Національний заповідник "Хортиця" official

Національний заповідник «Хортиця» висловлює щиру подяку автору книги Володимиру Івановичу Мельниченку, першому заступнику Головного Отамана Міжнародної козацької спілки «Українське гетьманське військо», генерал-полковнику УГВ, письменнику і громадському діячу за дарунок.У першій частині довідника подано огляд витоків, формування та розвитку українського народу, а також становлення православ’я на землях України-Руси. Простежується понад тисячолітній шлях української церкви – від Київської митрополії до створення Православної церкви України. Окрему увагу приділено зародженню українського козацтва, його зв’язку з нащадками королівського роду Данила Галицького, а також діяльності визначних гетьманів і отаманів Козацької держави.Книга є результатом тривалої дослідницької праці, що охоплює майже десятиліття. У ній автор систематизував відомості, зібрані з різних джерел – історичних і церковних праць, публіцистики, документальних фільмів. Видання увійде до бібліотечного зібрання заповідника. Впевнені, що воно стане корисним посібником для дослідників та всіх, хто прагне глибше пізнати історію й духовну спадщину України.

Музей Шереметьєвих (Київ) подарував Національному заповіднику «Хортиця» колекцію козацьких артефактів XVII століття. До зібрання увійшло понад тисячу предметів, знайдених під час дослідження човна козацької доби: монети, кулі, предмети такелажу, фрагменти посуду, елементи озброєння та речі повсякденного вжитку. Започаткування партнерства з Музеєм Шереметьєвих — відомою приватною музейною інституцією, що має репутацію потужного наукового центру і зберігає найбільшу в Європі колекцію печаток, які документують процеси державотворення на українських землях від доби Русі до ХХ століття, стало однією з ключових подій цього року для Національного заповідника «Хортиця».Першим спільним проєктом стане виставка на території історико-культурного комплексу «Запорозька Січ». Її основу складатимуть предмети цієї унікальної колекції, а справжньою окрасою — такі артефакти, як шабля типу «карабела» та лядунка з фондів Музею Шереметьєвих.Невдовзі наші відвідувачі зможуть побачити ці унікальні свідчення козацької історії.

З 13 по 17 жовтня 2025 року в бельгійському місті Остенде пройшов 8-й Міжнародний конгрес з підводної археології (IKUWA8), на якому гідроархеологи з усього світу обговорювали досягнення та здобутки у сфері морської і підводної спадщини.Організаторами конгресу виступили Керівний комітет IKUWA, Морський інститут Фландрії (VLIZ), Агентство з охорони спадщини Фландрії, Агентство Валлонії з охорони спадщини, Гентський університет, Брюсельський вільний университет, VisitFlanders і місто Остенде.Участь у цьому авторитетному міжнародному форумі взяв завідувач відділу охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця», відомий український гідроархеолог Дмитро Кобалія. Під його керівництвом у серпні-вересні 2025 року пройшла Міжнародна експедиція «Хортиця 2025», про яку ми вже інформували наших читачів. Доречним буде нагадати, що у квітні 2025 року Національний заповідник «Хортиця» став дійсним членом Міжнародного конгресу морських музеїв (International Congress of Maritime Museums (ICMM), що стало результатом багаторічної роботи заповідника із дослідження та збереження історії козацького судноплавства. Унікальний досвід і методи роботи наших гідроархеологів й реставраторів отримали високу оцінку на міжнародному рівні.Проведення IKUWA8 стало ще одним кроком до глибшого розуміння сучасним людством матеріальної мови підводних знахідок і різноманітних сенсів, що приховані в цих предметах. Вся робота конгресу, кожна розглянута тема, мали на меті донести до людей ідею цінності моря й пов’язаних з ним внутрішніх вод як невичерпного резервуару надихаючої і захоплюючої історії.

Збір та дослідження доказів злочинів проти культурної спадщиниТак називається чотириденний тренінг для фахівців із культурної спадщини та правоохоронних органів за участю міжнародних експертів у галузі міжнародного права та переслідування (воєнних) злочинців. Організаторами навчання стали Агенція стійкості культури (AКУРЕ) та Музей Майдану спільно з Консультативною групою Atrocities Crime Advisory Group for Ukraine (ACA – ICJI).Друга частина тренінгу пройшла 9 -10 жовтня у м. Київ. Від Національного заповідника «Хортиця» учасником цих семінарів був науковий співробітник Анатолій Волков. На думку організаторів тренінгу, злочини проти культурної спадщини – це більше, ніж посягання на історію України. Це – атака на її ідентичність, народ та майбутнє. Метою навчання є підтримка зусиль України щодо забезпечення правосуддя та відповідальності за такі злочини. Основний акцент робився на розробці рекомендацій щодо збору доказів злочинів і порушень, пов’язаних з культурною спадщиною, під час збройного конфлікту. Також розглядалися і важливі кроки для успішного судового переслідування в різних інстанціях, включаючи національні та міжнародні суди/трибунали.Група слухачів формувалася з представників різних сфер: академічного середовища, управління культурною спадщиною, юридичної освіти та судових практик, прокуратури та слідства.Зокрема, на сесіях розглядалися питання збору і фіксації доказів відповідно до найкращих практик, фото- та відеофіксації, картографування, GPS, дрони та супутникові дані, використання мобільних інструментів/додатків для збору польових даних, пов’язування злочинців з актами руйнування тощо. Проводилася робота у групах на симульованій «локації руйнування культурної спадщини» (фото, макети об’єктів, описи місць). Настане той час, коли всі, хто нищив українську культурну спадщину, будуть притягнуті до відповідальності.

Кожної осені небо над Україною наповнюється звуками шурхоту крил — зграї лелек, ластівок і журавлів вирушають у далеку подорож на південь. Їхні перельоти, сповнені ризику та неймовірної витривалості, надихають людство на створення ініціатив, присвячених захисту мігруючих птахів. 11 жовтня 2025 року відзначається Всесвітній день (перелітних) мігруючих птахів (World Migratory Bird Day) — міжнародна подія, що проходить щороку другої суботи травня та жовтня у понад 120 країнах світу. Ці дати обрані невипадково: вони збігаються з піками сезонної міграції. Подія має на меті привернути увагу до збереження мігруючих видів птахів та їхніх середовищ існування, адже багато з них перебувають під загрозою зникнення. Міграція птахів — це природне диво, що відіграє ключову роль у підтримці біорізноманіття та стабільності екосистем. Завдяки мігруючим птахам підтримується екологічний баланс у багатьох природних зонах. На території України існують три основні міграційні шляхи: Азово-Чорноморський широтний (південний коридор) - з найбільшою концентрацією перелітних птахів в Україні; Поліський широтний (північний коридор) - уздовж лісової смуги Полісся і на півночі Лісостепу; та Дніпровський меридіанний міграційний шлях, який проходить уздовж русла Дніпра та його притоки Десни. Цей шлях, на якому лежить о. Хортиця, особливо використовують водоплавні та прибережні птахи - гуси, качки, гагари, кулики, мартини, крячки та інші. Щороку близько 5 мільярдів птахів мігрують між Європою, Азією та Африкою, долаючи сотні й тисячі кілометрів у пошуках сприятливих умов для годування, розмноження та вирощування потомства. Однак через зміну клімату, втрату місць проживання, забруднення середовища, військових дій велика кількість мігруючих видів перебуває під загрозою зникнення. Науковці припускають, що під час активних бойових дій на території України у період міграції гинуть тисячі птахів.Всесвітній день мігруючих птахів привертає увагу до цих проблем та сприяє підвищенню обізнаності суспільства щодо необхідності міжнародної співпраці для збереження міграційних шляхів. Щорічно цей день супроводжується різноманітними заходами: освітні лекції, екскурсії, виставки, конкурси для дітей і навіть організація спостережень за птахами. Це допомагає підкреслити важливість їх збереження, як частини глобальної екосистеми і стимулює людей брати активну участь у природоохоронних ініціативах.  Це не просто заходи, а поштовх до змін, де кожен може внести вклад – від фото в соцмережах до участі в чистих акціях. Ми маємо усвідомлювати, яким тендітним є баланс природи і наскільки він потребує нашого бережливого ставлення.Матеріал підготовлено науковим співробітником заповідникаІриною Міхіною

Упродовж майже 70 років Україна перебувала у складі Радянського Союзу – тоталітарного державного утворення, керованого комуністичною партією.Українські студенти, обговорюючи антикомуністичні протести ровесників з інших країн (Чехословаччини, Болгарії, Румунії, Польщі, а також Китаю), прагнули демократичних змін в Україні. Ідея голодування, як форми ненасильницького протесту, народилася влітку 1990 року в середовищі Студентського братства Львова (СБЛ) під час відзначення п’ятсотріччя Запорозької Січі. 02 – 16 жовтня 1990 року в Україні відбулася масова студентська акція громадянської непокори, спрямована на захист національних інтересів Українського народу, яка отримала назву «Революція на граніті».На площі Жовтневої революції (тепер Майдан Незалежності) м. Києва студенти з різних міст України розгорнули наметове містечко і оголосили голодування з метою підняти українську молодь на загальноукраїнський страйк заради підтримки вимог, висунутих голодуючими:- Відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола. - Дострокове припинення повноваження Верховної Ради УРСР та призначення нових виборів на багатопартійній основі восени 1991 року. - Недопущення підписання нового Союзного договору. - Повернення в Україну солдатів, які проходять строкову службу за межами держави, і забезпечення проходження служби на території республіки юнакам подальших призовів. - Прийняття закону про націоналізацію майна Комуністичної партії УРСР та Ленінської комуністичної спілки молоді України (ЛКСМУ). 3 жовтня на площі налічувалося 49 наметів, голодувало 137 осіб. До наметового містечка продовжували прибувати студенти з Івано-Франківська, Сум, Рівного, Полтави, Дрогобича, Вінниці, Тернополя. Кияни допомагали всім необхідним. Згідно з журналами реєстрації, у голодуванні загалом взяли участь близько чотирьох сотень осіб.Студентську акцію підтримали Народні депутати Ігор Юхновський, Степан Хмара та Яків Зайко, який у лютому 2014 року став одним із Небесної Сотні; поетеса Ліна Костенко, письменники Олесь Гончар, Олесь Бердник, Оксана Забужко. 15 жовтня розпочався загальний студентський страйк у закладах вищої освіти. На майдані зібралося близько ста тисяч студентів, робітників, пересічних громадян, частка яких вирушила до будівлі Верховної Ради УРСР. Кілька десятків протестувальників прорвали міліцейський кордон та організували на площі перед нею ще одне наметове містечко з голодуючими. Студенти заблокували Червоний корпус Київського університету імені Тараса Шевченка. Того ж дня Олесь Доній озвучив вимоги протестувальників з трибуни Верховної Ради УРСР, а ввечері лідери акції виступили у прямому ефірі Центрального телебачення УРСР.17 жовтня Верховна Рада УРСР під тиском протесту ухвалила постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року». Протест закінчився урочистим мітингом переможців.Влада виконала всі вимоги протестуючих студентів, окрім другого пункту - призначення нових виборів на багатопартійній основі.Революція на граніті заклала традицію демократичних форм протесту – Майданів, які спиралися на ідею ненасильницького спротиву, передбачали високий ступінь самоорганізації. Протест молоді змінив вектор розвитку УРСР та створив передумови для ухвалення Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, його підтримки на референдумі 1 грудня 1991 року та розпаду СРСР. Сформувалося покоління активістів, які продовжили громадянську та політичну діяльність у незалежній Україні та стали активом наступних Майданів: Помаранчевої революції та Революції Гідності.https://www.youtube.com/watch?v=J0SBB3FjnXw&t=3s

01.10.2025 року Національний заповідник «Хортиця» спільно з Державною екологічною інспекцією Південного округу провів обстеження водойми, що є частиною озера Головківського, та здійснив відбір проб води для оцінки її хімічних і біогенних показників. Результати досліджень засвідчили: усі показники знаходяться в межах сезонної норми.У відповідь на повідомлення в соціальних мережах про «зникнення озер» пояснюємо наступне.У сучасному світі людина активно впливає на довкілля. Оскільки всі його компоненти взаємопов’язані, зміни в одній ланці природного комплексу неминуче тягнуть за собою зміни в інших.Так, унаслідок будівництва Каховської ГЕС у 1955–1958 роках було створено Каховське водосховище, яке затопило унікальний природний і культурний комплекс – Великий Луг. Під товщею води опинилися не лише сакральні для українців історичні землі, а й цілі ландшафтні системи: річки, протоки, озера, болота, заплавні ліси, степи та луки. Острів Хортиця, розташований у верхів’ї водосховища, теж зазнав значного антропогенного впливу.Водночас за майже 70 років існування Каховського водосховища на його території сформувалися нові біотопи, зокрема водно-болотні комплекси. Одним із них став «Озерний комплекс» Хортицької заплави, що займав понад 200 га, із яких майже половину становили водойми – озера, протоки та штучні канали, пов’язані з Дніпром. Постійна зволоженість і періодичні затоплення створили умови для формування своєрідного геокомплексу з унікальними флористичними та фауністичними характеристиками.6 червня 2023 року після підриву окупаційними військами Каховської ГЕС відбулося неконтрольоване осушення території Каховського «моря». Рівень води різко знизився, і розгалужена система водойм «Озерного комплексу» південної Хортиці майже повністю зникла. Озера міліли, втрачали сполучення з Дніпром і перетворювалися на ізольовані калюжі. На сьогодні з усього комплексу збереглася лише одна залишкова водойма – глибока частина озера Головківського. Вона ізольована від інших водойм, поступово зменшується внаслідок випаровування, підземного стоку та інших чинників. Тривалість її існування залежить від поєднання природних і антропогенних факторів.Зникнення звичної для нас картини болісне, однак це частина природного процесу екологічної сукцесії - послідовної зміни біоценозів, які виникають на одній і тій самій території внаслідок дії природних чинників та впливу людини. Озера поступово замулюються, заростають рослинністю, змінюючи свій вигляд і функції. Спершу прибережні ділянки займають вологолюбні рослини, а згодом озеро може перетворитися на болото чи луг. Так відбувалося й у минулому – саме тому водойми, відомі нам із описів та карт до створення Каховського водосховища, сьогодні відсутні.Слід пам’ятати: природа здатна відновлюватися, але вимагає дбайливого ставлення. Великий Луг уже пережив дві катастрофи, що докорінно змінили його екосистеми – створення водосховища та його зникнення. Наше завдання – не допустити третьої трагедії, яка може остаточно знищити унікальну природну спадщину.у дописі використано матеріали наукового співробітника Національного заповідника "Хортиця"Ірини Міхіної.

01 жовтня 2025 року з нагоди святкування Дня захисників і захисниць України в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ» Національного заповідника «Хортиця» відкрилася фотовиставка журналістки Ганни Логвіненко «Звичайні герої без зброї», присвячена роботі рятувальників ГУ ДСНС України в Запорізькій області. Ганна Логвіненко вже майже шість років знаходиться на службі в ГУ ДСНС України в Запорізькій області на посаді фахівчині сектору агітаційно-пропагандистської роботи. Вона – відеограф. З початку повномасштабної збройної агресії росії проводить відео- та фотофіксацію наслідків ворожих атак на території Запорізької області і міста Запоріжжя. Фотоархів Ганни налічує більше 3000 фото, з яких вона відібрала 60 світлин-історій, які розповідають про важку і небезпечну роботу рятувальників ДСНС, про їхній гарячий фронт в тилу, про трагедії мирних жителів. Ганна Логвіненко мріє, щоб її роботи побачили не тільки українці, але й за кордоном. Країна і світ мають знати усіх українських героїв-захисників і бачити на їхньому прикладі, як насправді виглядають українська мужність, гідність і вірність своєму обов’язку перед Батьківщиною.

Сьогодні всі українці вшановують мужність та героїзм сучасних захисників і захисниць України та українських героїв різних епох - від воїнів-русичів і козаків до вояків доби Української революції та УПА. Війна формує та гартує Українську Націю. Героїзмом, відвагою та самовідданістю нинішні захисники і захисниці завоювали найвищий рівень довіри в українців і повагу в світі. В лавах Сил Оборони України з честю служать і працівники Національного заповідника «Хортиця». Ми пишаємося кожним із вас!Дякуємо всім захисникам і захисницям та згадуємо кожного і кожну, хто віддав життя за Україну. Цей День нерозривно пов’язаний із українським традиційним святом Покрови Пресвятої Богородиці – захисниці від ворогів. Козацька Покрова була одним із найвеличніших свят для запорожців. Нехай Божа Матір зміцнює вашу силу і віру в Перемогу!Ви – козаки ХХІ століття! Ви творите героїчну історію нашого народу!Обов’язок кожного з нас – бути міцним тилом нашої армії, з максимальною самовіддачею посилювати й підтримувати наших оборонців.Честь і Слава захисникам і захисницям України!

В рамках проведення Міжнародного тижня жестових мов і глухих людей, Запорізька обласна організація Українського товариства глухих провела збори на яких, зокрема, була відзначена робота колективу Національного заповідника «Хортиця» за створення умов доступності для людей з порушенням слуху та висловлена подяка за вагомий внесок заповідника у вирішення культурного розвитку та проведення змістовних заходів для членів товариства.У жовтні 2025-го виповнюється рівно рік з початку реалізації Національним заповідником «Хортиця» власного проєкту відеоекскурсій українською жестовою мовою "ЧУТИ ОЧИМА, БАЧИТИ СЕРЦЕМ" в музейних об'єктах історико-культурного комплексу "Запорозька Січ".Головними експертами при підготовці та реалізації цього проекту були представники ЗОО УТОГ, за що ми їм дуже вдячні. Разом ми робимо спільну справу – забезпечуємо права кожного громадянина на рівну доступність до історико-культурної спадщини.На знак вдячності за плідну співпрацю, ЗОО УТОГ подарувало заповіднику тарілку з Петриківським розписом.Дякуємо ЗОО УТОГ за оцінку нашої праці і продовжуємо роботу над створенням безбар’єрного простору!#Національний_Заповідник_Хортиця #Khortytsia_National_Reserve #Острів_Хортиця #Інклюзивність