Економічний Вісник

Мадуро та сучасність. Роль Китаю У результаті в 1990-х венесуельський уряд знову залучає великі іноземні компанії.Але посилення контролю, програми оптимізації для витіснення американських конкурентів дали зворотний ефект: загострилася соціально-економічна ситуація та опір проти США.До кінця 90-х пружина протиріч розпрямилася.У 1999 році до влади прийшов Уго Чавес, представник місцевої еліти.Місцевий бізнес як політичну технологію використав націоналізм, змішаний із лівими програмами.Це мало матеріальну базу: націоналізм налаштував населення проти США.Ідея «боліваріанського соціалізму» ж - фундамент для націоналізації ключових галузей економіки на користь вузького кола національної еліти.Частка держави у видобутку нафти була підвищена до 51% до при Чавесі.Він підвищив роялті для іноземних корпорацій і податок на видобуток нафти.У 2007 почалася друга хвиля націоналізації.Цього разу - великих телекомунікаційні та нафтовидобувні компанії.З того часу почалися судові тяжби за право контролю підприємств:Було введено нове правило: іноземні ТНК не можуть мати більше 40% контролю над нафтовими підприємствами.У відповідь ConocoPhillips і ExxonMobil пішли з ринку та подали позови проти Венесуели на 30 млрд і 15 млрд доларів.Після смерті Чавеса до влади прийшов його політичний спадкоємець — Ніколас Мадуро.Він продовжив курс на конкуренцію зі США за нафтові родовища.Паралельно він намагається врегулювати економічну кризу.У ній Венесуела перебуває вже понад 10 років.У 2014–2016 роках обвалилися ціни на нафту, у результаті чого впали державні доходи.Уряд увімкнув друкарський верстат, продовжуючи політику високих витрат.Санкції збоку США обмежили експорт нафти, що погіршили внутрішню кризу.З пікових показників у 2.6–2.9 млн барелів на добу у 2008–2009 роках експорт скотився до 0.8–1.09 млн у 2024–2025 роках.Тобто через фактичну торгову війну між США та Венесуелою світовий ринок втратив близько 1.5–1.8 млн барелів нафти на добу.Ця історія пишеться досі, ескалація збоку Трампа - її частина.Вона обумовлена двома факторами.По-перше, Китай займає залишені США ринки й перетягує експорт нафти.До 2026 року планується завершити проєкт із відновлення видобутку на родовищах Lago Cinco і Lagunillas Lago.Вартість проєкту — 1 млрд доларів, запланований видобуток — близько 60 тис. барелів на добу.По-друге, США втратили доступ до значних запасів нафти та виробництв у Венесуелі.По-третє, конкуренція за джерела енергії та ресурси посилюється.По-четверте, внутрішня криза Венесуели — можливість для Америки скинути Мадуро.Або змусити його піти на поступки. Коротше, в найближчому часі можемо стати свідками «операції по збільшенню договороспроможності».🌟 EconomichnijVisnik

Війна поїдає соціалкуЗ початку воєнних дій структура російського бюджету змінилася.Відбувся перекіс на 10% (відносно структури довоєнного бюджету) на користь силових відомств.Частка оборонних витрат у 2025 році досягла 32,5%.Хоча у 2026 році за планом вона знизиться до 29,3%, це все ще значно вище середнього показника у 16,9% у 2017–2019 роках.Якщо додати сюди витрати на нацбезпеку, тобто розвідку, нацгвардію тощо, то у 2026 році витрати на силові відомства становитимуть 38,2% бюджету.У 2017–2019 роках цей показник становив 28,5%.Підвищення витрат на армію і силовиків забезпечується за рахунок соціальних видатків.Вони зменшилися з 36,7% у 2017–2019 роках до 25,2% у 2026 році (згідно з проєктом бюджету).Тобто зменшення витрат на соціальну політику приблизно пропорційне зростанню витрат на армію.Хоча зменшення частки соціальних видатків здебільшого відносне, а не абсолютне.Номінальні витрати на соціалку в РФ не знижувалися.Просто вони зростають значно повільніше за оборонні видатки.Крім того, інфляція зменшує реальні доходи громадян з бюджету.Таким чином, ефект «воєнної централізації бюджету» проявляється не стільки в прямому урізанні соціальної сфери, скільки в її поступовому витісненні зростаючими воєнними статтями.За умови збереження високого рівня інфляції це веде до зниження реальних доходів населення.🌟EconomichnijVisnik

🇺🇸🇻🇪США зацікавилися венесуельською нафтоюПрезидент США Дональд Трамп дав зрозуміти, що американські війська можуть перейти від морських до наземних операцій у Венесуелі, розширюючи, як він висловився, «війну з терористами-наркокартелями».Насправді боротьба з наркотиками — це лише привід для ескалації проти Каракаса.Інтерес Вашингтона — п’ята частина запасів нафти, якими володіє латиноамериканська країна.«Вони більше не йдуть морем, тепер ми будемо стежити за сушею», — пригрозив глава Білого дому.У реальності ж боротьба з наркотиками — це передусім припинення нелегального ввезення.Не секрет, що наркотики потрапляють до США через кордон.Кордон США — один із найохоронюваніших у світі.Попри це, ввезення наркотиків до Америки налагоджене, і справа не у венесуельських чи мексиканських кораблях або вантажівках.Справа в тому, що «вантаж» пропускають прикордонники. Вони мають тісні «матеріальні стосунки» з картелями.Тому справжня боротьба проти наркоторгівлі — це кадрові перестановки, люстрації та розслідування.Замість цього США тиснуть на Венесуелу і намагаються розхитати внутрішню обстановку.Bloomberg повідомив, що «в Каракасі запобігли змові проти посольства США.За словами переговорника Хорхе Родрігеса, група правих екстремістів планувала закласти вибухівку в будівлі».Якби провакація завершилася успішно, в руках «Міністерства війни» був би привід розпочати наземну операцію проти анти-американського режиму Мадуро, про яку говорив Трамп.Якщо в Каракасі знову пролунають вибухи, це буде не боротьба з наркоторговцями — це буде боротьба за нафту під прикриттям антинаркотичної риторики.🌟 EconomichnijVisnik

🗣Деякі валдайські тези ПутінаВиступ президента РФ тривав 4 години. Розбирати там можна багато чого, але навряд чи потрібно.Зупинюся на кількох риторичних прийомах, піддавши їх діалектичному й логічному розбору.Перший тезис — «Росії ніколи не було властиве расистське ставлення до інших країн». 1. Слово «ніколи» — хибне узагальнення, до того ж без доказів. 2. Використовує слово «властиве», що передбачає, ніби деяким країнам расизм притаманний більшою мірою, ніж іншим — за замовчуванням. 3. Расизм же з’являється на ґрунті економічних протиріч. На Заході криза мігрантів на тлі загальної економічної кризи призвела до протиріч між корінними жителями й приїжджими.Європейські держави залучали мігрантів як дешеву робочу силу, використовуючи соціальні програми та допомоги.Це вирішувало кадрове питання, але відтягувало фінансові ресурси від корінного населення.З початком енергокризи 2022 року потреба в дешевій робочій силі посилилася.Європа, залучаючи українців через соціальні виплати, поповнила ринок дешевої робочої сили.Дешева робоча сила компенсувала подорожчання енергоресурсів.Але водночас населення несло подвійні витрати й виступало задійною коровою:покриття інфляції відбувається за рахунок кінцевого споживача (корінних європейців), а фінансування міграційних програм також забезпечувалося податками пересічних громадян.У результаті — вибух ксенофобських настроїв, зростання популярності правих партій по всій Європі.У Росії ситуація з ненавистю до приїжджих має іншу форму, але ту саму природу.Відмінність Росії в тому, що вона ніколи не залучала багато мігрантів, для яких Європа — не рідне середовище існування.Через це соціально-економічний ґрунт для расизму в Росії просто не визрів.Зате визріла ксенофобія, обгорнута не в расизм, а в націоналізм.Важливо не плутати ксенофобію й расизм.Перше — дискримінація за національною ознакою. Ксенофобії можуть зазнати як українці в Польщі, так і німці у Франції.Ті, хто дискримінує, і ті, кого дискримінують, при цьому належать до однієї раси, тобто фізіологічно ідентичні.Расизм же — це дискримінація за расовою ознакою. Умова дискримінації — фізіологічна відмінність.На цьому з термінологією покінчено.Потік мігрантів із Середньої Азії на тлі уповільнення зростання економіки призвів до загострення конкуренції на ринку праці.Компанії віддають перевагу дешевим мігрантам, а не росіянам, оскільки вартість робочої сили приїжджих нижча.Дефіцит кадрів призвів до того, що мігранти витісняють росіян з ринку праці.Але тим, хто програв конкуренцію на ринку праці, уже ніде працювати, адже нові підприємства не відкриваються (економіка РФ перебуває у стагнації з початку 2025 року, зростання ~1%).Це породжує сплеск міжнаціональної ненависті й націоналістичних настроїв.Про це не було згадано — з очевидних причин. Клуб дискусійний, а не бойовий.Хоча формально з президентом РФ можна погодитися, різниця між расизмом і ксенофобією має не сутнісний, а термінологічний характер: форми різні, але природа єдина — соціально-економічні протиріччя, що обертаються ненавистю.Ненависть до людей, які приїхали з близького зарубіжжя заробити на хліб через невідповідність гербів і прапорів у паспорті, і ненависть до людей, які приїхали з тим самим наміром, але з невідповідністю кольору шкіри, — однакова міщанська нелюдяність.🌟 EconomichnijVisnik

Вартість держборгу США зростаєЗ кожним роком утримання млявого зростання економіки обходиться все дорожче.Приватні компанії та держава все інтенсивніше нарощують борг.За п’ятирічку 1995–2000 середньорічний темп зростання боргу становив 2,5% ВВП США, а середньорічний темп зростання економіки — 4%.Після кризи 2001 року пропорції змінилися. Ринок увійшов у стадію перенакопичення капіталу після освоєння ринків колишнього комуністичного блоку.У період 2003–2007 борг зростав уже швидше за економіку: 3,9% на рік проти 3% зростання ВВП у середньому за рік.Після кризи доткомів настав відновлювальний ріст, який підкріплювався зростанням боргових зобов’язань.Після виходу на докризовий рівень зростання сповільнилося. Через це пришвидшилося зростання боргу.Було знайдено нову точку прикладання капіталу — іпотечні облігації.У результаті сформувалася бульбашка, яка луснула у 2008 році.Після чого економіка відновилася, але перестала зростати.Промисловість США з 2007 року стоїть на місці, зростання лише 0,1%.Потенціал зростання в реальному секторі було вичерпано, тому процес перенакопичення перейшов у фінансовий сектор.Це саме перенакопичення у фінансовому секторі відбувається за рахунок боргу, який уже не підкріплюється реальним зростанням економіки.Кожна нова криза лише розганяє прирощення боргу.Так, з 2013 по 2019 темпи зростання зобов’язань зросли до 5,9% на рік, а зростання ВВП сповільнилося до 2,6% на рік.Тобто, щоб ВВП зріс на 1%, США потрібно позичити 2,2% ВВП.Коронокриза і війна в Україні прискорили процес деглобалізації та розпад світового ринку, що загострило кризу перенакопичення й боргу.Через ковід довелося ввімкнути друкарський верстат, а війна в Україні викликала інфляційний шок і підняла вартість боргу.З 2022 по 2025 накопичення боргів прискорилося до 7,3%, а зростання ВВП сповільнилося до 2,1–2,2%.Тепер США потрібно позичити 3,3 долара, щоб ВВП зріс на 1 долар.Нарощування боргу забезпечувало домінування США в світовій економіці, поки борг був відносно безкоштовним, а світова економіка зростала.Зараз же ставки максимально високі за 25 років, а світова економіка на порозі рецесії.Усю тяжкість цього боргу бере на свої плечі держава, на яку припадає понад 88% приросту боргу.Реалізується класичний принцип націоналізації збитків і приватизації прибутків.Хоча при цьому США поки не зрізають витрати на соціалку. Вони все ще потрібні, щоб підтримувати попит в економіці.Але проблема в тому, що торговельні війни зменшують потік грошей в американські облігації.Тому фінансувати борг і програми стимулювання за рахунок світових потоків валюти в трежеріс незабаром буде неможливо.Вихід, як завжди, це зрізати соціальні витрати.Тому курс Трампа буде спрямований на скорочення соціальних витрат.Про це він оголосив на початку року під час виступу перед Конгресом.Головне завдання — вийти з кризи боргу й дефіциту бюджету, запустити зростання економіки без позик.У завдання є два рішення: зростання населення та технологічний прорив.Нарощування боргу не було б проблемою навіть зараз, якби населення США зростало зі швидкістю 7–8% на рік, адже зростання населення на 1% дає 1% зростання економіки.Але такий швидкий ріст неможливий у сучасних реаліях США, деа) жінки глибоко інтегровані у виробництво;б) забезпечено достатній рівень доходу, який дозволяє жити без сім’ї й робить її економічно невигідною.Тому центральна частина плану економічної політики Трампа — це ШІ.Штучний інтелект може замінити зростання населення, надавши економіці якісно інший імпульс.Новий технологічний уклад завжди приносив вибухове зростання продуктивності.Припустімо, супер-ШІ через 10 років збільшить продуктивність у середньому на 30%.Цього буде достатньо, щоб вийти з тренду геометричного нарощування боргу та зі стагнації, яка триває з 2008 року.🌟 EconomichnijVisnik

Податкова політика України та її орієнтація на сировинні галузіПодаткові надходження у 2026 роціУ державному бюджеті на 2026 рік загальний обсяг податкових надходжень заплановано на рівні 2,47 трлн грн. При цьому оподаткування зовнішньої торгівлі забезпечить лише 72 млрд грн, з яких 9,5 млрд грн — від вивізних мит.З урахуванням того, що річний експорт України оцінюється у 41,6 млрд дол., з яких 24,6 млрд дол. становить аграрна та продовольча продукція, можна констатувати: держава фактично не застосовує інструментів митного регулювання для захисту та розвитку внутрішньої переробки сировини.Податкова політика щодо сировинних галузейНатомість значна частина податкової політики спрямована на підтримку рентних та сировинних секторів. • Рентна плата та плата за використання природних ресурсів у 2026 році заплановані на рівні 59,5 млрд грн. • Це становить менше 2,5 % усіх податкових надходжень бюджету.Водночас, за попередніми оцінками, потенційний фіскальний ефект від посилення оподаткування сировинних секторів може становити щонайменше 200 млрд грн на рік. Ці кошти могли б бути спрямовані на розвиток оборонно-промислового комплексу, а також на формування виробничих ланцюгів з високою доданою вартістю у переробній промисловості та агропромисловому комплексі.Замість цього держава фактично стимулює вивезення дешевої сировини за кордон, позбавляючи економіку внутрішніх можливостей для індустріалізації.Міжнародні приклади ефективної політики • Індія: діє програма стимуляції виробництва PLI обсягом 24 млрд дол., яка охоплює 14 секторів — від електроніки до безпілотних систем. Держава компенсує частину витрат компаніям технологічних галузей, створюючи стимули для внутрішньої переробки. • Австралія: запровадила систему рентних платежів і ліцензій на видобуток бокситів та урану. Для бокситів рента становить 7,5 % від вартості, для урану — до 20 %. Кошти спрямовувалися на розвиток глиноземної, алюмінієвої та енергетичної промисловості. • Норвегія: застосовує подвійне оподаткування у нафтогазовій галузі: • корпоративний податок — 22 %; • спеціальний податок на надприбуток — 56 %;разом 78 % ефективне оподаткування.Надходження спрямовуються у Державний пенсійний фонд обсягом понад 1,6 трлн дол., який фінансує технології, суднобудування, наукові дослідження та освіту.Україна наразі не застосовує податкових механізмів, які б стимулювали розвиток переробної промисловості та зменшували залежність від експорту сировини. Низьке податкове навантаження на рентні галузі й відсутність митної політики щодо сировини фактично означають підтримку сировинного експорту та залежність від імпорту технологій.Натомість світова практика — від Індії до Норвегії — демонструє, що саме цільове оподаткування сировини та спрямування коштів на високотехнологічні сектори стають основою індустріального розвитку.🌟 EconomichnijVisnik

Підвищення податків у Росії: рента на недержавний сектор і малий бізнесМінфін РФ запропонував збільшити стандартну ставку ПДВ на 2 в.п., до 22%, пояснюючи це необхідністю фінансування бюджетного дефіциту та військових витрат. У разі схвалення законопроєкту зміни набудуть чинності з 1 січня 2026 року.За оцінками, це дасть близько 1 трлн рублів додаткових доходів (≈0,5% ВВП). Однак з урахуванням зниження ділової активності реальний ефект складе 700–800 млрд рублів. Побічний результат — інфляційне зростання на 1% до кінця I кварталу 2026 року, що обмежить можливості пом’якшення грошово-кредитної політики.Удар по малому бізнесуКлючовий захід Мінфіну — зниження порогу виручки для обов’язкової сплати ПДВ з 60 млн до 10 млн рублів на рік. • У 2024 році поріг уже знижувався з 450 млн до 60 млн, фактично ліквідувавши спрощенку для середнього бізнесу. • Тепер під новий ПДВ потрапляють компанії з місячною виручкою близько 8–10 тис. доларів. Це означає дворазове збільшення податкового навантаження і фактичне скасування пільгового режиму.З огляду на те, що 96,8% підприємств на спрощеній системі мають обороти нижчі за 60 млн рублів, реформа торкнеться практично всього малого бізнесу, де характерні висока плинність і низька рентабельність.Секторальні тарифиДодатково пропонується: • встановити страхові тарифи в діапазоні 15–30% для будівництва, торгівлі та видобутку; • зберегти знижені тарифи для галузей, що працюють на державні та військові замовлення (обробка, електроніка).Тобто гроші з цивільних галузей прямо чи опосередковано вилучатимуться на користь державного сектору та ВПК. Через податки (зниження порога входу до ПДВ) та тарифи (підвищення страхових тарифів на цивільний сектор).Бюджет 2026: дефіцитний Планові показники: • доходи — 40,3 трлн руб., • витрати — 44,1 трлн руб., • дефіцит — 3,8 трлн руб.Однак практика останніх років показує системний перегляд: • у 2025 році прогнозувався дефіцит 1,2 трлн руб., але за підсумком він зріс до 5,7 трлн руб. • доходи впали з 40,3 до 36,6 трлн руб., • витрати зросли з 41,5 до 42,3 трлн руб.Темпи зростання витрат за 8 місяців 2025 року перевищили 20%. Якщо вони збережуться, підсумкові витрати складуть близько 46 трлн руб., тобто на 8,7% вище плану. Щоб утримати показники, уряду доведеться щомісяця скорочувати витрати на 10–15%, що призведе до рецесії (при тому що зростання ВВП у II кварталі вже сповільнилося до 1,1%).Навіть при негайному підвищенні податків бюджет залишиться в дефіцитній пастці. Ресурсів уже не вистачає: для обслуговування військових витрат держава змушена вилучати кошти з приватного сектора, підриваючи малий і середній бізнес.🌟EconomichnijVisnik

🤑Бюджет-2026: підготовка до нового року війну та виборів Уряд схвалив проєкт держбюджету на 2026 рік.Він представляє з себе військовий бюджет разом з дотаціями населенню та сировинному сектору.Розберемо по пунктах.Загальний обсяг видатків та надання з держбюджету — 4,8 трлн грн, що на понад 415 млрд грн більше, ніж у 2025 р. Доходи загального фонду держбюджету на 2026 рік — 2 трлн 826,5 млрд грн (без урахування грантів та міжнародної допомоги), що на 446,8 млрд грн більше р/рОсновні статті витрат.На оборону і безпеку планують виділити 2 805,8 млрд грн (+168,6 млрд грн р/р). На розвиток ОПК (виготовлення боєприпасів, озброєння та техніки) передбачено 44,3 млрд грн.Соціальний захист — 467,1 млрд грн (+45 млрд грн). Основні витрати на соціальний захід — трансферт ПФУ в розмірі 251,3 млрд грн.Додали грошові стимули для підвищення народжуваності.Одноразову виплату за народження дитина підвищили з 10 тис. грн до 50 тис. грн.До 7 тис. грн збільшили допомогу «за доглядом за дитиною». Такі грошові стимули не є ефективним інструментом збільшення народжуваності.Дослідження, опубліковане на каналі, каже, що для утримання малої дитини мінімальна необхідна сума становить 10-12 тис. грн.Таким чином, грошей, що виплатить держава сімʼї по народженню дитини, вистачить на 4-5 місяців.Україна має структурні економічні та демографічні проблеми, що не вирішуються дотаціями на народження дітей.Тому реальна мета імплементації цих виплат — підкуп електорату.На освіту передбачено 265,4 млрд грн (+66,5 млрд грн).Традиційно недостатньо для організації якісного освітнього процесу та створення високої бази інтелектуального капіталу держави.Витрати на науку — 19,9 млрд грн (+5,4 млрд грн). З точки зору цілей організації передових виробництв та розбудови сучасного ОПК пункт викликає найбільший дисонанс.Охорону здоров’я планують профінансувати на 258 млрд грн (+38,2 млрд грн). На «підтримку економіки» передбачено лише 41,5 млрд грн. Цей несуттєвий монетарний важіль спрямовується, по більшій мірі, на пільгові кредити.Причому, в основному сировинним підприємствам, нехтуючи галузями економіки, що відстають.Так, за весь час дії режима військового стану кредитів «5-7-9» було видано на суму 335.9 млрд грн. З них 47,33 млрд грн становлять кредити для сільськогосподарських виробників й 77.63 млрд на поповнення оборотного капіталу.Таким чином, підтримка економіки, запланована на наступний рік в розмірі чуть менше 1 млрд дол - це дотації домінуючим сировинним монополіям та виплати на оборотний капітал.Наступний пункт також є частиною післявоєнної політики: 15,8 млрд грн призначено на програму доступної іпотеки "єОселя".Загалом, незважаючи на статистичне скорочення дефіциту бюджету на майже 4% до 18%, потреба в зовнішньому фінансуванні зросте до 45 млрд дол з 38 в цьому році.Номінальне скорочення дефіциту зумовлене статистичною маніпуляцією: Мінфін включає іноземні грантові трансферти в доходи бюджету.Такі зміни в проєкті бюджету, як збільшення видатків на освіту (+30%) та медицину (+14%) - суто політичний піар.Якщо враховувати, що гривня девальвує до 45 за долар (на 9%), як це прогнозується Мінфіном, то реальне збільшення витрат на освіту й охорону здоровʼя становить значно менше, ніж номінальне.Проте ціль даного бюджету, вочевидь, збалансувати військові в соціальні витрати так, щоб продовжувати війну та, в міру можливості влади, підготувати ґрунт для електорального циклу.🌟 EconomichnijVisnik

Секретний план Путіна щодо втручання у вибори в МолдовіВ оригінальному заголовку Bloomberg — “Putin secret plan to hack Moldova pivot election”.Нам пощастило, і автор матеріалу припинив спробу Кремля «захакати» вільні вибори в сусідній нам країні.На цьому з сарказмом покінчено.Новина стверджує, що Bloomberg «отримав документи», які свідчать про план Москви вплинути на парламентські вибори.Які саме документи — прямо зі столу Путіна, чи мається на увазі розвідінформація західних спецслужб — не уточнюється.Хоча уточнити слід було б, адже це має принципове значення.Бо якщо документи російські й автентичні (!), то необхідно визнати глибокий ступінь проникнення спецслужб Заходу в російські держструктури.Якщо ж це зведення західної спецслужби (до речі, якої?), то довести ним плани РФ важко, адже в зведенні можна написати все, що завгодно.Тим більше, його ніде не публікують, що, прямо скажемо, сумнівно.Документи «з Кремля» можна було б опублікувати, водночас надавши розголосу імена всіх учасників операції.Тоді це могло б а) довести втручання РФ, б) розкрити всю діяльність агентури, в чем Захід зацікавлений.Але навіть тоді були б питання до справжності.Я ж упевнений, що документів немає, а якщо і є — вони сфабриковані.Знову ж таки, їх нам не показують і навіть не уточнюють, кому вони належать.З чого роблю висновок — новина є частиною пропагандистської кампанії Заходу на користь лояльного кандидата.Це не заперечує того, що Кремль намагається впливати на вибори в інших країнах.У тому числі в Молдові та тій самій Румунії.Чому я впевнений, що новина — просто замовна агітація, замаскована під журналістику?Отримати суворо засекречені документи такого характеру в будь-якому випадку майже неможливо.Можна лише розкрити фінансові операції та агентуру, відстежити нитку до Москви.Злив не випадково з’явився за 6 днів до виборів у парламент.Потрібен він, щоб дискредитувати опонентів прозахідної партії «Дія і солідарність» президента Маї Санду.Головне, він підмочить репутацію конкурентів Санду.На них залишиться «пляма російських грошей».Якусь частину електорату соціалістичної партії, проросійської, це відлякає.Але навряд чи суттєву частину. Бо ті, хто голосує за неї — це лояльно налаштовані до РФ маси.Їх не відштовхне новина про те, що їхнього кандидата спонсорує/фінансує Росія.До того ж, не всі повірять у цей вкид.У підсумку ми бачимо типовий прийом: вкид без доказів, але в ідеальний момент.Росія дійсно прагне впливати на вибори за кордоном, але й Захід використовує це як зручний інструмент для маніпуляції електоратом.І поки ми ставимо запитання про те, «чи є документи», вирішується головне — хто отримає владу в Кишиневі. 🌟 EconomichnijVisnik

Сімʼя в Україні - економічно невигідна одиниця? Або, чому чисельність населення скорочується Мінімальний бюджет на маленьку дитину — 8-12 тисяч гривень на місяць, на підлітка — 20, — дослідження.Середня зарплата в Україні — 25000 грн. При цьому, якщо опиратися на дані Work.ua, майже 40% вакансій пропонують зарплату меншу, ніж середня по країні: від 10 тис до 19 тис грн.Таким чином, для середньої української сімʼї буде економічно важко виховувати хоча б одну дитину.Тоді як коефіцієнт фертильності лише для підтримання чисельності населення становить 2.5-2.7.Для зростання чисельності населення необхідно по 3 дитини на сімʼю.Якщо годування однієї дитини обходиться в 8-12 тис грн, то годування трьох - це вже 24-36 тис грн.Для підлітків витрати збільшаться до 60 тис грн.Як правило, працює лише один з батьків: мами часто займається вихованням дітей та домогосподарством.А навіть у випадку, коли працюють обоє, їх доходів всеодно не вистачить для годування 3х дітей.Тим більше, що середня зарплата в 25.400 грн не відповідає дійсності.Більше 1/3 працюючих українців отримують зарплату, меншу за 20 тис.Це опосередковано підтверджує й дані про вакансії.Чи може українська сімʼя дозволити собі майбутнє? Ні, поточний сировинний уклад економіки призводить тількі до скорочення населення.Населення Україна з 52 млн осіб у 1991 скоротилося до 41 млн в 2022.Це один з найбільших й показових провалів економічної політики української еліти за весь час незалежності.🌟 EconomichnijVisnik