Telegram statistics channel - @vitaliichepynoga

Культура...Я вже шостий рік в журі Книга року BBC.В такі критичні часи. То ковід, то війна.В 2022-му Марта Шокало дзвонить з Лондону, каже: мабуть давай не проводить цей год.Давай проводить кажу...Провели.За три останні роки переможці - три жінки. Це понятно, чоловіки на війні. Женя Кузнєцова, Юля Ілюха, Лєна Лягушонкова.Член журі - Віра Агєєва. Дуже мудра й розумна жінка. В неї три дисертації по Бажану і Рильському. І десять книжок про "наші двадцяті". Віра з тих людей, що я їх називаю хранителі культури.Віра може три години розказувать, чи спала Леся з Кобилянською, чи просто дружила. І ще три години про те, чому Віктор Петров не вбив Гітлера... І зрештою, чому офіцер Абверу Домонтович нагороджений орденом Леніна і навіщо йому здалася Зерова.Я не матюкаюся при Вірі, бо то великий гріх.У Лєни Лягушонкової на третій сторінці написано: йоб вашу мать..І це мала бути книга року.Пані Віра зняли окуляри, та сказала: може бути, може бути...Переможця книги року проголошує посол Британії в Україні.Вийшла з ним курить на Хрещатик. Тривога.- Щось летить, кажу- Та хуй з ним, хай летить, - каже мені посол Британії...Віталій Чепинога | Підписатися

КамінгаутЯ ніколи не мив вікна.Років двадцять тому подзвонив в якусь клінінгову контору, вони прислали двох пацанів. На чистий четвер.Я живу на 19-ту поверсі, і на Батиєвій горі, проти Протасового яру, тому виглядає це з вікна, як сто дев'ятнадцятий. Страшно.Батько покійний, коли приїжджав в гості, до вікна близько не підходив про всяк випадок... Батько виріс "на землі"... Так високо підніматься над землею то - погорда. Погорда, яка карається різними богами...Раніше мені з вікна було видно весь наш золотоверхий Київ на світанку... Тепер мені видно, як з Броварів йдуть шахеди...Хлопці привезли з собою мотузку, яку прив'язали до холодильника. Страхівка...Один поліз у вікно, а другий тримав його за ноги...Я питав, чи ніхто в їхній конторі не падає додолу...- Рідко, - сказав хлопець...- Микола минулого року впав, але він мив на другому поверсі і впав на дерево, то йому нічого й не було- сказав один.- А Петро впав з четвертого, та зламав ключицю, - додав другий... - Але він був випивши...- Так Петро тоді й не мив вікна, він просто впав, як курить вийшов на балкон - додав перший...Я дочекався, коли вони домиють вікна на кухні і сказав їм таке: "Хлопці, нате вам всі гроші, але далі не мийте, бо ну його нахер. В мене зараз серце остановиться. Йдіть собі з богом"...Хлопці були довольні...- Та вони не дуже й грязні, - сказав мені старший на прощання...Після хлопців, у страсну п'ятницю, на помите вікно прилетів голуб. Сів на підвіконня, приставив сраку до вікна в притул, і насрав на стікло рідким зерном і грецькими горіхами...Я такого ще ніколи не бачив. Це було зроблено спеціально!Я йому навіть нічого не сказав..Пізніше я купив собі спеціальний пилосос для миття вікон. Пилосос упав з вікна і відбив на "ланосі" задній бампер.Я дочекався власника "ланосу" і дав йому сто доларів. Він взяв купюру, подивився її на сонце і навіщось понюхав... Сказав: "Думаю, хвате! Кстаті, Христос воскрес!"...- Во істину воскрес - не став я перечити чоловікові- Вам, кстаті, не треба в Кіровоград? - спитав чоловік- Та вроді ні, - сказав я...- Шкода, - сказав чоловік...:)) Віталій Чепинога | Підписатися

Читав недавно книгу Томаша Вісліча "Любощі" (Шлюб та сексуальне життя селян Речі Посполитої ХVII-XVIII століть" (видавництво "Локальна історія").Католицька церква дуже сурово ставилася до перелюбу, зради і позашлюбних статевих стосунків. У випадку виявленого гріха, покарання падало на все село. Але самі селяни ставилися до цього легковажно й ліберально. Бо "всяке може буть", ніхто ні від чого не застрахований, і взагалі: "Чи й не діло". Тому судові книги того часу сповнені великих драматичних і смішних історій. Як і слід було сподіватися, найчастіше визнавали винною в гріху жінку. Бо чоловік - то наївний і милий баран, а спокусниця - то курва.Донька Якуба Стопінського з Чукви на ім'я Катажина розповідала високим і суровим суддям, що була змушена согрішити з Матіяшом Суравкою, бо він переконав її, що може померти, якщо вона йому не дасть...Так і уявляю цю історію...- Помру я, Катажино. Їй-богу помру...Матіяш, похнюпивши голову і ссутиливши плечі, заледве перечовгуючи ногами, посунув вздовж тину додому...Катажина: Чекай! Не вмирай! Не візьму я такого чорного гріха на душу... - Я не дам тобі вмерти!Матіяш весело й радісно повертається...:-)Віталій Чепинога | Підписатися

Глава Всесвітнього економічного форуму Борге Бренде йде у відставку через витік інформації про його співучасть в оргіях Епштейна. Хілларі Клінтон по Епштейну дала свідчення в палаті Представників, завтра даватиме свідчення її чоловік, екс-президент США Біл Клінтон. Біл Гейтс вибачився за зв'язки з Епштейном і зізнався, що таки підхопив гонорею від двох російських "сокровєнних душ". Діпак Чопра спалився також. Колишній начальник Ради Європи, друг росіян Ягланд вчинив спробу самогубства. Також через справу Епштейна. Посол Британії в США Пітер Мендельсон теж там, через що кабінету Стармера загрожує відставка. Брат короля Чарльза - Ендрю... І це тільки верхівка айсберга. Я вже не кажу про Трампа, який в того Епштейна майже жив певний час... Справа Епштейна була дана світові, аби світ склав собі поняття про сучасну "еліту" світу.Епштейн мріяв про вічне життя і безсмертя, фінансував певні лабораторії з цієї метою. Але його знайшли мертвого в тюремній камері... Мабуть, щось ззів. Про безсмертя і вічне життя нині мріє Путін і їсть якісь порошки з рогів оленя... Про вічне життя колись мріяв Каддафі... А потім йому в сраку засунули держак від лопати... Від ідеї безсмертя до лопати в сраці буквально один шаг... Як варіант - роги сохатого лося, замість лопати, з поправкою на географію. Так воно робе... Так працює втручання в діла господні. Бо бог все ще той, вітхозавітний. Злий, мстивий і караючий...Віталій Чепинога | Підписатися

В голові кожної дорослої людини є сила-силенна різних заборонних патернів, які деструктивно впливають на психіку. Один з таких - ходіння по калюжах. Дорослі люди по калюжах не ходять. Самі собі заборонили. По калюжах ходять собаки, діти і всякі безвідповідальні глупі птиці.Я не ходив по калюжах років сорок. Тому купівля резинових чобіт виявилася найвдалішим набутком сезону. Це кайф!Я літом ходив по калюжах, але то трохи нетойво. Літня калюжа легковажна і має зовсім інший вайб. Зимова, глибока, темна, холодна калюжа - це виклик. Це втілення твого персонального гріха. Вона більше табуйована і кармічна, а тому більш жадана і зваблива!Словом, моя порада: ходіть калюжами за можливості, воно помічне. Бо саме в калюжі віддзеркалюється небо.На моє переконання, людина живе доти, доки не позакриває свої дитячі мрії, забаганки й ґештальти. Або поки не знехтує ними. Тому дитячими мріями нехтувати не варто, якими б дурними та абсурдними вони вам зараз не видавалися. Хай будуть!Я ще в дитинстві хотів мати оті кігті, як у електрика, щоб лазить по стовпах і деревах. Але не знав, де їх взять. Та я й зараз не знаю... Але я з кігтями не поспішаю...Всьому своє врем'я...:-)Віталій Чепинога | Підписатися

Пост одинокого мізантропа Прокидайтесь уже! Празник прийшов, ага… “Валєнтінов дєнь”!!!Уже можна дарить друг дружці суконні чи шерстяні сердечка… Красіво вирізані ножницями десь під Шанхаєм із блохастого, засцяного ковра…З хтивим оскалом вручайте друг-другу сердечні пласмасові коробочки, повні всякого непотрібного мусора… Їжте вкусні ванільні сердечка, спечені з… прошлогодніх ванільних сердечок…А, ну ще носочки… З сердечками! Носочки – то об’язательно… Валідолу туди ще насипте, якраз в тему буде!Одіколон, цвіти, росчоска, шарфік... А може даже ціле кольцо!!! Шіісят процентів скидки дали, шутка лі...Щоб вам не так весело і беззаботно празнувалось, розкажу коротку сумну історію. 14 февраля 2003 года здохла клонована овца Доллі, що поклала свою жизнь на олтар человечеської генетики… Так що у неї це ніякий і не празник був; вона з самого утра себе плохо чуствувала… І ніхто за нею даже не всплакнув, бо сім’ї не було в неї... Само, одиноке, клоніруване... Пам’яніть її стаканом холодного просекко… Чи просто – стаканом…А за дев’ять років перед тим, 14 февраля 1994 року, у дворі Новочеркаської тюрьми, рано вранці, вистрєлом в затилок із пістолєта Макарова (9мм) привітали чувака по імені Андрій Романович… Впрочем, ім’я це вам ні про що не скаже… А от фамилія, - да… "Скажитє как єво зовут?", - в "Буратіні" питали колись …Ч-и-к-а-т-и-л-о - зовут його!!! ... Звали, вірніше......“Валєнтінка” йому, значить, прилетіла ото така цього дня…В общим, с празником влюбльонних, влюбльоні!... Гундяєва на вас нема, бля…📝🗓 2016#шедеври👉 Більше шедеврів Віталій Чепинога | Підписатися

"Шахед", "Герань", "Молнія", "Ланцет", "Зал", "Мерлін", "Італмас", "Скат"... Все це назви того смертоносного брухту, який летить на нас з Росії щодня вже чотири роки війни. Це назви російських дронів, БпЛА.У них навіть якийсь неймінг пи#допротівний: БПЛА "Італмас", "Герань"... Духовность и православіє... Хоч і родом з Ірану.Мабуть, немає такого українця, який не бачив дрона в небі, вже не кажучи про звук... Чули. Начулися...Навіть звикли якоюсь мірою, хоч звикнути до такого й неможливо.Наші хлопці й дівчата навчилися їх збивати. Хоч життя до цього й не готувало нікого. Це перша дронова війна в світі. Війна рівня фентезі. Війна з драконами.Все то вже якось було на цій Землі.."У сей же рік, коли Всеволод діяв лови на звірів за Вишгородом, і коли розкинули тенета, і люди зняли крик, упав превеликий змій із неба. І перелякалися всі люди, бо в цей час загула земля — багато хто чув"..."Альфа" СБУ в 2025 році встановила рекорд зі збиття ворожих БпЛА літакового типу. Відмінусовано 2220 ворожих безпілотників. "Альфа" спеціалізується в тому числі й не небанальних, жирних цілях, типу "Орлан", вартість якого перевищує 5 мільйонів доларів за одиницю.Боротьба за свободу українського неба триває!Дякуємо Причетним!https://www.youtube.com/watch?v=GpRD8jX7d-YВіталій Чепинога | Підписатися

Придумав п'єсу, називається "Синоптикиня" (присвячується Наталка Діденко і Andriy Kokotuha; Наталці - фахово, а Андрієві через назву).Сюжет такий. Живе в місті синоптикиня - жінка гарна, мудра, розважлива й розумна. Але погода в місті погана: то дощ, то сніг, то холодно, то темно. Сіро й моторошно в місті...І от приходять до неї люди, та й кажуть: ти, там, цейво, зроби якусь погоду пристойну, раз уже взялася за цю роботу. А вона їм пояснює, що вона на ці процеси ніяк не впливає. Розповідає їм про циклони й антициклони, про кліматичні зони і рух великих повітряних мас, показує карти і малює на них різні стрілки...А люди кажуть: це все високі матерії, воно нам не нужне й не інтересне, ти погоду роби, бо будуть тобі непереливки...Але погода ніяк не покращується, то міська громада вирішує синоптикиню спалити на кострищі. Бо народ - сила темна, і не всігда розбирає, де причини, а де наслідки. Тягнуть люди синоптикиню на площу, кладуть на дрова і спалюють к такій матері, як би дико й асбурдно це не було.І от, наступного дня після того аутодафе погода різко покращується, робиться тепло й затишно. Над містом чисте синє небо і світить сонце. Співають пташки, зеленіє травичка, і діти сачками ловлять метеликів у міському парку...В общим, оказується, що народ був таки правий...))Віталій Чепинога | Підписатися

Чудова книга американського журналіста й історика Якуба Мікановського про Східну Європу, в тому числі й про наші краї (Локальна історія, Львів, 2025). Східна Європа – то Індія європейського континенту з усією її строкатістю й різноманітністю. Культура, мистецтво, надзвичайна толерантність до інших, до «не таких», і в той же час – неймовірна дикість, невігластво, безпідставна жорстокість і страшна лють. Така Земля…«Однак ніхто не здобув стійкішої репутації завдяки своїй люті й запеклості в обороні незалежності від сторонніх зазіхань, аніж козаки українських степів».Пише Якуб Мікановський і про Росію, з якою його родину пов’язуть довгі, давні й міцні коріння. Розповідає про те, скільки не глупих людей таки пошилися в дурні, зачарувавшись російською культурою та її глибокою «душею». Майже всіх їх було вбито, знищено, скалічено. Тому Мікановський Росією не зачаровується. Він пише: «Здалеку вона всеохопна та адаптивна, та для мене вона втілена в осліпленому оці, беззубому роті та відрубаній руці».В соціалістичному таборі були країни, які жили ще гірше, ніж СРСР. В Румунії доби пізнього Чаушеску газ і електрика надавалися по дві години на добу. Цілком осібно стояла Албанія, якою все своє життя правив Енвер Ходжа (з 1948 по 1985). Ходжа примудрився насмерть посваритися зі Сталіном, Мао і з Тіто. Це перетворило європейську країну на найізольованіший тоталітарний анклав у світі. Приватна власність була заборонена зовсім. І лише на початку 80-х років дозволили тримати по дві вівці на родину. Але! Тільки за умови, якщо вони однієї статі! Щоб не розмножувалися і не створювали зваб багатства та достатку… Суровий албанський марксизм… Або дві вівці, або два барани. Без варіантів…Втім, гадаю, барани були собі задоволені і знаходили вихід з безвиході… А хто без гріха? …))Віталій Чепинога | Підписатися

Позаминулого року ми з кумом були на Водохрещу в Парижі. Париж для Водохреща, нада сказать, абсолютно не підходить. Бані там нема і ополонки тоже... Безвиходна ситуація... Нічого, щось придумаємо, каже кум...Склав кум "райдер" для нашого французького агента...Тіпа там, біле, розове червоне, ресторан, клуб, мікроавтобус, готель... Окей, - сказав агент... - І ще нам треба, - сказав кум, - великий квадратний кусок льоду з діркою посередині... І невелику лодку......Агент сидів і болтав ногами, він зробив вигляд, що це йому почулося... Кум настоятєльно повторив просьбу... Діваться було нікуди... - Квадратний кусок льоду з діркою посередині..., - задумчиво повторив обескураженний французький агент... Але навіщо?... -Ну... сказав кум, - довго об’яснять. Якщо коротко то ми кинем цей в лід в Сєну, а потом припливем до нього на лодці і будемо всередину дірки стрибать у воду... Традиції такі... - У вас ТАКІ ТРАДИЦІЇ? - полізли очі на лоба у агента... - Ну, да, що тут такого, - сказав кум...Короче не достав він нам льоду... То ми просто напилися та й усьо...📝🗓 2015#шедеври👉 Більше шедеврів Віталій Чепинога | Підписатися