Щодо загальнообов’язкової хвилини мовчання щодня 9:00, прикладання долонь на груди, шанобливого завмирання в переповнених тролейбусах та маршрутках о цій годині. Більшовицький нарком освіти Луначарський казав: «Якщо ми хочемо виховати покоління атеїстів – треба ввести катехизм як обов'язковий шкільний предмет».Коли така інтимна емоція, як скорбота, траур чи поминання, набуває масово-екстравертного загальнообовʼязкового прояву – вона з часом стане механічною, бездушною й бездумною, навіть якщо на початках усе розчульно й сентиментально. Практика колективної ритуалізації пам’яті притаманна більше стадним, незрілим суспільствам, які потребуть примусу до пам’ятання. Повага до загиблих тут ні при чім. Все загальноприйнятне з часом девальвується. Все масове має малу цінність. Усе загальнообов’язкове неодмінно спровокує збайдужіння і втрату чутливості. Механічна ритуалізація уб’є трепетний сакрум. Усе одностайне завжди породжує супротив, непокору й дисидентство, навіть якщо те одностайне – благеє. Це дуже тонкі матерії. Перетворивши їх у заїжджений ритуал, тонкі матерії згрубіють і втратять первинну чистоту. А це найгірше, що можна зробити для меморіялізації жертв війни.👇https://www.youtube.com/watch?v=cYPdO79i-zY
Синдром завченої безпорадності. Учені промуштрували собак умовним рефлексом Павлова: дзвінок = легенький удар струмом. Пізніше до них у вольєр підсадили звичайних псів, які не проходили муштри. І поставили невисоку перегородку. Після першого ж удару струмом нормальні песики одразу ж перестрибували бар’єр і втікали з клітки, де їм неприємно. А муштровані – нічого не робили. Вони могли перестрибнути перегородку, але не хотіли. Сиділи в кутку і скиглили. Це і є синдром завченої безпорадності. Вільні істоти завжди вибиратимуться з халепи. А ті, кого привчили до регулярної халепи, з неї вибиратися не будуть. Хоча можуть.Далі дослідники забрали перегородку і відчинили вольєр навстіж. Муштровані пси не виявили жодного бажання вийти з відчиненої клітки. Навіть коли шлях до свободи був відкритим.Зі суспільствами стаються схожі історії. Звичка до страждання позбавляє снаги припиняти його.Слова «душу й тіло ми положим» символізують ультра-контрпродуктивну позицію, в якій найкращим доказом дієвості чомусь є смерть. А насправді все рівно навпаки: померти – це програти. А от спробуй активною діяльністю змінити світ! Відхід у засвіти звільняє від титанічної роботи міняти світ. Отак і живемо, точніше «ложимо».Були права людини. Став провал Людини.
Народ у нас на загал дурноватий, у все повірить. Навіть у те, що Зеленський ніякого стосунку не має до пограбунку, влаштованого своїм найближчим оточенням, гарантом безкарності якого він був і є всі ці роки.В анамнезі цього народу є інфантильна віра в кінець війни через 2-3 тижні, у вичерпання ворожих ракет на осінь, у кавування на набережній Ялти, у стадіонний концерт Антитіл у Сімферополі на День Незалежності-2024 (всі квитки продано), в патріотизм боневтіка, у незамінність Єрмака, у професіоналізм потужної команди 5-6 менеджерів, у мільйон дронів рік тому, в 3000 далекобійних ракет до кінця поточного року, в розробку власної системи ППО, в 800 дронів-перехоплювачів на день, у кисільно-зефірні кордони 1991 року, в 28 безпекових угод, в погрозу влаштувати повний блекаут у москві, в 1 мільярд дерев, у 4000 євро вчительської зарплати, в 1 гігават маневреної електрогенерації, в 25 петріотів іще минулої зими, у те, що Єрмак пішов на фронт, у те, що фігуранти кримінальних розслідувань утекли з задраяної країни чисто випадково, в таке ж випадкове розмінування всього Півдня. З таким досвідом казкотворчості, здитинілості, отупіння й вигадливості народ вельми успішно увірує і в непричетність першої особи до мародерії влади, одноосібно ним очолюваної.Цим владоможним вепрам неабияк пощастило з таким свято-наївним, довірливим, легкодухим, безтілесним народом. Такого ще пошукати треба.👉https://www.youtube.com/watch?v=rKP_0L4F5HY
Перетікання електорату від одного кандидата до іншого в разі його сходження з дистанції – явище дуже приблизне, умовне, одноразове й контекстуальне, бо залежить від ситуативної кон’юнктури в конкретний момент. Але якщо взяти за основу теперішню розстановку сил на політичній арені, то опитування Socis показує ось таке перетікання електорату.Залужний.Генерал має безпрецедентне всмоктування чужих виборців: до нього підуть 38% прихильників Буданова, 29% Зеленського, 28% Порошенка, 26% Білецького. Іншими словами: Залужний – це порохотяг, який у себе вбере весь притомний електорат, від усіх гравців. Причому Залужний – єдиний кандидат, який ущент розбиває виборче ядро Зеленського. Якщо генерал піде на вибори - маємо переможця. Буданов.До розвідника переметнеться кожен третій (32%) прибічник Залужного, якщо той не піде на вибори. По суті, Буданов розцінюється як електоральний дублер Залужного.Порошенко.До нього піде лише 9% електорату Залужного. Порошенко має стабільну фан-зону без люфту її нарощування.Бойко.До Бойка перетече 21% прихильників Тимошенко, якщо вона зійде з дистанції. Це показує лівопопулістичну й пристаріло-демографічну спорідненість цих двох старожилів олігархополітики.Зеленський.Його підживка – 11% від Буданова, 10% від Залужного і 9% від Білецького. Це було до корупт-скандалу. Зараз же електоральний магніт Зеленського уже капут. Він може зберегти трон лише, якщо Залужного притиснуть не балотуватися. В царя єдиний вихід - нейтралізація або купівля Залужного.
Нерозв’язувальна довговічна війна передбачає саме це: поступове призвичаєння до гіршого замість спроб із нього виплутатися. І чим гірше ставатиме, тим дужче роздуватиметься кулька незламності, стійкості, терплячості, живучості – всіх тих доблесних рис, які треба "передати у спадок" дітям-онукам-правнукам.Сценарій вічної війни сюрпризів не має. Він до потворства простий і невибагливий. У ньому нема потреби щось згущати чи причорнювати – він сам по собі є густющою чорнотою, дистильовано-концентрованою.Вічна війна (з супутнім до неї самопишанням, самопоплескуванням по плечу, самопідтримкою, самонаснагою, самопідбадьорюванням, самозаохочуванням, самопіднесенням) навчає переживати катарсис у найтемнішому горі, відчувати повноту життя за рахунок його постійної загроженості. Чим довше горе - тим сильніша звичка до нього і все нижче понижування планки. Коли дзбани адреналіну й рулони останніх жил невичерпні – тоді гостре сприйняття дійсності бере верх над раціональним, і з пастки емоційних віражів уже не вибратися без сторонньої помочі. Бо тяжко розривати замкнуте коло, в якому присутні найвищі точки переживань за все людське життя. Це може тривати аж до правнуків включно. 👇https://youtu.be/jupMSUV4UFc?si=RtbFUzSW6IlSA543
При неділі попрошу офіру на тацю:4149 4990 9840 8378Найбезглуздіший теракт – це підірвати морг. Притомних і відповідальних (а на решту начхати) вже давно нема в покоях старого життя. Притомні й відповідальні (а на решту начхати) вже давно перейшли на інший рівень самосвідомості, а в таких випадках пройдених рівнів ніколи не шкода. Притомні й відповідальні (а на решту начхати) завжди чинять толково, і цим вони страшні. Їхні думки вже зароджені, істини вже оголені, переконання вже апробовані, долоні вже замочені в фарби, вони обережно й недовірливо починають ляпати різноколір’ям на довколишню чорноту. Кип’яток підземних рік вивільниться, всі старі повадки вичавляться, й нікого більше не розсварять гноми. Як правило, саме вони, дрібні істоти, найшкідливіші. Велети не проникають у дрібні шпарини і не висвердлюють дірочки в мізках. Із цим упоратися можуть лише гноми, мізерні й вередливі, неістотні, як опади в прогнозах синоптиків, але дуже додрібничкові, ретельні, слово за слово, присипляють здоровий глузд. Дякую за суголосся прокидання.
Корейський сценарій (або 38 паралель) в історії воєн – один із найуспішніших кейсів цивілізованого припинення кровопролиття. Демілітаризована зона завширшки 4 км і протяжністю 241 км понині відділяє добро від зла, свободу від тиранії, ринок від комунізму, розвиток від стагнації. Всі щасливі на Півдні й усі далі раби на Півночі.38 паралель – це не просто лінія розмежування між деспотією й Цивілізацією. Це – буфер порятунку від марного проливання крові, який дав змогу Півдню зосередитися на економічному диві, а не втонути в безжальній, беззмістовній війні. Для Південної Кореї важливо мати 38 паралель як захист від вольєра з півночі. Виявлено 2 десятки тунелів, які рили з півночі на південь. І жодного у протилежному напрямку. На 38 паралелі стоїть Будинок Свободи, звідки можна в бінокль подивитися на північну сторону і порадіти, що Бог милував там жити. Примарну ідею "порозуміння" навіть ніхто й не висловлює. Минуло 73 роки. Різниця вражає: Південна Корея в лідерах усіх світових рейтингів, а в північному заповіднику марксизму досі страчують за критику Ина і вірять у серп-молот. Враховуючи мертвизну петлі, це було б іще за щастя. 👇https://www.youtube.com/watch?v=FOmODzL1q3M
Коли 2 роки тому почався судовий процес над Коломойським – у залі сиділа «еліта вітчизняного телебачення» в особі Наталі Мосейчук, Алли Мазур, Юрія Горбунова, Олександра Ткаченка та інших медіястарів корпорації «1+1». Високодостойні підлеглі опального олігарха в один голос хотіли брати його на поруки під особисті зобов’язання, ручалися за нього й наголошувати на своїй вірності. А що тепер? Коломойський з першої спроби анонсував резонансну заяву в залі суду – і, як на зло, в цей день зламалися всі службові автоконвоїри в м.Київ. І ніхто з любителів сенсацій («1+1 вражає», якщо не зраджує пам’ять) так і не прийшов підтримати свого інвестора в день оголошення скандальної заяви. І ніхто з них не потурбувався про те, аби дістати для шефа справну клітку на колесах, щоб той міг без пригод приїхати в суд і виголосити те, що планував.І ось учора, коли олігарх вирішив розповісти про спробу усунути Міндіча як свідка злочинів зеленої влади, в залі знову чомусь не виявилося нікого з тих, хто 2 роки тому за Коломойського зуб давав і руку на відруб.Медія-проституція – вона така. Поки платять – за того зуб дають. Почав платити інший – ні в зуб ногою.Нікчемство.
У Нью-Делі відбулася хреновейша для нас подія – дводенний саміт Індія-Росія. Основне:• Статус саміту підвищено до «привілейованого стратегічного партнерства».• Індія підтвердила свій нейтралітет щодо війни. Вона далі буде утримуватися під час усіх чутливих голосувань в ООН.• Путін остаточно подолав міжнародну ізоляцію.• Росія запустить в Індії свій телеканал із найчисельнішою на планеті авдиторією.• Індія далі купляє російську нафту зі знижкою 5 доларів за барель через непрямі закупівлі в посередників, де валютою оплати є еміратські дирхами, що дає росії 45 доларів прибутку за барель.• Росія в Індії будуватиме пасажирські літаки з повним циклом виробництва.• Буде морське з'єднання Індії з Далеким Сходом росії. • Є військова угода, яка надає Індії доступ до портів росії вздовж арктичного шляху між Європою та Азією. • Індії візьме в оренду на 10 років російський атомний підводний човен (2 млрд доларів).• Індія планує придбати сучасні російські винищувачі і розпочати спільне виробництво Су-57 на індійській території, також систем ППО.• Росія прийме необмежену кількість трудових мігрантів з Індії.• Двостороння торгівля між Індією та росією сягнула рекорду: 69 млрд доларів, з яких 64 млрд - імпорт із росії.👇https://www.youtube.com/watch?v=yaaTpLElEEY
«Йой, які поганці сцикливі ті німецькі студенти й ліцеїсти, паскуди такі, хочуть жити без армійських кирзаків і онучів, вийшли на мітинги проти обліку 18-літніх, аяяяй, які ж гнилі ті європейці», - зневажливо гелгоче понівечений нарід, який палає бажанням вести безкінечну війну, маючи для того обмаль ресурсів, не рахуючи словесної незламності.Усі лозунги й транспоранти молодих німців – правильні й справедливі: ніхто ніколи не проголосує за 18-річного кандидата, але всі прийдуть на парастас 18-річного солдатика; ніхто не дасть кредит 18-річному прохачеві, але всі радо вчитимуть його повзати на пузі з автоматом; ніхто не призначить 18-річного претендента на посаду, але всі охоче забронюють за ним коєчку в казармі.Нам, привченим до сталінсько-жуковської армії рабочих і крестьян, не до снаги опанувати типову європейську натівську логіку: мігрень Заходу стосовно ймовірної війни – це мігрень їхніх УРЯДІВ. Рядового населення це мало стосується. Воно воювати не буде й не повинно. Не для того 80 років платники податків утримували свої бездіяльні армії, аби зараз усе кинути і власноруч рити окопи. Концепт професійної армії передбачає зовсім протилежне. Безпека – це завдання держав і урядів. Справа народу – фінансувати свою безпеку й доручити її професіоналам, а не корчити з себе безсмертних бетменів\кіборгів і збирати по знайомих гроші на бронік, який уперше в житті на очі видиш.Та й нащо їм смикати свою молодь – якщо є незламний народ на фронтирі з ордою, готовий іти на погибель, аби Європа могла в спокої й достатку пожити чимподовше.
