Гетьманська Слобожанщина🇺🇦"Історію Слобідської України треба знати і нашій інтелігенції, котра працюватиме серед слобідсько-українського населення, і самому народові, котрий своєю кров'ю обороняв сю країну од ворогів. Обробляючи землю, він поливав її своїм потом, творив історію, а тепер захоче й повинен буде її знати, бо сам нині коватиме свою долю, своє щастя, свою волю.Історія Слобідської України є частина загальної історії України. І через те її захоче знати і увесь відроджений у своїй національній самосвідомості український народ. А у населення Слобожанщини нехай його національна самосвідомість починається з того, що найближче до нього з свідомості про те, що творили його діди та прадіди, - з історії Слобожанщини."— професор Дмитро Багалій*Видатний дослідник історії Слобожанщини (зокрема козацької колонізації краю), член переговорної групи, що встановлювала кордон між Українською Державою та РСФРР у 1918 році, де відстоював українські етнографічні межі. (З книги Історія Слобідської України)Ілюстрація — «Гетьманські Пензлі»Часопис "Гетьманат" 🇺🇦
ВІДНИНІ НІЯКИХ "НІКОЛИ ЗНОВУ"Сьогодні відзначається завершення Другої світової війни. Відзначається під божевільним гаслом "ніколи знову". Особливої шизофренічності надає цьому гаслу реальна ситуація найбільшої війни в Європі після 1945 року. У нас, в Україні, цю ліберастію активно пропагують як противагу совковому "можем повторіть". Мовляв ось "добрі європейці", а ось "злі путиноїди". Але правда полягає в тому, що війна все одно починається рано чи пізно. Люди вбивають один одного від доби Каїна та Авеля. І вбиватимуть, доки залишатимуться самі собою. Християнство обіцяє нам мир після завершення історії світу. І зовсім не через умовну "добру волю", а повну зміну людської природи та космосу в цілому. З Ласки Божої це відбудеться неодмінно, але аж ніяк не через немічні людські зусилля.Якщо умовний Захід обирає гасло "ніколи знову", він розписується у власній неадекватності і відмові сприймати життя реально. З таким само успіхом можна було б видавати закони, що забороняють хворіти та помирати, а потім розраховувати, що вони подіють.Саме розуміння неминучості війни пом'якшує її наслідки та знижує її вірогідність. Рано чи пізно вона почнеться, але все ж є різниця між постійними війнами та війнами раз на декілька поколінь.Саме тупа інфантільна віра в те, що "війни не буде бо ХХІ сторіччя на дворі", є причиною наших втрат, які ми вже понесли та ще понесем. Впевнений, що якби наше суспільство жило б в очікуванні війни як неминучості, більша частина товарищів, що я втратив за останній рік, були б живі, а мій будинок був би цілим.Розповсюдження пацифізму як світогляду це ознака маразму сучасної цивілізації, яка впадає в дитинство подібно до деяких нещасних старих. Це інфантилізм, який підштовхує до катастрофи.Пацифізм вбиває. Він цілком практично призводить до загибелі як цілих народів, так і окремих людей. Крім того, з християнської точки зору, він є проявом істинно диявольської гордині, спробою відкинути закони світу, ставши "добріше за Бога" і тим самим спробувати стати Йому рівнею, подібно до спроби люципера.Війна була, є і буде. Але тільки від нас залежить, як жити з нею. Треба бути напоготові і мати добру волю лишатись людиною всупереч неминучим випробуванням. Це той максимум, на який ми здатні, але навіть він є високою планкою для всіх нас. Так, що ніякого пацифізму. І більше ніколи "ніколи знову".
Сьогодні, 5-го травня, ми відзначаємо 9-ту річницю від дня заснування «Азову». Підрозділу, який звільняв Маріуполь, Широкине, Павлопіль, Комінтернове, Лебединське. Бився в Іловайську, Мар'їнці, Красногорівці. Постійно виконував завдання із контрбатарейної та контрснайперської боротьби на фронті. 8 місяців обороняв Світлодарську дугу. 86 днів тримав оточений ворогом Маріуполь.Рік тому вороги ховали «Азов». Впевнені в тому, що підрозділ, від однієї назви якого у них роками виступав холодний піт, ось-ось зникне назавжди під руїнами «Азовсталі». Проте вони раділи завчасно.«Азов» не тільки не зник, але став ще сильнішим, досвідченішим та загартованішим. Ми зростаємо, набираємо нових бійців, відточуємо навички і не збираємось зупинятись.Командування бригади вітає з цим визначним днем весь особовий склад, а також усіх колишніх бійців «Азову», які сьогодні служать в інших підрозділах українського війська, і знищують противника на найгарячіших напрямках фронту. Це свято й кожного з них.У в'язницях ворога досі знаходяться понад 700 азовців. Тих, хто, боронячи Маріуполь, відтягував на себе сили противника від Києва, Харкова, Миколаєва. Хто з вкрай обмеженим боєкомплектом, без медикаментів та їжі продовжував нищити окупантів. Хто рятував життя в підвалах «Азовсталі». Хто бився до кінця і виконав наказ.Кожен із них — частина нашого серця. Нашої родини. Нашого братерства. І кожен із нас нині тримає свою ділянку фронту, виконуючи поставлені завдання, заради них. Заради тих, хто не може сьогодні стояти з нами поруч в одному строю. Хто не може привітати побратимів та отримати привітання від рідних. Без них цей урочистий день має гіркий присмак.Але для сміливих, справжніх та вірних, котрі обирають честь та мужність, завжди приходить новий світанок.Світанок свободи, окроплений кров'ю воїнів, які віддали свої життя за те, щоб інші могли побачити ці перші промені сонця над вільною Україною.Так буде. Ми повернемо наших братів та сестер з полону. І святкуватимемо разом.9 років «Азову». Лише світає.
"УКРАЇНОМОВНІ" УКРАЇНОФОБИ.Можна було б посміятися зі спроб певних неадекватів просувати космополітичну та антиукраїнську фігню та водночас звинувачувати опонентів в "російськості". Але коли вони починають отримувати фінансування та підтримку ЗМІ, це є приводом не для сміху, а для усвідомлення проблеми.Останній раз україномовні зрадники отримували карт - бланш від іноземних господарів в 1920 - х, під час більшовицької "українізації". Нагадую, тоді все завершилось Голодомором та найстрашнішими антиукраїнськими репресіями за всю нашу історію.Любителів поєднувати "вишиванки" з червоними прапорами, між іншим, тоді винищили одними з перших. Боротьба за такий безумовно важливий елемент української Традиції як мова, нічого не варта, якщо при цьому відкидається сама Традиція. "Вірші про Леніна" українськими бути не можуть. Ми або воюємо за себе, власні національні інтереси та власне національне обличчя, або є "бойовими оленями" для тих чи інших чужинців. Надіюсь нормальних людей статус худоби не влаштовує.
ОБЕРЕЖНО! СОДОМІТСЬКЕ ЛОББІ!Список організацій та людей, які відкрито підтримали законопроєкт про одностатеві партнерства. Багато замаскованих під гарними назвами:1. ГО "ТОЧКА ОПОРИ ЮА"2. Експертний ресурс Гендер в деталях3. ГО "Українські ЛГБТ+ військові за рівні права"4. ГО "Ліберально-Демократична Ліга України"5. ГО "Жінки в медіа"6. Христина Кіт, голова Асоціації жінок-юристок України "ЮрФем"7. ГО "Ярій"8. ГО "Gender Stream"9. ГО "Центр жіночі перспективи"10. ГО "Батьківська ініціатива "ТЕРГО"11. ГО "Інститут Креативних Інновацій"12. ГО "Інсайт"13. Ініціатива "Марш Жінок"14. ГО "Всеукраїнське об’єднання осіб з інвалідністю "Група активної реабілітації"15. ГО "86"16. Уляна Пчолкіна, громадська діячка17. ГО "Дубль Н"18. Інститут масової інформації19. QUA - LGBTQ Ukrainians in America, INC20. Всеукраїнська громадська організація "Гей-Форум України"21. Благодійний фонд "Гендер Зед"22. ГО "АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ"23. Громадська організація "Асоціація ЛГБТ "ЛІГА"24. ГО "Центр соціальних трансформацій"25. ГО "СПЕКТР ХАРКІВ"26. ГО "Правозахисний ЛГБТ Центр "Наш світ"27. ГО "КИЇВПРАЙД"28. SAAD Festival29. ГО "Міські ініціативи та суспільні трансформації"30. Всеукраїнська громадська організація "Гей-альянс Україна"31. Ініціатива "Фестиваль квір-культури Одеса-Прайд"32. ГО "Освітній центр з прав людини у Львові"33. ГО "РАЙСЬКИЙ ПАГОРБ"34. БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ "ОДЕСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ШЛЯХ ДО ДОМУ"35. ГО "ЦЕНТР МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ МИКОЛАЇВЩИНИ"36. ГО "АДВОКАЦІЯ МІСТА"37. ГС "Національна молодіжна рада України"38. ГО "Феміністична майстерня"39. ГС "УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСІНСЬКА СПІЛКА З ПРАВ ЛЮДИНИ"40. ГО "ЦЕНТР ГРОМАДЯНСЬКИХ СВОБОД"41. ГО "МІНЗМІН"42. Ініціатива Національний параюридичний хаб43. ГО "Майстерня Змін"44. ГО "Альянс Ліберальної Молоді"
В свій час , біля трьох сотень років тому, в гірській Вірменії, був лідер та полководець - Мхітар - бек. Він наводив страх на турок і персів водночас. Роками він вів нерівну боротьбу з ворогами кожен з яких був сильнішим. Навіть не знаю з чим це порівняти, бо якби Україна зараз воювала проти рашки й НАТО водночас, наша ситуація була б на порядок кращє. Вороги його не змогли вбити. Це зробили зрадники зі своїх, з вірменів. Мешканці села які побоялися, що воно стане ареною військовий дій. Вони вбили героя і принесли його голову турецькому паші який очолював османські війська послані проти Мхітар - бека.Паша уважно подивився і сказав : " Він був мені ворогом і пощади б від мене йому б не було. Але ж для вас він був захисником! Розумію ваше бажаня стати рабами нашого великого султана. Але такі лайнові люди не гідні бути його рабами!" Після чого наказав їх стратити...Я рідко схвально кажу про турок. Але цей випадок підтверджує, що вони є імперським народом. Імперії не будуються з опорою на зрадників.
ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ (Минулорічний текст, що зберіг актуальність).Сьогодні весь православний світ відзначає прощену неділю та спомин про вигнання Адама з Едема. Я вирішив проілюструвати текст давнім православним символом – Адамовою головою.Я прошу пробачення у всіх, кого образив чи іншим чином засмутив. А всіх, хто вважає, що міг образити мене, запевняю, що не тримаю на них образи.Крім того згадуючи страшну трагедію вигнання прабатьків з Раю, не забуваймо, що спомином про неї розпочинається Великий піст, що веде нас до радості Воскресіння в свято Великодня. Саме тому Адамова голова — це не символ смерті, а нагадування про те, що по той бік життя нас чекає Життя справжнє. Це дуже корисно згадувати саме зараз, коли ніхто з нас не може бути впевненим в тому, що буде жив принаймні завтра.В прощену неділю, постає питання, а як нам ставитись до наших ворогів? Чи можемо ми прощати тих, хто вбиває не тільки наших воїнів, але й мирних людей, включно з маленькими дітьми і священниками?Я не є представником кліру, тому просто озвучу, без власних трактувань, давно сформульовану в православній традиції позицію: «прощати ворогів особистих, воювати проти ворогів Вітчизни, ненавидіти ворогів Божих». Варто додати, що знищення ворогів на війні може й не супроводжуватись ненавистю, більш того, її відсутність є позитивною. Але ця жорстока необхідність ніколи не відкидалась в традиційному християнстві, а пацифізм є проблемою «толстовців» й інших єретиків.Давайте прощати один одного і боронити Україну в міру даних кожному сил.З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся, – бо з нами Бог!Почуйте всі аж до краю землі, – бо з нами Бог!Могутні, покоряйтеся, – бо з нами Бог!Задумуйте задуми, та вони не вдадуться, – бо з нами Бог!Давайте накази, та вони не здійсняться, – бо з нами Бог!Господа сил – його шануйте як святого, – бо з нами Бог!Його ви маєте боятися, перед ним маєте тремтіти, – бо з нами Бог!Він – камінь спотикання і скеля падіння, – бо з нами Бог!Надіятися буду на Господа, і він спасе мене, – бо з нами Бог!Ось сам я і діти, що їх дав мені Господь, – бо з нами Бог!Народ, що в пітьмі ходить, побачив світло велике, – бо з нами Бог!Над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло, – бо з нами Бог!@EdYurchenko 🎓
Боги АбеткиР.КіплінгУ сотнях епох та націй, де я інкарнації мав,Богів Торгових Майданів кумиром своїм визнавав.Затуливши лице руками, крізь пальці їх зліт та крахЯ бачив – а Боги Абетки все міцно стоять на ногах.Жили ми ще на деревах, коли вони з вістю прийшли:«Вода – буде мочити, і буде Вогонь пекти.»Та ми не знайшли в цій рутині Натхнення, Польоту Душі,Тому – хай Горил навчають, а ми – Шляхом Людства пішли.Ми мчали волею Духа. Вони ж не міняли крок,Бо їх породив не вітер, так, як Богів Ярмарок.Та завжди вони доганяли, і ми дізнавались знов –То плем’я в льодах пропало, то варвар Рим поборов.Духовних Цінностей наших вони не бажають сприйнять,Твердять, що Місяць – не з сиру, компромісу не хочуть шукать.Думки для них – це не Коні, не бачать Крил у Свині, – Ми ж ішли за Богами Торгових Майданів, нам це обіцяли вони.Коли Уельс усмиряли, вічний мир привітали вони,Віщали – віддайте зброю, загарбник і ви – брати! Коли ж ми мечі віддали – продали нас в ланцюгах,А Боги Абетки ж казали – «Цурайся нового Зла».Повноту Життя обіцяли на фемінізмі піску(Почавши з любові до ближнього – кохай і його жону).Дітей у жінок не стало, сенс і честь загубили мужі,А Боги Абетки ж казали – «Дістанеш смерть за Гріхи».У вугільний вік обіцяли, що буде вдосталь всьогоКоли від Петра-хазяїна відбере в колектив Павло;Стало доволі грошей – та де взять на них товар?А Боги Абеток казали – «Помре, хто не працював».І впали Боги Базарів, геть пішла красномовців юрба,І навіть до серцем убогих дійшло – говорять недарма,Що Двічі Два – то Чотири, не все Золото, що Блищить,І Боги Абеток неквапно прийшли це знов повторить.Так від початку Людства було, і так буде знов,Чотири лише певні речі Суспільний Прогрес знайшов:Пес – назад до своєї Блювоти, Свиня – піде знов в багно,А Дурень, хоча й опечений, лізе в Вогонь все одно.А потім, як все це мине, почнуть будувать новий світ,Де платять за те, що живете, і кари нема за гріхи,Але як Вода завжди мочить, і як опікає Вогнем, Так повернуться Боги Абетки до нас з вогнем і мечем!На фото мій будинок одразу після прильоту в березні 2022. Війна вміє повертати нас від утопії до реальності. Але те , що нас не вбиває , робить сильніше.
Що обіцяв союз зі Швецією Гетьманській Україні?🇺🇦🇸🇪Відродження Української Держави у формі самодержавного гетьманства Богдана Хмельницького припав на правління Карла X, але відносини Гетьманщини з північним Королівством у цей період часто знаходиться у тіні Мазепинської епохи, а дарма, адже у своїй політичній практиці наступники Богдана цілком наслідували його приклад.Зовнішня політика Хмельницького була складною і багатовекторною, а спрощення до переяславської угоди лише шкодить. Не поділивши білоруські землі з кацапами, гетьман знайшов ліпшого союзника у королі-варязі, з яким виявилось дуже просто та успішно воювати проти Речі Посполитої. Якщо не поглиблюватись у деталі, союз України та Швеції за умовами Карла передбачав для України статус подібний статусу Курляндії, тобто васалітет (як і у випадку Мазепи та Карла XII), свободу віросповідання православних. Призначення гетьмана довірялося сюзерену, що обирав би серед трьох варіантів, аналогічно Гадяцькому договору, хоча це протирічило династичній ідеї гетьмана. Вірогідно посилилась би шведська колонізація, адже у кожному великому місті передбачалась протестантська церква, але про асиміляцію мова не йде.Українська сторона вимагала визнання за Україною територій до Вісли, крім цього — території білорусі практично до самої півночі (річки Березина)Часопис "Гетьманат" 🇺🇦
ГЕОПОЛІТИЧНЕ І ЛОГІСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СУЕЦЬКОГО КАНАЛУ ЗРОСТАЄ.🇪🇬 Суецький канал приніс Єгипту найбільший місячний дохід за всю історію У січні доходи від судноплавства через Суецький канал досягли найвищого місячного показника за всю історію – 802 млн. доларів, повідомив голова Управління каналу Усама Рабіа. Колишнього рекорду було досягнуто у серпні 2022 року, він становив 745,6 млн доларів.Мова йде не про окремі "сплески", а про чітку тенденцію. Єгипет фактично контролює "золоту жилу" і її значення буде лише зростати. Це гарна ілюстрація того , яке значення має в сучасному світі контроль ключових територій. Наприклад, за маленьку Вірменію, яка є потенційною розв'язкою транспортних коридорів, готові вчепитись один одному в горлянку такі держави як Туреччина, Франція та Іран (причому кожен грає самостійно). Крім того туди як гравець - "важковик" заходить Індія.На цьому фоні українці продовжують читати "мантру" про "кордони 1991 року". Хоча ми маємо потенційні ключі до низки таких розв'язок.