Щодо наслідків порушення банком внутрішніх процедур при оформленні вкладу
Недотримання уповноваженими працівниками банку внутрішніх вимог щодо оформлення вкладу не свідчить про недотримання письмової форми договору банківського вкладу. Передача коштів уповноваженій особі банку за письмовим договором створює зобов'язання банку перед клієнтом, відсутність обліку коштів та банківського рахунку свідчить про неналежне виконання банком своїх обов'язків, а не про відсутність договірних відносин. ВС у складі ОП КЦС вважав за необхідне відступити від висновків щодо застосування статей 1058, 1059, 1064, 1065 ЦК України, викладених в постанові Верховного Суду від 26 червня 2023 року у справі № 306/1119/21 (провадження № 61-6392св23) та від 22 грудня 2023 року у справі № 308/9488/21 (провадження № 61-11449св23).
📄 Постанова, Постанова, 22/12/2023, 308/9488/21, позики, кредиту, банківського вкладу, з них, Касаційний цивільний суд, Постанова, 26/06/2023, 306/1119/21, позики, кредиту, банківського вкладу, з них, Касаційний цивільний судПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Розмежування складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 369 і 369-2 КК
Вирішальною відмінністю зловживання впливом є розуміння хабародавцем, що особа, якій він пропонує хабар, неповноважна вчиняти або утриматися від вчинення дій, які є предметом корупційної угоди, але має (або стверджувано має) можливості вплинути на того, в кого є такі повноваження. Кваліфікація дій за статтею 369 КК (пропозиція/надання неправомірної вигоди) застосовується, коли особа надає неправомірну вигоду службовій особі у зв'язку з можливостями її посади, при цьому не має значення, чи мала службова особа фактичні повноваження вчинити необхідні дії. Якщо засуджений зробив пропозицію неправомірної вигоди військовому прокурору за зняття арешту на судно та його вантаж, то його дії підлягають кваліфікації за ст. 369 КК, оскільки засуджений не мав чіткого уявлення про характер дій, які будуть вчинені за запропонований ним хабар, і це не мало для нього значення на шляху до досягнення мети.
📄 Касаційний кримінальний судПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про зобов’язання вчинити дії із включення певних активів до ліквідаційної маси банку
Позовна вимога про зобов’язання вчинити дії із включення певних активів до ліквідаційної маси банку не підлягає вартісній оцінці та належить до вимог немайнового характеру, оскільки спрямована на дотримання законної процедури ліквідації банку, позивач не вимагає стягнення на свою користь активів, ці активи є майновим правом банку, а не позивача. Майновий інтерес позивача як акціонера банку полягає в тому, що за умови включення всіх наявних активів до ліквідаційної маси банку цих активів вистачить для задоволення якомога більшої кількості кредиторських вимог, що виключить можливість претензій кредиторів і вкладників банку до позивача, а також забезпечить право позивача отримати частину активів банку після задоволення вимог кредиторів. Водночас вартість активів, які позивач може отримати (а може і не отримати) у майбутньому внаслідок реалізації своїх прав, є невідомою і не дорівнює вартості тих активів, які позивач вимагає включити до ліквідаційної маси. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовні вимоги немайнового характеру.
📄 Постанова, 16.03.2020, 910/16651/19, Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань, Касаційний господарський суд Верховного СудуПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Про умови ортимання військовослужбовцем додаткової винагороди, який тимчасово не може нести службу
Виплата військовослужбовцям Національної гвардії додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн пов’язана із виконанням бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), що обумовлено особливостями проходження військової служби у період воєнного стану, а її розмір розраховується пропорційно виконаним завданням. Законодавством не передбачено права військовослужбовців на нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн за час лікування захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби. Виключенням є випадки перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних) у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, за виконання яких пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» передбачено додаткову винагороду у розмірі до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Розмежування ч. 2 ст. 121 КК та ч. 1 ст. 115 КК
У кримінальних правопорушеннях із похідними наслідками діяння безпосередньо породжує лише проміжний наслідок, який у свою чергу викликає наслідки похідні. Реальну можливість настання похідних наслідків створює не діяння само по собі, а викликані ним проміжні наслідки з урахуванням супутніх обставин. Отже, смерть як похідний наслідок і кінцевий результат злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, не може виступати прямим наслідком вчиненого особою діяння. Якщо встановлені обставини свідчать, що за об’єктивними даними смерть, заподіяна потерпілому, є саме прямим наслідком протиправного впливу з боку обвинуваченого, то має місце прямий необхідний причинний зв'язок. Враховуючи вищезазначене усвідомлене завдання особою ударів кухонним ножем в обличчя, шию, плече та грудну клітку потерпілому, внаслідок чого останній отримав тяжке тілесне ушкодження, яке стало безпосередньою причиною його смерті, виключає психічне ставлення особи до вчиненого у формі злочинної недбалості та свідчить про передчасність висновків про відсутність підстав для кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК.
📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Порядок припинення (закриття) провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 % акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі
Положення пункту 4-3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство не є самостійною підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки зазначений розділ доповнений названим пунктом згідно з пунктом 10 розділу V "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою реалізації норми частини п'ятої статті 12 цього Закону. Норма частини п'ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство та є окремою правовою підставою для припинення/ закриття провадження у справі про банкрутство в розумінні пункту 12 частини першої статті 83 Закону про банкрутство стосовно боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.
📄 Касаційний господарський судПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Про підвідомчість господарським судам спорів про оскарження правочину стосовно внесення до статутного капіталу господарського товариства майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, з підстав відсутності згоди одного з подружжя
Спір щодо оскарження правочину стосовно внесення до статутного капіталу господарського товариства майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, з підстав відсутності згоди одного з подружжя є не спором між подружжям про право власності на спільне майно, а спором із правочинів щодо часток у юридичній особі, який належить розглядати за правилами господарського судочинства. Оскільки правочином, яким сформовано частку одного з подружжя (чоловіка позивачки) у статутному капіталі товариства, регулюються права та обов’язки між цим товариством і зазначеною особою, однак не регулюються сімейні права та обов’язки між подружжям, батьками та дітьми, то цей правочин не є правочином у сімейнихправовідносинах.
📄 Касаційний господарський судПравові позиції ВС:📲 на iPhone | на Android
Про обрання неефективного способу захисту шляхом оскарження акціонером рішень, які стали підставою для виникнення в нього права на обовʼязковий викуп належних йому акцій
У разі наявності спору між акціонером та акціонерним товариством щодо ціни викупу акцій у разі відсутності спору щодо необхідності проведення процедури обовʼязкового викупу належних позивачу акцій, вимоги позивача про скасування рішень наглядової ради та загальних зборів ПАТ не забезпечать реалізацію права на обовʼязковий викуп належних йому акцій за ціною, яку він вважає справедливою. За умови, що спірним є лише питання про вартість акцій, щодо визначення якої у кожної зі сторін є своя позиція, вирішення спору не поновить порушеного права позивача на викуп належних йому акцій цього акціонерного товариства за запропонованою ним ціною, оскільки у випадку скасування рішень наглядової ради та загальних зборів процедура викупу акцій не може бути реалізована взагалі.
📄 Касаційний господарський судПравові позиції ВС:📲 на iPhone | на Android
Про відсутність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів релігійної організації УПЦ через відмову настоятеля брати участь у цих зборах
Відмова настоятеля храму – керівника релігійної організації брати участь у загальних зборах членів релігійної громади та очолити такі збори, а також саботування прохання громади і небажання вийти з підпорядкування Української православної церкви (Московського Патріархату), складової частини Російської православної церкви, свідчить про його добровільну відмову від виконання покладених на нього статутом обов’язків та повноважень. Якщо позивач стверджує, що оспорюване рішення загальних зборів релігійної громади прийняте особами, які не були членами цієї громади на той час, коли він був настоятелем громади, він має вказати, на чому ґрунтуються такі його твердження, тобто зазначити критерії, які б дали змогу суду встановити, чи є певна особа членом громади. Позаяк Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначено, що релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням), скаржник має послатись на відповідне положення статуту, яке суди не дослідили.
📄 Касаційний господарський судПравові позиції ВС:📲 на iPhone | на Android
Про обчислення строків звернення до суду при вирішенні спорів щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) у зв’язку з набуттям чинності змін до статті 233 КЗпП України
Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
📄 ПостановаПравові позиції ВС:📲 на iPhone | на Android
TGLIST.COM.UA
