Розмежування ч. 2 ст. 121 КК та ч. 1 ст. 115 ККУ кримінальних правопорушеннях із похідними наслідками діяння безпосередньо породжує лише проміжний наслідок, який у свою чергу викликає наслідки похідні. Реальну можливість настання похідних наслідків створює не діяння само по собі, а викликані ним проміжні наслідки з урахуванням супутніх обставин. Отже, смерть як похідний наслідок і кінцевий результат злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, не може виступати прямим наслідком вчиненого особою діяння. Якщо встановлені обставини свідчать, що за об’єктивними даними смерть, заподіяна потерпілому, є саме прямим наслідком протиправного впливу з боку обвинуваченого, то має місце прямий необхідний причинний зв'язок. Враховуючи вищезазначене усвідомлене завдання особою ударів кухонним ножем в обличчя, шию, плече та грудну клітку потерпілому, внаслідок чого останній отримав тяжке тілесне ушкодження, яке стало безпосередньою причиною його смерті, виключає психічне ставлення особи до вчиненого у формі злочинної недбалості та свідчить про передчасність висновків про відсутність підстав для кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК.📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android