Юридична практика

✍️ "Введення кримінальної відповідальності за порушення та обхід санкцій є головною новиною у галузі санкційної політики України, напевно, з часу різких змін санкційного законодавства у критичний період весни 2022 року.🔹 Дійсно, відсутність чітко визначених видів відповідальності за обхід санкцій виглядала дивною з огляду на розповсюдженість такого інституту серед країн вільного світу, які підтримують санкційний режим проти країни-агресора. Це спричиняло дивний ефект необґрунтованих вимог з нашого боку до партнерів – дотримуватися і поширювати санкційний режим – при власній бездіяльності. Навіть більше, необхідність такого виду відповідальності у законодавстві країн ЄС визначена у відповідній Директиві, в той же час у нашій правовій системі питання нормативно не визначалося у чіткій формі", - зазначають 🔹 Володимир Єніч, партнер АО AVER LEX та Дарина Артимовець, юристка судової практики АО AVER LEX, в своїй статті про кримінальну відповідальність за порушення та обхід санкційних обмежень

🇬🇧🇺🇦 1 вересня 2024 року набула чинності Угода про цифрову торгівлю між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної ІрландіїУкраїна стала другою країною світу після Сінгапуру, з якою Велика Британія підписала таку угоду.✅Ключові положення Угоди охоплюють такі напрями:▪️Відкриті цифрові ринки: Відсутність мит на електронні передачі даних, підтримка малих і середніх підприємств, співпраця у сфері стандартів та інклюзивність цифрової економіки.▪️Цифрові торгові системи: Можливість використання електронного підпису, контрактів і рахунків для здійснення міжнародної торгівлі, співпраця над взаємним визнанням електронних довірчих послуг.▪️Дані: Заборона необґрунтованих обмежень на транскордонну передачу даних, захист персональних даних і покращення доступу до публічних даних.▪️Захист споживачів та бізнесу: Гарантії захисту прав у цифровому просторі, заборона шахрайських практик, захист криптографічних даних.▪️Фінансові послуги: Сприяння вільному обміну фінансовою інформацією та рівні умови для постачальників нових фінансових послуг.▪️Технічне співробітництво: Співпраця у сферах новітніх технологій, таких як штучний інтелект, квантові технології та кібербезпека.https://pravo.ua/ukraina-ta-velyka-brytaniia-posyliuiut-spivpratsiu-v-tsyfrovii-torhivli/

⚖️ Велика Палата ВС відступила від висновку щодо можливості застосування додаткової підстави розірвання трудового договору з посадовими особами комунальних підприємств🔹 Повноваження посадових осіб юридичних осіб публічного права, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування (та інших, створених відповідно до частин других статей 167, 168,169 ЦК України), на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України припиненню не підлягають.⚖️ На цьому зауважила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 липня 2024 року у справі № 573/1020/22.🔹 Зокрема, ВП ВС вирішувала питання про те, чи поширюється додаткова підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України, а саме припинення повноважень посадових осіб, лише на членів виконавчого органу господарських товариств, а також про те, чи поширюється ця норма на посадових осіб створених територіальною громадою юридичних осіб публічного права – комунальних підприємств, спільних комунальних підприємств, навчальних закладів, тощо (частина друга статті 169 Цивільного кодексу України, далі – ЦК України).⚖️ ВП ВС відступила від висновку ВС, викладеного у низці постанов щодо можливості застосування пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України у подібних відносинахЗа обставинами справи

⚖️ КГС ВС вказав на можливість примусового відчуження корпоративних прав на користь держави▪️Корпоративні права, посвідчені акціями, є індивідуально визначеним майном (майновими правами). Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачено позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно в межах процедури примусового відчуження.▪️ Відчуження майна ПАТ, у тому числі акцій товариства, на користь Держави Україна, можливість здійснювати управління цим товариством в інтересах обороноздатності, стратегічної безпеки та, як наслідок, забезпечення належної життєдіяльності країни та її населення приведе до досягнення стратегічної мети – певної стабільності на ринку нафти та нафтопродуктів, комплексного розв’язання наявних проблем щодо забезпечення нафтопродуктами як Збройних Сил України, так і населення країни.⚖️ На цьому, серед іншого, наголосив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 24 липня 2024 року у справі № 910/14243/22.В постанові КГС ВС дав відповіді на такі питання:❓чи можуть корпоративні права/акції бути об’єктом примусового відчуження на користь держави?❓чи є обов’язковим підписання акта про примусове відчуження або вилучення майна власником такого майна?❓чи вимагається ознайомлення власника з цим актом?❓чи допускається реквізиція (примусове відчуження) іноземних інвестицій в умовах воєнного стану?За обставинами справи

⚖️ КЦС ВС: у справі про оголошення військовослужбовця померлим як заінтересована особа має бути залучено Міністерство оборони чи військова частина▪️ У справах про встановлення юридичного факту смерті військовослужбовця, тобто оголошення померлим або визнання його безвісно відсутнім необхідно залучати Міністерство оборони України або відповідні військові частини з метою захисту інтересів держави, оскільки визнання у судовому порядку військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим є підставою для виключення його зі списків особового складу військової частини та припинення виплати членам його сім’ї грошового забезпечення.⚖️ Це вказав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10 липня 2024 року у справі № 686/11198/22.⚖️ ВС звернув увагу, що не в усіх випадках заявники зазначають як заінтересованих осіб Міністерство оборони України або відповідну військову частину, які беруть участь у таких справах із метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.За обставинами справи

✍️ "Протокол допиту свідків не може бути доказом, що підтверджує факт фіктивності окремих господарських операцій між суб’єктами господарювання.▪️ Ті, хто ведуть господарську діяльність в Україні хоч раз но чули від посадовців ДПС фразу: «ці господарські операції є фіктивними, бо бухгалтер/директор вашого контрагента сказав, що він/вона не вели господарську діяльність, а лише дали свої персональні дані для створення підприємства». Цікаво, що таку фразу можна почути навіть до завершення податкової перевірки.▪️ Наслідком такого податкового контролю буде податкове повідомлення-рішення про донарахування зобов’язань з ПДВ, податку на прибуток і звичайно штрафу.❓Що ж це за такий протокол допиту свідка, який призводить до донарахування податкових зобов’язань і в яких правовідносинах із податковою бізнес може з цим стикнутися", - адвокати ЮК «АРМАДА» Борис Калініченко та Олександр Шумський пояснюють в своїй статті.https://pravo.ua/chy-ie-protokol-dopytu-svidka-dokazom-fiktyvnosti-hospodarskykh-operatsii/

⚖️ Арбітражний трибунал у Парижі визнав свою юрисдикцію на розгляд позовів НЕК «Укренерго» до рф5 серпня ц.р. Арбітражний трибунал в Парижі, призначений для розгляду справи Постійною палатою третейського суду, визнав що суд має юрисдикцію на розгляд спору між «Укренерго» та рф.Про це повідомив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.Більшість заперечень рф щодо юрисдикції арбітражного суду було відхилено. Суд постановив, що будь-які інші заперечення можуть бути розглянуті лише разом із обґрунтованістю позову Укренерго.«Це означає, що у підсумку арбітражний трибунал заслухає та ухвалить рішення за позовами «Укренерго», поданими компанією проти російської федерації у 2019 році. Нагадаю, що «Укренерго» позивається проти російської держави за незаконно експропрійовані ними енергетичні активи та інвестиції у Криму. Сума рахунку, який ми виставляємо агресору – 527 млн євро» — зазначив Володимир Кудрицький.https://pravo.ua/arbitrazhnyi-trybunal-u-paryzhi-vyznav-svoiu-iurysdyktsiiu-na-rozhliad-pozoviv-nek-ukrenerho-do-rf/

✍️ На сайті Офісу Генпрокурора запрацював Дашборд – додаток про провадження щодо бізнесу✅ Дашборд – візуалізований додаток до системи Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), який надає доступ до аналітичних даних та статистики щодо розслідування правопорушень у сфері господарської та інвестиційної діяльності. ✅ Додаток дозволяє всім зацікавленим в реальному часі аналізувати статистику роботи органів правопорядку щодо цієї категорії злочинів, бачити позитивні та негативні тенденції. У ньому зібрані і поєднані в зручному для аналізу і сприйняття форматі дані про статистику розслідувань та розгляду в судах справ, які стосуються бізнесу.✅ Дашборд включає аналітичні модулі щодо:▪️кількості кримінальних правопорушень, пов’язаних з господарською/інвестиційною діяльності в межах визначених кваліфікацій;▪️кількості осіб, яким повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень вказаної категорії та до яких застосовано забіжний захід у вигляді тримання під вартою;▪️розміру встановлених у ході розслідування матеріальних збитків, завданих державі/територіальній громаді та їх відшкодування;▪️відомості про кількість прийнятих рішень щодо направлення справ до судута інші дані, що стану досудового розслідування кримінальних правопорушень вказаної категорії.https://pravo.ua/na-saiti-ofisu-henprokurora-zapratsiuvav-dashbord-dodatok-pro-provadzhennia-shchodo-biznesu/

⚖️ ВП ВС: суд не має права зазначати в рішенні про нарахування одночасно відсотків та пені до моменту виконання рішення суду▪️ Ухвалюючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд має право відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України (частин 10, 11 ст. 265 ЦПК України) зазначити в рішенні про нарахування відповідних або відсотків, або ж пені до моменту виконання рішення.▪️ Не допускається зазначати в рішенні про одночасне нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду.▪️ Таке нарахування суд може здійснити лише на підставі процесуального клопотання позивача. Питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України (частин 10, 11 ст. 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності. ⚖️ Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 5 червня 2024 року у справі № 910/14524/22.За обставинами справи