Записки пасквілянта

Соцопитування: Шабунін користується іміджем «антикорупціонера» у корисливих цілях — ЗМІ Українці не довіряють так званим «антикорупціонерам». Це показало свіже соцопитування, проведене Українськоюсоціологічною платформою. Так, Віталій Шабунін має найбільший відсоток недовіри. Зокрема, 25% українців вважають, що він використовує образ «антикорупціонера» з власною корисливою метою. Для порівняння, журналіста Дениса Бігуса підозрюють у корисливих цілях 12,4%. Нагадаємо, що Шабунін раніше потрапив у низку скандалів. Зокрема, він числиться бойовим медиком і отримує надбавки за службу, насправді гуляючи в Києві.  При цьому ДБР розслідує низку кримінальних справ по ньому: щодо ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки та привласнення джипу Nissan Pathfinder, який волонтери передали для ЗСУ. А нещодавно очолюваний Шабуніним Центр протидії корупції стверджував, що саме вони використали «напрацьовані контакти» для отримання Україною винищувачів F-16.🇺🇦

Реальна Війна

Країна повинна знати своїх героїв! Завдяки скромному слідчому Третього слідчого відділу Теруправління ДБР у Києві Роману Коломійцю Україна, нарешті, отримала довгоочікувані винищувачі F-16. Слідчий Коломієць, який впродовж майже 8 місяців саботує розслідування кримінального провадження відносно військовослужбовця за мобілізацією Шабуніна, досі не відправив дезертира в СІЗО зовсім не тому, що Шабунін допомагає попсуй-міністру Умєрову та його раднику Кирилу Тимошенку розкрадати кошти Міністерства оборони. Насправді Роман Реневич, дбаючи про державні інтереси, дав можливість «бойовому медику» Шабуніну замість того, щоби ходити на допити, займатись постачанням F-16. Про свій спільний з Коломійцем успіх ухилянт від військової служби Шабунін розповів у Телеграм-каналі, пояснивши, звідкіля в Україні взялись перші шість американських винищувачів – виявляється, США передали літаки завдяки Шабуніну та його бойовій подрузі Каленюк, які вели довгі перемовини з американською адміністрацією. А якби Роман Реневич повідомив Шабуніну про підозру чи, не приведи господи, наклав би арешт на автомобіль, придбаний волонтерами для ЗСУ, який Шабунін поцупив у 207 окремому батальйоні ТрО, то Україна залишилась би без F-16. Дякуємо Державному бюро розслідувань і особисто слідчому Роману Коломійцю за мирне небо над головою!

Під рубрикою «хазяйкє на замєтку». Вже сім з половиною місяців я чую від знайомих, мало знайомих і взагалі незнайомих прокурорів, що керівник Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Артем Новов не має ну ніякої можливості примусити слідчого Третього слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, Романа Коломійця розслідувати кримінальне провадження щодо витівок військовослужбовців за мобілізацією Шабуніна та Шерембея, а також колишнього командира 207 окремого батальйону ТрО підполковника Юшка, який їх фіктивно оформив на службу й виплачував грошове забезпечення та додаткову винагороду при тому, що вони жодного разу за півтора роки не з’явились у своїх підрозділах. Мовляв, не хоче Роман Реневич виконувати вказівки прокурора й нічого з цим не поробиш – немає на нього управи. У порядку ліквідації прокурорської безграмотності розповідаю, що за невиконання посадовою особою законних вимог прокурора стаття 185-8 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. І якби Новов був би керівником прокуратури, а не порожнім місцем, прокурор Балійчук кожного тижня складав би на слідчого Коломійця адмінпротокол і направляв би його до суду. Як приклад можу навести постанову судді Хмільницького міськрайонного суду від 10.05.2018 року у справа № 149/445/18. https://reyestr.court.gov.ua/Review/73956878«У порушення вимог ч. 4 ст. 40 КПК України старший слідчий слідчого відділу Хмільницького відділення поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області Короліщук С. В., отримавши письмові вказівки прокурорів у кримінальних провадженнях № 12016020330000898 від 02.12.2016 та № 12015020330000774 від 07.11.2015, достовірно знаючи вимоги чинного законодавства щодо обов'язковості виконання вказівок прокурора, наданих у письмовій формі, не оскаржуючи їх прокурору вищого рівня, умисно їх не виконав та не надав інформацію про результати їх виконання у термін до 11.02.2018 у кримінальному провадженні № 12016020330000898, до 30.12.2017 у кримінальному провадженні № 12015020330000774, при цьому продовжував ухилятись від виконання законних вимог прокурора, про що свідчить не проведення жодної слідчої (розшукової) дії та неприйняття жодного процесуального рішення з моменту отримання письмових вказівок прокурора, тобто у кримінальному провадженні № 12016020330000898 з по 13.02.2018, у кримінальному провадженні № 12015020330000774 з 12.12.2017 по 15.02.2018. Таким чином, старший слідчий слідчого відділу Хмільницького відділення поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій Короліщук С. В. порушив вимоги ст. 25 Закону України «Про прокуратуру», ч. 1 ст. 36, ч. 4 ст. 40 КПК України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-8 Кодексу». Щоправда, його честь, визнавши слідчого Короліщука С. В. винним, звільнив його від відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Але якби в Шевченківський райсуд Києва надійшло кілька адмінпротоколів стосовно слідчого Коломійця Р. Р., то Роман Реневич опинився б перед вибором – або він починає виконувати вказівки прокурора, або йде шляхом лейтенанта Баканова й везе 2 тисячі доларів у Раду адвокатів Полтавської області, щоби отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Знову звертаюсь до слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві, Романа Коломійця, який сім з половиною місяців нужденно розслідує кримінальне провадження за фактами злочинів, скоєних військовослужбовцем за мобілізацією Шабуніним. Романе Реневичу, хочу поділитись радісною новиною: Ви можете легко заробити 10 тисяч гривень – достатньо взяти участь у конкурсі, оголошеному так званим «Центром прав людини «Зміна», на тему «переслідування представників громадянського суспільства в Україні, включно з правозахисниками, активістами, журналістами та блогерами». Переконаний, що Ваша стаття про те, як татарівське ДБР переслідує громадського активіста Шабуніна, посяде перше місце – і 10 тисяч гривень заслужено опиняться у Вашій кишені. Тим більше, що колектив «Центру прав людини «Зміна» в повному складі – а це п’ять професійних громадських активістів, які ніде не працюють і живуть лише на подаяння американського та чеського посольств – підписався під петицією з вимогою припинити кримінальне переслідування Шабуніна. Подивіться лише на їхні натхненні обличчя, хіба ці люди можуть брехати? Ви тільки почитайте, як називаються їхні посади: «радниця зі стратегічних комунікацій», «тіктокерка», «аналітик-дослідник проєкту з документування тортур». Уявляєте, як вони сприймуть Вашу розповідь про тортури, які в татарівському ДБР зазнає військовослужбовець за мобілізацією Шабунін? – Запевняю, що ридатимуть. На крайній випадок, якщо Ви не маєте хисту до красного письменства, беріть мене в співавтори – гонорар поділимо навпіл. Погодьтесь, 5 тисяч гривень також на дорозі не валяються.

26 і 27 липня 2024 року колишній міністр інфраструктури, а нині – офіцер ЗСУ майор Володимир Омелян, який тримає оборону в м. Сарни Рівненської області в складі 104 окремої бригади ТрО, має виконувати відповідальне бойове завдання в Києві. Він запрошений на семінар, який проводить Aspen Institute Kyiv за участю професійних громадських активістів, голови НАЗК, директора НАБУ та суддів Конституційного Суду України, де майор Омелян виступить на тему доброчесності. Володимир Омелян – відомий фахівець з питання доброчесності, що можуть засвідчити військовослужбовці 206 і 251 окремих батальйоні ТрО та 241 і 104 окремих бригад ТрО, де 25 серпня 2023 року слідчі Третього слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві проводили обшуки в кримінальному провадженні, зареєстрованому за фактом ухилення Омеляна від військової служби, незаконного отримання додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях і незаконного отримання ним посвідчення учасника бойових дій. Обшуки були проведені одночасно у Вишгородському районі Київської області, за місцем тимчасової дислокації 206 об ТрО, де Омелян рахувався на службі з кінця лютого до середини жовтня 2022 року; у Каневі, за місцем тимчасової дислокації 251 об ТрО, у складі якого Омелян у березні 2023 року, начебто, захищав Бахмут; у Києві, де знаходилась 241 обр ТрО, до складу якої входять 206 і 251 батальйони; у Сарнах, де дислокувалась 104 обр ТрО, у який Омелян рахувався на час проведення обшуків, а також за місцем проживання командира 104 обр ТрО та самого Омеляна. Фабула справи дуже проста: у березні 2023 року 251 об ТрО (це – той самий батальйон, де заступником начальника штабу «служив» колишній генеральний, прости господи, прокурор Юрій Луценко та фіктивно рахувався кулеметником екс-нардеп Єгор Соболєв) отримав наказ висунутись з Канева під Бахмут. Довідавшись про це, Юрій Віталійович взагалі відмовився прибути у військову частину з відпустки, яку він проводив у Києві на телеканалах Порошенка, а начальник групи планування штабу майор Омелян прибув. І навіть мужньо воював – щоправда, лінія його особистого фронту проходила не далі готелю в Краматорську, де Омелян проживав: як засвідчила інформація, отримана від оператора мобільного зв’язку, телефон Омеляна жодного разу не з’явився не тільки на основному командному пункті батальйону, але навіть на запасному, у глибокому тилу. Втім, це не завадило начальнику штабу 251 об ТрО нарахувати Омеляну додатково 100 тис. грн на місяць «за безпосередню участь у бойових діях» і видати Омеляну довідку ф.6 для отримання посвідчення УБД. У ході обшуків були допитані військовослужбовці штабу 251 об ТрО, які здали Омеляна з потрухами й підтвердили, що під час перебування на Бахмутському напрямку вони його в очі не бачили. А під час обшуку вдома в пана майора були знайдені дві гранати Ф-1, очевидно, вкрадені Омеляном у військовій частині, походження яких екс-міністр пояснити не зміг. Після чого в ЄРДР був внесений ще один епізод – за ст.263 КК України. Лише після того, як у Омеляна вдома були знайдені вкрадені гранати, екс-міністр зрозумів, що безплатно справу закрити не вдасться. І не помилився. З вересня 2023 року, після того, як він задовольнив апетити керівництва ДБР, його більше слідчими діями не турбували. До речі, завдяки недавньому затриманню детективами НАБУ прокурора Офісу генерального прокурора Гунька ми тепер знаємо, скільки коштує закрити справу в ДБР – 170 тис. доларів США, з яких частина грошей йде заступнику генпркокурора Войтенку, частина – директору ДБР Сухачову та першому заступникові директора ДБР Удовиченку, частина – начальнику відділу ДБР. Заносиш у ДБР або Офіс генпрокурора 170 тисяч «зелених» – і можеш їхати на семінар Aspen Institute Kyiv виступати перед директором НАБУ і головою НАЗК з лекцією на тему доброчесності. Хоча, Омеляну, напевно, довелось заплатити більше, бо треба було ще й позолотити ручку правнукам Дзержинського, за матеріалами яких у ДБР було розпочато кримінальне провадження.

Друзі, трапилось чудо: після моїх неодноразових публічних нагадувань Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону, нарешті, надіслала відповідь на одну з моїх численних скарг щодо бездіяльності слідчого Третього слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві Романа Коломійця. Як знає вся країна, Роман Реневич під процесуальною орудою прокурора Руслана Балійчука вже понад сім місяців робить вигляд, що розслідує кримінальне провадження відносно військовослужбовця за мобілізацією Шабуніна, який за півтора роки служби в 207 окремому батальйоні ТрО жодного разу не з’явився у своєму підрозділі, натомість рахувався «прикомандированим до НАЗК», пиячив у столичних закладах громадського харчування й навіть поцупив автівку, придбану волонтерами для ЗСУ. У справі, яку можна було б за два місяці направити до суду, і кінь не валявся, натомість Роман Реневич чудить без баяна – наприклад, він кілька місяців не розглядав клопотання одного із заявників у справі, Ростислава Кравця, допитати мене як свідка, а після того, як суд зобов’язав слідчого Коломійця розглянути клопотання Кравця, Роман Реневич виніс постанову про відмову в задоволенні клопотання. І це при тому, що саме я викрив військовослужбовця Шабуніна в скоєнні низки злочинів проти встановленого порядку несення військової служби і є заявником у шести епізодах з восьми, з яких складається кримінальне провадження. І ось, нарешті, схаменулась прокуратура. «Вказане кримінальне провадження складається з кількох кримінальних правопорушень, розпочатих в тому числі і за вашими заявами», – пише мені перший заступник керівника Київгару Дмитро Вербицький (ну і дав же ж бог ім’я та прізвище), який не усвідомлює, що кримінальне провадження не може складатись з правопорушень, а правопорушення, вчинені Шабуніним, якщо й були розпочаті, то виключно через його кримінальні нахили та дурне виховання, а не за моїми заявами. Я вже не кажу про граматику. «З матеріалів кримінального провадження вбачається, – продовжує свою повість перший заступник керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, який не дружить з комами й не знає правило чергування «у» з «в» – що слідчим в ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження не забезпечено проведення слідчих (розшукових) дій спрямованих на встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України, у зв’язку з чим слідчому надано письмові вказівки, в тому числі щодо допиту Вас як свідка», А далі Дмитро Володимирович розповідає, що слідчий Коломієць, відмовившись виконати вказівку прокурора, виніс постанову про відмову в допиті мене як свідка і що пан перший заступник керівника прокуратури не вбачає в цьому нічого дивного: мовляв клопотання про мій допит заявив Кравець, а не я, а тому я не маю права скаржитись у прокуратура на постанову слідчого. З цього приводу я хотів би пояснити пану Вербицькому, що постанова слідчого Коломійця з відмовою мене допитати як свідка підлягає скасуванню не тому, що її оскаржую я, а не адвокат Ростислав Кравець, а тому, що ця постанова є незаконною. Прокурор, Дмитре Володимировичу, має здійснювати свої повноваження процесуального керівника незалежно від наявності скарг заявника чи інших учасників кримінального провадження – це я так, до відома. І, по-друге. Дмитре Володимировичу, а до чого тут Ви? Моя скарга була, взагалі-то, адресована керівнику групи прокурорів у цьому провадження Балійчуку. Ось нехай він і підписує відповідь. А Вас тут не стояло – Ви, Дмитре Володимировичу, не маєте права навіть читати матеріали кримінального провадження, якщо не входите в групу прокурорів. Тому краще виконуйте свої обов’язки за адміністративною посадою – наприклад, організуйте в Київгарі заняття з українського правопису.

Під рубрикою «Зека геть!»18 липня 2024 року о 15:00 в Дніпровському районному суді Києва (вул. Кошиця, 5) продовжиться розгляд кримінальної справи по обвинуваченню Шабуніна Віталія Вікторовича в побиті «блогера і журналіста» Філімоненка Всеволода КостянтиновичаНагадую, що наруга над філімоненківською мармизою трапилась у червні 2017 року, коли військовозобов’язаного Шабуніна повісткою викликали до Дніпровського військкомату для уточнення даних. Біля входу в установу на нього вже чекав Філімоненко, який став цікавитись, чому Шабунін не служив строкову службу й чи збирається він захищати країну. У відповідь Шабунін почав волати, що він за станом здоров’я непридатний до служби в армії і вдарив Філімоненка в писок. За фактом побиття писку було розпочато кримінальне провадження й справа щодо Шабуніна з обвинувальним актом попрямувала до суду. Але 27 червня 2023 року адвокат Шабуніна – член правління псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» Олена Щербан – подала до суду клопотання про зупинення розгляду справи на тій підставі, що обвинувачений Шабунін був мобілізований до 207 окремого батальйону ТрО, перебуває на фронті, живе в окопах і не може прибути в столицю для участі в судовому засіданні. У такий спосіб борчиня з корупцією сподівалась дочекатись, доки сплине термін притягнення Шабуніна до кримінальної відповідальності, після чого справа має бути закрита «по строках». Клопотання адвоката було судом задоволено, але в квітні 2024 року Дніпровський районний суд виявив, що член правління псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» Олена Щербан подала суду завідомо підроблені документи й ні на якому фронті військовослужбовець за мобілізацією Шабунін ніколи не був, натомість проживає в Києві, пиячить у столичних генделиках і ухиляється від військової служби. У зв’язку з цим судовий розгляд справи відновлений. Запрошую на виставу. Вхід безкоштовний.

Трохи про ефективність Агенства з управління активами отриманими злочинним шляхом (АРМА).2014 рік, державний парк "Межигір'я" захоплюють чи то "займають" активісти і починають там бурхливу діяльність. Майже одразу актив виводиться з власності фірми Януковича "Танталіт" і повертається в державну власність. В 2017 році створюється АРМА і за вимогою законодавства розпочинає процес отримання права на управління активом. 2018 рік АРМА де факто не керує активом. 2019 рік, спроба АРМА реалізувати актив натикається на жорсткий спротив "громадськості" і грантових медіа. 2020 рік. Та сама історія. 2021 рік. Нічого нового. 2022 рік. Війна. 2023, ціла Верховна Рада приймає закон про "створення парка-пам'ятника загальнодержавного значення Межигір'я", щоб активісти які там майже 10 років живуть і заробляють більше не заважали розвитку активу. 2024 рік. Могутня АРМА пробує передати парк в управління держави і тупо не може того зробити, бо активісти вирішили "витравити зелену плісняву з парку" і тупо саботують процес. На підтримку до них долучається "слідство інфо" і місцевий журналіст Дулапчій, відомий тим що приймав активну участь в розбірках між місцевими перевізниками. Безумовно не за гроші... . Підсумок. 10 років якісь люди живуть на території державного комплексу і ведуть економічну діяльність, несплачуючи не те що податки, іноді не розраховуючись навіть за світло. Нещодавно взагалі були спіймані на виробництві контрафактних товарів в промислових маштабах! І ніхто нічого не може зробити... . Бюджет утримання АРМА 36 млн.грн. в рік з наших податків. Здається вони не справляються. Треба ще створити трохи антикорупційних органів.

Ось тут автор пише: "США викупили в Іорданіі 60 старих Гепардів по ціні в 110 млн доларів. Але саме ці Гепарди Іорданія купила в Нідерландів за 30 млн доларів. Тобто США байдена переплачує за старі Гепарди в 4 рази більше грошей ніж вони коштували 5 років тому. І ще, ці Герарди потрібно ремонтувати і доводити до ладу". Не знаю, наскільки це відповідає дійсності, але враховуючи, що в їхньому Міноборони десь загубилося 5 мільярдів з 18-ти на нашу допомогу, то все може бути. Що в принципі ще раз підкреслює мою тезу, що ефективна армія не можлива без певного елементу корупції і одіозні "яйця по 17 грн" можуть так само свідчити про управлінську ефективність Резнікова, для якого закупівля тут і негайно була важливіша за ціну. Оскільки - як ми вже знову ж таки говорили - система закупівель у країні побудована так, що будь-які процедури в ній можуть бути потрактовані ЗМІ, як корупційні. Знову ж таки, оцей радник Залужного, який підірвав себе гранатою - він, як неважко помітити теж свого часу постачав паливо для Збройних Сил в обхід належних тендерів. Фактично, військовим для нормального виконання поставлених завдань іноді просто необхідно вибирати між законним та ефективним. І якщо ми думаємо, що цього не дотримуються у генштабі, то це просто тому, що ми мало знаємо про генштаб. Однак тре це знання тримати в голову, бодай на той випадок, коли наші журналісти-розслідувачі-фактчеккери почнуть писати такі ж статті про Залужного, які я читав нещодавно про Резнікова.

Думаю, що Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний трохи злукавив, зазначивши в журналі The Economist, що ситуація на фронті зайшла в глухий кут, вийти з якого можна лише за допомогою якогось технологічного прориву. Насправді Валерій Федорович готує не технологічний, а юридичний прорив і після початку широкомасштабного російського вторгнення з головою занурився в наукову роботу, результати якої він виклав у дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права. Захист дисертації Валерія Залужного за спеціальністю «081 Право» має ось-ось відбутись у Національному університеті «Одеська юридична академія», президент якої, головний юридичний консультант Збройних Сил України Сергій Васильович Ківалов, власне, і прищепив Залужному любов до науки. З тим, щоби підступний ворог завчасно не довідався, який прорив йому готує науковець Залужний, анотація дисертації не публікувалася, а сам захист відбудеться за зачиненими дверима, оскільки тема дисертації становить державну таємницю у сфері оборони, державної безпеки та охорони правопорядку. Втім, опубліковані ключові слова дисертації, по яких не важко здогадатись, чим Валерій Федорович займається, коли вся країна воює: дисципліна, службова дисципліна, військова дисципліна, військовослужбовці, дисциплінарний проступок (правопорушення), дисциплінарне стягнення, морально-психологічне забезпечення, бойовий імунітет, військова юстиція, Дисциплінарний статут ЗСУ. Тому лихі язики брешуть, що гриф секретності дисертації Головнокомандувача ЗСУ був присвоєний не з тим, щоби приховати від ворога останні здобутки військової науки, а з метою забезпечити життя й здоров’я підлеглих Залужного, які можуть прийти на захист дисертації, послухати, чим їх начальник займається під час війни та померти від сміху. Тим більш, що всі, з дозволу сказати, наукові досягнення Валерія Федоровича викладені в його, з дозволу сказати, наукових працях, які побачили світ під час війни:- Залужний В. Ф. Адміністративно-правові засади дисциплінарної відповідальності військовослужбовців Збройних Сил України : поняття, особливості юридичної природи та змісту. Право та державне управління. 2022. №2. С. 95-102.- Залужний В. Ф. Військово-дисциплінарний проступок: поняття, склад, особливості нормативного закріплення у військово-дисциплінарному законодавстві. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2022. №6. С. 119-125- Залужний В. Ф. Військово-дисциплінарна відповідальність: загальнотеоретична характеристика. Юридичний бюлетень. 2023. №29. С. 204-212- Залужний В. Ф. Концепт військово-дисциплінарної відповідальності у контексті викиків воєнного часу. Juris Europensis Scientia. 2023. Вип. 2. С. 85-91- Залужний В. Ф. Щодо окремих аспектів забезпечення військової дисципліни в умовах воєнного стану. Південноукраїнський правничий часопис (Т). 2023. №3. С. 3-14. Тепер перемога не за горами і якщо глава держави Андрій Борисович Єрмак (нехай святиться ім’я Його!) не відправить найближчим часом Залужного на наукову роботу, невдовзі буде оголошено новий наступ на фронті – відповідно до новітніх юридичних розробок Головнокомандувача. А якщо відправить – в Україні стане на одного кандидата юридичних наук більше. Яка країна – такі і юристи.