Національний заповідник "Хортиця" official

24 квітня 2026 року за ініціативи Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації та Комунального закладу «Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради відбулася Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді «Військово-історичні події на теренах України: минуле і сучасність».У межах конференції старша наукова співробітниця відділу науково-фондової роботи Національного заповідника «Хортиця» Тетяна Шелеметьєва представила доповідь на тему «Тисячі років незламної історії міста за порогами».У доповіді розкрито багатовікову історію Запорожжя як простору формування культурних і військових традицій, що мають безперервну тяглість від найдавніших часів до сучасності. Особливу увагу приділено ролі острова Хортиця як ключового центру, що поєднував верхнє Надпоріжжя з територією Великого Лугу.Виклад матеріалу ґрунтувався, зокрема, на результатах археологічних досліджень острова Хортиця та археологічних знахідках, що ілюструють розвиток військової справи й побуту населення різних історичних періодів.Археологічна спадщина Хортиці є важливим джерелом для осмислення історичних процесів, а її вивчення сприяє формуванню цілісного уявлення про розвиток регіону, національної ідентичності та історичної пам’яті.

1,3 мільйона доларів США спрямовано на реалізацію невідкладних заходів із захисту культурної спадщини України на території Національного заповідника «Хортиця».В умовах тривалих бойових дій територія заповідника зазнає дедалі відчутнішого впливу. Ініціатива передбачає проведення невідкладного ремонту Музею історії запорозького козацтва та розширення площ із контрольованим мікрокліматом для зберігання артефактів.Водночас передбачені заходи враховують не лише безпосередні ризики, пов’язані з війною, а й зміни довкілля, які трансформують межі та стан пам’яток. Після руйнування Каховської гідроелектростанції відкрилися раніше затоплені ділянки з археологічними об’єктами, що потребують оперативного обстеження, фіксації та захисту.Передбачено проведення археологічних рятівних досліджень та інших необхідних робіт.Головним розпорядником коштів і координатором реалізації заходів виступить ЮНЕСКО, що забезпечить дотримання міжнародних стандартів в питаннях збереження культурної спадщини, фаховий супровід і узгодженість усіх етапів виконання робіт..Деталі: https://unes.co/9b1gq2Висловлюємо вдячність Міністерству культури України та ЮНЕСКО за підтримку та співпрацю у збереженні культурної спадщини.

19 квітня 2026 року на території Національного заповідника «Хортиця» відбувся весняний турнір з легкої атлетики, організований Федерацією легкої атлетики Запорізької області та МУЛЬТИСПОРТИВНИМ КЛУБОМ «POVHATHLETICS».У заході взяли участь діти віком від 4 до 16 років із Запоріжжя та Дніпра. Учасники змагалися у різних видах легкоатлетичних дисциплін – бігу, стрибках у висоту та метанні, демонструючи наполегливість, витривалість та щирі емоції.Окремою частиною програми стали родинні естафети за участі батьків і дітей, що підкреслило важливість підтримки, довіри та згуртованості в родині. Захід був спрямований на формування культури активного способу життя та зміцнення родинних цінностей через спільну участь у спорті.Проведення турніру на території заповідника дало можливість учасникам і гостям не лише долучитися до спортивної події, а й відчути унікальну атмосферу Хортиці, її красу та силу.Енергія Хортиці підсилює кожну змістовну ініціативу і важливе починання. Сьогоднішній турнір став підтвердженням того, що у поєднанні мети, родинної підтримки та натхнення формуються справжні цінності.

Цього року День довкілля на острові Хортиця відзначили висадкою дерев у межах програми «Незламна Хортиця».На території Парку імені Тараса Шевченка на острові Хортиця відбувся комплекс послідовних заходів. Напередодні було проведено толоку з очищення та підготовки ділянки, а сьогодні здійснено висадку понад 100 саджанців дуба звичайного.Висадка дуба звичайного має не лише символічний вимір, адже цей вид уособлює стійкість і міць, а й практичне значення: як автохтонний вид, він сприяє відновленню природних екосистем острова.Організаційний супровід заходу забезпечила Служба освітньої безпеки Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, за ініціативи якої було придбано садивний матеріал. До ініціативи долучилися представники Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Головного управління ДСНС України у Запорізькій області та учасники Юнацького руху «Байда».Участь дітей та молоді у впорядкуванні території та висадці дерев відіграє важливу роль у формуванні культури дбайливого й відповідального ставлення до довкілля, а також в усвідомленні особистої причетності до збереження природної та історичної спадщини.День довкілля в Україні традиційно пов’язаний зі спільними діями, спрямованими на збереження природних екосистем і відновлення зелених насаджень. А піклуючись про природу Хортиці, ми дбаємо про збереження унікального історико-природного ландшафту для нас і для наступних поколінь.Дякуємо організаторам та учасникам акції!

Ця витончена квітка — справжній символ витривалості та аристократизму в дикій природі. На відміну від своїх пишних садових родичів, тюльпан гранітний виглядає як тендітний вогник, що пробивається крізь суворі розщелини каменів.Його біологічна унікальність вражає: це рослина-ефемерноїд, яка встигає прожити ціле активне життя лише за кілька весняних тижнів. Поки земля ще волога від талого снігу, він швидко випускає вузьке листя та поодиноку золотисто-жовту квітку, яка має цікаву особливість — вона дуже чутлива до сонця і закривається у похмуру погоду, оберігаючи свій цінний пилок.Глибоко під землею ховається невелика цибулина, яка може роками "спати" в очікуванні ідеальної весни, якщо умови стають надто суворими. Цікаво, що цей вид є реліктом — живим свідком епох, що минули тисячі років тому, і сьогодні він занесений до Червоної книги, адже кожен його виступ на гранітних скелях є унікальним мікросвітом.У народній пам'яті та фольклорі дикий тюльпан завжди займав особливе місце, часто виступаючи символом нерозділеного кохання або недосяжного скарбу. Існує легенда, що саме в золотому бутоні дикого тюльпана було замкнене людське щастя, і ніхто не міг дістати його силою — квітка відкрилася лише тоді, коли до неї з щирим сміхом підійшла маленька дитина.В українських традиціях жовтий колір цієї квітки асоціювали з сонцем та відродженням життя після зимового заціпеніння. У давнину люди вірили, що там, де масово зацвітають ці "золоті зірочки", земля має особливу силу, а пастухи вважали появу тюльпанів знаком того, що вигони вже наповнилися життєдайною енергією.А ще, в минулому цибулини диких тюльпанів іноді знаходили застосування в народній медицині завдяки вмісту крохмалю та специфічних алкалоїдів, хоча це було ризиковано через їхню природну токсичність.Проте головним його "використанням" завжди залишалося естетичне натхнення: майстри петриківського розпису та вишивальниці часто переносили контури цих гострих пелюсток на свої вироби, увічнюючи красу, що так швидко минає.Сьогодні ж ми милуємося ним виключно поглядом, розуміючи, що справжня цінність цієї квітки — у її свободі серед рідного каміння.Матеріал підготовлено завідувачем сектору природиМихайлом Муленком

14 квітня 2026 року на базі ліцею «Козацький» пройшла V Міжнародна науково-практична конференція «Козацька педагогіка. Теорія і практика», у межах якої старший науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного заповідника «Хортиця» Олена Палійчук представила виступ на тему «Козацька педагогіка: традиції та сучасне застосування».У виступі розкрито козацьку педагогіку як цілісну систему виховання, що грунтується на духовних, моральних і світоглядних засадах козацтва. Акцентовано увагу на її значенні як моделі формування сильної, відповідальної та національно свідомої особистості.Козацька педагогіка, як джерело національної самосвідомості, закладає основи духовного розвитку, допомагаючи дітям уже в дошкільному віці усвідомлювати себе частиною великого історичного спадку. Це, у свою чергу, є важливим чинником зміцнення обороноздатності, національної безпеки та суспільної єдності.Особливу увагу приділено можливостям адаптації козацьких виховних традицій до сучасного освітнього середовища, зокрема в контексті формування громадянської позиції, патріотизму та стійкості в умовах викликів сьогодення.Звернення до козацької педагогіки є не лише відновленням історичної пам’яті, а й дієвим інструментом виховання молодого покоління, заснованим на збереженні та поширенні споконвічних українських національних цінностей.

15 квітня 2026 року у Передмісті історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» Національного заповідника «Хортиця» відбулася презентація виставки авторських плакатів «Великий Луг — козацький дух!», присвячена 4-й річниці від дня створення славетної 65 ОМБр ЗСУ «Великий Луг».Художній проєкт виник за ініціативи військовослужбовця цієї бригади Ігоря Захаренка. Ідеєю Ігоря надихнулися відомі українські художники Нікіта Тітов та Андрій Єрмоленко. Спеціальний шрифт для плакатів створив Богдан Бринський.Зі вступним словом перед присутніми виступив співробітник Національного заповідника «Хортиця», ветеран війни Олександр Цегельник. Про ідею проєкту та його реалізацію розповів Ігор Захаренко. Його побратим, офіцер 65-ї ОМБр Сергій Скібчик у своєму виступі наголосив на мобілізуючій ролі таких культурно-мистецьких проєктів, які поєднують в нерозривне ціле пам’ять, традицію і сучасність України.Ідея експозиції виставки належить Анні Головко, завідувачці інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Хортиця». Серія із 18 ексклюзивних плакатів, поєднана із артефактами козацької доби і предметами сучасної амуніції та озброєння ЗСУ, підкреслює тяглість і невмирущість козацької сутності української Нації, створює цілісний образ українського воїна-захисника, який століттями стоїть на сторожі України і її волі. Цементує цей образ козацька мудрість, закарбована у прислів’ях та приказках, що розміщені на мистецьких роботах. 65-та бригада чотири роки нищить ворога-окупанта на запорізькій землі, де народилося запорозьке січове лицарство. Цей славетний підрозділ, по-козацькому вміло, мужньо і успішно веде боротьбу з російським агресором, за що заслужено отримав почесну назву «Великий Луг». А Великий Луг, як всі знають – батько козацький.Відкриття цієї виставки на священному для кожного українця козацькому острові Хортиця є символічним заходом, який засвідчує і утверджує нашу ідентичність  - «ми, браття, козацького роду». Козацький рід був, є і буде. Дякуємо 65 ОМБр ЗСУ «Великий Луг» за ваш подвиг! Нехай ваш незламний козацький дух і сила ведуть нашу Націю до Перемоги!  Виставка триватиме до червня місяця п.р.

Писанка – один із найдавніших мистецьких і обрядових елементів української культури, що зберігається донині. Для українців вона є не лише атрибутом свята, а й особливим символом, коріння якого сягає глибокої давнини.Археологічні матеріали свідчать, що вже в епоху енеоліту трипільська культура мала прообрази писанки – глиняні яйця-торохкальця, всередині яких містилася кулька, що створювала звук. Ці предмети виконували не лише декоративну функцію, а й мали сакральне значення – їх використовували як обереги. Орнаменти на них, зокрема зображення Дерева Життя, відображали уявлення давніх людей про світобудову та безперервність життя.У часи Русі писанкарство набуває поширення і виходить за межі локальної традиції: писанки стають предметом обміну й торгівлі. На території сучасної України археологами знайдено десятки керамічних писанок – пустотілих, виготовлених із глини та вкритих поливою. Усередині таких виробів також містилася кулька, що надавала їм функції брязкальця. Орнаментика давньоруських писанок не була випадковою: найпоширенішими були мотиви у вигляді фігурних дужок, смуг, петлеподібних елементів.Давня керамічна писанка невипадково мала форму яйця. У традиційних уявленнях різних народів воно символізувало життя та осмислювалося як праобраз Всесвіту. Із запровадженням і поширенням християнства цей символ не зник, а зазнав переосмислення – давні уявлення трансформувалися у християнську віру у воскресіння.Писанка відігравала важливу роль у повсякденному та обрядовому житті. Її використовували як оберіг, закладали у фундамент будівель, вкладали до поховань як символ віри у відродження, дарували на знак приязні та побажання добра. Вірили, що вона здатна захищати від зла, приносити врожай і добробут.Сьогодні писанка є частиною української культурної спадщини і водночас живою традицією, що передається з покоління в покоління.Тому вже завтра 11 квітня об 11:00 запрошуємо всіх охочих доторкнутися до цієї давньої традиції та відчути її силу на майстер-класі із писанкарства в Історико-культурному комплексі «Запорозька Січ»https://www.facebook.com/share/v/1GVfd8QvzN/

На 64-му році життя завершив свій земний шлях наш колега і добра людина, старший науковий співробітник відділу музейних комунікацій Національного заповідника «Хортиця», один із кращих фахівців музейної справи Михайло Чередниченко. Михайло Анатолійович плідно працював в різних відділах заповідника: очолював відділ музею історії запорозького козацтва після його створення, яскраво проявив себе під час роботи у відділах історико-культурного комплексу «Запорозька Січ». Науково-дослідницька діяльність Михайла Анатолійовича була присвячена темі традицій та звичаїв запорозьких козаків у XVI - XVIII ст. Він був зосередженні на відтворенні "живої історії" запорозького козацтва і формуванні відповідного експозиційного простору січового комплексу: під його кураторством створені інтер'єрні експозиції "Пушкарня", "Пластунівський курінь", малі архітектурні форми "Польова кухня", "Перше козацьке житло – курінь/шалаш". Колектив Національного заповідника «Хортиця» висловлює свої співчуття родині Чередниченка Михайла Анатолійовича. Він назавжди залишиться в нашій пам’яті як людина високої культури і глибоких знань, щиро віддана справі збереження української культурної спадщини, залюблена в острів Хортиця і козацьку історію.

Одну з найбільших толока було проведено на Хортиці за ініціативи Запорізької обласної державної адміністрації. Роботи охопили кілька локацій і об’єднали понад 300 учасників.Прибирання одночасно тривало в різних частинах острова. Біля Історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» працювали команди Запорізької обласної державної адміністрації спільно з Запорізьким академічним ліцеєм № 23 та Запорізькою спеціалізованою школою № 100. Про західне узбережжя (пляж ЗАлК) попіклувалися викладачі та студенти Запорізького національного університету та Хортицької національної академії.У районі Запорізького муніципального театру-лабораторії «Ві» та санаторію-профілакторію ДСС до толоки долучилася команда Запорізької міської ради.У результаті очищено значні території Національного заповідника "Хортиця" від побутового сміття, впорядковано прибережні зони.Захід продемонстрував ефективність взаємодії  у питаннях збереження природного й культурного середовища. Така спільна робота формує відповідальне ставлення до довкілля, яке потребуєпостійної уваги та дбайливого ставлення.Дякуємо кожному!