Channel Віталій Чепинога - @vitaliichepynoga - №4087
Едуард Андрющенко, "Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)", видавництво Vivat, 2026Наразі, головний нон-фікшн року. Ким був Віктор Петров, автор "Дівчинки з ведмедиком"? Друг Зерова і Шевельова, Василя Барки і Уласа Самчука, український письменник, літературний критик, історик, археолог... Другий чоловік Софії Зерової, яку любив все життя, і ще за живого Зерова... Ким він був? Український патріотом чи глибоким агентом НКВС? Диверсантом? Авантюристом і провокатором? Зрадником? Чи справді Петров мав завдання вбити Гітлера? Як так сталося, що український письменник став німецьким офіцером під час Другої світової? І за що цьому німецькому офіцерові дали Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня?Віктор Петров і сам би не зміг відповісти на ці запитання достовірно. Він ховав таємниці навіть від самого себе.Едуард Андрющенко провів колосальну архівну роботу і зміг докопатися до таких документів, що до них не могли добратися цілі покоління розслідувачів.Він не просто розповідає про Петрова. Він препарує цілу епоху. Епоху і людей, які цю епоху складали.І поступово, читаючи, розумієш, що останні 100 років історії України - це такий айсберг, такої неймовірної глибини і обсягу, що ми навіть його вершечка досі не бачимо.Нещодавно було перевидано книгу українського історика Леоніда Залізняка "Давня історія України". Він спеціалізується на дуже давніх часах наших земель і територій. Палеоліт, мезоліт, кам'яна доба, і тд. Серед його наукового доробку є, наприклад, така екзотика: "Мисливці на північного оленя Українського Полісся в епоху фінального палеоліту". Так от, про ці дописемні і темні часи й про цих древніх оленів Полісся нам на сьогодні відомо чи не більше, ніж про ту епоху, в якій жив і діяв Петров. В 20-му столітті Україна пережила ще не один палеоліт, і ще не таких "північних оленів". Штамп "Совершенно секретно" і московські архіви за десятьма замками - там 99 відсотків нашої історії аж по сьогодні.Едуард Андрющенко любить історії з різними цікавими переплетіннями людських доль. Я теж таке люблю… В книзі про Петрова він наводить спомин археологині Надії Кравченко про Віктора Петрова. Надія Михайлівна Кравченко була колегою Віктора Петрова і моїм університетським викладачем. З нею ми були на археологічній практиці, на розкопках, на тому місці Києва, де згодом буде відбудовано Михайлівський собор. Я почав читати книгу про Петрова в той день, коли в Михайлівському соборі якраз прощалися з патріархом Філаретом.Українська історія триває далі...Віталій Чепинога | Підписатися
1820
26-03-25 05:39