Право учасника товариства, яка є одночасно керівником звертатися з позовом від імені юридичної особи про стягнення безпідставно набутих коштів з попереднього керівника
Якщо одна особа одночасно є й учасником товариства, і його керівником, та подає позов про стягнення безпідставно набутих коштів з попереднього керівника, зазначаючи свій статус директора, такий позов вважається поданим від імені власника юридичної особи, навіть якщо формально підписаний особою як директором. Крім цього, з позовом про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, може звернутися як власник / учасник, якому належить 5 і більше відсотків статутного капіталу, так і сама юридичнаособа. Надмірний формалізм у вирішенні питання про прийняття позовної заяви та суворе трактування процесуальних правил позбавляють заявника права на звернення до суду, що є порушенням права на справедливий суд.
📄 Постанова, 05/12/2023, 917/178/23, відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, Касаційний господарський судПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Про пріоритет охорони та використання територій Смарагдової мережі як земель природоохоронного призначення при реалізації державних проєктів
Території Смарагдової мережі, створені з метою забезпечення збереження природних оселищ, видів дикої флори та фауни відповідно до Бернської конвенції, за своїм правовим статусом в силу приписів статті 7 Закону України від 16 червня 1992 року № 2456-ХІІ «Про природно-заповідний фонд України» та статті 46 Земельного Кодексу України належать до земель іншого природоохоронного призначення, на які поширюється спеціальний режим охорони та використання, у зв'язку з чим включення певної території до Смарагдової мережі обумовлює необхідність забезпечення збереження природних оселищ, видів дикої флори і фауни, які перебувають під загрозою зникнення та, відповідно, запровадження відповідних заходів екологічного контролю та обмежень у господарській діяльності. Навіть у межах спеціальної процедури, визначеної для забезпечення реалізації проєкту Національного військового меморіального кладовища, закон (Земельний кодекс України) зберігає безумовний пріоритет охорони природно-заповідних територій та земель іншого природоохоронного призначення, що відповідає актам міжнародного права, які ратифіковані Україною, та конституційним принципам охорони довкілля та раціонального використання земельних ресурсів.
📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Фідуціарні обов’язки директора та презумпція добросовісності його дій
Директор товариства має фідуціарні обов'язки дбайливого ставлення та лояльності, що передбачають добросовісне управління в інтересах товариства. У вирішенні питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою діє презумпція, що така особа діяла в найкращих інтересах товариства, її рішення були незалежними й обґрунтованими, а фідуціарні обов'язки виконані належним чином. Однак при спростуванні учасникомюридичної особи цієї презумпції за одним із критеріїв тягар доведення добросовісності своїх дій переходить до посадової особи. Застосування ст. 92 ЦК України передбачає оцінку не лише формального дотримання посадовою особою вимог законодавства та установчих документів, але й добросовісності, розумності та відповідності її дій інтересам товариства.
📄 Постанова, Постанова, 14/06/2023, 904/8586/21, відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, Касаційний господарський судПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Обставини, які враховуються при кваліфікації дій осіб як хуліганство (ст. 296 КК). Відсутність виняткового цинізму при вчиненні хуліганства
Під час юридичної оцінки протиправних дій повинні бути з’ясовані: природа взаємин, які склалися між обвинуваченим та потерпілим; причина виникнення діяння; час, обстановка та обставини, за яких відбувався перебіг посягання; характер та динаміка дій винних осіб; характер наслідків та причинний зв’язок між ними та протиправними діями. Так, у судовому засіданні було встановлено, що засуджені й потерпілий між собою не були знайомі, в особистих неприязних стосунках не перебували, поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень був малозначний привід (відмова надати цигарку). Протиправні дії було вчинено у вечірній час поблизу приміщення центру позашкільної роботи, де на той момент перебувала група неповнолітніх, у присутності яких засуджені наносили неповнолітньому потерпілому тілесні ушкодження. Тобто фактично їх дії були направлені на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю, що виразилася у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження потерпілого. Ця неповага була очевидною й для свідків неповнолітніх, які в судовому засіданні стверджували, що, на їх думку, обвинувачені вчинили зазначені дії з метою полякати неповнолітніх та удати з себе «крутих». Про наявність у діях обвинувачених такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину групою осіб, свідчить узгодженість їх дій, оскільки після того, як один з обвинувачених вдарив потерпілого, другий – вийшов із машини та в свою чергу також мовчки безпідставно завдав потерпілому удар. Водночас визнання засуджених винними у вчиненні хуліганських дій з винятковим цинізмом не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи. Під винятковим цинізмом слід розуміти зневагу нормами суспільної моральності, наприклад, груба непристойність, прояв безсоромності, знущання над хворими, старими особами тощо.
📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Про визначення митної вартості
Митна вартість товару використовується лише з метою митного оподаткування товарів під час їх ввезення на митну територію України та для ведення митної статистики. Якщо товари підлягають реалізації за ціною, що перевищує контрактну (фактурну), але є нижчою за митну вартість, то базу оподаткування ПДВ визначають, зважаючи на фактичну (продажну) вартість товару, а не митну вартість. Жодна норма чинного законодавства не встановлює, що митна вартість товару, визначена під час його ввезення, є або прирівняна до звичайної ціни з метою оподаткування операцій щодо його подальшого постачання на митній території України. Отже, для операцій з постачання товарів на митній території України, які раніше були ввезені платником, база оподаткування визначається за загальним правилом, встановленим пунктом 188.1 Податкового кодексу України, — на підставі договірної (контрактної) вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування митної вартості.
📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Про обов’язок органу Пенсійного фонду забезпечити подальшу реалізацію права особи на отримання пенсії у випадку повернення банком коштів у зв’язку з некоректними реквізитами одержувача (пенсіонера)
Повернення банком коштів у зв’язку з некоректними реквізитами одержувача (пенсіонера) не звільняє орган Пенсійного фонду від активного процесуального обов’язку забезпечити подальшу реалізацію права особи на отримання пенсії. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, покладає на орган Пенсійного фонду не лише обов`язок формального прийняття заяви, але й обов`язок здійснити її розгляд, що, у випадку подання заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, включає: перевірку правильності оформлення заяви та документів; аналіз реквізитів, у тому числі банківського рахунку; встановлення відповідності документів вимогам законодавства; витребування у заявника додаткових відомостей у випадку виявлення розбіжностей або недоліків; ухвалення мотивованого рішення за результатами розгляду.
📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Щодо порушення переважного права учасника ТОВ при відчуженні частки статутного капіталу товариства у випадку, коли частка ТОВ була предметом кількох послідовних правочинів
Переважне право учасника товариства на придбання частки іншого учасника, що продається третій особі, вважається порушеним за відсутності належного письмового повідомлення про намір продажу частки. Крім цього, порушення переважного права є завершеним юридичним фактом і не усувається зворотним викупом часток. Якщо частка була предметом кількох послідовних правочинів, тобто кілька разів відчужувалася з порушенням переважного права,учасник може вимагати переведення на себе прав за останнім договором. Повернення колишніх учасників у товариство через повторний правочин без повідомлення чинного учасника не відновлює порушеного права на переважну купівлю. Для реалізації переважного права учасник зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, фактично сплаченому покупцем за договором, що підтверджується належними доказами.
📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Про протиправність встановлення підзаконним нормативно-правовим актом обмежень щодо використання зареєстрованої торговельної марки на вивісці аптечного закладу
Включення до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 929, положення про заборону зазначення на торговельній марці, що належить ліцензіату на законних підставах, вказівки щодо рівня або іншої ознаки цін, яка може вплинути на наміри споживача щодо придбання товарів у такому закладі, інформації, що може вводити споживача в оману, про орієнтованість аптечного закладу на обслуговування певних соціальних груп населення, а також порівнянь з іншими аптечними закладами, є протиправним, оскільки такі вимоги, по-перше, дублюють і конкретизують загальні вимоги щодо оманливості, що прямо заборонено спеціальним законодавством у сфері ліцензування господарської діяльності; по-друге, обмежують правомірне використання зареєстрованої торговельної марки, яка пройшла перевірку у встановленому законом порядку. Будь-які обмеження щодо використання торговельної марки, зокрема шляхом її розміщення на вивісці аптечного закладу, можуть встановлюватися виключно законом, а не підзаконним нормативно-правовим актом. Запровадження Кабінетом Міністрів України додаткових вимог до торговельних марок, які пройшли законодавчо визначені процедури реєстрації та експертизи, порушує принципи правової визначеності, пропорційності та недискримінації, а також безпідставно обмежує право ліцензіата на використання об’єкта інтелектуальної власності у власній господарській діяльності.
📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Щодо правової природи правовідносин з обрання члена виконавчого органу товариства
Обрання члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками не є предметом регулювання трудового права. Надання повноважень члену виконавчого органу товариства в силу ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на наділення члена виконавчого органу правом на здійснення управлінської діяльності товариством. КЗпП, врегульовуючи трудові правовідносини, пов'язані з укладенням трудового договору (контракту) як угоди між працівником і роботодавцем, зокрема щодо захисту прав працівника від порушення з боку роботодавця при укладенні трудового договору (контракту), водночас, не містить правового регулювання правовідносин щодо формування виконавчого органу. Спір, який стосується законності обрання наглядовою радою члена правління товариства вимагав оцінювання законності дій органів управління юридичної особи наглядової ради, зокрема відповідності цих дій вимогам цивільного, а не трудового законодавства.
📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android
Щодо питання забезпечення позову шляхом заборони банку (третій особі) здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями, якщо позивач не є стороною цих правочинів
Виконання банком свого обов’язку перед бенефіціаром за гарантією жодним чином не впливає на права та обов’язки позивача, оскільки останній не є стороною одностороннього правочину (гарантії), а поданий ним позов спрямований на захист його прав, передбачених саме індивідуальним договором до рамкового договору. Системне тлумачення ст. 136, 137 ГПК України дає можливість дійти висновку, що заборона банку здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями за будь-якими вимогами бенефіціара є втручанням в господарську діяльність банку у розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльності» та такі заходи забезпечення позову не відповідають процесуальним нормам, що регулюють ці правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
📄 ПостановаПравові позиції ВС в Telegram📲 на iPhone | на Android