🗣Деякі валдайські тези Путіна

Виступ президента РФ тривав 4 години. Розбирати там можна багато чого, але навряд чи потрібно. Зупинюся на кількох риторичних прийомах, піддавши їх діалектичному й логічному розбору. Перший тезис — «Росії ніколи не було властиве расистське ставлення до інших країн». 1. Слово «ніколи» — хибне узагальнення, до того ж без доказів. 2. Використовує слово «властиве», що передбачає, ніби деяким країнам расизм притаманний більшою мірою, ніж іншим — за замовчуванням. 3. Расизм же з’являється на ґрунті економічних протиріч. На Заході криза мігрантів на тлі загальної економічної кризи призвела до протиріч між корінними жителями й приїжджими. Європейські держави залучали мігрантів як дешеву робочу силу, використовуючи соціальні програми та допомоги. Це вирішувало кадрове питання, але відтягувало фінансові ресурси від корінного населення. З початком енергокризи 2022 року потреба в дешевій робочій силі посилилася. Європа, залучаючи українців через соціальні виплати, поповнила ринок дешевої робочої сили. Дешева робоча сила компенсувала подорожчання енергоресурсів. Але водночас населення несло подвійні витрати й виступало задійною коровою:покриття інфляції відбувається за рахунок кінцевого споживача (корінних європейців), а фінансування міграційних програм також забезпечувалося податками пересічних громадян. У результаті — вибух ксенофобських настроїв, зростання популярності правих партій по всій Європі. У Росії ситуація з ненавистю до приїжджих має іншу форму, але ту саму природу. Відмінність Росії в тому, що вона ніколи не залучала багато мігрантів, для яких Європа — не рідне середовище існування. Через це соціально-економічний ґрунт для расизму в Росії просто не визрів. Зате визріла ксенофобія, обгорнута не в расизм, а в націоналізм. Важливо не плутати ксенофобію й расизм. Перше — дискримінація за національною ознакою. Ксенофобії можуть зазнати як українці в Польщі, так і німці у Франції. Ті, хто дискримінує, і ті, кого дискримінують, при цьому належать до однієї раси, тобто фізіологічно ідентичні. Расизм же — це дискримінація за расовою ознакою. Умова дискримінації — фізіологічна відмінність. На цьому з термінологією покінчено. Потік мігрантів із Середньої Азії на тлі уповільнення зростання економіки призвів до загострення конкуренції на ринку праці. Компанії віддають перевагу дешевим мігрантам, а не росіянам, оскільки вартість робочої сили приїжджих нижча. Дефіцит кадрів призвів до того, що мігранти витісняють росіян з ринку праці. Але тим, хто програв конкуренцію на ринку праці, уже ніде працювати, адже нові підприємства не відкриваються (економіка РФ перебуває у стагнації з початку 2025 року, зростання ~1%). Це породжує сплеск міжнаціональної ненависті й націоналістичних настроїв. Про це не було згадано — з очевидних причин. Клуб дискусійний, а не бойовий. Хоча формально з президентом РФ можна погодитися, різниця між расизмом і ксенофобією має не сутнісний, а термінологічний характер: форми різні, але природа єдина — соціально-економічні протиріччя, що обертаються ненавистю. Ненависть до людей, які приїхали з близького зарубіжжя заробити на хліб через невідповідність гербів і прапорів у паспорті, і ненависть до людей, які приїхали з тим самим наміром, але з невідповідністю кольору шкіри, — однакова міщанська нелюдяність.

🌟 EconomichnijVisnik