Те, що впродовж останніх кількох днів відбувалось у Вугледарі, взагалі-то, називається локальним обвалом фронту. Хаотичний відступ залишків 72 окремої механізованої бригади, яка так і не отримала наказ на вихід, та залишення міста впродовж трьох днів після багатомісячної успішної оборони – це те, про що я попереджав багато разів, починаючи з січня 2024 року. Далі буде тільки гірше. До березня 2024 року ще можна було виправити ситуацію, терміново знавши з посад міністра оборони Умєрова, генерального прокурора Костіна та директора ДБР Сухачова, призначивши замість цих «фахівців» притомних людей, відродивши військову юстицію і демонстративно погнавши на фронт ухилянтів на кшталт шабуніних, лємєнових, лещенків та інших положинських і жаданів. Але на сьогодні розвал армії досяг таких масштабів, що ніякі заходи вже не допоможуть – на фронті просто немає людей. Нема і не буде. Оскільки помирати за прогнилий корумпований режим «бусифковані» солдати не збираються, а засоби примусу – тобто військову юстицію – 95 квартал ліквідував ще в 2019 році. Ось, наприклад, інформація щодо останнього, перед здачею Вугледару, поповнення особового складу 72 бригади.У бригаду прибуло 50 новобранців, переважно у віці 52-56 років. 30 з них зразу ж були відправлені в тилові підрозділи та госпіталі, оскільки за станом здоров’я не придатні для служби на передовій (бо в ТЦК виконували план призову і мобілізували хворих). З решти 20-ти на другий день дезертирувало 16 військовослужбовців. Таким чином, з поповнення в 50 осіб на позиції було відправлено 4, після першої ж ротації ці четверо також дезертирували. І така ситуація – по всьому фронту.