Valley_Books 📚

Downforce — Hannah LilyОцінка: 5/5⭐️У центрі історії — Джона Скотт, пілот Формули-1, над яким тяжким тягарем висить слава його легендарної гоночної династії (батька та дідуся). Він зациклений на першому титулі чемпіона світу, і на шляху до мети йому найменше потрібні зайві проблеми. цими «проблемами» стає Олівія Фрейзер — гостра на язик, принципова та сильна журналістка. 🌟Класний slow burn 📈Тут немає раптового кохання з першого погляду. Авторка шикарно прописала кожну стадію: від реального роздратування й публічних сутичок через вимушений спільний роуд-тріп — до поступового зародження поваги. Вони пробивають захисні стіни одне одного так повільно і красиво, що коли вони нарешті переступають межу, це відчувається як справжній вибух.🌟Закулісся Формули-1 🏎Перегони тут — це не просто декорації. Ви буквально шкірою відчуваєте атмосферу падоку: брудні інтриги менеджменту з явними проявами класичного сексизму, зливи інтерв'ю, саботаж з боку заздрісних колег (Том та Олівер — окремий вид тригеру для моєї нервової системи!), тиск спонсорів та шалений адреналін на трасах від Мексики до Абу-ДАБІ.🌟 Головний герой 👑Якщо на початку сезону він здається зарозумілим егоїстом, то під кінець книги він впевнено забирає корону найкращого книжкового чоловіка. Те, як він трансформує своє кохання в реальні вчинки: виставляє ультиматуми раді директорів, аби захистити близьких, просуває жінок в автоспорті через фонд The Scott Foundation і буквально носить Олівію на руках, паралельно стібаючись із власного статусу «закоханого цуценяти» — це 100/10.🌟Пристрасть найвищого ґатунку 🔥Гарячі сцени тут прописані неймовірно соковито й чуттєво. Кахельні стіни душової кабіни тепер назавжди асоціюватимуться у мене з цією парочкою. При цьому авторка ідеально балансує між палкою пристрастю та дуже милими, домашніми моментами: переглядом «Тачок» на дивані, фісташковим джелато та карбонарою.🌟Дружня підтримка, гумор та підколи в чатах 📱💬Окрема любов у цій книзі — це стосунки героїв із їхніми друзями. Ділан, Мет, Ісла — це не просто картонні персонажі для фону, це реальна база цієї історії! А їхнє листування, чати та підколи — це окремий вид комедійного мистецтва. Чого тільки варті моменти, коли друзі випитують соковиті подробиці або намагаються засватити цю парочку. Живі, динамічні діалоги в повідомленнях додають роману неймовірної легкості та змушують реготати в голос.🤍🤍🤍Це абсолютний хіт і must-read для всіх, хто любить сильних героїнь, які не прогинаються під авторитети, і гарячих чоловіків, які вміють красиво програвати своїм жінкам. 🔴 РЕКОМЕДУЮ

А ще в мене ніколи не було викладача, який був би таким зацикленим на контролі педантом.Цей чоловік просто нестерпний. Навіть якщо він і має достобіса привабливий вигляд.Я добігаю до вхідних дверей корпусу й смикаю за ручку… але вони не піддаються. Зачинено.Серйозно?Я нашвидкуруч пишу Браяну, благаючи його непомітно вислизнути з лабораторії та врятувати мене. Дощ починає лити ще дужче. Перевіряю телефон. Від Браяна нічого.Чорт.Я не можу пропустити ще одне заняття, бо вже встигла прогуляти кілька пар протягом перших двох тижнів. Я вже намагалася скласти органічну хімію раніше, тому матеріал перших трьох розділів і так знаю. Тож замість того, щоб протирати штани на лекціях із цієї теми, взяла кілька додаткових змін у «Fiction & Foam», бо мені вкрай потрібні були гроші.Я взагалі не розуміла, через що стільки галасу. Я прийшла забрала навчальну програму й точно знати, коли не варто пропускати лекції з тих розділів, де мені найбільше потрібна допомога. До того ж вчасно здавала всі онлайн-завдання й приходила на п'ятничні тести. Але після двох тижнів у такому режимі професор Гарт відвів мене вбік і пригрозив виставити з курсу за «недостатню наполегливість».Чи мала я збуджуватися, коли він покликав мене до свого кабінету й зачинив за собою двері? Ні.Чи збудилася я? О так, ще і як.До того моменту мені було байдуже. Ну так, я помітила, що він красивий і доволі молодий як для професора. Але не розуміла, чому навколо нього стільки метушні. Аж поки він не затягнув мене до свого кабінету на «коротку розмову» і не пропік наскрізь цими своїми сталево-сірими очима. І тоді до мене раптом дійшло. Дійшло надто добре."Випадковий дзвінок моєму професору" - Дженна Кук 👨‍🏫редагується

"Випадковий дзвінок моєму професору" - Дженна КукСтудентка, якій останнім часом катастрофічно не щастить, повертається до рідного містечка, щоб підтягнути хвости на літніх курсах у місцевому комерційному коледжі. Там вона знайомиться з похмурим професором, Фордом Гартом, який, здається, поставив собі за мету зробити так, щоб вона ніколи не завершила навчання.Але коли розмова з подругами, де Надія зливала весь свій гнів, випадково долітає до вух самого Форда, той вирішує влаштувати їй очну ставку. Сексуальна напруга, що наростала між ними все літо, іскрить, а потім спалахує на повну.За час їхнього бурхливого таємного роману Форд дізнається, що за безтурботним та байдужим ставленням Надії ховається значно більше. А Надія бачить упертого професора в новому світлі — тому, яке відкриває його дивовижно ніжну та лагідну сторону. Хоча його руки аж ніяк не назвеш лагідними, коли вони залишаються наодинці в темряві.У вільному доступі оригінального файлику немає, тому я спеціально для каналу придбала його на Amazon🔥 На публікацію книги ✨

— Чекаю в машині. Будь ласка, не змушуй мене стирчати тут увесь ранок. У мене повно справ, і марнувати час в авто з тобою, поки ти зніматимеш свої милі відосики — це останнє, що мені зараз треба.І як цей тип міг бути тією самою людиною, з якою ми так офігенно провели час минулої ночі? Тим самим хлопцем, який за будь-якої зручної нагоди проводив руками по моїй шкірі? Тим самим хлопцем, який другу половину вечора тільки те й робив, що змушував мене сміятися й без зупину фліртував? Тим самим хлопцем, якого я мало не поцілувала під дверима власного номера, бо алкоголь і Джона Скотт у моєму житті зазвичай дорівнюють максимально хреновим рішенням.Хоча... чи дійсно це рішення було б таким уже хреновим?— Я серйозно, Олівіє. У мене немає часу чекати весь день, — перервав він мій політ фантазії, фактично відповівши на моє невисловлене питання.— Клятий егоїст, — пробурчала я собі під ніс, коли він розвернувся й пішов.— Я взагалі-то все чув! — крикнув він через плече.— От і чудово! Для того й говорила! — кинула я навздогін, після чого зробила перший ковток і приготувалася відчути гіркий присмак звичайного готельного фільтра. Проте мої рецептори приємно здивувала насичена солодкість карамельного макіато. Ошаліти. Він не просто запам’ятав, що я п’ю, він реально вийшов із готелю, аби знайти нормальну кав’ярню й купити його для мене. Фліртувати зі мною, купувати мені каву, але при цьому продовжувати гавкати, як собака? Я за ним просто не встигаю.Здавалося, той нормальний, хороший Джона досі сидить десь там усередині й щосили намагається вибратися назовні. А вся ця маска мудака, яку він останнім часом так старанно носить — просто гра. Спосіб тримати людей на відстані витягнутої руки, аби знову не отримати ножа в спину. Або ж він дійсно просто ненормальний.Я повернулася в номер і зачинила двері, роблячи ще один ковток рятівного напою, намагаючись вдихнути у своє тіло хоч якесь життя.Зайшовши у ванну, раптом зловила власне відображення у дзеркалі: я посміхалася. Я миттєво стерла цю посмішку з обличчя, як тільки згадала, хто саме її туди помістив. Та подумаєш, пофліртував уночі й приніс каву зранку! Я точно не збираюся посміхатися як ідіотка через Джону Скотта. Ні, дякую, обійдуся.Він усе одно мудак. Мудак, з яким мені зараз доведеться сидіти зачиненою у вузькому просторі салону. Мудак, який спеціально кудись перся, щоб принести мені мою улюблену каву."Притиск" - Ганна Лілі🚘редагуєтьсяНа публікацію книги ✨

"Гріхи отця" - Ізабель ЛусероВін звертається до мене крізь решітку сповідальні в моїй церкві.Він зухвалий, вульгарний і сповідається в речах, за які прямують прямісінько в пекло, — і все ж я ловлю себе на тому, що цей таємничий чоловік мене інтригує.Його гріховні слова збуджують мене. Його спосіб життя, такий далекий від мого власного, змушує мене жадати азарту, якого мені так давно бракувало. Що більше я перебуваю поруч із ним, то чіткіше усвідомлюю, як довго і всього була позбавлена моя душа, і то сильніше назовні прориваються мої власні темні схильності.На папері між нами немає нічого спільного, і є безліч причин, чому мені варто триматися від нього подалі. Я намагаюся бути благочестивим, але якщо хтось дізнається про скелети в моїй шафі, мене відлучать від церкви.Коли таємниця з мого минулого випливає на поверхню, мене затягує в життя, якого я ніяк не чекав у своєму майбутньому. І тепер я балансую на межі між правильним і неправильним. Мораль проти необхідності.Я — священник. Він — убивця. Але ми обоє — грішникиЗа рекомендацією @purlpurНа публікацію книги ✨

— Мені час спати — завтра ранній підйом. Я б сказав, що спробую бути ніжним із тобою цього вікенду, але ми обоє знаємо, що таке між нами не працює, — я була готова закластися, що на його обличчі знову з'явився натяк на нахабну усмішку, а в очах майнули бісики.На секунду я забула, що ненавиджу те, на що він перетворився.— З чого ти взяв, що я хочу, аби ти був ніжним? — підняла брови, пишаючись тим, наскільки рівно прозвучав мій голос.— Хороший аргумент. Враховуючи, що ти сприймаєш мене саме так, як я хочу, — відпарував він із тією ж усмішкою, і мої щоки зрадницьки спалахнули.Я була закохана в Джону Скотта з того самого дня, як уперше побачила його перегони ще в молодших серіях. Зважаючи на батькову фанатичну любов до Скотів, підтримка когось іншого в нашому домі вважалася б злочином, тому ми стежили за кожною категорією, де виступав Джона. Я ніколи нікому не зізнавалася у своїй симпатії й не збиралася починати зараз.Як дівчину-фанатку Формули-1, мене з того віку, коли я взагалі почала цікавитися хлопцями, постійно запитували, хто з пілотів мені подобається. Визнати, що я сохну за ним, означало б дати їм усім виграти. Довести їхню правоту. Глибоко всередині я знала, що це повна нісенітниця: я не присвятила все своє життя Формулі-1, живучи й дихаючи нею, лише через купку привабливих хлопців чи якесь дурне захоплення. Але дозволити людям дізнатися, що я насправді без тями від Джони Скотта, здавалося програшем. Мені б потім усе життя цим дорікали.До того ж він виявився рідкісним придурком, хоча я не могла його в цьому звинувачувати. Останнім часом хлопець постійно перебував під шквалом критики через те, що досі не виграв чемпіонат. Люди патякали, що він жахливий пілот і не має того, що потрібно для титулу, для перемоги. Минув якийсь час, і тріщини в його образі «золотого хлопчика» остаточно перетворилися на уламки. Його посмішки стали менш щирими, відповіді — більш різкими, а захист команди — не таким упевненим."Притиск" - Ганна Лілі🚘редагуєтьсяНа публікацію книги ✨

OLIVIA_FRASERгарна робота сьогодніі ще раз дякую, що врятував мою дупу на гридіJONAHSCOTTНу, це було доволі ефектно, правда ж? 😏Слухай, ти так реалістично відігравала роль «прекрасної дами в біді», що я просто не міг пройти повзЦе був жарт, якщо що, перш ніж ти почнеш на мене кричатиАле більше я цього робити не буду, мені за це вже всі мізки проїлиOLIVIA_FRASERгаразд, містере скромністьвау, ти навіть не зміг дати жарту настоятися бодай хвилину?можу гарантувати, що я більше ніколи не вийду на прогулянку гридом, це було справжнє пекло.мізки проїв Ділан?JONAHSCOTTСкромність — це моє друге ім'яПросто у мене таке відчуття, що ти постійно сприймаєш мої слова неправильно, тому вирішив перестрахуватисяІ так, Ділан. Ну і моя сестраOLIVIA_FRASERя думала, твоє друге ім'я Вільямі щодо сприйняття: я сприймаю тебе неправильно чи навпаки саме так, як ти хочеш, щоб я тебе сприймала?Дідько, будь ласка, забудь, як двозначно це прозвучало.JONAHSCOTTЯ навіть не знаю, як реагувати на те, що ти знаєш моє повне ім'яІ не буду брехати: мені зараз доводиться дуууже сильно прикушувати язика, щоб не відповісти на це."Притиск" - Ганна Лілі🚘редагуєтьсяНа публікацію книги ✨

"Створений" - Седі КінкейдСерія: Безжалісний Манхеттен #5Від авторки бестселерів New York Times Седі Кінкейд — сучасний роман у жанрі «від друзів до коханців».Меддокс Джеймс — справжній ідеал. Душевний, глибокий і гарячіший за саме пекло. А ще він мій найкращий друг. І… я вже згадувала, що він дотримується целібату?Два роки тому ми були незнайомцями, які ділили заходи сонця, таємниці та зв'язок, який ніхто з нас не міг ігнорувати. На одну ідеальну ніч мені здалося, що починається щось неймовірне — поки він не відштовхнув мене без жодних пояснень, залишивши з почуттям повного приниження.Тепер доля знову звела нас разом у найгірший з усіх можливих способів: він — молодший брат мого боса.Досі до нестями красивий, безмежно чуйний і той, кого просто неможливо ігнорувати. Найгірше? Його так само неможливо не любити. За сексуальними, впевненими посмішками та невимушеним шармом ховається хтось тихіший, ніж я пам'ятаю, — хтось, хто несе в собі тіні, яких я не розумію. І коли він нарешті відкриває мені правду — що його відмова не мала нічого спільного з небажанням бути зі мною, — це змінює все.Десь між нічними розмовами, щоденним сміхом і спільними мріями він стає моїм найкращим другом. Що було б чудово, якби я не закохувалася в нього знову.Тому що дружба починає здаватися небезпечно тісною, коли кожен дотик триває надто довго, кожен погляд схожий на освідчення, а чоловік, який колись зрікся близькості, починає порушувати кожне правило, яке сам собі встановив.Але кохання не стирає минуле. І коли найтемніші сторінки нашого життя повернуться, щоб заявити на нас свої права, нам доведеться вирішити: чи достатньо сильне те, що між нами є, аби пережити речі, які свого часу ледь не знищили нас обох?На публікацію книги ✨

— Ти не «полагодив» мене, — вимовляю я, бо хочу, щоб він теж це розумів. — Справа взагалі не в цьому. Але ти прийняв мене саме такою, якою я була, і оточив турботою. Як ти сам. Як NumberEleven. Як мій друг, перш за все. І завдяки цьому мені стало легше повірити в речі, які я роками намагалася вбити собі в голову — що зі мною все так. Що я завжди була достатньо хорошою.Очі починають пекти, і перші сльози котяться по щоках.А тоді я змушую себе озвучити найголовніше:— Я хочу бути з тобою, Грею.Ці слова лягають між нами, наче щось живе й відчутне.Я наполегливо дивлюся на наші руки, бо якщо погляну на нього прямо зараз, у мене просто забракне духу закінчити.— Я хочу, щоб ми були разом, — зізнаюся я. — У будь-якому статусі, який ти мені дозволиш. Я хочу бути тією людиною, до якої ти приходиш у свої найважчі дні. Хочу знати речі, про які ти не розповідаєш нікому іншому. Я хочу бути твоєю найкращою подругою і... — мій голос зривається, але я змушую себе договорити через силу: — І більшим, ніж подругою, якщо ти досі цього хочеш."Спершу поцілуй мене" - Райлі Пейдж 🏒перекладаєтьсяНа публікацію книги ✨

Не те щоб я був готовий піти на злочин заради восьми годин сну… але, скажімо так, я цього й не заперечую.Чорт, та я б на дуже сумнівні речі підписався навіть заради кількох годин безперервного сну.Якщо тренер Грейвс запитає, чому я сьогодні повзаю як слимак на ковзанах, скажу, що спав як немовля. І навіть щиро посміхнуся, бо коли від тебе все життя вимагають результату за клацанням пальців, брехати в очі стає твоєю суперсилою.Але правди ніде діти: чотири години я просто втикав у стелю, а потім здався і почав розминатися в темряві, наче якийсь одержимий йог-перфекціоніст. Ось що буває, коли ти затятий спортсмен, а твою кнопку вимкнення, видно, відкликав виробник через брак.Годинник над коридором до роздягальні показує трохи за сьому ранку. У мені дві години уривчастого сну і стільки кофеїну, що можна було б заживити невелику країну.За всіма законами анатомії, я мав би почуватися трупом.Натомість мене штирить, бо мозок ніяк не припинить прокручувати повідомлення, яке прилетіло десь о другій ночі від дівчини, з якою я листуюся останні кілька тижнів.Я не знаю її імені. Не знаю, який вона має вигляд. Ба більше, не знаю, любить вона хокей, ненавидить його чи взагалі хоч раз у житті ступала на лід.Зрештою знаю лише одне: вона почала з'являтися в моїх думках у кожній паузі між справами.І це небезпечно."Спершу поцілуй мене" - Райлі Пейдж 🏒перекладаєтьсяНа публікацію книги ✨