Valley_Books 📚

"Створений" - Седі КінкейдСерія: Безжалісний Манхеттен #5Від авторки бестселерів New York Times Седі Кінкейд — сучасний роман у жанрі «від друзів до коханців».Меддокс Джеймс — справжній ідеал. Душевний, глибокий і гарячіший за саме пекло. А ще він мій найкращий друг. І… я вже згадувала, що він дотримується целібату?Два роки тому ми були незнайомцями, які ділили заходи сонця, таємниці та зв'язок, який ніхто з нас не міг ігнорувати. На одну ідеальну ніч мені здалося, що починається щось неймовірне — поки він не відштовхнув мене без жодних пояснень, залишивши з почуттям повного приниження.Тепер доля знову звела нас разом у найгірший з усіх можливих способів: він — молодший брат мого боса.Досі до нестями красивий, безмежно чуйний і той, кого просто неможливо ігнорувати. Найгірше? Його так само неможливо не любити. За сексуальними, впевненими посмішками та невимушеним шармом ховається хтось тихіший, ніж я пам'ятаю, — хтось, хто несе в собі тіні, яких я не розумію. І коли він нарешті відкриває мені правду — що його відмова не мала нічого спільного з небажанням бути зі мною, — це змінює все.Десь між нічними розмовами, щоденним сміхом і спільними мріями він стає моїм найкращим другом. Що було б чудово, якби я не закохувалася в нього знову.Тому що дружба починає здаватися небезпечно тісною, коли кожен дотик триває надто довго, кожен погляд схожий на освідчення, а чоловік, який колись зрікся близькості, починає порушувати кожне правило, яке сам собі встановив.Але кохання не стирає минуле. І коли найтемніші сторінки нашого життя повернуться, щоб заявити на нас свої права, нам доведеться вирішити: чи достатньо сильне те, що між нами є, аби пережити речі, які свого часу ледь не знищили нас обох?На публікацію книги ✨

— Ти не «полагодив» мене, — вимовляю я, бо хочу, щоб він теж це розумів. — Справа взагалі не в цьому. Але ти прийняв мене саме такою, якою я була, і оточив турботою. Як ти сам. Як NumberEleven. Як мій друг, перш за все. І завдяки цьому мені стало легше повірити в речі, які я роками намагалася вбити собі в голову — що зі мною все так. Що я завжди була достатньо хорошою.Очі починають пекти, і перші сльози котяться по щоках.А тоді я змушую себе озвучити найголовніше:— Я хочу бути з тобою, Грею.Ці слова лягають між нами, наче щось живе й відчутне.Я наполегливо дивлюся на наші руки, бо якщо погляну на нього прямо зараз, у мене просто забракне духу закінчити.— Я хочу, щоб ми були разом, — зізнаюся я. — У будь-якому статусі, який ти мені дозволиш. Я хочу бути тією людиною, до якої ти приходиш у свої найважчі дні. Хочу знати речі, про які ти не розповідаєш нікому іншому. Я хочу бути твоєю найкращою подругою і... — мій голос зривається, але я змушую себе договорити через силу: — І більшим, ніж подругою, якщо ти досі цього хочеш."Спершу поцілуй мене" - Райлі Пейдж 🏒перекладаєтьсяНа публікацію книги ✨

Не те щоб я був готовий піти на злочин заради восьми годин сну… але, скажімо так, я цього й не заперечую.Чорт, та я б на дуже сумнівні речі підписався навіть заради кількох годин безперервного сну.Якщо тренер Грейвс запитає, чому я сьогодні повзаю як слимак на ковзанах, скажу, що спав як немовля. І навіть щиро посміхнуся, бо коли від тебе все життя вимагають результату за клацанням пальців, брехати в очі стає твоєю суперсилою.Але правди ніде діти: чотири години я просто втикав у стелю, а потім здався і почав розминатися в темряві, наче якийсь одержимий йог-перфекціоніст. Ось що буває, коли ти затятий спортсмен, а твою кнопку вимкнення, видно, відкликав виробник через брак.Годинник над коридором до роздягальні показує трохи за сьому ранку. У мені дві години уривчастого сну і стільки кофеїну, що можна було б заживити невелику країну.За всіма законами анатомії, я мав би почуватися трупом.Натомість мене штирить, бо мозок ніяк не припинить прокручувати повідомлення, яке прилетіло десь о другій ночі від дівчини, з якою я листуюся останні кілька тижнів.Я не знаю її імені. Не знаю, який вона має вигляд. Ба більше, не знаю, любить вона хокей, ненавидить його чи взагалі хоч раз у житті ступала на лід.Зрештою знаю лише одне: вона почала з'являтися в моїх думках у кожній паузі між справами.І це небезпечно."Спершу поцілуй мене" - Райлі Пейдж 🏒перекладаєтьсяНа публікацію книги ✨

— Мейсоне, хочу познайомити тебе з Кінгом Блекторном.Кінг? Тінь якогось спогаду, пов'язаного з цим іменем, спливає на поверхню, і він повертається на звук голосу мого брата. Тієї ж секунди, коли наші погляди перетинаються, на мене накочує така лавина спогадів, ніби мене з розмаху вгатили під дих. Здається, з кімнати викачали весь кисень. Голова іде обертом, серце шалено калатає. Я зараз або знепритомнію, або одразу помру Тільки неймовірним зусиллям волі я змушую себе дивитися йому прямо в очі і не вилетіти кулею з кабінету Елайджі.— Привіт, Мейсоне, — у нього вистачає нахабства вимовити моє ім'я, розмовляти зі мною так, ніби нічого не сталося. Наче це не він вісімнадцять років тому вирвав моє серце і розтоптав його. І раптом я знову стаю тим підлітком, який почувається нікчемою, використаним і...Я роблю вдих і силою пригнічую біль, який збурився в мені від одного лише погляду на нього.То він збирається вдавати, що все це нормально? Що нас не пов'язує болісне, перекручене минуле? Я концентруюся на своїй люті, відсуваючи вбік шквал інших неприємних емоцій, що вирують у моєму тілі. У цю гру можна грати вдвох, Асе.— Містере Блекторн. Радий знайомству, — мій голос звучить спокійно й рівно, попри те, що кожна клітина мого тіла вібрує від гніву."Зіграно" - Седі Кінкейд🖤перекладається

— Загрозо, якщо ти хочеш переспати з жінкою, тобі просто треба сказати про це мені. — Він злизує вологу з моєї нижньої губи, вдихаючи мій запах, наче найвишуканіший делікатес. — Я дивитимусь, як ти береш її кицьку, і трахатиму тебе ззаду, поки ти рухатимешся на її обличчі. Ти просто скажи мені коли. Я не з тих, чиє его страждає від того, що моя дружина отримує задоволення, яке їй потрібне. У будь-якому вигляді.Якби він шукав інший спосіб завести мене ще сильніше, то щойно ідеально його знайшов. Мої трусики стають нестерпно вологими, а коліна тремтять від шаленого викиду адреналіну.Сама лише думка про те, що він згоден, що він хоче, аби я отримувала насолоду від кожної грані самої себе, без жодного осуду чи сорому — цього вистачає, аби повністю зруйнувати мій захист. Дозволити мені подивитися на речі зовсім інакше.— Просто скажи мені. Ти залишишся?Це просте питання, проти якого я могла б боротися. Я могла б відштовхнути його бажання, його турботу, його прийняття моїх смаків та прагнень. Я впевнена, що змогла б знайти іншого чоловіка, такого ж готового дати мені те, що потрібно.— Так, — повільно вимовляю, опускаючи долоні йому на груди. Це перший раз, коли я сама торкаюся його, відчуваючи міць тіла, твердість м'язів, приховану під бездоганним одягом і дорогим смаком."Наречена мафії" - E.Д. Кроу🖤перекладається

— Ми обоє знаємо, що я не якась там плаксива діва. Якщо тобі потрібне закривавлене ліжко, я з радістю підріжу тебе й заплямлюю твоєю кров'ю увесь матрац. Суто заради виконання обов'язку.— Ти завжди така кровожерлива, моя загрозо? Чи тільки я пробуджую таке в тобі? — протягую, запускаючи пальці в її волосся. Я з силою закидаю її голову назад, аби ми зустрілися поглядами. Я не злюся — навпаки, мені це в кайф. — Падай на коліна, дружино, і я з радістю дозволю тобі розсікти мою шкіру. Я дозволю тобі робити зі мною все, що завгодно, щойно ти визнаєш, що я твій чоловік, і пообіцяєш ніколи не йти.Я б віддав їй увесь світ, якби вона попросила. Просто щоб почути, як вона називає мене своїм чоловіком, щоб отримати її слово, що цей шлюб непорушний.— Не звеличуй себе, — вона швидко оговтується, її груди важко здимаються. — Я не з тих, хто підкоряється. Ні тобі, ні будь-якому іншому чоловікові. — Слоан намагається вирватися, але я притягую її ще ближче. — Я не хочу, щоб ти взагалі наближався до мене. Ніколи.— Ти говорила зовсім інше в ніч нашої вечері на честь заручин. — Я проводжу язиком по губах, насолоджуючись тим, як вона тремтить. — Ти хотіла трахнути мене в першу ж ніч, коли побачила. Якби я тоді дістав свій член, ти б узяла його, як жадібна сучка, якою ти і є? Наскільки ти мокра зараз, маленька загрозо? Готовий посперtчатися, з тебе вже, бляха, тече через мене.Слоан закочує очі, але її щоки спалахують багрянцем. Вона однозначно збуджена."Наречена мафії" - E.Д. Кроу🖤перекладаєтьсяНа публікацію книги ✨

— Так буде краще для тебе, мала...— Ні, — обірвала я її. — Не смій цього робити. Не смій удавати, ніби тобі не начхати, коли ти віддаєш мене нашому прямому ворогу. Не смій розігрувати комедію, ніби це для мого блага, коли це потрібно лише тобі та твоєму дорогоцінному клану.Ручка зависла над лінією, де мав стояти мій підпис, — якраз поруч з іменем, біля якого вже стояв розчерк. Я не знала цього чоловіка, чула лише про його репутацію. Чоловік, про якого люди шепотілися, коли нікого немає поруч; чоловік, якого і чию родину всі обходили десятою дорогою. Він безжальний і жорстокий — і тепер він буде моїм чоловіком.Алессіо Де Лука.І Мейв стверджує, що це мені на користь. Ну-ну.— Старий, коли хотів зробити мені боляче, принаймні пускав у хід кулаки, — пробурмотіла я, дивлячись крізь пелену сліз на контракт на столі. — А у тебе навіть на це сміливості не вистачає.Краєм ока я помітила, як вона здригнулася. Чудово. Сподіваюся, це було боляче. Може, вона відчує хоча б мізерну частку того, що зараз відчуваю я.— Ти б ніколи так не вчинила з Коллінз, — сказала я, впиваючись нігтями в стіл. — Вона ж ідеальна, а отже, ідеальна сестра. Ти використовуєш мене, тому що я невдаха, а ти просто наводиш лад у домі. Позбутися проблемної дитини — і далі все піде як по маслу, так?Вона нахилилася над столом, упершись маленькими кулаками у тверду поверхню. Її кісточки були вкриті шрамами.— Те, що я для тебе придумала — це благословення Боже порівняно з тим, що готував для тебе старий. Думаєш, там було б краще? Думаєш, ти б змогла викрутитися? — Вона засміялася, і цей сміх був моторошним.Мої плечі затремтіли від страху.Мейв щосили вдарила кулаком по столу:— Ні, для нього ти була б просто худобою, способом заробити авторитет. Я даю тобі найкращий варіант з усіх можливих, Слоан. Я допомагаю тобі.Допомагає вона мені.— Не замилюй мені очі. Старий, може, й видав би мене заміж, але за когось із клану, а не за того, кого звинувачують у вбивстві трьох своїх колишніх дівчат! — Я знала ці чутки, знала, наскільки жахливим може бути спадкоємець Де Луки.Ми люто дивилися в очі одна одній, і ніхто не збирався відступати. Ми не були близькими, але впертість — це генетичне.Повільно Мейв знову замкнулася в собі, приборкуючи свій гнів із такою майстерністю, якій я могла лише позаздрити.— Вір у що хочеш, але це мій указ. Або приймай і підписуй контракт, або відмовляйся. Вибір за тобою."Наречена мафії" - E.Д. Кроу🖤перекладаєтьсяНа публікацію книги (зібрано 19%) ✨

Це чоловік, який одним лише поглядом здатний змусити найсуворіших громил виконувати його накази.Я спостерігаю, як він бере склянку, підносить її до своїх повних, майже жіночних губ, і його блідо-рожевий язик висувається, щоб злизати краплі бурбона, аромат ванілі та карамелі від якого розноситься між нами. Він смакує його, дозволяє йому побути на язиці, розійтися в роті, перш ніж зробити великий ковток, від якого сіпається кадик.Кліпаю очима, заворожена. Що б я тільки не віддала, аби стати цим напоєм, щоб мене так само смакували й поглинали.Він з гуркотом ставить склянку на стійку, і його руки в шкіряних рукавичках стискають край бару. Я зсуваю брови, намагаючись збагнути цей жест. Носити рукавички в Бостоні — справа звична, але в приміщенні? Дивний вибір.Я спираюся на стійку, вигинаючи спину, поки він дивиться на склянку. Якби мене хвилювали такі речі, я б подумала, що він розгублений. Він шукає у склянці відповідь, яку вона не здатна йому дати.На щастя, він надто замислений, тож я можу роздивитися його тіло. Чорний класичний костюм, судячи зі швів та крою — від кутюр. На ногах — відполіровані черевики від Dior, а на зап'ясті — лаконічний годинник Vacheron Constantin. Він одягнений достатньо дорого, щоб продемонструвати статки, але без зайвого пафосу. Повна протилежність тому, що носив мій батько або змушував носити нас.— Витріщатися нечемно, — сухо зауважує він, тягнучись до пляшки бурбона Pappy Van Winkle за стійкою. Мег навіть оком не веде, тож їй або байдуже, або він стоїть так високо в харчовому ланцюжку, що йому ніхто не сміє відмовити.Дідько.— Що? — ніяковію я. Чоловік усміхається, піднімаючи на мене очі, поки наливає напій.— Ти витріщаєшся. Це нечемно.— Нечемно, можливо, — прикушую нижню губу, спостерігаючи, як він робить ковток. Це просто гріховно — те, як його язик ковзає по краю склянки, поки його погляд ні на мить не відривається від мене. — Але деяким людям подобається, коли на них витріщаються."Наречена мафії" - E.Д. Кроу🖤перекладаєтьсяНа публікацію книги ✨

Я жадібно випиваю пару склянок води з-під крана і повертаюся в спальню, щоб знайти свою сумочку. Там точно має бути якесь знеболювальне. Але щойно я переступаю поріг кімнати, мій погляд намертво приковується до Остіна. Він стоїть посеред номера спиною до мене, в одних лише чорних боксерах.Не думаю, що до цього моменту я вважала себе фанаткою чоловічих дуп. Але це лише тому, що ніколи не бачила дупи Остіна. Вона як витвір мистецтва. Ідеально виліплена, округла, підтягнута… цей чувак, мабуть, робить по тисячі присідань на день, щоб мати такі булки. Прокашлююся, і чоловік повертається до мене. У руці він тримає телефон, але це єдине, на що я звертаю увагу, бо мої очі вже сканують рельєфний торс і спускаються нижче — до значного горбка в боксерах. Він навіть не ерегований — принаймні, мені так здається, — але масштаб усе одно вражає. Знаєте, як дівчата в інтернеті постійно теревенять про те, якими гарячими можуть бути чоловічі принади в сірих спортивках? Так от, візьміть це, помножте на п'ятсот — і ви отримаєте Остіна в цих трусах."601 Сутінкова алея" - Кет Бекстер 🌳редагується

"Притиск" - Ганна ЛіліСерія: Піт-лейн #1 Коли чотири роки тому Джона Скотт підписав контракт із Durand Racing, усі були переконані: він поверне команді колишню славу — так само, як колись це зробили його батько та дід. Але тепер він вступає у свій четвертий сезон у Формулі-1 без жодного чемпіонського титулу, і дедалі більше людей починають сумніватися, чи справді він має все необхідне для перемоги. Найбільше — він сам.Поки помилки команди та поразки на трасі накопичуються, а преса не дає йому забути про власні невдачі, Джона робить усе можливе, аби уникати медійних обов’язків, вважаючи журналістів своїми ворогами номер один. Аж поки в паддоку не з’являється Олівія Фрейзер — і не змушує його звернути на себе увагу.Попри те, що багато хто зводить її інтерес до Формули-1 лише до симпатії до привабливих гонщиків, Олівія Фрейзер не дозволяє чужим словам завадити їй отримати роботу своєї мрії — стати ведучою Формули-1. Вона звикла чути, що не заслуговує місця в команді The Formula Way, а її знання спорту постійно ставлять під сумнів. Зазвичай Олівії вдається зберігати самовладання, але після сутичок із Джоною Скоттом стримуватися стає значно важче.Чутки ширяться дедалі швидше, і зрештою їх удвох змушують вирушити в подорож Європою, щоб загасити скандал, який спалахнув через їхні конфлікти в паддоку. Довгі години в машині Джони, кілька спільних номерів у готелях і одна небезпечна парі згодом приводять їх до несподіваного відкриття: між ними набагато більше спільного, ніж вони думали. І, можливо, перше враження — не завжди найправдивіше.На публікацію ✨