Сіль

Кілька місяців тому відбувалася дуже жвава дискусія про те хто і як має працювати дронами на оперативну глибину. Ламали списи навколо функціоналу СБС і тому подібне. Досить скоро відбувся прорив у цьому питанні і зараз ураження якоїсь вантажівки на оперативній глибині - доволі рутинна новина. Вже таким нікого не здивуєш. Робота по логістиці стала модним заняттям і ситуація в даному випадку стала дуже схожою на ту, яка була з роботою на будь якій відстані. Кожен робить що може і як може відповідно до своїх можливостей, спроможностей, звʼязків (з виробниками, спонсорами тощо). Тож цілі в глибоких тилах противника уражає знову ж таки багато хто. Крім СБС, СБУ, ГУР і т.д., це в нас і корпусні підрозділи БПЛА, і певні бригади і навіть штурмові полки. Противник підлаштовується. Плаче, психує, але працює. Всі сміялися з МВГ, проте вогневі пости противник почав робити стаціонарні і з підходом. Спеціальні інженерні конструкції для захисту ОС, сітки, бліндажі, вогневі позиції. Будує вздовж доріг та біля різноманітних обʼєктів. Щодо їх реальної ефективності судити складно, але вони якусь кількість бортів збивають. Якщо екіпажі намагаються летіти низько, щоб не зустрітися з перехоплювачами, то більше наражаються на стрілецьку зброю і частину бортів втрачають. Не варто забувати, що в противника великий досвід збиття наших дронів перехоплювачами. Той же Рубікон приблизно третину всіх цілей, які вони уражають, зазначають саме як наші борти. Тож це все також велика робота, яка вимагає зусиль, ресурсів і т.д.Ще одна особливість - це те, що хоч багато цілей уразили на більших чи менших магістралях, сітка різних доріг на окупованих територіях доволі велика. Розосередити логістику частково перевівши її на легший транспорт і мулів у тактичній зоні можна і вони це роблять. Всі ці латки, квадроцикли, мотоцикли і навіть самокати - це цілий москітний флот в тактичній глибині. Всіх фізично не вбʼєш на широкій смузі. Піший підор іде по 20 кілометрів також. Вибору в нього нема. Мусить іти. Тож противник продовжує інфільтрацію і далі напирає в Костянтинівці та в районі Добропілля. Отож добре, що в нас пішов прорив у роботі на більшу глибину. Проте не варто забувати, що фронт все ще воює і тут дуже важко.

​​​​Vitaly виклав наочну різницю того як росіяни 3.14здять про свої просування на фронті. Жовтий колір - це власне площа яку "прибрехали". В принципі навіщо росіяни поширюють цю відверту прутню і як вона може формуватися, я раніше детально розбирав на прикладі ситуації в Куп'янську. Це був яскравий, симптоматичний скажімо так, приклад. Проте, брехня на цій карті взагалі виходить за будь які навіть найбільш умовні спроби "просування" методом флаговтиків чи інфільтрації піхотинця, якого вбили, але штаб все одно замалював карту. Є випадки звичайної відвертої брехні - замальовування зон, де нога російського солдата не ступала навіть окремо від тіла. Раніше я вважав так: хуйлові приносять маячню, яка відхиляється від реальності, але не повністю її заперечує. Прогалини заповнюються життями бійців, які будуть робити так, щоб позитивні звіти втілювалися у життя з часом. Командування бере територію під контроль "в кредит". Якщо голодний солдат два місяці сидить в підвалі та не рухається, населений пункт все одно замальовують. Проте це вже виглядає зовсім інакше - рафінований нічим не підтверджений 3.14здьож. Сподіваюсь за цей "кредит" росіяни розрахуються ще більшими втратами і все одно не сплатять його.

Serg Marco: Трошки думок про стан/тендеції на фронті.🔺Наступ росіян в Донецькій області. "Ситуація в Константинівці складна... дуже важке поле бою, де непросто протидіяти інфільтрації. Але над цим працюють, і якщо все те що я чув виконають - то думаю десь там ворога і зупинять. Як і зазвичай, коли десь у росіян виходить прориватися - вони одразу перекидають туди резерви і посилюють тиск. Зараз ми це бачимо на цьому прикладі. Але цей тиск не можна порівнювати з тим що вони нам протиставили ще рік тому. Маю надію що все вийде, щоб зробити з цього сектору сіру зону".🔺 Удари по логістиці. "Це зараз геймченджер в якому ми використовуємо цю можливість на максимум. Але противник цьому активно протидіє, і не без успіхів. Деякі сектори вже закриті від старлінка РЕБом, і на відміну від тих кадрів де уражають відкрито стоячі причепи з антенами, ці вже замасковані. Крім того "підземні городи", що зараз будують в 2 ешелоні росіяни явно мають ями де будуть ставити ці РЕБи. Поки у РФ небагато таких ребів і вони дуже дорогі, але потроху вони їх накопичують. З часом це стане проблемою, бо якщо забрати старлінк, чи багато дронів в нас може на радіозвʼязку пролетіти 100 км та успішно уразити ціль? Не так багато. Той же Хорнет щоб мати такі можливості без старлінка потребує модуль зв'язку який коштує біля 15 тис. доларів. Це тільки модуль зв'язку, без дрона. Чи замовляємо ми по МТД відповідну кількість радіомодулів? Не знаю. Але маю надію що баланс в цьому питанні витримується. Зенітні екіпажі ворога збільшують свою ефективність, їх можливості по протидії нашим ударам по логістиці ростуть. Але недостатньо, щоб заблокувати нам ці можливості. Крім того, логістики банально стало менше, а тобі складно уразити ціль якої немає на дорозі. Активність на логістиці знизилась, кількість дронів на одну уражену ціль росте, але поки все одно ми домінуємо в повітрі. Це все дає сильний ефект який повинен вплинути на пункт 1 вище". 🔺 Геймченджери ворога."На відміну від нас [ми все більше залежимо від старлінка], ворог почав розвивати свій зв'язок. Треба визнати що вони дуже непогано розвилися в побудові меш-мереж в дронах. І це проблема, бо ми не настільки швидко еволюціонували в РЕБі (який доречі для нашої протиповітряної оборони не менш важливий ніж дрони перехоплювачі). Просто розмір вливань в РЕБ і в БПЛА дуже різний, тому так вийшло, що якщо БПЛА то меч, а РЕБ то щит, то меч у нас вийшов величезний, а ось щит - це більше щит баклер, якщо брати такі аналогії. З проблемою працюють, маю надію що скоро протидія меш-мережам на дронах ворога вийде на новий рівень. Інакше ми риганемо. Бо запускають по нам різного лайна багато, якщо меш зможе підняти ККД навіть того що по нам зарускають, то ой. Крім того на дронах все масовіше зʼявляються системи оптичної навігації, ідентифікації обʼєктів та системи захоплення/наведення, які ворог з кожною ітерацією робить все простіші та ефективніше, тому недооцінювати останні еволюційні зміни в російських дронах не можна". 🔺 По результатах мідл-діпстрайків. Хотілось би нагадати два моменти."- Наші удари (мости, НПЗ, заводи і т.д) не мають моментального ефекту. Реальний вплив видимий через тижні, а то і місяці. Це все удари з відкладеним результатом. Той результат, що ми бачимо зараз - це результати ударів місячної давнини. І росіянам боляче вже. Але хай почекають, зараз їх почне наздоганяти сьогодення.- Ми досі не вийшли на максимум своїх можливостей по мідл-діп страйках. Я думаю що максимум це буде кінець літа... у росіян буде багато цікавого в цьому році, концепція "ми розвалюємо міста українцям, а самі не цікавимось політикою, а нас то за що" дасть сильну тріщину в цьому році. Ну подивимось як росіяни до цього готові".

Коли кремлівський дід виходить і розповідає про те, що вони вже десь в Добропіллі чи під Сумами, це має під собою не лише набір психічних розладів. Ми це розбирали на прикладі комунікації противника щодо Купʼянська. Виглядає це приблизно так. Противник на фронті продовжує спроби просочуватися доступними маршрутами на зближення. Скажімо є потенційний маршрут, де є хороша зеленка. Туди відправляють одну за іншою групу чи поодиноких піхотинців. Комусь із них щастить зайти на околицю міста, де його все ж виявляють і вбивають. Тим не менш, чисто технічно жмих у місто зайшов? Зайшов. Завдання виконав. На гору їде доповідь, що в місто вже змогли заскочити. Радісний хуйло доповідає як доконаний факт, що москалі «просунулись до Добропілля». Так формується певний фрейм, хоч і виглядає він як старечий маразм. Те, що жмих таки зайшов - поганий дзвіночок. Чи дає це підставу рапортувати, що вони вже заходять в місто? Ні. Хоча треба розуміти, що вони вперто продовжують разом із боями за Костянтинівку, працювати над захопленням Добропілля і одночасно намагаються вклонитися між Добропіллям і Дружківкою. В сьогоднішній ситуації «купівля в кредит» просування виглядає як частина стратегії антикризу (т9 виправляє на антифриз) на фоні паління російських тилів. А от вже як чистий маразм виглядає заява, що за Добропіллям, наче б то, нема належних укріплень. Що ж, тут вже остаточно грає роль те, що хуйло не користується інтернетом і не може зайти на сайт із супутниковими знімками нашої території, на яких точно видно цілу мережу траншей, загороджень та інших ласощів. Також видно те, що як раз за Добропіллям проходить частина нової лінії укріплень, які вони як раз намагалися швидко пробити минулого літа, коли зʼявилися ті інфарктні для нас «вуха» на схід від Добропілля. Якби їм це вдалося, то якщо не всю систему лінії укріплень за обома підконтрольними нам агломераціями, то принаймні їх південно-західну частину, москалі могли зробити неактуальною ще до завершення будівництва. Проте, не вийшло. Та все ж ніхто не може зупинити делірій хуйла.

По нашій війні зараз продукується дуже багато новин. Ми трудимось, інші підрозділи активно застосовують мідстрайк дрони, всі намагаються влізти у вікно, яке відкрилося. Купа відео з успішними ударами, які намагаються геолокувати. Поява перших статистичних даних, які демонструють вплив кампанії на противника. На фоні цього бачимо багато змін (можливо дуже епізодичних і плинних, але побачимо) за кордоном. москалі плачуть через те, що американці зараз не так вже і хочуть тиснути на нас, як це було в часи зустрічі на Алясці. Глибинний москаль офігіває від черг на заправках і бензину по 2 долари за літр (здавалося б)...По мірі можливості, намагаючись вслідкувати за цим, на резервному каналі поширюю якісь новини, які в цьому потоці виглядають важливими, цікавими, а часом просто приємними. Про важливе, але неприємне теж намагаюсь не забувати, адже тиск на фронті продовжується. Проте новин так багато, а об'єм інформації настільки щільний, що іноді просто губишся у цьому всьому. Та якщо спробувати якось підсумувати обстановку зараз, то дивлячись на виття зетників та глибинного москаля, чвякання про "дух Анкориджа" та заяви американців у стилі "ми вам нічого не обіцяли, це були розмови, а не угода", все ж згадую з яким офігіванням дивився на те, як американські содати розстеляли червону доріжку для путіна на Алясці. Він тоді виглядав як переможець насправді. А тепер гляньмо на контраст із тим, що бачимо сьогодні. Я це до чого. Думаю, що найкращий шанс для москалів проскочити був саме тоді. В 2025 році росіяни могли отримати дуже багато. Фактичну легалізацію окупації нашої території, зняття санкцій, уникнення ударів, які зараз завдаємо їм ми. Надалі імплементувати здобутий військовий досвід, розвивати армію та готуватися до нового вторгнення, поки ми, принижені, скоріш за все, загрузли б у політчиній гризні настільки сильно, що про підготовку до нового вторгнення було б дуже важко думати. Та москаля підвела його жадібність та охрінівшість. Це не означає, що нам тепер буде легко. москаль адаптується, я вже про це казав. Це очевидний процес. Буде важко, вони зноблять все, щоб знову перевернути дошку і обернути ситуацію у війні на свою користь. Проте, ми бачимо, що яким би впертим не був москаль, як би він не пристосовувася, його жадібність і охрінівшість, невміння відчути де зупинитися чи хоча б зробити вигляд, знову стають нашим вірним союзником.

На початку повномасштабної війни були люди, які намагалися звертатися до почуттів росіян. Тоді стало зрозуміло, що в цілому їм начхати на інформацію про те, як російська армія стирає українські міста і розстрілювати українців зі зв'язаними за спиною руками. Єдине, що може змусити їх про щось задуматися - це коли український дрон прилітає по сусідньому заводу, а також винищує логістику, яка веде до їхніх міст, в результаті чого у них зникає бензин та з'являється перспектива проблем не лише з бензином. Тоді їхнє життя починає грати новими фарбами і коли вони стикаються з частиною тих страждань, з якими українці живуть вже роками, вони починають про щось здогадуватися.І тут слово російським пропагандистам, які... Увімкнули платівку, яку давно записав Геббельс і компанія. При цьому з вражаючою точністю.Після того, як німецька армія під час другої світової війни почала зазнавати серйозних поразок та відкочуватися на схід, з часом міністр пропаганди змушений був шукати іншу концепцію комунікації з населенням. Фрейм про непогрішне керівництво держави, яке завжди знає що робить, ніколи не помиляється і завжди досягає успіху, вже не мі бути актуальним.На зміну йому прийшов інший фрейм - заклик до жертовності, наратив про те, що краще героїчно загинути, якщо вже світить поразка, про те, що життя нічого не варте і т.д. Коли армія перемагала, то суспільству дуже обережно подавали інформацію про втрати і спеціально розділяли його, суспільства, і армію, яка несла на собі всі ризики і навантаження. Тепер же німців закликали загинути за свою країну.Ми от сміємося, що витягли з нафталіну Охлобистіна з черговим приступом гойди, що росіяни різко згадали, як 200 років тому горіла Москва (яку вони ж і спалили), що приймати в писок дрони - це взагалі нормально, це ж невід'ємна частина війни (яка не мала взагалі зачепити звичайного обивателя, ага).Така риторика - прямий наслідок кризи, яку вони зараз відчувають. Можна оговтатися після точкових разових, хоч може і дуже болючих ударів, але нинішня кампанія обстрілів рф та полювання за логістикою в купі зі спробою ізолювати Крим - системна і триваюча. Навіть якщо вони цю кризу локалізують, вона вже дала негативні наслідки, зокрема і когнітивного плану. Рф мусить готувати своє населення до непопулярних кроків та міняти рамку мислення.До яких саме кроків можна готуватися, крім як до творення в домі запасів солі та сірників? Дуже очевидних:🔺️мобілізація;🔺️влізання в заощадження росіян та ресурси бізнесу.Адже Кремлю потрібні солдати і гроші на війну. Більше того, росіянам вже вкинули на затравку про використання грошей населення на війну. Мова про банківські вклади фізичних осіб. Може до банального замороження депозитів і не дійде, але от примусово-добровільна купівля державних облігацій та інші ласощі, цілком може бути. Як то кажуть, якщо ви "внє палітікі", то фінансуйте війну, яку розв'язала ваша країна... В перерві між прийманням в писок чергового дрона якимось заводом.Нам звісно не варто розслаблятися. Бензоколонка буде звіріти, адаптуватися, намагатиметься повернути повністю ініціативу собі. Тож знову ж таки, нам треба бігти ще швидше.

Ох зараз москалі покажуть що таке справжня бусифікація. Якщо серйозно, то оці перші проби пера в рф, що бачимо в Пермі, виглядають цікаво. В першу чергу з точки зору відповіді на питання чи це відлагодження процесу з прицілом на майбутнє, чи вже початок системної роботи. У нас панувало очікування, що жорстка мобілізація в рф може початися восени після імітації парламентських виборів, але аж ніяк не зараз. Тим більше, що навіть за нинішнього процесу закручування інформаційних гайок приховати такі речі буде майже неможливо (хоча побачимо). Отож є ще одне питання (особливо якщо це таки початок системного процесу тут і зараз) - чи є це свідченням того, що у росіян на фронті зараз така криза, що вони змушені починати жорстку мобілізацію вже зараз. Відповідно сприймають ризики її негативного впливу на імітацію виборів як такі, що є меншими за проблеми на фронті, які у них назрівають. Тут також варто розуміти, що реляції про можливий обвал фронту не мають особливих підстав. Москалі тиснуть далі. Тож мова може йти не стільки про запобігання обвалу, скільки про підтримку здатності тиснути і наступати далі, наповнювати новостворені підрозділи та компенсувати втрати в існуючих та наступаючих. Адже в їх розумінні катастрофою може бути саме втрата здатності проводити наступальні дії. Що ж, деякі відповіді ймовірно скоро дізнаємось.

​​Дехто з вас точно мав бачити, як міська божевільна директорка Нацрозвідки США Тулсі Габбард оприлюднила "карту біолабораторій" в Україні.Не те щоб не було нічого іншого, що варто було б коментувати (тим більше, що це маразм у стилі "бойових гусей"), але тема надто вже бородата і показова.Якщо не зраджує пам'ять, то російський фейк про біолабораторії США в Україні, на яких начебто ведуть розробку біологічної зброї, має вже добрих 15 років, якщо не більше. Коли у 2007 році хуйло виголосив свою знамениту Мюнхенську промову, яка поклала початок новій епосі російської агресії, почалася нова віха інформаційних операцій та когнітивної війни. Оновлена стратегія стала більш агресивною, і ця агресивність наростала з усіма відповідними наслідками аж до сьогодні. Десь у цей період і народився даний фейк.В інформаційній підготовці до вторгнення 2022 року росіяни цю тему теж тягали. Її ж тягали медведчуківські медіаресурси та інші іноземні медіа, афілійовані з росіянами.Тулсі Габбард — відома нам міська божевільна, яка отримала посаду через підтримку Трампа, — запам'яталася нам в Україні якраз особливо тим, що активно тягала цей фейк. Коли вона обійняла посаду, то якось цю тему підзабула. Можу помилятися, звісно, але здається, що так і було. Аж тут, коли на горизонті показалася відставка, вона різко видає "дембельський акорд", виваливши "карту лабораторій". Чому це прутня, звісно, пояснювати зайве, проте якість виконання неможливо обійти увагою. Київ на карті десь у Вінницькій області, неіснуючі топоніми... Все в найкращих традиціях безпросвітної тупості. І головне - не кажіть одеситам про сховище біологічної зброї. Хтозна які жарти їм можуть прийти в голову. Складно зрозуміти зрештою, чи то майори з ГРУ не змогли забезпечити якісною картою, чи то рукосракість виконавиці не може компенсувати жоден фахівець. Є щось в цьому садомазохістське - дивитися як західні корисні дебіли тягають бородатий російський фейк.Приєднуйтесь до чату.

СОУ уразили російський комплекс РЕБ, призначений для боротьби з нашими старлінкольотами. Власне спроби росіян глушити старлінки тривають вже не перший рік. Вони активно шукають рішення і зараз ці пошуки точно ведуть ще набагато більш активні. Адже ситуація із Українськими ударами по російській логістиці на Півдні та Донеччині стала для противника загрозливою. Французький аналітик Молін вже верифікував 400+ уражених [лише] вантажівок. Це не рахуючи інших цілей, таких як ППО, залізнична логістика, склади тощо. Тож росіяни поспішають з пошуком і розгортанням рішення, яке дозволить їм покращити логістичну ситуацію, ліквідувати паливну кризу на ТОТ та захистити свої логістичні артерії. Противник, як завжди, швидко адаптується і звісно ж вкладає в розробку та виробництво купу грошей. Якщо системи для глушіння старлінків будуть успішно застосовані, то це може потягнути за собою не тільки втрату ефективності наших дронів, які використовують систему, але й поставити питання про чергову спробу заглушити термінали на фронті. А це взагалі може перевернути ситуацію з ніг на голову. Тож знову актуальна концепція, що не треба зачаровуватися, а треба ще швидше бігти. Вікно можливостей з поточною кампанією проти російської логістики може скоро закритися.Приєднуйтесь до чату.

​​Роб Лі й Дмитро Путята днями опублікували аналіз російського центру "Рубікон". Об'ємна всебічна робота, яка містить очевидно значну частку розвідувальної інформації. Для себе виділив такі цікаві моменти. 🔺У квітні 2025 року існувало вісім загонів «Рубікон». Шість із цих загонів були сформовані в підпорядкуванні кожної з шести груп військ рф - "Північ", "Захід", "Південь", "Центр", "Схід", "Дніпро". Фактична чисельність загону коливалася від 120 до 141 особи, або в середньому 85% чисельності на той час. 🔺росіяни також сформувала загони «Рубікон-Резерв» та «Рубікон-ДМ» (Дистанційне мінування), які підпорядковувалися Об'єднаній групі військ на чолі з генералом Герасимовим, яка командує війною. Відтоді «Рубікон» значно розширився, налічуючи загалом 17 загонів, 2 батальйони безпілотних систем та шість рот.🔺Підрозділи, які були задіяні в Курській області, відіграли ключову роль у поверненні росією виступу, який утримували українські війська навколо Суджі. У квітні їх було передислоковано переважно до Донецької області, що мало негайний вплив на бойові дії в цьому напрямку. 🔺Підрозділи «Рубікону» відправляються для посилення пріоритетних напрямків. Враховуючи їхні можливості та ресурси, розгортання загонів «Рубікон» є яскравим свідченням пріоритетних напрямків наступальних операцій Росії. Протягом більшої частини літа та осені 2025 року кілька загонів «Рубікон» діяли на підтримку групи військ «Центр» (ГВЦ), зона відповідальності якої включає Покровськ, Мирноград та Добропілля. 🔺«Рубікон» збільшив не лише кількість бойових формувань, але й розмір своїх загонів. Завдяки збільшенню розмірів та різноманітності можливостей, загони тепер можуть діяти більш автономно та виконувати більший спектр завдань. Чисельність стандартного загону «Рубікон» збільшилася "по штату" зі 149 осіб на початку 2025 року до 474. 🔺Командний склад налічує 39 осіб, включаючи командира, заступників командира загону з операцій (S3), з логістики (S4), начальника служби зв'язку (S6) та заступника з озброєння/начальника матеріально-технічного забезпечення. Командування також включає штаб із 22 осіб, включаючи начальника штабу, заступника начальника штабу, двох помічників начальника штабу, інструктора, розвідувальне відділення та групу бойового управління з 14 особами.🔺Бойовий компонент загону налічує 245 осіб. ФПВ розрахунки - 106 осіб. 4 взводи. Три з цих взводів мають вісім розрахунків по три особи, а 4 -й взвод має шість екіпажів по чотири особи.🔺Також є група з ФПВ крилом (очевидно "Молнія") у складі 72 осіб. Це два взводи по 8 розрахунків. Розвідувально-ударна група налічує 69 осіб, включаючи чотири екіпажі Supercam та чотири Zala. Екіпажі по 7 чоловік включно з можлтвістю запускати "Ланцети". 🔺Група повітряної розвідки налічує 35 осіб, включаючи два екіпажі БПЛА Орлан-10. Загін має групу боротьби з бпла (29 осіб), екіпажі РЕБ/РЕР. Також є взвод зв’язку (15 осіб). 🔺На кінець березня 2025 року загальна чисельність «Рубікону» становила приблизно 1450 осіб (по штату 2500). Станом на весну цього року «Рубікон» мав приблизно 5000 (по штату 9000). Приблизно 175 осіб у штабі, 270 осіб у семи департаментах (включаючи науково-дослідний та дослідно-конструкторський відділ) та 700 осіб, задіяних у навчальних та допоміжних функціях. Решта особового складу перебуває у бойових частинах.