Telegram statistics channel - @speak_about_books

Принаймні один з моїх персонажів вважає, що вампіри, яким "вічно двадцять", — це дурня 😁З вуст Олени вилетів смішок.– Ти що, ревнуєш, Крістіане?– Ні, я не ревную, – хлопець став дихати важче, немов після виснажливої пробіжки. – Просто… він же вампір!– Але ж Соня якоюсь мірою теж…– Я не заважаю вам? – устряла я, але на мене ніхто не звернув уваги.– Це інше, Олено! – закипів Крістіан. – Вона не вбиває людей.– Можливо, і Макс не вбиває, ми не знаємо цього напевне.– Гей, я більше не хочу це обговорювати, ви чуєте?!– А той факт, що він набагато за неї старший, тебе не бентежить? – знову завівся Крістіан.Я вхопилася за голову, не бажаючи більше слухати.– Максу двадцять, Крісе.– Його перетворили на вампіра, коли йому було двадцять. Це не те саме. Той факт, що він перестав старішати після двадцяти, ще не означає, що прожиті роки не зараховуються!– А ти підготувався, чи не так? – огризнулася подруга, продовжуючи мене захищати. – Напевно, багато про це думаєш перед тим, як заснути?– Чи тобі не все одно, про що я думаю?– Авжеж ні, якщо це стосується моєї найкращої подруги. Я бажаю їй тільки щастя.– Бляха, а я – хіба ні?! #дампірка_опівнічне_сонце

Нарешті змогла подивитися цей фільм 🌌Якщо-що, він зараз є на Sweet.tv (можна глянути за 1 гримню)Я особливо нічого не очікувала, та загалом мені сподобалося. Це така дуже камерна історія, вважайте театр одного актора 🤌 Якщо не сильно занурюватися у наукову частину і не намагатися зрозуміти, чому тло подій саме таке, то історія дуже щемка 💔Це от знаєте, як у якомусь коротенькому оповіданні: автор трохи окреслив нам декорації, і зосередився на фабулі, без додаткових роз'яснень, бо тут не так важливо як або чому — ти просто маєш прийняти такий розвиток подій.Актор зіграв чудово, музика — шикарна. Треба розуміти, що це не голлівудський фільм з шаленим бюджетом, і саме тому центром усього тут є не спецефекти, а душевність та людяність.Тут є те, чого як раз таки в закордонних фільмах ми не знайдемо: якась там наша лайка типу та мать його йоб!, наші пісні, написи на різних приладах чи екранах українською тощо — на все мені було любо дивитися.Цей фільм — класний приклад того, що знімати можна не тільки історичні фільми або за творами українських класиків, а і щось інше. А закінчення узагалі розбило мені серденько 😭#кіно_на_вечір

Якщо мене мало тут — значить, у сина канікули😆 Ще й практично не читаю зараз, бо емоційно виснажена.Але ось нещодавно глянула непоганий фільм, який хочу порекомендувати і вам🍿 🖤 Kate — історія про найману вбивцю, яка після останнього завдання вирішує відійти від справ та спробувати пожити спокійним життям. Проте наставник вмовляє її на ще одну справу, перш ніж відпустити, і саме ця справа стане рушієм усього подальшого сюжету. Тут неймовірно гарні кадри, адже події відбуваються в сучасній Японії, та класні сцени бою. Найбільш за все мені сподобалася акторка, що зіграла роль головної героїні, — ну дуууже вона крута. Я узагалі обожнюю таких жіночих персонажів, як-от Еллен Ріплі, Сара Коннор, Триніті та ін, тож вайб тут був доволі схожим. Від самого фільму не варто чогось очікувати, це просто гарний бойовик на вечір, який віддалено мені нагадує "Адреналін". Можливо тим, що у гг теж обмежений час і велике бажання помститися кривдникам. Рейтинг 🎬 — 6.3/10. Загалом я з ним згодна, теж оцінюю фільм десь між 6-7/10#кіно_на_вечір

А я до вас із читацькими підсумками прийшла ✨Цього року вирішила відмітити тільки найкращі прочитані книги, тож про найгірші не говоритиму 💫👇 Тицяйте на назви — там будуть відгуки.Якщо кров тече — а саме оповідання Життя Чака. Ну дуже воно мені сподобалося.Атоми і попіл — книга морально важка, але точно варта прочитання.Подорож людства — простими словами про багаті та бідні країни. Корисна та цікава книга.Чорнильне серце — мила, чарівна історія, просякнута любов'ю до книжок.11/22/63 — класна ідея, напружений сюжет, та герой, за якого я ну дууже сильно хвилювалася.Сніжний Ізюм — щемка та світла книжечка від української авторки Аліни Дихман.Крізь дзеркала — хороша історія з цікавим світом у жанрі стімпанку. Повноцінний відгук напишу, як повністю дочитаю серію.Блакитна цятка — книга-рекордсмен за кількістю наклеєних мною стікерів 😅 Десять тисяч дверей Дженьєрі — моє кохання 💙 Гарно написана книга, яку прям хочеться обіймати й ніколи не відпускати. Однозначний мій ТОП з прочитаного.Повного відгуку й досі немає, бо я лінива дупця 😆А тепер розкажіть мені про ваші читацькі підсумки 👇#прочитане

📎 "Антиутопія Маніфест" — збірка від сучасних українських авторів.Моя оцінка: 3/5 🌟Вирішила написати відгук одразу на два томи, адже вони усе одно між собою пов'язані. Перші враження були ось тутОтже, почну з того, що сподобалося:⚪️ Хороший рівень майстерності авторів. Я завжди оцінюю не тільки сюжет, а і те, наскільки якісно написаний твір. Навіть якщо ідея мені не сподобається, я не омину увагою старанність автора.В цьому випадку так і було: попри те, що деякі ідеї мені не зайшли, сам авторський стиль здебільшого сподобався.⚪️Багато наших імен та локацій. Здавалося б, нічого особливого, але ж раніше таке зустрічалося нечасто. Класно, що наші автори нарешті беруть за основу знайомі локації.⚪️Цікаве бачення майбутнього. Історії різні: деякі доволі гіперболізовані, деякі навпаки — не надто далеко відійшли від реальності. Таким чином кожен читач знайде щось собі до душі.Що не сподобалося:⚪️Занадто великий процент творів, що не підпадають під категорію "оповідання". Тобто по об'єму — так, але ж не структурно. ⚪️Деякі ідеї були занадто відірваними від реальності, і розбивалися об велике й могутнє питання "щоб що?".🟡 Не люблю виділяти у збірках оповідання, які мені не сподобалися, тому краще відмічу тих, хто запам'ятався.Том1:Олексій Хмельницький "Корпорація Небо" — ідея класна, але вона усе ж таки тягне на більший формат, аніж оповідання. Це немов тільки зачин для роману.Катерина Бондарєва "Рецепт влади" — тут відмічу хорошу якість написання. Знаю, що авторка багато навчається, і це дається взнаки.Лесана Чорнотроп "Втрата себе" — гарний стиль, доволі несхожий на інші. Том2:Анастасія Вовк "Вмирають інші" — дуже якісно написано, але закінчення можна було б обіграти краще.Костянтин Хоменко "Звіринець Мінотавра" — оце прям найбільше сподобалося. Тут гарний фінал, і об'єм доволі малий. Цей твір дійсно може називатися оповіданням, бо немає нічого зайвого.Загальні враження:Це хороша збірка від наших сучасних авторів. Деякі твори сподобалися більше, деякі — менше, але у збірках це нормально.Мені, можливо, не вистачило якогось такого оповідання, після якого ти довго не можеш оговтатися (в хорошому сенсі слова, авжеж).Це ж антиутопія — тут після крапки у читача повинен бути ахуй, він має знову і знову повертатися думками до цього закінчення. Відчути, наскільки автор був близьким до правди; наскільки події у книзі перегукуються із сьогоденням тощо. Це суто мої очікування, тому не наполягаю.Дякую авторам та укладачам ⚪️#прочитане

Вчора глянула фільм "Диявол назавжди"✝️Він класний, але доволі темний та морально важкий. Дуже мені подобається сама історія, а ще й актори які зібралися 🤌🏻 Всі на своєму місці й зіграли пречудово.Фільм несе в собі цікаві сенси. Він глибокий, жорстокий, але вартий перегляду. Тут багато уваги приділено темі релігії: зокрема "фанатикам" і тим, хто на них наживається. А ще (і це мені найбільше подобається) у фільмі є своєрідна темна іронія долі, коли на всяке зло знайдеться зло страшніше 🦅Це не жахастик, радше трилер і драма. Тут є багато тригерів, один із яких багатьом не сподобається: жорстоке поводження з твариною. Буквально одна сцена (навіть кадр), але вона викликала в мене повний ахуй. Та я розумію, для чого вона там, тож пробачила сценаристам.👁 З цікавого: історія заснована на однойменному романі Дональда Рея Поллока. Якщо не помиляюся, то українською не перекладали, а дарма. Видавництва, зверніть увагу.І ще: у фільмі є голос оповідача (це дуже атмосферно, люблю таке) і цей оповідач — автор роману, за яким і зняли це кіно. Дуже круто!🍿 Моя особиста оцінка 7/10.#кіно_на_вечір

✨ Гляньте який гарненький анонс у видавництва Читаріум ✨Ми готуємо до друку особливу новинку - роман Трейсі Гіґлі «Сутінки в саду вічності»Це історія про мрії, втрати та магію, яка ховається поруч - просто між сторінками улюблених книжок.Келсі усе життя мріяла написати роман, але реальність безжальна: її книжковий магазин занепадає, а забудовник ось-ось скупить усю вулицю.І саме тоді, у вечірніх сутінках, порожнє місце поруч починає світитися…Крок - і вона опиняється на дивній вечірці у Саду, де час, пам’ять і реальність переплітаються, а незнайомці знають про неї те, що вона сама забула...Це не просто історія порятунку книжкового магазину - це подорож у глиб себе, де минуле стикається з майбутнім, а мрії отримують шанс стати реальністю.«Сутінки в саду вічності» - роман для тих, хто вірить у силу історій, запах паперу, тихе світло між полицями та другий шанс, який приходить, коли зовсім не чекаєш.Слідкуйте за оновленнями - ця книга стане одним із найатмосферніших видань сезону... Поки що немає дати старту передпродажу, але я собі приміточку зробила🌷 Інфу взяла тут

🦋 Зібрала деякі мої відповіді на питання про письменництво та "Захисників лісу" 🦋І також нагадую:💛 До кінця передзамовлення залишилося усього два тижні. Тож замовляйте книжечку вже зараз, не відкладайте на потім. Як не собі, то на подарунок друзям, або віддайте бібліотеці свого міста. Повірте, там завжди не вистачає книжок сучасних українських авторів. 💛 Для книжкових клубів я зроблю знижку (при замовлені 5+ книг). За подробицями пишіть мені в пп @katrinekolesnik💛 За передзамовлення ви отримаєте листівочку з гарнющим артом (детальніше — тут), і до кінця не знатимете, який з двох дизайнів отримаєте, адже це буде сюрпризом 🎁Замовивши у мене книгу, ви:🌺 підтримаєте українське;🌺 дасте мені змогу сплачувати податки та поповнювати державний бюджет;🌺 покажете зацікавленість, а отже я активніше працюватиму над наступними книгами;🌺 допоможете розбити стереотипи про те, "що письменник має бути голодним" 😆Ось тут можна дізнатися більше про книгу та передзамовити її: https://bookskolesnyk.wayforpay.shop/На сайті можна ознайомитися з уривком, а також прочитати перші три розділи.Дякую вам. Цьом💚

🗿"Сніжний Ізюм" Аліна Дихман🗿Офіційно заявляю: я хочу, щоб цю книгу внесли до шкільної програми! ⏱ Неймовірна історія, яка торкається серця й навряд залишить вас байдужими... Авторка так гарно й просто пише, що я й не помітила, як одним махом прочитала геть усе. ⏱ Головна героїня чудова: класний гумор, зрозумілий характер. Спочатку колюча, як той їжачок, вона поступово розкривається і для оточуючих, і для себе самої. Її внутрішній зріст описаний майстерно.⏱ Це книга про книги🥹 Про любов до літератури, а особливо — до жанру фентезі. Цим просякнута буквально кожна сторіночка, фраза чи дія персонажів.⏱ Це книга про людей. Наших простих людей, які не бояться труднощів, живуть попри все й допомагають одне одному. ⏱ Це книга про спогади, втрати, кохання та прийняття. Не думайте, що це якась важка історія про війну, де все погано й безпросвітно. Як не дивно, але книга сповнена теплоти й затишку. І якщо ви й плакатимете, то тільки крізь усмішку, а серце буде переповнене добротою✨Пані Аліно, просто дякую Вам. Прошу, обов'язково пишіть ще! Привселюдно обіцяю: відтепер куплятиму кожну Вашу книгу 💜І дякую Видавництву за пророблену роботу: гарну обкладинку, приємний папір та редактуру. Хоча дуууже наполягаю на перевиданні в твердій палітурці 🤌🏻Вам точно потрібна ця книга! 📚 #прочитане

Відколи я стала доріжку самостійного видання книги, то частіше звертаю увагу на тих, хто вибрав схожий шлях💜За Іриною Кацімон слідкую у соцмережах давно, адже вона мене надихає.💜 Тому вирішила підтримати авторку й розповісти вам про її книгу.🟣 "Мрії з піску" — перша частина трилогії (друга книга нещодавно вийшла)Черговий замовник виявився покидьком. Мені не шкода було розпороти пазурами його горлянку. Скільки ще таких зустріну на шляху до знищення Центрального Королівства? Не знаю, адже сьогодні я зустріла принца. Він думає, мені потрібні лише гроші. Його Високість не виборює кожну краплю води, тож і цікавиться лише вцілілими в наших пісках квіточками.Вона думає, мені потрібні тільки квіточки. Та я впевнений, що мені знадобиться вона. Мутовані тварини на нашому материку зустрічаються незручно часто, а ось змінені люди не виживають. З такими пазурами багато чого можна провернути. Як шкода, що їй потрібні лише гроші. А ще Ірина не тільки пише, а ще й малює, тож обкладинка, ілюстрації всередині книги, стікери та інше — намальовані нею власноруч.🎁 До книги додається листівка, з якої можна спробувати проростити паростки. Листівку треба порвати на частинки, посадити в землю та поливати водою. Якщо проросте — загадуйте бажання! 🎁Замовити книгу можна на сайті авторки:https://irynabooks.com/*окрім паперової є також і електронна версія + на сайті можна читнути уривок для ознайомлення 📕