Telegram statistics channel - @vitaliichepynoga

Просто історія з жизні...Летіли колись з кумом з Парижу до Києва. В дьюті-фрі купили пляшку Chateauneuf-du-Pape. Причому магнум, 1.5 літра. Бо три часа ж летіть...Купить, то ми його купили, а відкрити - нічим. Я пробував олівцем вдавити пробку всередину, але олівець обламався.Тут я згадав ноу-хау з інтернету, що пляшку вина можна відкрити черевиком, якщо монотонно й акуратно бити каблуком по дну пляшки.Пішов в туалет.А зачинитися забув...І тут заглядє в туалет стюардеса з "Ейр-Франсу". Видно її насторожив посторонній шум...І що вона бачить?Вона бачить, як чоловік однією взутою ногою стоїть на підлозі, а другою - роззутою - на унітазі. В одній руці в нього велика пляшка вина, а в другій - черевик... І з пляшки стирчить обламаний олівець. На олівці написано "Партія "Удар".Якби вона колись читала Леся Подерв'янського, зокрема "Гамлета", то могла б пригадати таке: "На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмідя молоток, а в другій – балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки"...Не знаю, можливо вона звільнилась після того рейсу... Лічно я б звільнився...Віталій Чепинога | Підписатися

Олесь Гончар...Як відомо, Андрій Кокотюха не любить вареників, борщу, спекотного літа, Оксану Забужко, Джойса, Винниченка, Кафки, Єрмака, Пруста, і Олеся Гончара.Я до Гончара якось рівно ставився, без зайвого пієтету і великого літературно-читацького інтересу.Але мені сподобалося, як написав Антон Санченко. Олесь Гончар створював той український "вайб" в атмосфері найбільш гнітючого совіцького сірого болотного мороку. Це був український письменник, з українською мовою, з українським патріотизмом і українським духом. І в "Соборі" і в "Тронці", і навіть в "Прапороносцях"...А "Вир" Тютюнника? - Не того, всього нами зараз улюбленого Григора Тютюнника, а старшого - його брата, Григорія. А "Лебедина зграя" Земляка?В цих літерах, в цих словах і реченнях, цих своїх творах вони несли Україну, як свічку в долонях проти вітру...Не всі були Стусом. Завдяки цій диференціації ми й збереглися, коли зберегтися не мали й, по-суті, не могли...Павличко, Драч, Малишко, Вінграновський, Білаш - теж в УПА не воювали, і не підривали динамітом російських потягів біля хутора Михайлівського. Вони ходили на з'їзди комсомолу та з'їзди партії, писали в "Літературну Україну" статті про керівну роль КПРС в сучасній українській літературі.Так вони виживали... Так вони, по своєму, щиро, берегли свою Україну... І десь там, за чаркою, у березі, коли нікого поряд не було... Вони ніколи не перейшли межу. Ту межу, за якою українець стає малоросом, яничаром, манкуртом ..."Сорочку мати вишила мені. Червоними і чорними нитками". Це - наш Павличко і наш Білаш!І Гончар наш!Віталій Чепинога | Підписатися

Музична школа...В Ірклієві, як у кожному поважному селі середньої Наддніпрящини, була своя музична школа.Я в ту школу ходив. Клас музичних духових інструментів. Баритон. Руб піісят за місяць. За баян треба було платить троячку. За піаніно - 20 рублів. Страшні гроші! На піаніно ходили діти сільських олігархів.Вчителька Ольга Богданівна викладала сольфеджіо... На сольфеджіо мали ходити всі. Ольга Богданівна схилялася мені груддю на спину, і тикала моїми коцюрбатими пальцями в піанінні клавіші... Я планував на Ользі Богданівні згодом жениться...Ольга Богданівна любила Баха, Моцарта, коли цвіте бузок, і молдавське вино "Лідія"...Керівником духового гуртка був Микола Панасович Вирвикишка. Батьків друг дитинства. Одногодки. Чепинога і Вирвикишка... Михайло і Микола...В голод 47-го року вони пасли овець в байраці... - Миколо, питав батько, - якби оце котилася паляниця байраком, то щоб ти робив? - Гнався б до самого Дніпра, - казав Микола...Колгосп пошив нам гусарську форму. Червону... Красіве було.Якось ми в Києві зайняли перше місце в республіці. Жінка казала в мікрофон: "Виступає дитячий духовий оркестр Іркліївської музичної школи Черкаської області. Художній керівник - Микола Панасович Кишкорвака!"... - Вирвикишка, йоб твою мать, - я ж спеціально просив, казав Микола Панасович...Коли конкурсів не було, то ми оркестром ходили хоронить людей. На похоронах я навчився пить горілку. Я був музикантом. Микола Панасович уважно слідив за церемонією. - "Так, хлопці, виносять. 9-й номер! Шопен!"... І втирав вуста від капусти...В музичну школу ходила Люда Повстенко. Вона співала. В принципі, всі співали. Але коли співала Люда, то всім було понятно, що це якийсь абсолютно інший левел..."В саду гуляла, квіти збирала"...Нині Люда Повстенко - Людмила Монастирська, зірка світової опери. Найкраща "Аїда" в світі...Коли почалася війна, Люда вийшла в Ла-Скалу з українським прапором на плечах. І вся зала встала і аплодувала півгодини стоячи...Минулого року з сільської церкви вигнали московських попів.Московські попи перейшла в колишню музичну школу нашу. Тепер там вони й живуть...Несповідимі путі Господні...Віталій Чепинога | Підписатися

На початку травня в Києві відбувся черговий Київський безпековий форум (КБФ). В мережі виникла дискусія, навіщо потрібні подібні зібрання і форуми, коли вони не мають імперативної сили. Мовляв, це лише "пустопорожні балачки".Але на КБФ приїжджають люди, які не просто "балакають". Це - люди, що здатні впливати на громадську думку та, зрештою, й на рішення урядів.Громадська думка - це той "інститут", який ефективно працює в цивілізованих країнах, незалежно від того, кого обрано президентом чи прем'єр-міністром. Боротьба за вплив на громадську думку Заходу - це пріоритетне завдання України. І ось маємо результати свіжого опитування від Harvard CAPS/Harris Poll: 62 відсотки американців виступають за продовження військової допомоги Україні та за санкції проти Росії. Причому, серед прихильників такої політики і демократи, і республіканці складають більшість.Які б там "червоні лінії" не пролягали через голову Трампа, і він сам і його адміністрація будуть змушені зважати на громадську думку. Так це працює!Тому треба "балакать". Аж доки не перебалакаєм на свій бік і на свою користь!Віталій Чепинога | Підписатися

Про філософію нічних рішеньЯ колись працював в уряді. Багато важливих, стратегічних рішень приймаються пізно ввечері, або вночі. Але ніч нам природа подарувала для інших потреб, ніж стратегії. Вночі бажано відпочивати, а не приймати важливі рішення.І коли люди сидять до півночі, щось довго обговорюють, сваряться, дискутують,- це так втомлює, що на якомусь етапі всім робиться вже похуй, яким буде те рішення і його можливі наслідки. Головне - припинити тяжкий і виснажливий процес ухвалення рішення. Як правило, всі нічні рішення - помилкові. Іноді фатальні і катастрофічні. Путін оголошував своє "есвео" вночі в 2022 році. Вночі вчора виповз на люди, як старий, бридкий щур... Щось там промямлив... Мабуть, уже й сам не тямив, про що говорив. Не буде тобі добра, падлюко, від твоїх нічних звершень.Сталін теж ухвалював рішення вночі. А вдень - спав. Збоченець...Єдиний чоловік, який був здатен ухалювати правильні нічні рішення - Черчилль. Але він був п'яний, а це багато значить.В общим, вночі треба бухать, танцювать, і пробувать себе в еротиці. Та й то не допізна...Віталій Чепинога | Підписатися

Анонс8-го травня, у Києві, на противагу істеричному московському побідобєсію, пройде черговий Київський безпековий форум. Подія інтелектуальна й інтелігентна.Буде багато впливових і важливих людей. Говоритимуть про новий світ, про Україну, про війну, про майбутнє.Без парадів і мавзолеїв...Київський безпековий форум (КБФ) заснував багато років тому Арсеній Яценюк. І це була дуже крута та актуальна ідея, незалежно від особистих політичних вподобань.Форум створив тривалу, багаторічну систему цивілізованого лобіювання інтересів України у світі. Форум працює з людьми, які формують громадську думку та визначають позицію західних урядів на далеку перспективу.Коли ми бачимо рішення європейських кабінетів на користь України, коли ми читаємо про поставки систем ППО та винищувачів - це також наслідки цієї роботи. Бо то все не з нуля робиться. Це - велика робота. Нудна, невдячна, й непомітна.Звісно, легше помітити якесь Євробачення, й "шикидим". Але це - значно важливіше!Поки на Росії святкуватимуть перемогу 80-річної давнини, ми, в Києві, куємо перемогу справжню, наступну, нашу.. Coming soon...Віталій Чепинога | Підписатися

Ще одна історія з московськими гостями на селі.Приїжджала до баби на літо онука з Москви. Наташа. Менша від мене років на два-три...Абсолютно миле дівча. Кутала кота в платок, ліпила пасочки з піску, їла "калачики". Разом ми збирали обгортки від канхветів на дорозі, і бутилочки з під одіколону, їли "смолу" з вишні, просили коника, щоб "дав мені лою", ловили карасиків плигуном, лазили на вільху, щоб забрати у сороки з гнізда скарби Полуботка...І так було років до 15-ти...А потім їй наче хтось поробив шось...Зустрічаю її на початку літа на лузі... Косуха, виски побриті, коси сірєньові, ажурні колготки, шкіряна спідниця, губи накрашені, довга коричнева сігарєта... - О!, каже... - Прівєт, йоб твою мать, сукаблядьнахуй. Как дєла? Как ти в планє секса?Я кажу: в мене щось, тойво, голова болить трохи з самого ранку. Можна я додому піду? Я потом зайду ввечері... Може...Заскочив у хату, та на два засови... Перехрестився на бабину ікону, хоч і не вєрующий... І холодний піт між лопатками…Оборотєнь, бля!Україна - не Росія, як той казав...Столкновєніє культур...Тінь Миколи Гоголя майнула десь під стріхою...:-)Віталій Чепинога | Підписатися

Ще буде колись написано книгу про використання Збройними Силами України абсолютно нових технологій в україно-російській війні. Про те, як утопили флагманський крейсер «Москва», про те, як ставили «Хаймарси» на плоти, про те, як створювали унікальні протикорабельні морські дрони СБУ «Sea-Baby», як громили військові склади РФ та нафтобази на відстані кількох тисяч кілометрів. Про неймовірні вдосконалення і модернізацію БПЛА та РЕБів. Бо ця війна є першою в історії людства, де технології мали пріоритет перед грубою силою.BBC днями розповіло, як Служба безпеки України підірвала Кримський міст в жовтні 2022 року. Вибухівка була замаскована в звичайну харчову плівку (!), і пройшла на «об’єкт», як побутовий товар, з допомогою російських контрабандистів (!!!). Було проведено цілу серію тренувальних вибухів. Спецслужбі вдалося «обійти» спецглушилки на мосту, які заважають детонації. До операції було залучено сотні людей, і жодного витоку інформації!«Ми пройшли сім кіл пекла, доки реалізували цю операцію» - розповів керівник СБУ Василь Малюк.Операція «Кримський міст» стала дуже важливою. Як з точки зору психології війни, так і з точки зору залучення до військових операцій абсолютно «невійськових» матеріалів, технологій та інструментів. І недарма до нас сьогодні приїздять представники країн НАТО "для вивчення досвіду".Маємо знати й про те, що Україні вдалося вистояти у війні насамперед тому, що кілька людей змогли робити неймовірне й неможливе…Віталій Чепинога | Підписатися

Після американських виборів я ще більше зауважав Україну!От, у нас наприклад, в 2010 році народ обрав дурня на президента. Случайно... Тіпа, так получилось, всякого буває...Але ніхто Януковича особливо яростно не славив, од на царство йому не писав. А якщо його й звеличували, то лише в колі вузько обмежених осіб, і в межах придворної пристойності.Янукович знав своє місце, і якоюсь задньою частю свого єства певно й сам підозрював, що він трохи не тойво... Він не називав себе Ярославом Мудрим і не порівнював з Володимиром Мономахом. Сидів у Міжгір'ї, дресірував страусів, стрибав по пеньках. Іноді виходив на люди, і тоді на нього стрибав вінок...А коли спробував поговорити з людьми "з позиції сили", то ледве втік...А от США... Всесвітня столиця демократії, прав людини, взірець розвинутого громадянського суспільства і суспільної адекватності впала за Трампа, буквально за лічені тижні. Тут тобі і "золота доба", і Джордж Вашингтон, і Туркменбаши, і Рухнаме, і шо попало. Марс, Гренландія, Панамський канал і Нобелівська премія, і на вербі груші...Кілька років тому мені трапилася книжка Бена Шапіро "Як зруйнувати Америку за три прості кроки". Читав, думав: що за брєд?!А, ні, не брєд!Україна - не Америка!... Майдан - як форма народного контролю і один з принципів посполитого правління. Так повелося...:))Віталій Чепинога | Підписатися

Завтра про це писатимуть всі, то я (як найхитріший) напишу про це сьогодні.Початок 21-го століття ознаменувався безпрецедентним розвитком інформаційних технологій та соціальних мереж. Залучені буквально - всі до всього. Ми навіть самі не свідомі, в якому тотально солідарному, зміненому світі живемо.Це розмило поняття еліти. Якщо в давні часи до еліти належало десяток людей, то зараз - мільйон. Хто може два слова до купи зв'язати - вже "еліта". Так воно не буває. Така позірна "еліта" дуже дорого обходиться спільноті.Еліта - це не ті, хто п'є лонг-вайт у "Гудвайні" зранку. Еліта вимірюється не майном, не статками, не метрикою, і не "манєрами".Еліта походить від латинського "eligo" - вибираю. Але тут є термінологічна пастка. Не їх "обирають". Вони вибирають. Або - або! І вибирають не на свою шкурну користь.Еліта - це ті, хто встав у чергу до військкоматів зранку 24 лютого 2022 року. Еліта це ті, хто здатен покласти будь-які свої інтереси на вівтар спільної справи. Еліта - це ті, що бачать виклики здалеку. У нас, на щастя, є така еліта! Хоч вона й не знає, що вона еліта. Хоч її й намагалися вбити, знищити, стерти, розтоптати три століття поспіль.Словом, героям слава! Буквально! Три роки вистояли там, де ніхто б не вистояв. Все буде Україна!Віталій Чепинога | Підписатися