Telegram statistics channel - @jurpraktika

🆕 Колізії при визначенні коду виду цільового призначення земель оптових ринків сільськогосподарської продукції✍🏻 «Наявність спеціального правового режиму оптових ринків cільськогосподарської продукції не усуває головної проблеми – фрагментарності земельно-правового регулювання, що породжує «конкуренцію» кодів КВЦПЗ і, як наслідок, підвищену конфліктність та регуляторні ризики для аграрного бізнесу.Водночас, з урахуванням описаної вище логіки законодавця, підвищеного захисту земель cільськогосподарського призначення та наміру держави забезпечити їх використання першочергово у cільськогосподарських цілях, оптові ринки cільськогосподарської продукції відповідно до порядку визначеного законом набувають земельні ділянки із спеціальною метою, а саме для розміщення інфраструктури оптових ринків cільськогосподарської продукції, у зв’язку із чим відповідним ділянкам в даному випадку може бути присвоєно код виду цільового призначення 01.12 як єдиний можливий та такий, що відповідає фактичному використанню, код.У практичному вимірі визначення «правильного» коду цільового призначення має спиратися на первинні документи формування ділянки, на реальну домінуючу функцію інфраструктури та на містобудівні обмеження (функціональні зони), а не на формальні ознаки окремих об’єктів (павільйони, торгівельні приміщення), які є лише елементами комплексної інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції. Якісна юридична перевірка документів при оформленні прав на землю оптового ринку cільськогосподарської продукції забезпечує ключове – прогнозованість реалізації інфраструктурного проєкту, захищеність інвестицій та мінімізацію ризиків судових спорів та переслідувань правоохоронними органами», — зазначає в статті Володимир Пилипенко, доктор юридичних наук, заслужений юрист України, народний депутат VI, VII скликань, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (2012-2014 рр.)

🆕 Правове регулювання штучного інтелекту: імплементація норм Регламенту (ЄС) 2024/1689 у корпоративний сектор✍🏻 «Штучний інтелект уже не є темою лише для програмістів, стартапів і технологічних конференцій. Він тихо, майже непомітно, зайшов у щоденну роботу бізнесу.Маркетолог просить нейромережу написати рекламний текст. Менеджер з продажів генерує комерційну пропозицію. HR використовує сервіс для швидкого відбору резюме. Юрист отримує від клієнта договір, який уже «попередньо перевірив штучний інтелект». Бухгалтер просить AI-помічника пояснити складний лист від контрагента. Керівник відділу завантажує у ШІ внутрішній документ і просить «коротко виділити ризики».Зручно? Безумовно. Швидко? Так. Відповідально? Є питання.Проблема не в самому факті використання ШІ, а в іншому: бізнес часто використовує його стихійно. Без внутрішніх правил, без контролю, без розуміння, які саме дані потрапляють у систему, хто перевіряє результат і хто відповідатиме, якщо алгоритм помилиться.Уявімо цілком життєву ситуацію. Менеджер компанії готує відповідь важливому клієнту. Щоб зекономити час, він вставляє в AI-сервіс фрагменти договору, історію листування, суми, строки поставки і просить: «Напиши ввічливу відповідь, щоб ми не визнавали провину». За кілька хвилин відповідь готова. Але разом із цим компанія могла передати зовнішньому сервісу конфіденційну інформацію, комерційну позицію і частину майбутньої доказової бази у спорі.Інший приклад. HR-відділ підключає сервіс, який швидко сортує резюме. Дуже зручно: замість ста кандидатів система залишає десять. Але якщо ніхто не розуміє, за якою логікою алгоритм «відсіяв» інших, бізнес непомітно для себе може отримати ризик дискримінації. Система могла занижувати рейтинг кандидатів за віком, статтю, перервами в роботі, місцем проживання або іншими ознаками, які роботодавець навіть не планував враховувати.Саме в цьому контексті варто говорити про EU AI Act — новий європейський Регламент про штучний інтелект. Не як про чергову складну «європейську бюрократію», а як про важливий сигнал для бізнесу: епоха безконтрольного використання ШІ поступово закінчується», — зауважує в статті Кирил Іорданов, адвокат Адвокатське об’єднання «Barristers»

❓ Позиціювання юридичної компанії: чому «повний спектр послуг» більше не працює — блог Анастасії Глущенко, CEO I Founder SP Consulting✍🏻 «Фраза «повний спектр юридичних послуг» колись мала звучати як перевага. Вона ніби обіцяла клієнту надійність, широку експертизу і здатність закрити будь-яке питання.Сьогодні ця фраза часто звучить інакше: як відсутність вибору.Коли юридична компанія говорить ринку: «ми робимо все», клієнт не завжди бачить її силу. Часто він бачить невизначеність. Йому складно зрозуміти, у чому саме компанія найкраща, з якими запитами й завданнями до неї варто звертатися, які практики формують її реальну репутацію і чому її варто обрати серед десятків інших фірм із майже такими самими формулюваннями.Юридичний ринок став прагматичнішим. Клієнт більше не хоче самостійно розшифровувати експертність фірми. Він хоче швидко оцінити релевантність: чи розуміє радник його бізнес, ризики, індустрію, ситуацію та обмеження.Тому позиціювання юридичної компанії вже більше не красивий текст на сайті. Ваше позиціювання має стати стратегічним рішенням партнерів: за що ринок має обирати саме цю фірму», — зазначає в блозі Анастасія Глущенко

⚖️ ККС ВС опублікував огляд правових позицій зроблених у квітні 2026 рокуУ огляді зібрані актуальні висновки ККС ВС щодо застосування норм кримінального права та кримінального процесуального права.✅ Щодо застосування норм кримінального права ККС ВС серед іншого зробив висновки:▪️ звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є правом, а не обов’язком суду. Для застосування ст. 79 КК України суд має встановити формально-юридичні (що містяться безпосередньо у ст. 79 КК України і стосуються певних ознак особи) та оціночні підстави (індивідуальні особливості конкретного кримінального провадження, характер дій винної особи, її спосіб життя тощо), виходячи з пріоритету інтересів дитини та її виховання в сімейному оточенні;▪️відсутність у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, та в матеріалах кримінального провадження даних про використання мобільного телефона під час або для вчинення кримінального правопорушення унеможливлює його спеціальну конфіскацію, а тому телефон підлягає поверненню власнику;▪️використання приведеної в бойову готовність ручної осколкової гранати на подвір’ї будинку у приватному секторі серед помешкань інших людей свідчить про спрямованість умислу на позбавлення життя потерпілого способом, небезпечним для життя багатьох осіб.✅ Щодо застосування норм КПК України висловлені правові позиції:▪️у разі необхідності матеріали кримінального провадження щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, можуть бути об’єднані судом в одному провадженні, що є правом, а не обов’язком суду;▪️ухвала слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні скарги особи на відмову прокурора у внесенні відомостей до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України, підлягає апеляційному оскарженню;▪️час тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію зараховується до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України в цьому кримінальному провадженні.

🆕 Спори із військовими частинами: актуальна судова практика✍🏻 «Судова практика, яка стосується спорів із військовими частинами, за період повномасштабного вторгнення дуже сильно змінилась, як у підходах до розгляду справ, де фігурують як військова частина так і військовий чи ветеран, так само змінились і тенденції розгляду практики українськими судами, тому у цій публікації розглянемо найбільш часті питання, з якими звертаються військові до суду, та судові рішення, які варто зберегти та розглянути, як такі, що формують сталу судову практику, як окремий напрям ветеранського та військового права», — підкреслює Поліна Марченко, адвокат, керуюча Polina Marchenko Law OfficeВона виділяє чотири найбільш актуальні питання для військових:✅ Спори щодо незаконної відмови у звільненні зі служби, суть яких полягає у формальному підході до розгляду рапортів на звільнення, штучного затягування розгляду таких звернень і незаконних відмов.✅ Спори щодо невиплати бойових та грошового забезпечення.✅ Спори із військовою частиною щодо програми “Контракт 18–24”.✅ Спори щодо самовільного залишення військової частини чи дезертирства і досі залишаються одним із найбільш болючих питань, як військових частин, так і військових.

🆕 Втрати бізнесу через війну: як працює Реєстр збитків✍🏻 «24 лютого 2022 року кожен українець запам’ятає на все життя. А для частини українців з окупованих росією територій Криму, Луганщини та Донеччини повномасштабне вторгнення стало повторенням жахів війни, яку росія принесла на українську землю ще у 2014 році.Людські жертви, зруйновані домівки, втрачені роки життя, знищені підприємства, активи та інфраструктура — усе це наслідки російської агресії проти України. І хоча жодні кошти не здатні компенсувати людські втрати чи пережитий досвід війни, держава-агресор має понести відповідальність, зокрема й шляхом виплати репарацій.Саме з цією метою формується міжнародний компенсаційний механізм для України, який складається з трьох компонентів:▪️Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр збитків, Реєстр);▪️Міжнародної компенсаційної комісії;▪️Компенсаційного фонду.На сьогодні фактично функціонує перший компонент — Реєстр збитків. Другим етапом має стати запуск Міжнародної компенсаційної комісії. 30 квітня 2026 року Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України і станом на 08.05.2026 відповідний закон передано на підпис Президенту України», — зазначає в статті Юлія Терновська, радниця практики податкового права АО Azones

🆕 Комерційна таємниця: актив, який український бізнес досі не рахує✍🏻 «Поки українські компанії інвестують у бренди, патенти та фізичні активи, найбільші втрати часто відбуваються там, де їх не помічають — у витоку знань, даних і інформації про внутрішні процеси. І проблема не лише в тому, що ця інформація вразлива. Проблема в тому, що бізнес досі не сприймає її як повноцінний актив, який потребує системного управління і захисту.У глобальній практиці це питання давно вийшло за межі юридичної площини. Комерційна таємниця стала елементом стратегії — поряд із патентами та іншими інструментами інтелектуальної власності. В Україні ж цей підхід лише формується, хоча ризики, з якими стикається бізнес, уже повністю відповідають світовим.У сучасній економіці, де ключову роль відіграють дані, інновації та швидкість виходу на ринок, класичні підходи до захисту інтелектуальної власності поступово втрачають ефективність. Патентна система, яка десятиліттями вважалася основним інструментом захисту технологій, дедалі частіше не відповідає потребам бізнесу. Причина не лише у складності чи вартості процедур. Головний виклик — у часі. У багатьох галузях, від штучного інтелекту до біотехнологій, інноваційний цикл настільки швидкий, що продукт або технологія можуть морально застаріти ще до завершення патентної експертизи.Крім того, патент передбачає обов’язкове розкриття суті рішення. Це фундаментальна логіка системи: держава надає виключне право в обмін на публічність. Але в умовах жорсткої конкуренції та високої швидкості копіювання така відкритість не завжди є перевагою. Для багатьох компаній значно ціннішим стає можливість зберегти ключові елементи технології в закритому режимі», — відмічає в статті Сергій Заянчуковський, радник, адвокат Leshchenko & Partners

🆕 Розширення компетенції міжнародного комерційного арбітражу: крок до проарбітражної юрисдикції чи нові виклики правової визначеності🆕 28 квітня 2026 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу» (Закон). Ініціатори законопроєкту у пояснювальній записці визначили такі цілі: розширити компетенцію міжнародного комерційного арбітражу (МКА), наблизити Україну до світових стандартів арбітражного розгляду, покращити стан правової системи як проарбітражної юрисдикції та розвинути Україну як місце інвестиційного арбітражу, що є доцільним у контексті післявоєнного відновлення.✍🏻 В цій статті Орест Бумба, радник ЮК «АРМАДА», та Назар Фурасєв, юрист ЮК «АРМАДА», пропонують розглянути чи створює Закон реальні стимули для бізнесу обирати Україну як місце арбітражу.Вони зауважують, що Закон змінює наступні ключові площини МКА:1) критерії «міжнародності» спору, за яких спір може розглядати МКА;2) компетенцію МКА щодо інвестиційних спорів за участю держави;3) ретроактивне поширення змін на арбітражні угоди, укладені до набрання чинності Законом.

🆕 Сьогодні 15 травня, набув чинності Закон України «Про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України». Закон був прийнятий 30 квітня 2026 року та підписаний Президентом України 14 травня.Конвенція регулює створення та функціонування Міжнародної компенсаційної комісії для України як другого компонента міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, втрат та шкоди, завданих агресією рф проти України, усім зацікавленим фізичним та юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи з 24 лютого 2022 року або пізніше.Конвенція має перспективний характер оскільки регулює як існуючі процедури, так і закладає основу для подальшого розвитку міжнародного компенсаційного механізму. Зокрема, створення компенсаційного фонду.Конвенція набуде чинності через три місяці після того, як будуть виконані дві умови, визначені в пункті 3 статті 30:1) 25 країн-підписантів мають дати згоду на обов’язковість для них цієї Конвенції відповідно до її положень.2) сукупні індивідуальні внески цих підписантів до бюджету Реєстру на 2025 рік мають становити щонайменше 50% від загального бюджету Реєстру на 2025 рік (3 692 150 євро).

🆕 Правильне цільове призначення земель для аграрних оптових ринків: виклики та практика✍🏻 «Оптовий ринок сільськогосподарської продукції (ОРСГП) за своєю правовою природою є інфраструктурним «вузлом» аграрного ринку, покликаним забезпечувати оптовий обіг продукції, її концентрацію та скорочення логістичних втрат. У період воєнного стану стійкість таких «вузлів» напряму залежить від юридичної визначеності механізму регулювання земель оптових ринків сільськогосподарської продукції, які є фактичним і правовим базисом аграрного бізнесу.Водночас правове забезпечення статусу цих земель досі має фрагментарний характер: спеціальний Закон України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» приділяє земельному аспекту фактично лише статтю 12, яка загально відсилає до «порядку, визначеного законом», а Земельний кодекс України (ЗК України) не встановлює спеціальних правил щодо обігу таких земель. Це створює передумови для судових спорів і підвищеної уваги правоохоронних органів до товаровиробників, що може істотно впливати або навіть блокувати господарську діяльність. Однією з ключових причин спорів є проблема визначення цільового призначення земель оптових ринків сільськогосподарської продукції», — зазначає Сніжана Васильєва, аспірант Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, юрист АО Alarius