Проєкція.UA

🇺🇦 Далекобійні удари України: фотогенічні, але…✍️ Автор: David Axe🗓 17 грудня 2025🌍 Джерело: CEPAУкраїна збільшила кількість далекобійних атак на росію, але є питання щодо ефективності цієї кампанії.---Ніхто не повинен заперечувати, що українська кампанія глибоких ударів — це чудовий піар. Драматичні кадри дронів і ракет, що врізаються в російські аеродроми, нафтопереробні заводи та фабрики, піднімають український бойовий дух і запевняють союзників, що країна залишається здатною до наступальних операцій після 45 місяців тотальної російської агресії.Але запальні тіктоки під ритмічні гімни українського спротиву не є показником ефективної кампанії глибоких ударів. Попри зовнішній вигляд, київські дрони та ракети б'ють недостатньо сильно, щоб підштовхнути росію до поразки, а Україну — до перемоги.Це може змінитися, і є певні ознаки того, що кампанія прискорюється. Але щоб завдати значної шкоди російським військовим зусиллям, Україні потрібні набагато потужніші боєприпаси, і їх має бути багато.Хороша новина для українців полягає в тому, що кандидати є: зокрема, нова крилата ракета «Flamingo» від київської фірми Fire Point. Погана новина полягає в тому, що ефективність «Flamingo» поки що незрозуміла. А найбільш очевидна заміна для «Flamingo», американський «Tomahawk», залишається недосяжним для українців.Цифри розповідають справжню історію. Президент України Володимир Зеленський наприкінці минулого року заявив, що українська промисловість виробить 30 000 дронів-камікадзе у 2025 році — і немає підстав вважати, що українці не виконають цю мету.Але дуже мало з цих 30 000 дронів вражають свої цілі. І ще менше завдають серйозної шкоди. «Загальний рівень успіху українських ударів полягає в тому, що менше 10% боєприпасів досягли цілі, і ще менше дали ефект», — підсумував Королівський об'єднаний інститут оборонних досліджень (RUSI) у Лондоні в грудневому звіті.Одна справа — вдарити по нафтопереробному заводу (НПЗ) одним чи двома дронами. Інша справа — вивести їх з ладу на досить довгий термін, щоб серйозно скоротити російський видобуток та експорт нафти, і щоб це знизило російські військові витрати настільки, аби спричинити значні наслідки на лінії фронту.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Парадокс путіна✍️ Автор: Benjamin Cook🗓 17 грудня 2025🌍 Джерело: Sarcastosaurus (Substack)---Центральний парадокс війни в Україні полягає в наступному: росії конче потрібно, щоб війна закінчилася, тоді як путін дедалі більше залежить від її продовження. Ці інтереси більше не збігаються, і прірва між ними розширюється.Для росії як держави війна стала економічним, демографічним та інституційним тягарем. Для путіна як правителя, однак, війна перетворилася на політичну пастку. Припинення війни зараз змусило б його пояснювати жертви, які більше не можна правдоподібно виправдати, тоді як її продовження поглиблює ту саму шкоду, яку росія не може витримувати нескінченно.Путіну потрібно, щоб війна тривалаДля путіна війна більше не про перемогу. Вона про контроль над наративом та особисте виживання.Кінець шляхом переговорів — особливо такий, що не передбачає явної перемоги, — викликав би неминучі запитання: Навіщо ці жертви? Навіщо економічні труднощі? Навіщо де-факто мобілізація? Навіщо брехня? Ці питання керовані під час війни. У мирний час вони стають значно менш керованими.Всупереч попереднім припущенням, війна не об'єднує еліти росії. Еліти шукають вихід. Чи веде цей вихід до падіння з вікна їхнього пентхауса — час покаже. Санкції, арешти активів, обмеження на подорожі та скорочення прибутків випробували лояльність на міцність.Ще більш загрозливим є питання самої армії.путін та еліти бояться повертати додому армію, яка пройшла війну, зазнала знущань і була обдурена. Це не абстрактне занепокоєння. Солдати, що повертаються, принесуть із собою життєвий досвід, який прямо суперечить державній пропаганді. Будь-який ветеран армії може розповісти правду краще, ніж путін.російська армія — попри катастрофічні втрати — героїзується російським суспільством. Солдатів зображують як героїв, що захищають націю від Заходу. Коли вони повернуться, ці «герої» матимуть моральний авторитет. Вони матимуть довіру — рівну або більшу, ніж у путіна, — саме тому, що вони заплатили ціну. Це змушує мене замислитися: чи будуть ГУЛАГи в Сибіру переповнені бійцями, що повернулися, так само як під час і після Другої світової війни?---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Битва Європи за заблоковані активи росії наближається до фінальної стадії✍️ Автор: Charles Lichfield🗓 16 грудня 2025🌍 Джерело: Atlantic Council (Dispatches)ВАШИНГТОН — Чи стане цей тиждень тижнем, коли Європа зробить свій найсміливіший крок щодо знерухомлених активів росії?---Винагорода буде значною. Фінансове зобов'язання у розмірі 210 мільярдів євро (247 мільярдів доларів) — розподілене між регулярними витратами, обороною та відбудовою — стане рятівним колом для України. Це навіть може дозволити Києву протистояти тиску щодо прийняття можливої поганої угоди, яка підготувала б ґрунт для подальшої агресії росії. Повірте тому, хто виступав проти конфіскації активів: це ризик, на який варто піти.Невдовзі після того, як росія почала вторгнення в Україну в лютому 2022 року, «Група семи» (G7) та партнери-однодумці запровадили санкції проти росії, які знерухомили від 300 до 350 мільярдів доларів активів центрального банку росії, що зберігалися в їхніх юрисдикціях. Більшість із них опинилася в Європейському Союзі (ЄС), де санкцію, що лежить в основі знерухомлення, доводилося продовжувати кожні шість місяців. Повільно ЄС вивчав шляхи мобілізації їхньої вартості для посилення підтримки України: спочатку шляхом вилучення процентного доходу, потім шляхом спрямування цього процентного доходу на погашення кредитів G7 в рамках прискорення отримання надзвичайних доходів (ERA) на суму 50 мільярдів доларів, які значною мірою врятували Київ від проблем із грошовими потоками цього року. ЄС опирався закликам зробити незворотний крок — конфіскувати активи.Тепер, коли навесні в України, ймовірно, закінчаться гроші, Єврокомісія намагається, за підтримки ключових країн-членів, зокрема Франції та Німеччини, перейти до «репараційного кредиту», який мобілізує основну суму вже зараз. Якщо лідери ЄС погодяться на цей план цього тижня, схема не передбачатиме конфіскації суверенних активів. Центральний банк росії та її Фонд національного добробуту все ще зможуть зайти у свої умовні портали онлайн-банкінгу, і їхні права на гроші, що зберігаються в ЄС, залишатиметься чинними. І, що важливо, вони все ще не зможуть перемістити ці гроші.Зміниться те, що міжнародний центральний депозитарій цінних паперів Euroclear, разом з іншими установами, що тримають менші обсяги знерухомленої готівки росії, ніж Euroclear, зможе обміняти це на безвідсоткові позики. Звільнення накопиченої готівки дозволяє уникнути необхідності позичати гроші на ринках у найближчі місяці для потреб України. Згідно з документом, підготованим Єврокомісією для переконання країн-членів ЄС підтримати її пріоритетний план, якби блок не прийняв схему «репараційного кредиту», то виплата відсотків за новими позиками для підтримки України коштувала б країнам-членам ЄС щонайменше п'ять мільярдів євро на рік. А знайти консенсус щодо нових спільних запозичень може виявитися ще складнішим завданням.Цього четверга та п'ятниці глави держав та урядів ЄС зустрінуться, щоб обговорити та проголосувати за цей план. Зустріч може не вирішити всіх питань, пов'язаних зі складною схемою, але вона покаже, чи має план необхідну підтримку для просування. Враховуючи, що на тій самій зустрічі заплановане ще одне голосування щодо суперечливої угоди про вільну торгівлю між ЄС та Меркосур, у процесі так багато рухомих частин, що це нагадує деякі справді пам'ятні саміти часів кризи суверенного боргу Греції, Brexit та пандемії COVID-19. Висновки Ради — які можуть бути опубліковані лише пізно вночі в п'ятницю або навіть у суботу — будуть вивчатися до останньої коми.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Те, що США роблять з Україною, значно гірше за Ялту✍️ Автор: Phillips P. OBrien🗓 16 грудня 2025🌍 Джерело: Phillips's Newsletter (Substack)Як велике страшило Республіканської партії з минулого присоромлює Трампа.---Всім привіт, Якщо історія не повторюється дослівно (а вона не повторюється), то вона часто римується. Те, що ми бачимо від адміністрації Трампа, є безпрецедентним за своєю зрадою України. США зараз діють як агент диктатури путіна, залякуючи демократичну Україну, щоб вона віддала частини своєї території, багатство природних ресурсів і мільйони своїх людей під жорстоке правління путіна. США не ведуть переговори між Україною та росією, вони чинять величезний тиск на Україну, щоб та погодилася на угоду, яка може сподобатися путіну. Ось що я маю на увазі, коли кажу, що США зараз є ворогом свободи. Вони хочуть зміцнити диктатури за рахунок демократій.Однак є деякі цікаві історичні порівняння, які люди проводять — так би мовити, рими. Найпоширенішим в історії США є порівняння з Франкліном Рузвельтом у Ялті. У цьому випадку США нібито погодилися на розширення жорстокого тоталітарного правління над країнами, які бажали бути їхніми союзниками. Ага, кажуть нам, Трамп — це нічого нового. США в минулому продавали можливих союзників під диктаторське правління.До речі, до того, як Дональд Трамп очолив Республіканську партію, ви могли надійно очікувати, що будь-яка спроба демократів досягти компромісної угоди буде описана республіканцями як потенційна «зрада» (sell-out) на кшталт тієї, яку Франклін Рузвельт нібито вчинив на Ялтинській конференції (4-11 лютого 1945 року). Рональд Рейган, наприклад, був постійним критиком дій Рузвельта в Ялті, з прикладами, що варіювалися від 1950-х років і протягом двох його термінів перебування на посаді.Широко поширена критика республіканців полягала в тому, що Рузвельт занадто легко довірився сталіну, поступився СРСР і в результаті віддав половину Європи під тоталітарне правління на покоління.Тож сьогодні досить гірко іронічно, що саме Республіканська партія (GOP), після десятиліть атак на Рузвельта за «зраду» Польщі, використовує всю міць Америки, щоб зрадити і послабити демократичну Україну. При цьому те, що робить Трамп, є значно, значно гіршим за будь-що, в чому звинувачували Рузвельта. Щоб зрозуміти, наскільки великими є відмінності, я почну з короткого екскурсу про Ялту і Рузвельта.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Пан Зеленський їде до Куп'янська. путін відсиджується в москві. Китайський авіаносець біля Японії.✍️ Автор: Mick Ryan🗓 14 грудня 2025🌍 Джерело: Futura Doctrina (Substack)Мій регулярний огляд війни та стратегічної конкуренції. Цього тижня: брехня путіна про Куп'янськ, наступ українських військ, китайська авіаносна ударна група біля Японії, а також мої п'ять рекомендованих матеріалів («Велика п'ятірка»).---Шанс наразі значний, і це важливо для кожного нашого міста, для кожної нашої української громади. Ми працюємо над тим, щоб мир для України був гідним, і щоб отримати гарантію — гарантію, перш за все, що росія не повернеться в Україну з третім вторгненням. Президент Зеленський, 14 грудня 2025 рокуМинулого тижня ми спостерігали більш скоординований підхід до мирного процесу в Україні з боку адміністрації Трампа, а також контрпропозицію від українського президента. Україна та росія обмінялися ударами по нафтових танкерах і комерційних вантажних суднах, а Україна провела серію успішних контратак навколо Куп'янська.У Тихому океані китайська авіаносна ударна група провела операції в західній частині Тихого океану біля берегів Японії, Тайвань оприлюднив проєкт своєї системи протиракетної оборони T-Dome, а Китай продовжив повітряні вторгнення в повітряний простір Тайваню та Японії.Ласкаво прошу до мого регулярного огляду сучасної війни та стратегічної конкуренції.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Оновлення вихідного дня №163: Україна переходить від колапсу до звільнення Куп'янська✍️ Автор: Phillips P. OBrien🗓 14 грудня 2025🌍 Джерело: Phillips's Newsletter (Substack)Два види переговорів; Пробудження в Європі---Всім привіт, Це був тиждень певних прозрінь на європейському континенті. Вплив Стратегії національної безпеки США був реальним, принаймні емоційно. Деякі європейці, навіть колишні переконані атлантисти, відкрито визнають, що США тепер слід розглядати навіть не як нейтральну сторону, а як ворога ліберальної демократії в Європі. Не всі змінилися, і ми не знаємо, як це трансформується в політику, але дискусія зрушила з місця, і цей зсув є життєво необхідною передумовою для зміни політики.Крім того, сухопутна війна показала, що ні, Україна не збирається знову розвалюватися, як натякали деякі аналітики та преса. Українці навіть відтіснили росіян від Куп'янська і оточили там деякі російські сили. Чи змінюється хід сухопутної війни? Ні. Однак важливо розуміти, що Україна не стоїть на порозі колапсу і не приречена. Це той наратив, який ви будете чути дедалі частіше з Вашингтона та від друзів путіна в інших місцях. Це свідомо деструктивний наратив, створений для того, щоб спробувати переконати партнерів України, що її слід змусити прийняти будь-яку стару жахливу угоду, яку зготують путін і Трамп. Тому з ним треба боротися.Також радісне/сумне оголошення. Мінна Аландер завершила написання своєї колонки тут. Вона хоче, і це зрозуміло, зосередитися на власному Substack, Northern Flank Notes. Зайве казати, що я бажаю їй успіху і закликаю людей продовжувати стежити за нею там. Усього їй найкращого!А тепер до оновлення.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Як Європа програла✍️ Автор: Matthias Matthijs, Nathalie Tocci🗓 12 грудня 2025🌍 Джерело: Foreign AffairsЧи зможе континент вирватися з пастки Трампа?---Коли президент США Дональд Трамп повернувся на посаду в січні 2025 року, Європа постала перед вибором. Оскільки Трамп висував драконівські вимоги щодо збільшення європейських оборонних витрат, погрожував європейському експорту новими масштабними тарифами та кидав виклик давнім європейським цінностям демократії та верховенства права, європейські лідери могли або зайняти конфронтаційну позицію і дати колективну відсіч, або обрати шлях найменшого опору і поступитися Трампу. Від Варшави до Вестмінстера, від Риги до Рима вони обрали друге. Замість того, щоб наполягати на переговорах зі Сполученими Штатами як рівноправним партнером або стверджувати свою самопроголошену стратегічну автономію, ЄС та його країни-члени, а також країни, що не входять до ЄС, такі як Велика Британія, рефлекторно і послідовно прийняли позу підкорення.Для багатьох у Європі це був раціональний вибір. Центристські прихильники умиротворення стверджують, що альтернативи — опір вимогам Трампа щодо оборони, вдавання до ескалації в китайському стилі «зуб за зуб» у торговельних переговорах або викриття його автократичних тенденцій — були б поганими для європейських інтересів. Сполучені Штати могли б покинути Україну, наприклад. Трамп міг би проголосити припинення підтримки НАТО з боку США і оголосити про значне виведення американських збройних сил з європейського континенту. Могла б статися повномасштабна трансатлантична торговельна війна. На їх думку, лише завдяки обережним спробам Європи залагодити ситуацію нічого з цього не сталося.Це, звісно, цілком може бути правдою. Але така перспектива ігнорує роль, яку внутрішня політика Європи відіграла у підштовхуванні до компромісу в першу чергу, а також внутрішньополітичні наслідки, які може мати умиротворення. Зрештою, зростання популістських ультраправих — це не лише американський політичний феномен. У дедалі більшій кількості країн ЄС ультраправі перебувають або в уряді, або є найбільшою опозиційною партією, і ті, хто виступає за умиротворення Трампа, не бажають визнавати, наскільки вони скуті цими націоналістичними, популістськими силами. Більше того, вони часто ігнорують, як ця стратегія, у свою чергу, слугує подальшому зміцненню ультраправих. Поступаючись Трампу в питаннях оборони, торгівлі та демократичних цінностей, Європа фактично підтримала ті ультраправі сили, які хочуть бачити слабший ЄС. Стратегія Європи щодо Трампа, іншими словами, є пасткою самознищення.Є лише один вихід із цього циклу. Європа повинна зробити кроки для відновлення суб'єктності там, де вона ще може це зробити. Замість того, щоб чекати до січня 2029 року, коли магічне мислення припускає, що нинішній трансатлантичний кошмар закінчиться, ЄС повинен припинити плазувати і будувати більший суверенітет. Тільки тоді він нейтралізує політичні сили, які вихолощують його зсередини.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Чому росія така стійка✍️ Автор: Irina Busygina та Mikhail Filippov🗓 11 грудня 2025🌍 Джерело: CEPAСторонні спостерігачі неправильно зрозуміли російську систему і те, чому вона функціонує попри тиск воєнного часу.---Систему путіна часто описують як ієрархію влади, так звану «вертикаль влади», з прямим централізованим контролем, що йде від кремля вниз. Насправді ж реальне функціонування системи є складнішим.Зберігаючи політичний контроль, кремль делегує значні повноваження нижчим ланкам влади. Це делегування є важливим джерелом гнучкості росії під час війни проти України.Для багатьох експертів і практиків дивовижна стійкість росії під час війни з Україною стала великою несподіванкою. Очікувалося, що безпрецедентна хвиля з майже 24 000 економічних санкцій зруйнує російську економіку, зробивши її країною з найбільшою кількістю ембарго у світі. Натомість російський бізнес швидко переорієнтувався: торгівля з Китаєм, Індією та так званим Глобальним Півднем замінила закриті західні канали, а природні ресурси стали фундаментом для цих нових партнерств.Проте гнучкість ринкової економіки пояснює лише частину історії несподіваної стійкості росії.Погляньте на величезний розмір країни. Для багатьох росіян статус найбільшої у світі країни за площею (майже 6,6 млн квадратних миль) підтверджує її статус великої держави. Однак величезний розмір означає міжрегіональні диспропорції, а також багатоетнічність і багатоконфесійність, успадковані росією від її імперського минулого.Такий величезний і різноманітний простір, здавалося б, дуже важко контролювати, особливо тому, що війна неминуче мала б загострити розколи та протиріччя. І все ж факт залишається фактом: кремлю вдалося зберегти лояльність усіх російських регіонів без винятку. Це критично важливо, оскільки без їхньої підтримки, включаючи постачання необхідної зброї та живої сили, продовжувати війну було б неможливо. Рішення приймаються в москві, але воюють регіони.Протягом усієї війни не було жодного випадку нелояльності з боку регіональних губернаторів — усі вони з ентузіазмом підтримали путіна, війну проти України, весь «патріотичний порядок денний» і навіть перекладання додаткових зон відповідальності на свої плечі. Регіональні губернатори мають важливе значення для легітимності режиму.Тож як кремль забезпечує їхню лояльність?---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Вибір Європи: Фінансувати Україну зараз або заплатити набагато вищу ціну, якщо росія переможе✍️ Автор: Elena Davlikanova, Lesia Orobets🗓 9 грудня 2025🌍 Джерело: Atlantic Council (UkraineAlert)---Коли 18 грудня європейські лідери зберуться в Брюсселі, продовження фінансування українських військових зусиль буде головним пунктом порядку денного. Однак далеко не ясно, чи призведе засідання Європейської Ради до прориву. Нездатність досягти консенсусу може мати катастрофічні наслідки для України і стати згубною для майбутнього європейської безпеки.Найреалістичнішим варіантом фінансування, що розглядається зараз, є так званий репараційний кредит, забезпечений замороженими російськими активами. Оскільки в Європі зберігається понад $200 мільярдів знерухомлених активів Центрального банку рф, цього кредиту вистачило б для фінансування оборони України протягом наступних двох років, а погашення здійснювалося б за рахунок майбутніх російських репарацій.Європейські чиновники також обмірковують альтернативний формат, який передбачає спільний борг під гарантії бюджету ЄС. Цей підхід міг би згенерувати близько $100 мільярдів протягом наступних двох років. Однак, якщо репараційний кредит поклав би фінансовий тягар на росію, то цей підхід створить нові вимоги до і без того перенапружених бюджетів окремих країн-членів ЄС.Використання заморожених російських коштів як застави для великого кредиту Україні надіслало б москві сигнал про здатність Києва продовжувати захищати себе роками. Прихильники репараційного кредиту вважають це виправданим кроком, щоб змусити росію заплатити за вторгнення, але пропозиція стикається з перешкодами по обидва боки Атлантики.Повідомляється, що адміністрація Трампа працює за лаштунками, щоб перешкодити репараційному кредиту. Американські чиновники стверджують, що заморожені російські активи мають натомість стати «розмінною монетою» під час переговорів із путіним про припинення війни.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади

🇺🇦 Чому багато хто недооцінив ризик вторгнення росії✍️ Автор: Aybars Tuncdogan🗓 8 грудня 2025🌍 Джерело: War on the Rocks---Чому так багато людей применшували ризик повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року, попри зростаючу кількість індикаторів, таких як нарощування військ, масштабні навчання та дедалі агресивніша риторика з москви?Навіть за кілька годин до перших ударів великі медіа стверджували, що вторгнення малоймовірне, оскільки воно, здавалося, суперечило розрахунку витрат і вигод президента путіна. Вони припускали, що він дійде висновку, що ціна важких західних санкцій разом із ризиком значних втрат на полі бою переважає потенційні вигоди.Багато аналітиків та спостерігачів недооцінили ймовірність вторгнення частково тому, що моделювали росію як типову державу, в якій система стримувань з боку внутрішніх еліт суттєво обмежує лідера. Більшість держав, чи то демократичних, чи то авторитарних, мають внутрішні владні структури, які змушують лідерів постійно домовлятися з коаліцією інсайдерів, щоб залишитися на посаді та забезпечити співпрацю для виконання політики. Однак до лютого 2022 року путін контролював ситуацію — безпосередньо обіймаючи посаду або опосередковано, під час президентства медведєва — вже понад два десятиліття. За цей час він поступово проводив чистки, замінював та переформатовував групи еліт, забезпечуючи домінування лоялістів, тоді як створені ним інституційні механізми робили незгоду еліт дорогою, а координацію між дисидентськими елітами — складною. Цей кумулятивний процес залишив путіну достатньо політичної свободи дій, щоб наказати розпочати широкомасштабне вторгнення, яке, на думку багатьох зовнішніх спостерігачів, лідер у його становищі не міг би собі дозволити політично. Це був не єдиний рушій його рішення — хибний оптимізм та його особистий світогляд також відіграли вирішальну роль — але це була важлива структурна умова, якій багато аналітиків надали недостатньої ваги.Практичний висновок полягає в тому, що аналітики повинні розглядати термін перебування лідера на посаді як важливий показник укріплення влади (entrenchment), особливо коли довший термін корелює з іншими індикаторами, такими як чистки еліт. З посиленням укріплення влада стає більш персоніфікованою, свобода дій лідера щодо важливих рішень розширюється, а екстремальні варіанти — від воєн до різких стратегічних зрушень — стають більш політично безпечними для нього. Це не означає, що довший термін перебування при владі завжди призводить до агресії, але він робить варіанти з високим ризиком більш життєздатними. Тому, якщо не враховувати укріплення влади лідера з часом, це може призвести до хибних оцінок ризику.Саме це сталося напередодні лютого 2022 року, коли багато аналітиків намагалися зрозуміти суперечливі сигнали і в підсумку розглядали укріплення влади як фоновий фактор, а не як центральний елемент у своїх рамках оцінки ризиків.---📖 Читати повний перекладПроєкція.UA - Переклади