Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Висновки ВС та ВАКС від АО АС
Añadido 06 dic. 2025

Висновки ВС та ВАКС від АО АС

@KKC_AOAC
Número de suscriptores: 4 821
Fotos: 12
Videos: 9
Enlaces: 1,310
Descripción:
Сучасна кримінальна практика Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду від адвокатів АО «АС» Миколи Стоянова та Ігоря Шугалевича

👥 Número de suscriptores

4 821
Promedio/Día:: -2
Promedio/Tiempo:: +1
Promedio/Mes:: +45

👁️ Vistas promedio por mensaje

1 780
Promedio/Día:: 1,810
Promedio/Tiempo:: 1,663
ERR: 36.92%

📊 Mensajes por Día

1.3
Último día: 0
Promedio semanal: 1.6
Promedio por día: 1.3

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2025-12-06

Muro

Estadísticas de telegram canal

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2026 року (справа N464/2208/24) #знаряддя#засоби#речові_докази#мобільний_телефон#спеціальна_конфіскація Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:  Знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення характеризуються як речі матеріального світу, що були використані для вчинення кримінального правопорушення. При цьому знаряддя вчинення злочину безпосередньо використовується для завдання шкоди об’єктові кримінально-правового регулювання, а також для виконання об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, а засоби - для полегшення чи прискорення його вчинення або (та) для створення умов його вчинення.   Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно (для прикладу, мобільний телефон) було використано як засіб чи знаряддя вчинення злочину. Аргументом проти застосування спеціальної конфіскації не може бути те, що диспозиція конкретного кримінального правопорушення не забороняє використання відповідного майна. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133509777
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2026 року (справа N369/12790/18) #неправомірна_вигода#службова_особа#службове_становище#колегіальний_орган#посередник#пособник#походження_грошових_коштів#звільнення_від_покарання#конфіскація_майна Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:  Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає тільки за умови, якщо службова особа одержала її за виконання або невиконання в інтересах того, хто дає, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Й важливо, щоб вона одержала незаконну винагороду за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або хоч і не мала повноважень вчинити відповідні дії, але завдяки своєму службовому становищу могла вжити заходів до їх вчинення іншими службовими особами.  Використанням влади чи службового становища є вчинення дій, зумовлених покладеними на службову особу обов’язками з виконання відповідних функцій, їх застосування всупереч тим цілям і завданням, для досягнення і реалізації яких вони надані службовій особі. Дії обвинуваченого повинні перебувати у безпосередньому зв’язку з його службовими повноваженнями, бути зумовленими тими фактичними можливостями, що походять від службового становища, виконуваних функцій і наданих повноважень. І вчинення чи невчинення службовою особою відповідних дій перебуває за межами об’єктивної сторони даного злочину, а отже кримінальна відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій, зокрема, було одержано неправомірну вигоду, була чи не була вона обумовлена до їх вчинення, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це робити.  Дії особи, яка є членом колегіального органу, можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК і у тих випадках, якщо вирішення питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування.  Дії посередника в наданні/отриманні неправомірної вигоди за змістом та характером фактично полягають у пособництві надавачу неправомірної вигоди чи її одержувачу в скоєнні кримінально-караного діяння. Єдиною ознакою за якою відповідно до ч. 5 ст. 27 КК України фізичного посередника в наданні/отриманні неправомірної вигоди можна визнати пособником злочину, є сприяння злочину усуненням перешкод (наприклад, шляхом схиляння певної особи до надання неправомірної вигоди).  Окремий розгляд щодо пособника не позбавляє його можливості ставити під сумнів не лише докази і обставини, що стосуються його ролі у стверджуваному злочині, а й усі аспекти пред’явленого обвинувачення, і не свідчить автоматично про порушення права особи на справедливий суд.  Джерела походження коштів, які використовуються для документування отримання неправомірної вигоди, законодавством не обмежуються, їх походження має значення лише для вирішення питання про долю речових доказів, а саме кому їх має бути повернуто після набрання вироком законної сили.  Питання про наявність підстав для звільнення особи від призначеного покарання за хворобою може бути вирішено в порядку виконання вироку згідно зі статтями 537, 539 КПК.  Доводи про те, що під час призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді конфіскації майна суд безпідставно звернув стягнення на майно, належне на праві власності його дружині, стосуються інтересів останньої. Зазначені доводи можуть бути предметом оцінки судами апеляційної чи касаційної інстанцій лише за відповідною скаргою особи, інтересів якої вони стосуються. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133475372
Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 січня 2026 року (справа N301/3018/23) #істотне_порушення#відкриття_матеріалів#кримінальний_проступок Висновок про застосування норм ст. 290 КПК та їх взаємозвязку із тими, про які йдеться в ч. 5 ст. 301 цього Кодексу, щодо ознайомлення сторони захисту із матеріалами дізнання:  Виконання стороною обвинувачення після завершення досудового розслідування проступку (дізнання) правил, передбачених ст. 290 КПК, які, серед інших, забезпечують реалізацію права на захист від обвинувачення у вчиненні злочину, а не тих, що встановлені з цією метою в ч. 5 ст. 301 КПК за обвинуваченням у скоєнні найменш суспільно небезпечного кримінального правопорушення - проступку, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону,оскільки забезпечує належне ознайомлення сторони захисту із матеріалами дізнання, що становить дієве підґрунтя до належної реалізації права на захист від висунутого обвинувачення. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133656391
Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 січня 2025 року (справа N336/4830/22) #обшук#технічний_запис#допустимість#істотне_порушення#обовязкова_участь Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:  Частина четверта статті 234 КПК визначає, що клопотання про обшук розглядається за участю слідчого або прокурора і у такому разі вимагає здійснення обов’язкового фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час його розгляду слідчим суддею.  Винесення за таких обставин ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання тягне за собою відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК визнання доказів, що були отримані під час виконання такої ухвали, недопустимими.  У тих випадках, коли в законі йдеться про те, що участь когось із учасників є обов’язковою, це чітко визначено в його приписах шляхом використання формулювань «за обовязкової участі», «лише за участю». Колегія суддів не вважає, що використання в законі формулювання «за участю» є тотожним формулюванню «за обов’язкової участі». Вочевидь вказівка на те, що розгляд клопотання здійснюється за участі певного учасника, зумовлює обов’язок суду повідомити сторону обвинувачення про судовий розгляд, який має бути проведено у визначеному КПК порядку й строки. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133579181
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2025 року (справа N626/1948/17) #провокація#прямий_допит#перехресний_допит#ЄРДР#НСРД Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:  Для висновку про наявність або відсутність провокації визначальним є з’ясування питання, чи мало місце з боку правоохоронних органів спонукання особи до вчинення злочину, для чого мають прийматися до уваги, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції попри початкову відмову особи, наполегливі нагадування тощо. Жодна зі згаданих обставин сама по собі не має визначального значення і лише оцінивши всі фактичні і юридичні аспекти події в сукупності, суди можуть зробити висновок, чи була поведінка агентів такою, що спонукала особу до дій, які та не вчинила б без їх втручання.  Порушення права на перехресний допит можливе у разі проведення прямого допиту особи в судовому засіданні, а у тих випадках, коли такий прямий допит взагалі не проводився і особа фактично не допитувалася як свідок у судовому засіданні, порушити право на перехресний допит неможливо.  Складання протоколу попередження заявника про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та роз’яснення прав особі, залученої до проведення слідчих дій, а також отримання її письмової згоди на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення НСРД до та у час внесення даних до ЄРДР не свідчать про незаконність постанови про залучення такої особи до проведення слідчих дій, оскільки навіть за відсутності такої постанови відсутні підстави для визнання результатів таких слідчих дій незаконними. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132789579
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2025 року (справа N334/11049/13-к) #службове_зловживання#зловживання_службовим_становищем#неправомірна_вигода Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:  Обґрунтовуючи перед судом наявність умислу, спрямованого на вчинення злочину, всупереч інтересам служби, сторона обвинувачення має довести, що обвинувачений, зокрема, одноособово приймав рішення, звертався із проханням або вказівками стосовно позитивного вирішення певного питання до уповноважених на те осіб.   Службове зловживання передбачає встановлення обставин, які об’єктивно свідчать про зацікавленість обвинуваченого в одержанні будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи.  Зловживання службовим становищем відсутнє у випадку, коли складений службовою особою документ дає підстави лише для розгляду певного питання, але не є безумовною підставою для прийняття депутатами місцевої ради виключно позитивного рішення з зазначеного приводу. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132789577
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2025 року (справа N714/1508/22) #неправомірна_вигода#надання_неправомірної_вигоди#незаконне_переправлення Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:  Складовою частиною об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 369 КК (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі), є наявність у службової особи, якій передається неправомірна вигода, повноважень на вчинення чи невчинення в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.  Незаконне переправлення осіб через державний кордон України - це дії особи, які полягають у забезпеченні перетинання (перевезення, переведення) державного кордону України іншими особами. При цьому організація такого незаконного переправлення - це дії особи щодо розробки планів, визначенні місця, часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, створенні організованої групи, її фінансуванні, озброєнні тощо.  Для наявності у діях організатора незаконного переправлення осіб через кордон закінченого складу злочину, передбаченого ст. 332 КК, не є обов’язковим факт перетину кордону особою, яка, згідно плану, мала перетнути кордон, оскільки відповідальність для організатора настає вже за сам факт організації, керівництва та сприяння порадами, засобами тощо. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132692283
Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2025 року (справа N283/4/17-к) #відвід#обсяг_доказів#доводи_сторін#службовий_кабінет#дослідження_доказів Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:  Участь судді у двох послідовних апеляційних розглядах справи не є підставою для його усунення від розгляду на підставі положень статті 76 КПК.  Обсяг доказів, які досліджуються судом, а також обсяг та характер доводів сторін, взятих ним до уваги, не визначають межі апеляційного розгляду. Обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, визначає суд з врахуванням точки зору учасників судового провадження і специфіки конкретних обставин справи (ставлення обвинуваченого до пред’явленого обвинувачення, характер вчиненого злочину, повнота показань свідків, кількість епізодів злочинів тощо), яка стала предметом судового розгляду.  Службовий кабінет сам по собі не є житлом або іншим володінням, доступ до якого визначає виключно його володілець, а тому без згоди володільця доступ до нього можна отримати за дозволом слідчого судді. Службове приміщення надається для виконання службових обов’язків і доступ до нього визначається іншим регулюванням, яке ґрунтується на міркуваннях, не пов’язаних із захистом приватності осіб, яким таке службове приміщення надане. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132746617
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2025 року (справа N939/976/21) #привласнення#чуже_майно#преюдиція Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:  За нормативним визначенням привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище.  Предметом привласнення є лише те чуже майно, яке було ввірено винній особі чи перебувало в її законному володінні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо.  Існування господарсько-правових відносин між юридичними особами, наявність рішення господарського суду про стягнення з товариства завданих збитків самі по собі не свідчать про відсутність в діях посадової особи цього товариства складу відповідного кримінального правопорушення. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132513524
Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2025 року (справа N159/7/20) #неправомірна_вигода#службова_особа#вимагання Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:  Така ознака, як вимагання неправомірної вигоди (у статтях 354, 368, 368-3 і 368-4 КК), може бути поставлена у провину за наявності трьох основних чинників: (1) ініціатором давання (одержання) неправомірної вигоди є службова особа, яка одержує таку вигоду; (2) пропозиція про давання (одержання) неправомірної вигоди має характер вимоги (примусу),що підкріплюється відкритою погрозою, або створенням таких умов, які переконують особу, яка надає таку вигоду, в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) її правам та законним інтересам, що змушуєпогодитися з вимогою особи, яка вимагає неправомірну вигоду; (3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/132513523