Telegram statistics channel - @homointellectual

Роздуми про старістьЧи здатні ми насправді перейнятись цим питанням? Принаймні, допоки старість маячить десь на горизонті як наша власна потенційність або чужа реальність — самотня, квола, обмежена можливостями тіла та розуму.Ми знаємо про неї так багато і водночас не знаємо нічого. Можна знати про старість теоретично з біологічної точки зору, з соціальної — спостерігаючи за тими, хто вже перетнув цю межу. Проте її досвід як екзистенційний, особистий, завжди залишається тінню, яку ми носимо з собою і ніяк ніколи не зможемо позбутись. Це реальність, хоч би якою нереальною вона здавалась коли ми ще молоді.Молодість, як і старість, поняття дуже відносне. Хтось вже в 20 живе в страхітливому очікуванні навіть 30 років, і здається, що вже цей вік є межею «найкращих років». Не живе, очікує. А хтось в 70+ (вік, з якого офіційно веде свій лік старість) починає нове життя або принаймні пробує нові хобі. Страшно не стати старими, страшно коли люди проживають своє життя беззмістовно в будь-якому віці.Власне, найдієвіше щеплення проти симптомів старості — мати сенси, якими позначені не лише якісь знакові точки в житті, повʼязані з народженням нової людини чи нового союзу, а з кожною миттю власного життя. Адже воно тягнеться однією безперервною лінією, і від першого дня свого в цьому світі ми йдемо до смерті. Вона — кінцева зупинка, передостання, якщо пощастить, старість, але всі вони невіддільні від нас самих вже сьогодні, в будь-якому віці.Ми носимо в собі не лише свої мрії, бажання, спогади, цілі, але і старість та смерть. Щоранку прокидаємось іншими, але щоразу не хочемо визнавати ці зміни. Та й вони непомітні до певного часу — тіло у змові з розумом, аби не видати весь портрет старості передчасно. І це нормально, так працює наша психіка, саме тому ми вкрай рідко задаємось цими питаннями.Однак задаватись ними важливо — не для того, щоб жити в страху й очікуванні, віддавши своє радісне теперішнє на поталу невідомого майбутнього. Навпаки, розмірковуючи про старість (і смерть), ми по-справжньому визнаємо її зсередини, і це приносить з собою звільнення від неї. Воно ж у тому, аби вже сьогодні наповнювати своє життя тим, яким хотілось би бачити своє майбутнє. Вже з весни свого життя будувати внутрішні опори, творити — себе самих, свою дійсність, красу та сенси — для зими, в якій вже не буде порожнечі й самотності. У нас будемо ми самі, і лише за нами вибір як ми скористаємося з наших можливостей, якими б вони не були.Тож навіть коли здається, що у нас не залишається нічого або що в старості ми втратимо все, всередині нас є життя, яке і дає свободу обирати, мислити, відчувати — до останнього подиху, а вже він поза нашою владою, тож немає сенсу про це перейматись.(натхненна текстом С.де Бовуар про старість та зустріччю свого філософського клубу на цю тему)#роздуми [Людина мисляча | підписатись]

Сьогодні тут мав би бути допис про відому філософиню Симону де Бовуар, а ввечері зустріч мого філософського клубу по одному її тексту, проте я неочікувано захворіла і поки мені не до цього…З радісних новин — вас стало на каналі 2000+, чому я невимовно рада, бо значить, стало ще більше Людей мислячих ❤️З цього приводу пропоную трохи познайомитись, і я зі свого боку хочу поділитись з вами трьома фактами про себе (і буду рада дізнатись більше про вас через ваші факти в коментарях👇)Отже,1️⃣ я жила в Житомирі та Львові (контрастний досвід), а останні 11 років в Одесі — люблю це місто всією душею, але головним чином із-за моря, світлинами якого ділюсь час від часу в цьому каналі;2️⃣ в 11 класі познайомилась з літературою Г.Г.Маркеса, і так закохалась в магічний реалізм, що мої перші художні тексти були в його стилі (деякі з них навіть увійшли в мою першу творчу збірку «Метафізика простих речей»);3️⃣ до філософії я прийшла так само неочікувано, як зараз захворіла — як і з Маркесом в школі, вивчаючи на Світовій літературі творчість А.Камю здивувалась, що аби стати письменником (як я і хотіла), можна закінчити філософський факультет, і знаєте, це було одне з найкращих рішень в моєму житті.Цей блог став результатом моєї відродженої любові до філософії, яка була тимчасово загублена і віднайдена в процесі «пошуку себе» за останні кілька років. Тому тут пишу про філософію, книги, кіно, мистецтво й саме життя з філософського погляду на це все. Однією зі своїх місій вбачаю в тому, аби показати, що філософія може бути джерелом сенсів, яке доступне кожній людині мислячій.Якщо маєте бажання, розкажіть щось і про себе 🙌🏻

Про внутрішні опори в часи, коли руйнуються зовнішні Саме цій темі буде присвячений наш зі СТОЇКом другий ефір Стоїчних діалогів, який відбудеться вже сьогодні, 17 жовтня, з 20 до 21 год (посилання — в кінці допису).На зустрічі поговоримо про те:▪️ де шукати стійкість та спокій;▪️ як навчитись розрізняти те, що від нас залежить, а що ні;▪️ для чого та як практикувати аскезу;▪️ що таке 4 чесноти стоїків в контексті внутрішніх опор.Це далеко не всі теми, які ми обговоримо, ще якісь точно виникнуть в ході діалогу. Ваші питання також вітаються (тут в коментарях або безпосередньо на ефірі). Запис буде.А якщо вас цікавить більш глибинне пізнання стоїцизму від людини, яка щоденно ним керується на власному досвіді, раджу підписатись на канал СТОЇК. В ньому громадянин, змушений стати військовим ділиться своїми думками, шляхом та досвідом.Сьогодні ж з нетерпінням чекаємо вас на нашому спільному ефірі за цим посиланням:https://us06web.zoom.us/j/88354771702?pwd=gyT9Ld6QIfvrtMlJ5yaNUZR4axvsA9.1Додаткова інформація для входу:Meeting ID: 883 5477 1702Passcode: 018410До зустрічі!✨

А що, як уявити світ з людьми, що будуть щасливими без грошей, вʼязниць, нинішньої системи освіти, релігії, поділу на культури та нації?Це спробував зробити один видатний, і водночас чомусь маловідомий мислитель, винахідник, футуролог, виробничий й соціальний інженер, автор проекту «Венера», Жак Фреско (1916-2017), який через роки, відколи я про нього вперше дізналась, нещодавно став для мене перевідкриттям. Згадала я про нього читаючи та обговорюючи минулого місяця в своєму філософському клубі «Homo Deus. Людина божественна» Ю.Н.Харарі, про яку вже тут писала. Приводом до цього стала ідея Фреско створити нове суспільство, засноване на технологічних знаннях, а не на оповідях старого світу про богів, гроші й владу.На щастя, в українському ютубі існує цілий канал, присвячений виступам й лекціям Ж.Фреско, але я хочу поділитись з вами тезами одного з найвідоміших серед них— «Промова у Стокгольмі, яка сколихнула увесь світ»:▪️про мову:— мова спримається згідно з її суспільством, де вона використовується;— потрібно створити мову, слова якої будуть однозначні;— «ми говоримо одне на одне, а не одне з одним»;▪️про цивілізацію та культуру:— не існує ні хороших ні поганих людей — такими чи іншими нас роблять національні й культурні контексти, в яких ми існуємо;— «ми ще не цивілізовані, тому у нас є вʼязниці, поліція, війни та всі інші проблеми — непотрібні людські страждання»;— расова ненависть породжена суспільством;— «люди відбивають культуру»;— немає ніякої індивідуальності, ми відображення своєї культури;▪️про освіту:— система освіти побудована на тому, щоб зробити нас кимось (інженером, архітектором і тд), а мають навчити тому, щоб стати універсалом, щоб розуміти історію цивілізації;— «ми навіть не задумаємось про те, що прочитали, ми просто читаємо й балакаємо»;— «не треба навчати, дайте дитині привід захотіти навчитись»;▪️про зміни:— «будь-які зміни стикались з опором — права жінок, дитяча праця…»;— «вам теж стануть на заваді, коли ви спробуєте зробити щось нове чи щось змінити».На думку Ж.Фреско, всім людям по всьому світу потрібне благополуччя (чисте повітря, чиста вода, плодюча земля та релевантна освіта), і все, що у нас є насправді важливого — це технології, і саме вони є ключем до всезагального благополуччя.Послухати/подивитись відео повністю можна за цим посиланням ⬅️#знахідка

Одного дня, давним давно, все почалось з Homo Sapiens. Проте така вже природа цього виду, що вони ніколи не задовольняються тим, ким є і що мають. Тому іншого дня, через десятки тисяч років, Homo Sapiens (людина розумна) вирішує стати Homo Deus (людиною божественною). Що з того вийде — намагається спрогнозувати Ю.Н.Харарі в своїй книзі «Homo Deus. Людина божественна. За лаштунками майбутнього».Для того, щоб зрозуміти чого людина прагне (а це можна звести до 3-х вічних прагнень: щастя, безсмертя, божественності), потрібно озирнутись назад і зрозуміти, що людина вже багато в чому перемогла своїх головних ворогів й супутників протягом віків — голод, чуму, війни. Велика заслуга цієї відносної перемоги — в наукових досягненнях, але передувала їм унікальна здатність людини серед інших видів тварин до успішних кооперацій у великих масштабах. Вони побудовані навколо ідей Бога, грошей, влади, націй і корпорацій. Саме віра в ці загальні оповіді, а згодом у епоху Відродження віра в людину, зробили її центром Всесвіту — так Homo Sapiens завойовували світ.Світ Homo Sapiens — це не лише світ навколо та внутрішній, третя грань нашої 3D-реальності — оповіді, якій надають світу сенсу в очах людини. На них побудовані релігія та в значній мірі наука, яка не стільки конфронтує з релігією, скільки взаємно потребує її, ну і загалом все, у що ми віримо, яким ідеалам слідуємо, що купуємо — є результатом нашої віри в ті чи інші речі (й не лише матеріальні). Як пише Харарі, вигадки — це не погано, вони неминучі, принаймні допоки ми люди. Проблеми виникають тоді, коли замість інструменту вони стають метою і приносять страждання нам самим та іншим людям.Саме крізь себе і завдяки безлічі своїх вигадок Homo Sapiens надали сенс для світу, який сам по собі його немає. Гуманізм став новою релігією, яка взяла на себе цю місію й проголосила, що споживач та виборець завжди праві, що краса — в очах глядача, а якщо ми відчуваємо щось добре, це так і є, тобто наші особисті почуття й бажання в пріоритеті. Попри всі свої кризи й розколи, саме гуманізм веде людину крізь тернії до зірок — до безсмертя, щастя, божественності. Однак саме це прагнення водночас веде і до того, що Homo Sapiens може перестати бути Sapiens, втратити самого себе.Справді, схоже, що Homo Sapiens втрачає контроль в першу чергу над своїми оповідями. Його переймає наука, яка каже, що ми лише біохімічні алгоритми, які не мають ані душі, ані вільної волі, ані «Я» як чогось цілісного й стабільного. Натомість алгоритми, роботи і компʼютери з кожним днем стають більш цілісні та досконалі — задля потреб Homo Sapiens, але які щодня стають все більш вільними від нашого над ними контролю. Нам самим вже не досить жити довго — ми хочемо вічного життя (техногуманізм — наша нова релігія), інколи несвідомо, але ми все більше довіряємо алгоритмам, які пізнають нас все краще, втілюючи новий сенс давньої практики «Пізнай себе».На завершення своєї книги Харарі залишає для наших власних міркувань три питання:1. Чи справді організми — це просто алгоритми і чи дійсно життя — це обробка даних?2. Що цінніше — інтелект чи свідомість?3. Що станеться із суспільством, політикою й щоденним життям, коли позбавлені свідомості, однак високоінтелектуальні алгоритми знатимуть нас краще, ніж ми знаємо самі себе?Я ж узагальню їх і наостанок нагадаю про вкрай важливу для кожного з нас потребу постійно задавати собі питання — про себе, світ, процеси та речі в ньому. Доки ми Homo Sapiens, наша сила — в умінні задавати питання, сумніватись, мислити, дивуватись, шукати відповіді, й звісно, надавати їм сенсу, доступного лише нам.#роздуми #книжкове

Так цікаво, як завжди один і той самий час тече абсолютно по-різному.Два вихідних дня паузи на каналі цього разу видались довгими, хоча й були доволі насиченими — подіями в особистому житті (про яке більше розповідаю в своєму інстаграмі) й моїм офлайн книжковим клубом по «Жовтоликій» (сьогодні ще проведу онлайн-зустріч і нарешті поділюсь з вами своїм відгуком про неї). Ну і відкрию новий потік по «Невеличкій драмі» В.Підмогильного.Наразі ж видихаю між справами й сьогодні хочу повернутись до своїх позаклубних книг, слухаючи дощ за вікном з чашкою кави 😌Користуючись нагодою, що понеділок — день організаційний, нагадую про актуальне й важливе на каналі, що ви могли пропустити:▪️Наш зі СТОЇКом прямий ефір про практику стоїцизму [дивитись запис]▪️Новий потік мого філософського клубу по філософії екзистенціалізму [дізнатись більше] залишилось 4/10 вільних місць!А також нагадую про актуальні промокоди для знижок -20%:☕️ на каву 25CoffeeRoasters за промокодом philokava до 10 жовтня;📚 на книги ВСЛ за промокодом homo24 до 31 грудня.Бажаю вам надихаючого тижня!

Хто ми такі і як себе реалізувати? Що робити, якщо лякає старість? Чи є взагалі сенс в цьому житті, сповненого абсурду?Саме на ці три питання ми будемо шукати разом відповіді в моєму філософському клубі «Людина мисляча» протягом жовтня на основі текстів трьох визначних філософів-екзистенціалістів:🎱«Екзистенціалізм — це гуманізм» Ж.-П.Сартра — про реалізацію себе через вибір (16 жовтня);🎱«Старість» С.де Бовуар (уривок) — про емансипацію старості (23 жовтня);🎱«Міф про Сізіфа» А.Камю — про сенс попри абсурдність (30 жовтня).Ви можете приєднатись на весь потік із трьох зустрічей (за 750 грн) або на одну з них (за 300 грн). У цю вартість входить доступ до телеграм-групи клубу, участь в онлайн-обговореннях, отримання запису зустрічі та презентації по ній, а також моя міні-лекція по темі на початку зустрічі.📆 Зустрічі-обговорення відбуватимуться щосереди з 19 до 21 год (окрім найближчої, аби було більше часу знайти й почати читати тексти).Кількість місць обмежена і частина з них вже зайнята постійними учасниками клубу, тож поспішайте зайняти своє!Щоб приєднатись до клубу, пишіть в коментарях під цим дописом або напряму мені @varvara_bosco 💌*вдописі використана картина Е.Мунка «Крик»

Кожен з нас має свою особливу історію, в своєму місті, за своїх унікальних обставин. Обʼєднує нас те, що слугує духовним ґрунтом в ці буремні часи — і це філософія стоїцизму. Запрошую вас на свій перший ефір, який проведу спільно зі справжнім Стоїком, який не в теорії, а на практиці щоденно застосовує стоїчні принципи. В своєму каналі СТОЇК він пропагує мудрість, мужність, справедливість, поміркованість (раджу підписатися!)Скажу чесно, мене надихає приклад цієї людини, тому вже в цей четвер, 3 жовтня, з 20 до 21 год ми проведемо спільний прямий ефір в Zoom, відкритий для всіх бажаючих, кому цікаві теми:▪️наш різний досвід застосування стоїцизму;▪️стоїчне прийняття глобальних викликів (як війна);▪️формування життєвих принципів та цінностей, ▪️відношення до смерті власної і близьких;▪️про цінність життя, про життя згідно зі своєю природою.Посилання на Zoom ми опублікуємо в день зустрічі в обох наших каналах. Будемо раді бачити всіх зацікавлених!Також в коментарях напишіть питання, відповіді на які ви хотіли б почути в ефірі⬇️

Філософія не має жодного сенсу, якщо вона не допомагає жити щасливо наше найкраще життя. Такої думки дотримувались ще Сократ, Арістотель, філософи-стоїки, і я серед них ✨Перед тим, як втілити на практиці найдієвіші ідеї філософії можна витратити безліч років на вивчення теорії (мені й 5,5 років філософського факультету було замало). А можна стати частиною філософської школи Новий Акрополь, де теорія одразу реалізується на практиці — розвиває впевненість у собі, моральну силу та здатність протистояти труднощам і кризам. Це навчання дасть вам змогу пізнати самих себе, як і наставляв Сократ, а отже, й краще зрозуміти свої життєві цілі, сформувати більш цілісний погляд на світ. 🏛️ Курс «Філософія для життя» триватиме 5 місяців, щотижня відбуватиметься 1 лекція, а щомісяця — 1-2 практичних заняття (діалоги, читання філософських текстів, перегляд і обговорення кінофрагментів, філософські практикуми тощо).Наразі навчання стартує у Києві (17 вересня на Нивках та 19 вересня на Подолі), але протягом осені почнеться також в Харкові, Дніпрі, Львові, Вінниці, Івано-Франківську, Запоріжжі, Полтаві.Перше заняття безкоштовне, а місяць участі коштує 500 грн (пільгова вартість 50%).📍Дізнатись програму курсу, почитати про нього відгуки та зареєструватись в Києві можна за цим посиланням. В іншому місті — на цій сторінці.Приєднуйтесь до курсу щоб вже сьогодні почати жити своє щасливе, свідоме й змістовне життя!#рекомендація

На початку цього року я прочитала «21 урок для 21 століття» Харарі, і мене так вразила ця книга, що вона стала поштовхом до створення мною цього каналу (писала про це тут).Тепер я пропоную вам разом прочитати та обговорити в моєму філософському клубі «Людина мисляча» іншу, але не менш значиму книгу цього ж автора — «Homo Deus. Людина божественна. За лаштунками майбутнього». Будемо говорити про те, як вже сьогодні і в недалекому майбутньому людина зміниться під впливом технологій, та й загалом поміркуємо на тему сенсу нашого існування в цьому чудесному світі новому.Зустрічі-обговорення проходитимуть вечорами щосереди окрім першої, аби було більше часу знайти й почати читати книгу. Отож: ▪️1-а зустріч — 11 вересня з 19 до 21 год ми обговоримо Першу частину «Homo sapiens завойовує світ» (~190 ст).▪️2-а зустріч — 18 вересня з 19 до 21 год ми обговоримо Другу частину «Homo sapiens надає сенсу світу» (~150 ст).▪️3-я зустріч — 25 вересня з 19 до 21 год ми обговоримо Третю частину «Homo sapiens втрачу контроль» (~150 ст).🎱Вартість участі в одному місяці клубу — 750 грн, у неї входить доступ до телеграм-групи клубу, участь в онлайн-обговореннях, отримання запису зустрічі та презентації по ній.Кількість місць обмежена і частина з них вже зайнята, тож поспішайте зайняти своє!Щоб приєднатись до клубу, пишіть в коментарях або напряму мені @varvara_bosco 💌