу | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp
Щодо зниження бойових спроможностей Ірану, Купер сказав, що атаки Ірану балістичними ракетами зменшилися на 90% з першого дня конфлікту, а атаки іранських безпілотників за той самий період зменшилися на 83%.У морі, за словами Купера, кількість затонулих кораблів ВМС Ірану перевищила 30. «І лише за останні кілька годин ми вразили іранський корабель-носій безпілотників, приблизно розміром з авіаносець часів Другої світової війни. І поки ми говоримо, він горить», – додав він.За наказом президента Дональда Дж. Трампа сили Центрального командування працюють над знищенням ракетної промислової бази Ірану. «Ми не просто завдаємо ударів по тому, що у них є, ми руйнуємо їхню здатність до відбудови. І тому, переходячи до наступного етапу цієї операції, ми систематично демонтуємо ракетний виробничий потенціал Ірану на майбутнє, і це вже відбувається», – сказав Купер.https://www.war.gov/News/News-Stories/Article/Article/4424786/hegseth-says-theres-no-shortage-of-american-will-resources-in-operation-epic-fu/
"Кампанія 2022 року на сьогодні є найуспішнішою для Сил оборони України". Такою є одна з ключових думок автора цієї статті, старшого аналітика Фонду "Повернись живим" Миколи Бєлєскова. Ця думка - не така оптимістична, як може здатися на перший погляд. Адже є протилежний бік: це означає, що більше подібних успіхів не було.Чому кампанія 2022 року склалася так, а не інакше? Автор наводить низку причин. Насамперед, це прорахунки та недоліки РФ. Також Україна мала асиметричні переваги: серед них і готовність ЗСУ, і національний підйом, і шок міжнародних партнерів від того, що зробив Путін, і їхня готовність допомагати нашій країні, і новизна західних зразків озброєння, яким попервах Росія не мала чого протиставити.Однак усі ці фактори - мінливі. І хоч у сукупності вони дали Україні перший успіх, у подальшому вони розмилися, видозмінилися, а Росія адаптувалася. Натомість Україна зіткнулася з тим, що для того, аби встояти у війні на виснаження, потрібна системна політика, стратегія і стала зовнішня підтримка. Наприкінці цієї статті є розділ "Замість висновків". У ньому - про виклики, які постали перед Україною після перших вдалих дій у 2022-му. Значною мірою вони стоять перед нами і зараз. Як їм протистояти? Читайте, і робіть власні висновки
Еманюель Макрон заявив про намір збільшити ядерний арсенал Франції.Не гріх буде нагадати, що на кінець Холодної війни ядерний арсенал Франції це - 18 моноблочних ракет середньої дальності "земля-земля" S3 на плато Альбіон. Кожна бойова частина це 1,2 мегатони. - 30 тактичних ракетних комплексів Птутон на випадок прориву Групи радянських військ в Німеччині поближче до кордонів Франції. Кожна бойова частина це 15-25 кілотон.- до 100 ракет повітряного базування ASMP та бомб вільного падіння AN-52. Носіями могли бути Mirage III, Mirage IV, Mirage 2000N, Jaguar та Super-Étendard. Зброя була так звана достратегічна в плані потужності бойової частини і мала сигналізували готовність йти далі по драбині ескалації. - 64 ракети М4 із роздільними головними частинами на 4-х підводних стратегічних ракетоносцях Le Redoutable. Відповідні ракети несли більше 300 боєголовок сумарною потужністю в 44 мегатони. Це власне була основа ядерного стримування через найменшу вразливість і масовість. Всього ядерний арсенал Франції на 1991 рік нараховував 540 боєголовок.
Хороша доповідь від Кільського інституту, яка фіксує не лише те, що Європі загалом в 2025 році вдалося компенсувати припинення допомоги Україні від США.Доповідь показує ключове - неформальна коаліція найбільш активної підтримки опору України через озброєння і військову техніку різним способом включає буквально декілька країн Європи. Це Норвегія, Швеція, Данія, ФРН, Нідерланди і до певної міри Велика Британія - саме вони найбільше фінансують як власні пакети допомоги, так і закупівлі ОВТ в ОПК України так і закупівлі зброї США в інтересах Сил оборони України в рамках PURL. При цьому частка допомоги Україні від ВВП найбільше зросла в ФРН, Великої Британії, Норвегії і Швеції - частка Данії стабільно висока. Скандинавські країни представляючи 8% від ВВП Європи надаюють Україні 33% від загальної допомоги. Частка допомоги Україні від загального ВВП в Фінляндії, країн Балтії і Польщі в 2025 році порівняняно із 2022 роком зменшилися. Можна списати на те, що ці прифронтові країни, які багато передавали із запасів в 2022 році тепер самі активно переозброюються, найбільше відчуваючи загрозу.
Данія інвестує майже 33 млн євро у підготовку українських військових 🤝Сьогодні про це повідомили міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен, міністр оборони України Михайло Федоров та директор Фонду «Повернись живим» Тарас Чмут.Кошти спрямують на оснащення навчальних центрів: облаштування сучасних класів, покращення побутових умов, закупівлю тренувальних дронів і посилення безпеки інфраструктури.Ідея проста: сучасні й безпечні умови навчання напряму впливають на якість підготовки. А якісна підготовка — це збережені життя й ефективність на полі бою.Ініціатива реалізується в межах 29-го пакета допомоги Данії та у співпраці з Міністерством оборони України й Фондом «Повернись живим». Водночас механізм її втілення — новий: закупівлі відбуватимуться у ширшого кола українських постачальників. Тобто проєкт одночасно посилює оборону й підтримує український бізнес.Техніка та зброя приносять результат лише в руках тих, хто вміє ними користуватися. Ця ініціатива — внесок у кращу підготовку військових, а отже — довгострокову стійкість української армії.
Здавна українська земля була місцем, де могли панувати лише найсильніші, готові до викликів і стійкі в випробуваннях.Відстоюючи свій дім перед ворожими навалами, постав український народ — вільний, загартований, завжди готовий об'єднатися та прийняти бій.24.02.2022 росіяни вчергове здійснили спробу підкорити Україну, але фатально помилилися. Звикнувши до населення, що покірно дозволяє тиранові керувати своїм життям, тут вони зустріли націю, готову боротися за свої права у жорстокому двобої. Обманюючи вільний світ пропагандою, агресор натомість побачив глобальну підтримку України — підтримку, що не згасає.Противник мав переважаючі сили, не очікував спротиву і готувався святкувати перемогу. Але «три дні» перетворилися на чотири роки пекла для окупантів, зруйноване сьогодення та втрачене майбутнє. На фронті і в тилу, тримаючи стрій у найтяжчі часи, ми щодня доводимо противнику: Україна існуватиме без ворожих «прапорів», «порядків» і «правди». А наша мета залишатиметься непохитною — Свобода України, захист живих і помста за усіх загиблих.Слава Україні!Героям Слава!Офіційний сайт корпусу | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp
Видання The Guardian вирішило піти іншим шляхом напередодні 4-х роковин розширення масштабів агресії РФ проти України - замість рефлексій і висновків 4-х останніх років війни нагадати про велику розвідувально-політичну сагу на тему оцінок намірів і планів РФ напередодні 24.02.22. Вийшли нові цікаві деталі котрі радше оживили те, що вже проговорювалося, але не дали нічого принципового нового. Але до теми що підвело окупанта РФ до рішення розширити масштаби агресії є одна доволі контрінтуїтивна думка що в тому числі сприяло опосередковано - а саме відкриті оцінки західних аналітиків щодо успіхів модернізації і переозброєння ЗС РФ в 2009-2021.Західна публічна аналітика в основному базувалася на відкритих даних із самої РФ та загалом не намагалася говорити про проблеми/виклики в ЗС РФ чи загалом перевірити себе через питання "А чи може бути в неефективної корумпованої держави із точки зору організації життя ефективні збройні сили?". Ця вся західна аналітика щодо прогресу ЗС РФ аналізувалася вже в РФ профільними органами. І поряд із недовірою/параноєю до Заходу в РФ є також бажання мати повагу і визнання - особливо від сильнішого противника. І от уявіть як відповідні західні доповіді котрі майже в унісон відзначали успіхи ЗС РФ в реформах і переозброєнні впливали на сприйняття в РФ - і це все іще більше підсилювало впевненість в собі якщо противники вихваляють ваші ЗС. Ясно що брак західного обєктивного якісного аналізу реальних успіхів ЗС РФ в реформах і переозброєнні із перекосом в переоцінку кратну котрий лише підсилював впевненість росіян в здатності швидко досягли цілей воєнним чином не був ключовим в відповідному рішенні, але це теж могло сприяти опосередковано відповідному рішенню.
Так це не конфронтаційна промова Віце-президента США минулого року щодо Європи, але це так само суперечлива промова. Тон тез Державного секретаря США це пропозиція Європі спільно домінувати у світі, памятаючи про славну спадщину попередніх століть. Певен ця промова викличе в країнах Азії, Африки і Латинської Америки сильний негативний резонанс. Час домінування Заходу пройшов і вже не повернеться - як через демографію так і через дифузію сили. А потім РФ і КНР будуть розповідати, що США і Європа хочуть повернутися до свого домінування над світом, тицяючи пальцями на такі промови і дискредитуючи США і Європу. Краще б орієнтувалися на президента Фінляндії-Суомі Александра Стубба, який пропонував політичному Заходу боротися за прихильність країн Глобального Півдня через краще глобальне управління і кращі пропозиції щодо формули розвитку - ніж це можуть дати країни Авторитарної вісі.https://www.state.gov/releases/office-of-the-spokesperson/2026/02/secretary-of-state-marco-rubio-at-the-munich-security-conference/
Давайте трохи розберемося на фоні статті FT про начебто початок підготовки влади до виборів президента і референдуму щодо врегулювання.Достименно на сьогодні відомо 2 моменти:- дійсно є тиск адміністрації Трамп 2.0. на Україну щодо пришвидшення процесу врегулювання - власне сам Володимир Зеленський це підтвердив нещодавно. Трампу і Ко треба дипломатичні успіхи до проміжних виборів до Конгресу.- США начебто увязували отримання Україною певних зобовязань в сфері безпеки зі свого боку із поступками України по територіальному виміру.При цьому на сьогодні невідома як формула примирення української і російської позицій по територіальному виміру так і наповнення зобовязань США в сфері безпеки щодо України - при цьому очевидно що чим більш розмитими будуть зобовязання США то менше певно буде готовності в президента України говорити про болісні територіальні компроміси громадянам України.Це вже не кажучи про те, що РФ не дасть нам такої розкоші як підготовка і проведення референдуму - бо ж результат може виявитися геть протилежним ніж очікували б в США і РФ. РФ завжди обумовлювала свою готовність до сталого припинення вогню (без чого не може бути політичного процесу) апріорним прийняттям нами їх максималістських політичних умов що робить безсенсовим будь-які спроби поставити умови врегулювання (котрі ми не знаємо) на референдум. Загалом же спроба США затиснути найбільшу війну в Європі із 1945 року із своєю логікою в рамки власного внутрішньополітичного процесу виглядає як максимальне аматорство. І скоріше за все цей дедлайн від США як і інші пройде без жодного ефекту. І нас чекає іще одна дуже важка кампанія, котра буде визначати відносну силу переговорних позицій ближче до кінця року. Конфлікти такого масштабу, інтенсивності і тривалості живуть іншою логікою ніж потреби правлячої партії навіть найбільш потужної країни у світі від якої ми залежні.