Правові позиції Верховного Суду (ПП-ВС)

Про перекваліфікацію дій особи зі ст. 128, ч. 3 ст. 135 КК на ч. 1 ст. 119 ККСудами неодноразово констатувалося, що настання смерті після спричинення особі тілесних ушкоджень, ударів тощо, внаслідок яких потерпілий впав й вдарився головою об тверду поверхню слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 КК. У цьому кримінальному провадженні наслідок у вигляді смерті враховано як особливо кваліфікуючу ознаку складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК. Проте колегія суддів вважає, що кваліфікація заподіяння особі тілесних ушкоджень, внаслідок яких потерпілий впав і від удару об тверду поверхню помер, як складу залишення в небезпеці, тобто ст. 135 КК, є неправильною.Оскільки у цьому провадженні наслідок у вигляді смерті, спричиненої з необережності, було інкриміновано засудженому, а склад ч. 1 ст. 119 КК охоплюється ч. 3 ст. 135 КК, то суд вважає правильним перекваліфікувати дії засудженого з ст. 128, ч. 3 ст. 135 КК на ч. 1 ст. 119 КК. Фактично йдеться про зменшення обсягу висунутого особі обвинувачення, і така перекваліфікація не погіршує становище винного.📄 Касаційний кримінальний суд

Відступлення права вимоги за основним зобов`язанням та права вимоги за іпотечним зобов`язанням на користь різних осібВідступлення права вимоги за іпотечним договором, за загальним правилом, має відбуватися одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором. Права вимоги за основним зобов`язанням та права вимоги за іпотечним зобов`язанням як забезпечувальним до такого основного не можуть бути одночасно відступлені кредитором на користь різних осіб.Приписи частини першої статті 24 Закону України "Про іпотеку" щодо відступлення права вимоги за договором іпотеки за умови одночасного відступлення права вимоги за основним зобов`язанням спрямовані на уникнення ситуації, за якої відступлення права вимоги за іпотечним договором передує відступленню права вимоги за основним зобов`язанням. Тому договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором може укладатися як у той самий день, що й договір про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, так і через певний проміжок часу після такого відступлення, але не раніше.📄 Велика Палата Верховного Суду