Вітаю волелюбний український народ з вікопомною подією: чотири роки тому, 6 вересня 2019-го, Сарненський районний суд Рівненської області визнав директора НАБУ Артема Ситника корупціонером, який не задекларував подарунки від аграрного магната Олега Бахматюка. У той час, як НАБУ розслідувало кримінальне провадження відносно Бахматюка, Ситник і його кум, керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський, на гроші Бахматюка регулярно відпочивали в мисливському господарстві «Поліське-Сарне», влаштовували там п’янки й навіть розбили два квадроцикли вартістю 17 тис. доларів, вартість яких також оплатив Бахматюк. За це суд постановив внести Ситника в Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, оштрафувати на 3400грн. і конфіскувати в дохід держави вартість отриманих Ситником і незадекларованих подарунків. Судове рішення в частині конфіскації досі не виконано, а Ситник з крісла директора НАБУ пересів у крісло заступника голови НАЗК і тепер опікується веденням отого самого Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.Слава Україні!
Політично стурбовані громадяни дивуються: як так могло трапитись, що при автоматичному виборі судді Шевченківського райсуду Києва, який мав обирати запобіжний захід громадянину Коломойському, у авторозподіл був включений лише один суддя, а саме Вадим Ковтуненко? Щоби зрозуміти причину цієї дивовижної обставини, достатньо ознайомитись з текстом повідомлення про підозру. Напевно, жоден інший суддя не наважився б обрати запобіжний захід підозрюваному, якому, по-суті, нічого не інкримінується – лише пустопорожні балачки замість висновку експертизи про розмір завданої шкоди (експертний висновок є обов’язковою умовою, визначеною КПК України).Та й про яку експертизу може йти мова, якщо кримінальне провадження було поспіхом зареєстроване 11 серпня 2023 року, 30 серпня Фонд держмайна, як міноритарний акціонер «Приватбанку», пише заяву про те, що Коломойський заподіяв «Приватбанку» шкоду, наступного дня допитують 3 співробітників «Привату», а вже 2 вересня без усякої експертизи вручають підозру? До речі, звертаю увагу – досудове розслідування здійснює Бюро економічної безпеки, а зовсім не СБУ, як стверджують чесні та непідкупні українські журналісти.А все тому, що 29 серпня в Офісі президента узнали, що НАБУїни викликали Коломойського на допит і вирішили стартанути, щоби не увійти в історію як укривачі супостата, арешту якого вимагають заокеанські партнери.
Календарі стверджують, що 2 вересня виповнюється чергова річниця з дня завершення Другої світової війни, фіналом якої стало підписання 2 вересня 1945 року в Токійській бухті на борту американського лінкора «Міссурі» Акта про беззастережну капітуляцію Японії.Насправді 2 вересня 1945 року лише припинились бойові дії в Другій світовій війні. А стан війни між СРСР і Японією був припинений 12 грудня 1956 року – з дня вступу в силу Радянсько-японської декларації. Аналогічним чином війна між СРСР і Німеччиною була припинена не 8 чи 9 травня 1945 року, а 25 січня 1955 року – шляхом видання Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР «Про припинення стану війни між Радянським Союзом і Німеччиною». Стан війни з Німеччиною Франція та Велика Британія припинили 9 липня 1951 року, Сполучені Штати – 19 жовтня 1951 року.Таким чином, серед усіх учасників Другої світової війни СРСР і Японія найдовше перебували в стані війни й тому датою її припинення слід вважати 12 грудня 1956 року.Що цікаво – Друга світова війна завершилась раніше, ніж Перша світова. Якщо з Другої світової війни останнім вийшов Радянський Союз у 1956 році, то з Першої світової – князівство Андорра в 1957 році. Річ у тім, що Андорру, яка також оголосила війну Німецькій імперії, забули в 1919 році запросити на Версальську конференцію. І лише в 1957 році Андорра, нарешті, припинила стан війни з Німеччиною. Цей день і став завершальним у Першій світовій війні.
Дев’ять років тому видатний стратег Василь Грицак, який з 7 липня 2014 року до 18 червня 2015 року керував АТО на Сході України, влаштував військову катастрофу в районі міста Іловайськ. Завдяки таланту цього полководця підрозділи Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та Збройних Сил України, підпорядковані Грицаку відповідно до статей 12 і 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», а також добровольчі формування, що самоорганізувалися для захисту територіальної цілісності України, були знищені в Іловайському котлі військами Російської Федерації. До сьогодні не вдалось встановити навіть точну кількість жертв Іловайської трагедій, а свій воєнний талант Василь Сергійович невдовзі продемонстрував ще раз – під Дебальцевом. Тим не менш, 25 березня 2016 року президент Порошенка удостоїв Грицака за видатні заслуги військового звання генерал армії України.Оскільки Грицак, ставши в наступному головою Служби безпеки України, волів не афішувати ту обставину, що це саме він керував АТО під час Іловайський операції, і намагався через агентуру СБУ в журналістському середовищі «перевести стрілки» на свого першого заступника по штабу проведення АТО Муженка, абсолютно непричетного до АТО тодішнього міністра оборони Гелетея чи навіть екс-заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації Корбана, нагадую, що, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», АТО керує оперативний штаб на чолі з керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України. Саме керівник АТЦ при СБУ приймає рішення про початок та завершення АТО, визначає межі району проведення АТО, за потреби вносить пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, керує військовослужбовцями Збройних Сил України, Нацгвардії, співробітниками правоохоронних органів та іншими особами, які залучаються для проведення АТО.До 14 квітня 2014 року керівником оперативного штабу АТО був Віталій Циганок, який, власне, і прийняв за погодженням з головою СБУ Наливайченком рішення про початок проведення Антитерористичної операції, з 14 квітня до 7 липня 2014 року АТО керував Василь Крутов, з 7 липня 2014 року до 18 червня 2015 року АТО очолював Василь Грицак, після нього керівником АТО на Сході України став перший заступник голови СБУ Віталій Маліков. Саме ці достойники несуть відповідальність за бойові дії в умовах правового режиму мирного часу, колосальні жертви як серед військовослужбовців, так і мирного населення, та злочини, вчинені в зоні АТО мародерами на кшталт міліціонерів з роти «Торнадо» на чолі з тричі засудженим Оніщенком чи бандитів з угруповання раніше засудженого Грішіна (він же ж Грішин, він же ж Гришин, він же ж Семен Семенченко).Сподіваюсь, що коли на Грицака вдягнуть кайданки за скоєні ним воєнні злочини, то перше запитання на допиті, яке йому поставить слідчий, буде показати затверджене Кабінетом Міністрів України Положення про оперативний штаб з управління антитерористичною операцією, яким керівництво Служби безпеки України повинно було, відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», керуватись при проведенні АТО. А другим запитання буде – що саме він зробив для запровадження надзвичайного стану та евакуації мирного населення з району проведення АТО?Принагідно зазначу, що тодішній Верховний головнокомандувач Петро Порошенко (як і керівництво Збройними Силами України) жодної юридичної відповідальності за Іловайський котел не несе, оскільки загибель сотень людей трапилась не в під час загальновійськової операції, а в умовах правового режиму мирного часу внаслідок керованої Грицаком антитерористичної операції, яку проводила СБУ, себто правоохоронного заходу.
22 серпня 2023 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення 48пп-23 і 49пп-23, якими затверджені списки кандидатів, допущених до участі в конкурсі на зайняття вакантних і тимчасово вакантних посад прокурорів у порядку переведення до Офісу Генерального прокурора, оголошеного рішенням КДКП від 29 червня 2023 року 44пп-23.28 серпня 2023 року о 9 годині ранку, немов біла троянда проти червоної троянди або лицарі короля Артура проти лицарів Житомирського прокурора Білошицького, 358 прокурорів розпочнуть звитяжну битву за святі посади в Офісі Генерального прокурора, створеного професійними громадськими активістами на чолі з Русланом Георгійовичем Рябошапкою.Але хочу засмутити більшість кандидатів: всі 58 посад вже продані, а імена переможців конкурсу відомі задовго до його початку. На всіх стовпах Київа висять оголошення, що за квотою Антона Борисовича Войтенка переможцями конкурсу стануть брати Давидови, Денис і Євген Олександровичі, Олійник Христина Василівна, Марушій Олексій Антонович та ще декілька львівських прокурорів, після призначення яких Антон Борисович виведе поза штат весь 31 Департамент (який наглядає за ДБР) і всі адміністративні посади займуть довірені особи пана Войтенко. Антон Борисович вже півроку намагається вивести цей Департамент поза штат, бо розуміє, що його дурять підлеглі, оскільки вертикаль побудована ще за часів пана Олексія Юрійовича Симоненко, а тому більшість начальників відділів та їх заступників є людьми Симоненка. А, відтак – не доносять Антону Борисовичу в дзьобиках той нектар, які вони збирають з учасників кримінальних проваджень та інших зацікавлених осіб.Звісно, не всі посади продані Войтенку. Улюбленець Костіна Дмитро Вербицький продає посади наліво та направо, мов рапанів на одеських пляжах, і тягне, як кукурудзу з кошика, в Офіс Генпрокурора всіляку одеську шантрапу на кшалт Олександра Миколайовича Малєєва. Свята справа продати за $ місця й харківським прокурорам, які в часи ДБС ( нагадую, якщо хто призабув, що так підлеглі називали генеральну прокуроршу Ірину Венедіктову) грабували регіони України – бо працювати, на жаль, не навчились – більше, аніж пірати Карибського моря. Олексій Даніляк, Оксана Ломакіна-Невідома (та сама, що продала на Закарпатті справу про зґвалтування неповнолітньої) вже купили собі омріяні місця. Після оприлюднення цих рядків голова КДКП Андрій Гнатів повинен зібрати термінове засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і скасувати конкурс, результати якого публікують у Телеграм-каналі, а безстрашний очільник Генеральної інспекції Іван Дзюба зобовʼязаний внести відомості в ЄРДР та розпочати кримінальне провадження за фактом фальсифікації конкурсу. Але ані Гнатів, ані Дзюба такого, ясна річ, не зроблять, бо інакше Костін перед своїм звільненням (яке ось-ось відбудеться) підпише накази про їх звільнення.Проте якщо новим генеральним прокурором призначать нинішнього очільника ДБР Олексія Сухачова (а саме він, за чутками з Банкової, розглядається як основна кандидатура), то і Войтенко, і Вербицький, і всі їхні посіпаки будуть проситись працевлаштуватись кухарями й садівниками в садибі Костіна в Монако. Звісно, якщо встигнуть втекти з України.
Мов примара комунізму по Європі Україною стрімко шириться чергова прокурорська реформа. Останній нащадок Дюка де Рішельє і внучатий племінник лейтенанта Шмідта генпрокурор Костін підписав концепцію проекту «Прокурор громади». Звісно, ця концепція не відповідає вимогам ст.131-1 Конституції України та Закону України «Про прокуратуру». Але вона добре лягає в концепцію розвитку родини Костіна. Як, нещодавно з цього приводу висловився начальник Департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення Офісу Генерального прокурора Микола Григорович Іванець: «завдяки своїй доньці Костін поїде не послом в США, а прокурором громади Монако. Президент підпише Указ про звільнення Костіна з посади генпрокурора, коли цей видатний правник сучасності перетне кордон у пункті пропуску Шегіні, а інакше керівник САП Клименко вдягне кайданки на руки чесного й непідкупного генерального прокурора». Зрозуміло, що прокурорами громади найближчим часом поїдуть працювати й одеська шантрапа, яку в Офіс Генерального прокурора притягнув гаманець Костіна та кришеватель всього одеського бізнесу Дмитро Вербицький. Прізвища Прокопова, Лодочникова, Малєєва, Олефіра те ще двох-трьох дрібних одеських шахраїв із прокурорськими посвідченнями читацькій громадськості нічого не скажуть. Інша справа – це видатний прокурор Борис Індиченко-молодший, який нещодавно мріяв про крісло керівника Вінницької обласної прокуратури. Костін, щоб припинити істерику Вербицького з цього приводу, навіть направив у Вінницю бригаду для перевірки стану організації роботи вже колишнім керівником Вінницької обласної прокуратури Олександром Бутовичем. Бутович скоріш на делікатне політичне прохання, аніж на виявленні перевіркою порушення, написав заяву на звільнення із займаної посади, але, як брешуть злі язики, перед цим передав до Офісу Президента оперативні напрацювання місцевої контори щодо нічних відпочивань перевіряючих та інформацію про корупційні витівки Вербицького стосовно кришування одеських контрабандистів, які під час війни активно використовують пункт пропуску Могилів-Подільський (бо шматьйо із Туреччини, суміші для кальяну та інші речі морем зараз не затягнути). Так ось, цей самий видатний Індиченко-молодший змушений тепер мріяти про застарілий стілець прокурора громади хоча б десь у Херсонській області. А Вербицькому, у будь-якому випадку, світить місце прокурора Лукʼянівської громади, яка розташована в Шевченківському районі Києва неподалік станції метро «Лукʼянівська». Бо в директора ДБР Олексія Сухачова вже скінчились канцелярські папки, в які він складає документальні докази про продаж Вербицьким кримінальних проваджень БЕБ. Тож Вербицький має реальні шанси на практичне втілення концепції «прокурор громади», так як саме в Лукʼянівській громаді зараз відпочиває видатний Одеський воєнком Борисов, у якого накопичилось багато питань до Вербицького за його обіцянки відмазати, звісно не просто так (як кажуть члени Лукʼянівськоі ОТГ: «попросіть пацана по понятіям ответіть за свой базар»). Часом до цієї громади також може завітати і Одеський мер Труханов, тож як раз буде хвилинка обговорити одеським осередком запровадження людиноцентричних підходів у роботі.
А тепер, як я й обіцяв, прийшов час взятись за виховання заступника керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Володимира Татаревича. Володимире Ігоровичу, Ви людина молода й мені не хочеться псувати Вам кар’єру. Але доведеться. Бо те, що Ви зараз чудите, йменується перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України і карається позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Принаймні, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів буде дуже здивована, коли узнає, що в Заводському районному суді Миколаєва зараз на розгляді перебувають вже дві скарги командира моєї військової частини у зв’язку з невнесенням до ЄРДР його повідомлень про кримінальні правопорушення, вчинені підлеглими військовослужбовцями. Один військовослужбовець – солдат Н. – у вересні 2022 року був направлений на лікування й не повернувся у військову частину, яка на той час знаходилась у Миколаєві. Інший військовослужбовець – солдат З. – у червні 2022 року був направлений на ВЛК у зв’язку з припадками, спричиненими зловживанням спиртним, у липні перестав виходити на зв’язок, у частину в Миколаїв не повернувся й зараз, кажуть, непогано себе почуває – перебрався жити до Києва, одружився, влаштувався на роботу, майже не п’є... Володимире Ігоровичу, Ви знаєте, що без витягу з ЄРДР дезертирам неможливо призупинити військову службу та зарахувати замість них до списків особового складу інших військовослужбовців? А те, що відомості до ЄРДР повинні вноситись прокурором впродовж 24 годин з моменту надходження заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення також знаєте? Тоді чому ж Ви два повідомлення командира військової частини замість того, щоби внести в ЄРДР, переслали у Перший слідчий відділ (з дислокацією в м.Миколаїв) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, де ці повідомлення повісили на цвяшок у туалеті? Де Ви в статті 214 КПК України побачили слово «переслати»? Де в Законі України «Про прокуратуру» сказано, що повноваження прокурора зводяться до функцій «Нової Пошти»?Тому послухайтесь моєї поради: знайдіть Ваш лист від 11.07.2023 №5-4-2237 вих 23, яким Ви проінформували командира військової частини, що не будете розглядати його повідомлення стосовно солдата Н., по номеру розшукайте саме повідомлення про злочин, негайно внесіть у ЄРДР і витяг направте мені (номер мого телефону – наприкінці повідомлення командира військової частини, де я зазначений як виконавець). Потім розшукайте матеріали цієї ж військової частини відносно солдата З. (Ви їх також переслали в місцевий осередок ДБР) і також негайно зареєструйте в ЄРДР. Бо після того, як внести в ЄРДР ці повідомлення зобов’яже суд (а це трапиться неминуче), Вам доведеться шукати іншу роботу. А на майбутнє запам'ятайте: ситуація, коли фронтова військова частина під час війни судиться з так званими правоохоронцями та намагається в судовому порядку примусити їх виконувати свою роботу, є ганебною для держави. А тих прокурорів, які допускають подібне, треба гнати з роботи туалетним віником.
We and selected third parties use cookies or similar technologies for technical purposes and, with your consent, for other purposes (“basic interactions & functionalities” and “measurement”) as specified in the Cookie policy.
You can freely give, deny, or withdraw your consent at any time.
You can consent to the use of such technologies by using the “Accept” button. By closing this notice, you continue without accepting.