Юридична практика

🆕 «Українському юридичному бізнесу потрібно ставати більш системним», — вважає Олександр Кузнєцов, керуючий партнер ЮК ARMADA❓ Які чинники, на вашу думку, сьогодні є визначальними для ринку юридичних послуг в Україні?➡️ Насправді все дуже просто: юридичний ринок в Україні формує бізнес. Усі наші клієнти — наявні та потенційні — керуються правилами загальної ринкової економіки. Їхня платоспроможність і стан економіки загалом мають безпосередній вплив на стан ринку юридичних послуг. На мою думку, наразі маємо всі ознаки глобальної економічної рецесії. А отже, український бізнес звертається до зовнішніх радників у виключних випадках, намагаючись заощаджувати та оптимізувати все власними силами.Наступний значущий для бізнес-ландшафту чинник — конкурентне середовище. Консалтингові компанії виходять у крос-сектори, де вони раніше не були представлені, та змушені додавати в портфоліо не властиві їм раніше продукти, щоб конкурувати за бюджет клієнтів. Тому бачу тренд на посилення такої конкуренції, зростання собівартості послуг, загалом збільшення витрат на залучення клієнта.Ще один вагомий чинник — гострий дефіцит кадрів. Маємо тотальну боротьбу за якісні юридичні кадри, і вона, на жаль, посилюється.Також стан ринку формує сила професійних і бізнес-спільнот. Професіонали, особливо в такі складні часи, шукають можливості реалізації спільних бізнесових амбіцій, прагнуть підтримки. Гарним прикладом є Асоціація українських корпоративних радників, де люди гуртуються довкола спільних викликів та амбітних завдань. Це позитивно впливає на зміцнення професійного середовища й налагодження зв’язків між компаніями✅ Інтерв'ю повністю✅ Увесь ТОП-50 провідних юридичних фірм України 2026

🆕 «Отримати арешт відносно просто, натомість його скасування перетворюється на заплутаний квест», — зауважує Віталій Грицик, керуючий партнер Консалтингової фірми «Домінанта», в інтерв'ю, яке опубліковано в дослідженні ТОП-50 провідних юридичних фірм України 2026❓ Чи є зростання кількості кримінальних проваджень щодо топчиновників закономірним наслідком реформування правоохоронної системи?➡️ На це запитання нема однозначної відповіді. Реформу правоохоронної системи потрібно оцінювати передусім за роботою правосуддя загалом, адже вона є його частиною.З одного боку, добре, що держава намагається боротися з корупцією та створила низку антикорупційних інституцій. З іншого — в суспільства й адвокатів виникає чимало запитань щодо методів їхньої роботи. Діяльність НАБУ та САП має радше статистичний характер, ніж ознаки реальної боротьби з корупцією. Я говорю про концентрацію на показниках і, як наслідок, обнулення ефективних менеджерів держави, які припустилися формальної помилки чи діяли в умовах, де неможливо було не порушити якусь норму з тисячі неузгоджених приписів. На жаль, наше законодавство не настільки досконале.Не всі корупційні справи НАБУ стосуються хабарів, відкатів чи вимагання. Аналізуючи статистику ВАКС, ми бачимо, що майже половина засуджених осіб отримали вироки на підставі угод про визнання винуватості. Це мало би вказувати на ефективну роботу НАБУ і САП та економію процесуального часу суду. Але з іншого боку, людину затримують, визначають непомірну заставу, тобто фактично беруть у заручники, а потім пропонують угоду про визнання винуватості, мовляв, підпиши й іди додому. Цю практику боротьби заради статистики необхідно змінювати.У портфелі НАБУ та САП є багато справ про корупцію у вищих органах державної влади, дійсно важливих для суспільства. Саме на об’єктивне розслідування і справедливе рішення в таких справах є суспільний запит.✅ Інтерв'ю повністю ✅ Увесь ТОП-50 провідних юридичних фірм України 2026

🆕 Про строк на добровільне (не)виконання судових рішень — блог Андрія Авторгова«У Верховній Раді України нещодавно було зареєстровано два законопроєкти №14108-1 від 15.10.2025 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо добровільного виконання рішень про стягнення грошових коштів» та №14108-2 від 21.10.2025 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення можливості добровільного виконання судового рішення».Крім того, на розгляді в парламенті перебуває Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження строку на самостійне виконання рішення №10048 від 14.09.2023.Може скластися враження, що в законодавстві існують якісь певні проблеми та перешкоди, які не дозволяють боржнику добровільно виконати рішення суду або рішення іншого органу», — зазначає Андрій Авторгов, приватний виконавець, к.ю.н.Чи існує необхідність повернення у законодавство поняття добровільного виконання рішення боржником — читайте у публікації

❓ Що слід знати про роботу адвоката зі свідками та як уникнути порушення процедури✍🏻 «Прийшли на допит як свідки. І тут стало зрозуміло, що йдеться не стільки про показання, скільки про перевірку кордонів відповідальності. Це були наші клієнти, посадові особи однієї фінустанови. Вони давали показання у межах кримінального провадження щодо фінансових операцій клієнта їхньої фінустанови. Формально все було без зауважень, без повідомлення про підозру, без процесуальних рішень щодо них. Фактично ж допити були вибудувані так, що кожна відповідь могла стати підставою для зміни статусу. Кому і навіщо це було потрібно – тема для іншої статті. Тут же ж мова про те, що за відсутності чіткої адвокатської стратегії ці свідки могли б вийти з кабінету слідчого вже в іншій процесуальній ролі.Саме в таких ситуаціях стає очевидно: показання свідка – одна з уразливих зон кримінального провадження. Для адвоката свідок – це не лише носій інформації, а індикатор того, чи дотримуються гарантії справедливості в процесі, чи вони поступово знецінюються ще до появи підозри.Ефективна стратегія роботи зі свідками вимагає комплексного аналізу: хто є свідком у конкретному провадженні, за яких умов його залучено, чи дотримано процедури виклику та допиту, а також чи відповідає подальше використання його показань стандартам, сформованим Верховним Судом та Європейським судом з прав людини», — наголошує Ольга Коваль, радниця Ario Law Firm

💰 Придбання землі поза конкурсом: проблеми співвідношення площі землі й нерухомості🆕 «За загальним правилом отримати в оренду чи викупити земельну ділянку державної або комунальної форми власності можливо за результатами проведення земельних торгів (аукціону), крім певних випадків. Найпоширенішим із таких є наявність на земельній ділянці нерухомого майна.Закон допускає передачу державної чи комунальної землі без конкурсу у випадку, коли вона надається власнику нерухомого майна для обслуговування та експлуатації існуючих об’єктів нерухомості (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці.Таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим і логічним. Воно створює для приватних власників передумови для уникнення тягаря у вигляді аукціону та зайвої бюрократії. Своєю чергою для держави чи місцевого самоврядування – це певний запобіжник від зловживань, в тому числі в питанні розміру землі (який інколи дійсно може необґрунтовано перевищувати площу розташованих на ній об’єктів нерухомого майна).І саме це питання співвідношення площі землі й нерухомості є каменем спотикання в таких справах», — зазначає в статті Дмитро Груба, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»

⚖️ КГС ВС вказав на передумови для встановлення сервітутуОбов’язковими передумовами для встановлення сервітуту за рішенням суду повинні бути: звернення зацікавленої особи до власника земельної ділянки з пропозицією щодо встановлення сервітуту на умовах, що є ідентичними надалі заявленим у позові; наявність обставин, що унеможливлюють користування майном позивача в інший спосіб, ніж через встановлення сервітуту.Оскільки сервітут – це право обмеженого користування чужим майном (земельною ділянкою), то потреба у встановленні сервітуту виникає в тих випадках, коли особа не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом. Договір про встановлення сервітуту має бути направлений на реалізацію зазначеної потреби і слугувати цілі, за якої нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.Отже, потреби, які можуть бути задоволені за рахунок користування чужим майном шляхом встановлення сервітуту, повинні мати характер вимушених та/або неминучих.⚖️ Такі висновки зробив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19 листопада 2025 року у справі № 902/1257/24.За обставинами справи

▪️якщо закінчення річного строку на апеляційне оскарження судового рішення припадає на вихідний день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Подання апеляційної скарги в такий робочий день вважається вчиненим у межах строку, а не після його спливу. Суд апеляційної інстанції не може відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 2 ст. 358 ЦПК України через нібито пропуск річного строку, якщо апеляційну скаргу подано в перший робочий день після вихідного, на який припадало закінчення річного строку;▪️для зупинення провадження у справі відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України у зв’язку з переглядом судового рішення в касаційному порядку ВП ВС необхідна наявність подібних правовідносин, які оцінюються за змістовим, суб’єктним та об’єктним критеріями, причому змістовий критерій є ключовим. Відмінності за предметом, підставами позову, умовами застосування норм або частково за суб’єктним складом свідчать про відсутність подібності правовідносин та підстав для зупинення провадження. Апеляційний суд не може застосовувати зазначену норму для зупинення провадження, якщо справа ще не прийнята до провадження ВП ВС.https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_11_2025.pdf.pdf

❓ Як бізнесу захищати репутацію під час кримінального розслідування✍🏻 «У сучасних умовах ведення бізнесу підприємства стикаються з широким колом зовнішніх викликів, які за відсутності належно сформованих механізмів реагування можуть спричинити істотні репутаційні втрати.Зокрема, йдеться про поширення недостовірної інформації, організовані медійні атаки, а також безпідставне ініціювання кримінальних проваджень щодо підприємств, їх власників, посадових осіб або працівників. Вказані фактори здатні негативно впливати на стабільність господарських процесів, фінансові показники суб’єкта господарювання та його позицію на ринку.Одним із найбільш чутливих чинників, що здатні завдати суттєвої шкоди діловій репутації бізнесу, є безпідставно та штучно розпочаті кримінальні провадження. Такі провадження, незалежно від їхньої реальної перспективи, здатні спричинити наслідки, у тому числі арешт активів, вилучення продукції, техніки чи документації, блокування рахунків або перешкоджанням господарській діяльності інших чином.Репутаційні ризики, пов’язані з кримінальним переслідуванням, можуть призвести до зниження вартості бізнесу, погіршення умов співпраці з контрагентами, втрати клієнтів та виникнення кадрових проблем, зокрема небажання працівників продовжувати трудові відносини з підприємством, яке фігурує в кримінальному провадженні, у тому числі резонансному», — зазначають Анжела Павленко, адвокатка Grain Law Firm, та Антон Бабинець, помічник адвоката Grain Law Firm

🆕 «Притягнення керівників чи засновників боржника до солідарної, субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів» — Олег ВаськовськийЗастосування субсидіарної чи солідарної відповідальності до керівників та інших учасників юридичної особи — боржника у справах про банкрутство сьогодні не є поодиноким явищем. Проте застосування саме цих інститутів відповідальності у справах про банкрутство відбулось не відразу, а судова практика в цих питаннях зазнавала поступового коригування, зокрема Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду. Про те, як розвивалося впровадження й застосування на практиці інститутів субсидіарної та солідарної відповідальності в банкрутній сфері, про актуальні сьогодні проблеми їх застосування в інтерв’ю «Юридичній практиці» розповів секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський.❓ Коли в процедури банкрутства були впроваджені інститути субсидіарної та солідарної відповідальності?➡️ Уперше інститут майнової відповідальності за доведення до банкрутства, що отримав назву субсидіарної відповідальності, впроваджено в Закон України від 30 червня 1999 року № 784-XIV «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набрав чинності 1 січня 2000 року. Ним було надано право ліквідатору банкрута в межах своїх повноважень заявляти вимоги до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства. Цим самим законом доповнено Кримінальний кодекс України статтею 156-4 «Доведення до банкрутства». Тобто вперше в Україні було запроваджено відповідальність за навмисне доведення підприємства до банкрутства.

🆕 Розмежування публічно-правових та приватноправових спорів✍🏻 «Роблячи загальний висновок, зазначимо, що існуючі на сьогоднішній день позиції Великої Палати у частині розмежування приватноправових та публічно-правових відносин, на жаль, не враховують сучасних європейських підходів як щодо сутності адміністративного права, так і стосовно теорій розмежування правової природи правовідносин. У їх межах не звертається увага також і на існуючу комбінаторність у застосуванні приватного (цивільного) та публічного (адміністративного) права у сфері публічного управління (адміністрування). Все це, як наслідок, вимагає ґрунтовного перегляду поглядів щодо озвученого питання», — зазначають в спільній статті Роман Мельник, доктор юридичних наук, професор, директор Наукової школи адміністративного та німецького права Maksut Narikbayev University, та Євген Петров, доктор юридичних наук, професор, суддя Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду.➡️ Ця стаття не є офіційною позицією Верховного Суду,вона являє собою спробу висловити власні думкий розпочати публічну дискусію з порушених питань.