🤑Бюджет-2026: підготовка до нового року війну та виборів

Уряд схвалив проєкт держбюджету на 2026 рік. Він представляє з себе військовий бюджет разом з дотаціями населенню та сировинному сектору. Розберемо по пунктах. Загальний обсяг видатків та надання з держбюджету — 4,8 трлн грн, що на понад 415 млрд грн більше, ніж у 2025 р. Доходи загального фонду держбюджету на 2026 рік — 2 трлн 826,5 млрд грн (без урахування грантів та міжнародної допомоги), що на 446,8 млрд грн більше р/рОсновні статті витрат. На оборону і безпеку планують виділити 2 805,8 млрд грн (+168,6 млрд грн р/р). На розвиток ОПК (виготовлення боєприпасів, озброєння та техніки) передбачено 44,3 млрд грн. Соціальний захист — 467,1 млрд грн (+45 млрд грн). Основні витрати на соціальний захід — трансферт ПФУ в розмірі 251,3 млрд грн. Додали грошові стимули для підвищення народжуваності. Одноразову виплату за народження дитина підвищили з 10 тис. грн до 50 тис. грн. До 7 тис. грн збільшили допомогу «за доглядом за дитиною». Такі грошові стимули не є ефективним інструментом збільшення народжуваності. Дослідження, опубліковане на каналі, каже, що для утримання малої дитини мінімальна необхідна сума становить 10-12 тис. грн. Таким чином, грошей, що виплатить держава сімʼї по народженню дитини, вистачить на 4-5 місяців. Україна має структурні економічні та демографічні проблеми, що не вирішуються дотаціями на народження дітей. Тому реальна мета імплементації цих виплат — підкуп електорату. На освіту передбачено 265,4 млрд грн (+66,5 млрд грн). Традиційно недостатньо для організації якісного освітнього процесу та створення високої бази інтелектуального капіталу держави. Витрати на науку — 19,9 млрд грн (+5,4 млрд грн). З точки зору цілей організації передових виробництв та розбудови сучасного ОПК пункт викликає найбільший дисонанс. Охорону здоров’я планують профінансувати на 258 млрд грн (+38,2 млрд грн). На «підтримку економіки» передбачено лише 41,5 млрд грн. Цей несуттєвий монетарний важіль спрямовується, по більшій мірі, на пільгові кредити. Причому, в основному сировинним підприємствам, нехтуючи галузями економіки, що відстають. Так, за весь час дії режима військового стану кредитів «5-7-9» було видано на суму 335.9 млрд грн. З них 47,33 млрд грн становлять кредити для сільськогосподарських виробників й 77.63 млрд на поповнення оборотного капіталу. Таким чином, підтримка економіки, запланована на наступний рік в розмірі чуть менше 1 млрд дол - це дотації домінуючим сировинним монополіям та виплати на оборотний капітал. Наступний пункт також є частиною післявоєнної політики: 15,8 млрд грн призначено на програму доступної іпотеки "єОселя". Загалом, незважаючи на статистичне скорочення дефіциту бюджету на майже 4% до 18%, потреба в зовнішньому фінансуванні зросте до 45 млрд дол з 38 в цьому році. Номінальне скорочення дефіциту зумовлене статистичною маніпуляцією: Мінфін включає іноземні грантові трансферти в доходи бюджету. Такі зміни в проєкті бюджету, як збільшення видатків на освіту (+30%) та медицину (+14%) - суто політичний піар. Якщо враховувати, що гривня девальвує до 45 за долар (на 9%), як це прогнозується Мінфіном, то реальне збільшення витрат на освіту й охорону здоровʼя становить значно менше, ніж номінальне. Проте ціль даного бюджету, вочевидь, збалансувати військові в соціальні витрати так, щоб продовжувати війну та, в міру можливості влади, підготувати ґрунт для електорального циклу.

🌟 EconomichnijVisnik