Ostap Drozdov | Навіщо Україна намагається скасувати Лебедине Озеро?". Один лише загол...

"Навіщо Україна намагається скасувати Лебедине Озеро?". Один лише заголовок запитальної статті авторитетного редактора британського журналу Spectator Оуена Метьюза спричинила рейвах в українській бульбашці, яка випустила в автора публікації рій стріл з отруєними наконечниками – замість помізкувати, чим крити цей абзац:"За офіційною статистикою українського уряду, більше половини українських школярів говорять удома російською. Припущення, що російськомовні не є справжніми українцями, – це глибоко путінський погляд на світ, буцімто сотні тисяч російськомовних, які боролися та загинули за свободу України, не є повноцінними членами української нації".Оуен Метьюз використав надійний аргумент, який і йому, і ворогу добровільно й свідомо створює наш дорогенький російськомовний соотєчественник самим фактом своєї упоротості. Хай далі виригують зі своїх пельок руский язик, хай далі вибльовують у публічний і приватний простір мову окупанта – і путін гарантовано матиме залізне пояснення своїх зазіхань на Україну, зрозуміле кожному європейцеві, для якого мова = ідентичність.І потім до хрипоти пояснюйте всьому світові, чому треба заборонити ставити Чайковського в Бірмінгемі чи Базелі – коли всередині України російське є рідним для третини, якщо не більше, колонізованих упоротих.В Європи вимагають відмовитися від Рахманінова, Стравінского й Достоєвского – а самі не годні відмовитися від мови й культури загарбника. Ще й дітей своїх, зічавлених мамашами зі своїх колонізованих утроб, учать змалку гаваріть на радном язике путіна. Ще й дивуються, чому пересічний європеєць не годен розрізнити нападника й жертву. Зросійщена країна, яка ще й наголошує на рідності всього ворожого, навряд чи може просити європейців влаштувати культурний кенселинг російській спадщині. Що казати, коли Консерваторія на Майдані носила імʼя Чайковського оце донедавна. Лебедине Озеро вже давно грає над здоровим глуздом наших сограждан.