Національний заповідник "Хортиця" official

З 1 квітня до 15 червня в Україні триває сезон тиші — період розмноження диких тварин.Відповідно до статті 39 Закону України «Про тваринний світ», у цей час обмежується проведення робіт і заходів, що є джерелом підвищеного шуму та можуть спричиняти занепокоєння тварин. Острів Хортиця є домівкою для значної кількості видів дикої фауни. У період розмноження вони особливо вразливі, тому навіть незначний вплив може призвести до втрати потомства або залишення місць гніздування.Нагадуємо, що відповідно до рішення Ради оборони Запорізької області на час дії воєнного стану цивільним громадянам заборонено перебування в зонах лісових насаджень, прибережних смуг та мілин уздовж острова Хортиця.Для відвідування відкрита лише територія у північно-східній частині острова — в районі туристичних локацій: «Козацьке коло», «Пагорб Єдності», історико-культурний комплекс «Запорозька Січ».Правилами відвідування території заповіднмка зокрема, заборонено:— з’їжджати транспортними засобами з асфальтованих шляхів;— паркувати автомобілі на зелених зонах;— створювати шум, що порушує спокій тварин і відвідувачів;— встановлювати намети, розпалювати вогнища та користуватися відкритим вогнем;— збирати рослини, полохати, відловлювати чи знищувати тварин;— рибалити.Під час перебування у природних екосистемах закликаємо дотримуватися тиші та відповідальної поведінки.Порушення вимог природоохоронного законодавства тягне за собою адміністративну відповідальність.Збереження природних комплексів, збереження природи Хортиці —  наша спільна відповідальність.

29 березня на острові Хортиця з ініціативи Українського центру реабілітації рукокрилих (м. Харків) та за участі співробітників Національного заповідника «Хортиця».відбувся випуск кажанів у природне середовище.Український центр реабілітації рукокрилих з 1999 року здійснює порятунок кажанів, які опинилися у критичних умовах, об’єднуючи фахівців і волонтерів по всій УкраїніРукокрилі — унікальна група ссавців, що в процесі еволюції зайняли окрему екологічну нішу: усі європейські види є нічними мисливцями на комах і відіграють важливу роль у функціонуванні екосистем.Водночас це одна з найбільш вразливих груп тварин. Повільні темпи розмноження, залежність від наявних сховищ, складна терморегуляція та сезонні переміщення роблять кажанів чутливими до будь-яких змін середовища.Кажани не створюють власних сховищ, використовуючи природні та антропогенні укриття — дупла дерев, печери, тріщини, елементи будівель. Саме тому трансформація ландшафтів і втручання в ці простори часто стають для них критичними.Упродовж останнього року (з березня по березень) спільними зусиллями волонтерів центру та небайдужих людей в Запоріжжі було врятовано та передано на реабілітацію рукокрилих чотирьох видів: нетопир середземноморський, руда вечірниця, пергач пізній та вухань сірий.Після проходження реабілітації тварин повертають у природне середовище. Цьогоріч на Хортиці випущено близько 300 особин двох видів — нетопиря середземноморського та рудої вечірниці.Фауна рукокрилих України налічує 28 видів, усі вони потребують охорони. На острові Хортиця зафіксовано перебування шести видів.Повернення кажанів у природне середовище — це не лише порятунок окремих тварин, а й послідовна робота зі збереження біорізноманіття та підтримання природної рівноваги.

Сьогодні 24 березня 2026 року ОГОЛОШУЄТЬСЯ Бліц-конкурс на концептуальну ідею  тимчасового пристосування загальнодоступної частини Поштової площі ,організований ГО "Музей Однієї Нації на Поштовій площі" за підтримки: Національного заповідника «Софія Київська», Національного заповідника «Хортиця», Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», Національного музею народної архітектури та побуту України, Національної спілки архітекторів України.Поштовій площі потрібно повернути майбутнє, захистивши унікальну історичну місцину! Мета бліц-конкурсу – тимчасове пристосування публічно доступної недобудованої частини Поштової площі для убезпечення пам’ятки археології та історії національного значення «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва» (ХІ-ХІХ ст.), яка охоплює близько 6000 кв.м у підземній частині. Унікальна Пам’ятка, пов’язана з Хрещенням Русі-України, потребує захисту від вандалізму та його наслідків.Тимчасове пристосування виконується для напівзруйнованої недобудованої споруди колишнього входу в підземний простір, включає розчищення та ремонт системи збору води з поверхні площі, для створення безпечних умов користування площею відвідувачів та акцентування уваги на особливому історичному значенні визначної місцини виконується означення трасування Музею з середньовічною пам’яткою, розташованою в підземному просторі, на поверхні плити перекриття площі. Особливістю реалізації цієї мети є тимчасове пристосування частини публічного простору найпопулярнішої центральної площі Києва, що з 2016 року відкритий для відвідувачів, водночас недобудований та є наслідком неправомірного будівництва підземного торговельно-розважального центру, містобудівні умови та обмеження на будівництво якого скасовані постановою Верховного Суду України 27.07.2022 (справа № 826/16076/18).Бліц-конкурс на концептуальну ідею тимчасового пристосування загальнодоступної частини Поштової площі проводиться в один тур.Для виявлення найкращої і неформалізованої ідеї організатори прагнуть долучення широкого загалу, студентів профільних кафедр та сертифікованих фахівців до надання в конкурсному форматі власних ідей про можливі варіанти тимчасової реабілітації цього унікального простору. Поштова площа має бути безпечним та цікавим публічним простором!Програма та умови Бліц-конкурсу:https://drive.google.com/file/d/1bcg1t9tq2mWXaJAER2RZ1NAllwgBaAX_/view?usp=sharingРеєстрація заявок на участь в бліц-конкурсі триває до 15 квітня 2026 року за реєстраційною формою:https://forms.gle/ZoojZgt2res5JRas9Прийом конкурсних пропозицій триває до 31 травня 2026 року  на е-mail: [email protected].Виставка конкурсних пропозицій з 8 по 20 червня 2026 року.Підведення підсумків та оголошення переможців 20 червня 2026 року. Координатор бліц-конкурсу Ольга Рутковська,  +38 (093)195 3431

У цьому матеріалі ми хочемо розповісти вам про чорнильниці (каламарі) козацької доби із фондового зібрання Національного заповідника «Хортиця», які сьогодні, нажаль, не представлені в наших експозиціях.Ці предмети мають значну історичну, культурну та мистецьку цінність і є важливим джерелом для вивчення матеріальної культури та художнього ремесла XVII–XVIII ст.Колекція каламарів складається з 18 предметів, серед яких 8 цілих виробів і 10 фрагментів.Формування колекції розпочалося у 70-х роках ХХ століття. Предмети надходили з археологічних досліджень, передавалися з інших музейних установ, а деякі з них були куплені у приватних осіб. Останнє поповнення колекції відбулося у 2021 році.Наші каламарі представлені двома основними типами: підвісними та «запоясними». Більшість предметів виготовлено з мідних сплавів у техніці литва з подальшою механічною обробкою, гравіюванням та декоративним оздобленням. Для окремих виробів характерне використання емалі. Орнаментальні мотиви представлені рослинними композиціями, геометричними елементами та сюжетними зображеннями, зокрема сценою боротьби лева та єдинорога, поширеною в європейській геральдичній традиції.Частина експонатів має складну конструкцію, що включає ємність для чорнила, футляр для пера, кришки та підвісні елементи, які спаювались між собою, а потім декорувались в різних техніках: емалі- перегородчастої та виїмчастої, гравіюванням, дражировкою.Технологічні особливості виготовлення чорнильниць свідчать про високий рівень розвитку бронзоливарного ремесла на українських землях у козацьку добу.Матеріал підготовлено старшим науковим співробітником науково-фондового відділу Національного заповідника "Хортиця"Тетяною Шелеметьєвою

Близькість м. Запоріжжя до лінії фронту зобов’язує кожного містянина бути пильним і обережним, зокрема через небезпеку натрапити на протипіхотні міни, які військові РФ використовують для дистанційного мінування. На деяких прифронтових територіях вже знаходять модернізовані російські протипіхотні міни – т.зв. «пряники», виготовлені з пластику за допомогою 3D-технології і обгорнуті у камуфляжну стрічку. Їх, як правило, скидають з дронів на м’яку поверхню, в траву, щоб пластик не розбився і вони були менш помітними.Шановні гості Національного заповідника «Хортиця»! Хочемо ще раз нагадати, що для вільного відвідування відкрита лише північно-східна частина Хортиці («Козацьке коло», Пагорб Єдності, ІКК «Запорозька Січ»). Рекомендуємо здійснювати прогулянки лише прокладеними стежками і доріжками – на них добре видно сторонні предмети, якщо такі з’являться. ЯК ДІЯТИ, КОЛИ ВИ ЗНАЙШЛИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИЙ ПРЕДМЕТ:Ні в якому разі не наближайтесь до вибухівки. Голосно повідомте про небезпеку, якщо є хтось поряд. Обережно, своїми слідами, відійдіть на безпечну відстань. Відійшовши, позначте небезпечну територію помітним знаком – тим, що є під рукою (стрічка, хустина тощо). Негайно повідомте про знахідку ДСНС телефоном 101, або поліцію — 102. Дзвоніть відійшовши на певну відстань - не можна користуватись телефоном у безпосередній близькості з мінами, боєприпасами чи іншими небезпечними предметами.

3 березня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день дикої природи, встановлений з метою нагадування людству про крихкість біологічного різноманіття нашого спільного дому – планети Земля. Ця дата була обрана Генеральною Асамблеєю ООН не випадково: саме 3 березня 1973 року було прийнято Конвенцію СІТЕС, яка стала першим глобальним щитом для рідкісних видів флори та фауни, що опинилися під загрозою через міжнародну торгівлю. У 2026 році Всесвітній день дикої природи проходить під егідою цифрових інновацій та технологій, які дозволяють людству ефективніше моніторити вразливі екосистеми та захищати кожну живу істоту. Посеред рукотворних залізобетонних лабіринтів індустріального Запоріжжя існує справжній портал у світ дикої природи – острів Хортиця. Він є унікальною екосистемою не тільки для міста, а й для усієї природи України. Це дивовижне місце, де на порівняно невеликій території сконцентрувалися майже всі ландшафтні зони півдня країни: від ковилових степів та скелястих берегів до тисячолітніх плавневих лісів. Хортиця стала прихистком для більш як тисячі видів рослин, що становить 72% (!) всієї флори Запорізької області. Серед них чимало ендеміків – живих організмів, які не зустрічаються більше ніде у світі. Прогулюючись островом, ви стаєте свідком симфонії життя природи: над головою може повільно кружляти величний «червонокнижний» орлан-білохвіст, один із найбільших хижих птахів Європи, а в гущавині лісу легко зустріти плямистих оленів, козуль або лисиць. Сьогодні, коли кожен клаптик української землі захищається надлюдськими зусиллями наших захисників і захисниць, збереження таких природних оаз набуває нового, майже сакрального змісту. Дика природа Хортиці – це не лише наукова цінність чи суха статистика біологічних видів, а потужний ресурс для нашої ментальної реабілітації. Ми отримали цей безцінний скарб у спадок від минулих епох, і наше завдання – заберегти його для майбутніх поколінь українців.

Що ви знаєте про Крим? 🙂До Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Національний заповідник «Хортиця» запрошує дітей та підлітків долучитися до пізнавальної вікторини.Це можливість не лише перевірити знання та кмітливість, а й дізнатися більше про Крим, події 2014 року та людей, для яких 26 лютого стало днем прояву мужності у вірності Україні.На учасників чекають 20 запитань, присвячених історії Криму та сучасним подіям. Серед знавців історії, які нададуть правильні відповіді щонайменше на 15 із 20 запитань, буде розіграно особливі екскурсії ✨🏰 «Вежі Запорозької Січі»Рідкісна можливість побачити Січ із незвичного ракурсу, піднятися на вежі та потрапити туди, куди зазвичай вхід зачинено. Нові відкриття, яскраві враження та теплий чай або кава зі смаколиками просто на січовій башті.🛶 «Човни, що будували козаки»Мандрівка півднем острова Хортиця з відвідуванням знакових місць і подорож до Музею судноплавства. Унікальна нагода зазирнути до реставраційного ангару, дізнатися про процеси відновлення старовинних кораблів та побувати всередині справжнього козацького човна. І, звісно, випити чаю або кави.🏛 «Залаштунки Музею»Подорож у простір, прихований від очей відвідувачів. Можливість побачити, як і над чим працюють співробітники Національного заповідника «Хортиця», дізнатися про щоденне життя музею, його маловідомі сторінки історії та цікаві факти. І, обов'язково, на вас очікує затишна пауза з чаєм або кавою біля знаменитого Чорного каменя.Історія відкривається тим, хто нею цікавиться.Бажаємо успіху учасникам! 🙂Вікторина чекає на вас тут:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdMVQToa10nl3_EhbEVqOiSsAkl2CtQT8A92O0Y9VKLVaZhWQ/viewform?usp=publish-editor

Сьогодні у Національному заповіднику «Хортиця» презентували обігову пам’ятну монету номіналом 10 гривень – «Ми сильні. Ми разом. Запорізька область».Разом із монетою, присвяченою Запорізькій області, до обігу введено ще дві пам’ятні монети цього випуску, що репрезентує три прифронтові регіони України: «Ми сильні. Ми разом. Харківська область» і «Ми сильні. Ми разом. Херсонська область». Вони продовжують тематичну серію, присвячену регіонам України, та підкреслюють їхню невід’ємність у цілісному державному просторі.Монети презентував Голова Національного банку України Андрій Пишний. У своєму виступі він наголосив на ідеї серії – утвердженні єдності України, її неподільності та важливості кожного регіону. За його словами, обігова пам’ятна монета є особливим форматом символу, що входить у повсякденний обіг і водночас несе виразний смисловий акцент.Як зазначила Голова Запорізької обласної ради Олена Жук, це не просто монета, а повага до регіону, який продовжує жити, працювати й тримати свій фронт. Не менш символічною стала і її презентація на острові Хортиця – визначному місці в історії України.Дизайн монет вирізняється лаконічністю та візуальною стриманістю. На реверсі зображено стилізовану мапу України з чітко окресленими адміністративними межами. Запорізьку, Харківську, Херсонську області виокремлено контрастним тлом, що акцентує увагу на регіоні в межах єдиного державного простору.У презентації взяли участь представники Обласної військової адміністрації, Запорізької обласної ради, Запорізької міської ради, Департаменту культури, туризму, національностей та релігій ЗОВА, Департаменту культури і туризму ЗМР, представники закладів культури Запоріжжя та Запорізької області, співробітники Національного заповідника «Хортиця» та представники ЗМІ.Участь у заході Юнацького руху «Байда» стала вагомим елементом події, підкресливши роль молодого покоління у збереженні суспільних цінностей та розвитку держави.Обігова пам’ятна монета – особливий формат символу, який не обмежується колекційним простором, а входить у повсякденний досвід, стаючи частиною щоденних дій, звичних і простих моментів життя та постійно нагадуючи: Ми сильні. Ми разом!

21 лютого відзначають Всесвітній день екскурсовода – професійне свято людей, чия праця поєднує щире захоплення історією й культурою, знання та комунікацію. Ця дата покликана привернути увагу до важливої просвітницької місії тих, хто допомагає побачити за фактами сенси, за датами та подіями – людські долі, а за минулим – наше майбутнє.Екскурсовод – це не лише носій знань, а й майстер живого слова й натхнення. Завдяки їхній праці музейний простір оживає, а історія стає ближчою, зрозумілішою та відчутнішою. Саме вони створюють той особливий зв’язок між людьми та культурною спадщиною, який формує історичну свідомість.У Національному заповіднику «Хортиця» сьогодні екскурсії створюють і проводять 7 співробітників – фахівці, які навіть у складних умовах щодня демонструють професіоналізм, витримку та відданість своїй справі. Ми щиро цінуємо вашу працю й дякуємо за натхнення та атмосферу живого спілкування з історією, яку ви створюєте для відвідувачів.Вітаємо зі святом і бажаємо зацікавлених слухачів, вдячних відвідувачів і невичерпної любові до своєї справи.

16 лютого на острові Хортиця провели захід до Дня єднання – свята, яке народилося у драматичний момент нашої історії, але втілило найважливіші засади національного досвіду.День єднання з’явився у лютому 2022 року – у відповідь на загрозу повномасштабної війни. Він став не лише реакцією на обставини, а й виразом давньої традиції українського суспільства: у моменти небезпеки консолідація стає нашим ключовим ресурсом виживання.Разом із Юнацьким рухом «Байда» та Запорізьким ліцеєм «Захисник» під час тематичної екскурсії Хортицею говорили про те, як формується нація, яку роль у цьому відіграють символи, і чому єдність є не тільки цінністю, а й історичною необхідністю.На Кургані Єдності учасники заходу стали в коло.Коло – один із найдавніших соціальних символів: воно позначає спільність, підтримку і взаємозв’язок. У сучасному контексті цей образ набуває особливої ваги: єдність постає не як абстрактна ідея, а як основа стійкості й витривалості суспільства.День єднання – це нагадування, що у здатності підтримувати одне одного, у відповідальності за майбутнє народу, у готовності діяти разом формується те, що в історії завжди визначало сильну націю.