3 березня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день дикої природи, встановлений з метою нагадування людству про крихкість біологічного різноманіття нашого спільного дому – планети Земля. Ця дата була обрана Генеральною Асамблеєю ООН не випадково: саме 3 березня 1973 року було прийнято Конвенцію СІТЕС, яка стала першим глобальним щитом для рідкісних видів флори та фауни, що опинилися під загрозою через міжнародну торгівлю. У 2026 році Всесвітній день дикої природи проходить під егідою цифрових інновацій та технологій, які дозволяють людству ефективніше моніторити вразливі екосистеми та захищати кожну живу істоту. Посеред рукотворних залізобетонних лабіринтів індустріального Запоріжжя існує справжній портал у світ дикої природи – острів Хортиця. Він є унікальною екосистемою не тільки для міста, а й для усієї природи України. Це дивовижне місце, де на порівняно невеликій території сконцентрувалися майже всі ландшафтні зони півдня країни: від ковилових степів та скелястих берегів до тисячолітніх плавневих лісів. Хортиця стала прихистком для більш як тисячі видів рослин, що становить 72% (!) всієї флори Запорізької області. Серед них чимало ендеміків – живих організмів, які не зустрічаються більше ніде у світі. Прогулюючись островом, ви стаєте свідком симфонії життя природи: над головою може повільно кружляти величний «червонокнижний» орлан-білохвіст, один із найбільших хижих птахів Європи, а в гущавині лісу легко зустріти плямистих оленів, козуль або лисиць. Сьогодні, коли кожен клаптик української землі захищається надлюдськими зусиллями наших захисників і захисниць, збереження таких природних оаз набуває нового, майже сакрального змісту. Дика природа Хортиці – це не лише наукова цінність чи суха статистика біологічних видів, а потужний ресурс для нашої ментальної реабілітації. Ми отримали цей безцінний скарб у спадок від минулих епох, і наше завдання – заберегти його для майбутніх поколінь українців.