Блог економіста

🇪🇺 Впровадження Регламенту (ЄС) №165/2014 про тахографи в Україні: чому це важкоУкраїна взяла на себе зобов’язання привести своє законодавство у відповідність до Регламенту (ЄС) №165/2014. Цей документ встановлює обов’язкове використання “розумних тахографів” у міжнародних автоперевезеннях — пристроїв, які фіксують час керування, відпочинку водія, а також мають GPS, захист від маніпуляцій і дистанційний контроль для інспекцій.Сам регламент був ухвалений у ЄС ще у 2014 році. А перше покоління “розумних” тахографів стало обов’язковим для нових транспортних засобів у Європі з 15 червня 2019 року. Країни-члени мали роки на поступове впровадження. І навіть так — для багатьох це стало викликом.Що маємо ми?🔹 Відповідні плани є: у 2025 році хочуть створити мережу майстерень для обслуговування тахографів, у 2027 — запустити систему навчання й сертифікації фахівців, змінити законодавство про дорожні перевірки.🔹 Повну заміну аналогових і цифрових тахографів на “розумні” планують на 2035 рік.Але тут питання часу. Для вступу до ЄС нам потрібно синхронізувати законодавство набагато раніше. Єврокомісія передбачає перехід на друге покоління смарт-тахографів у міжнародних перевезеннях вже до кінця 2025 року. Відставання України — очевидне.Крім того, зараз:▪️ немає затверджених стандартів для приладів,▪️ відсутні національні процедури для акредитації майстерень (в мене був пост про видачу ключів на смарт-тахографи українським водіям, щоб мати змогу обслуговуватись в майстернях),▪️ не проводиться належне навчання і сертифікація контролерів,▪️ немає дистанційного обладнання для перевірки тахографів на дорогах.І тут питання не в тому, що Україна не хоче. Проблема в об’єктивній складності, в необхідності створити цілі інституції з нуля — швидко, під час війни і без ресурсу, яким свого часу володіли члени ЄС.Чи встигнемо ми? Якщо не буде спеціальної перехідної моделі для України — буде дуже важко.Але ми маємо пам’ятати: справжня інтеграція — це не тільки декларації та угоди. Це зміна систем і підходів. Іноді болісна. Але вкрай необхідна.#вступ_до_ЄС #авто

🌊 Чорне море важливе не лише для мореплавстваМорська інфраструктура нашого регіону — це не тільки порти і судноплавство. На дні Чорного моря вже зараз працює критична енергетична й цифрова інфраструктура: підводні інтернет-кабелі, електричні кабелі й трубопроводи, які з’єднують Європу з Кавказом та Центральною Азією. Вони мають стратегічне значення для зменшення залежності від російських енергоресурсів і розвитку відновлюваної енергетики.Проте, як виявилося, ця інфраструктура вразлива — пошкодити її може недружнє судно або диверсія. Історія з диверсіями у Балтійському морі змусила діяти: НАТО створює центри моніторингу підводної обстановки, а ЄС інвестує в прокладання нових безпечних маршрутів цифрового й енергетичного зв’язку через Чорне море.Основні проєкти:🔹 Підводний електричний кабель між Азербайджаном, Грузією, Румунією та Угорщиною для постачання зеленої енергії в ЄС.🔹 Новий оптоволоконний інтернет-кабель, який має обійти російські маршрути.🔹 Проєкт Vodafone зі з’єднання України через Чорне море із Болгарією, Туреччиною та Грузією.Проблем залишається чимало: підводна інфраструктура часто перебуває у приватній власності, а отже питання відповідальності за її захист досі нечітке. Партнерство держави й бізнесу тут буде критичним.Україні важливо активно долучатися до цих процесів: і в питаннях безпеки, і в розвитку нових маршрутів — це зміцнить нашу енергетичну й цифрову незалежність та сприятиме глибшій інтеграції до ЄС. А також "буде грати ключову роль для конкуренції та росту економік країн нашого регіону в епоху воєн та штучного інтелекту". (Юлія Клименко)#море

🇪🇺 ЄС давно вже лібералізував ринок міжнародних автоперевезень. А що в нас?З 1990 року в Європейському Союзі діє Регламент Ради (EEC) №4058/89, згідно з яким:🔹 тарифи на міжнародні перевезення вантажів між державами-членами встановлюються вільно — за домовленістю сторін (тобто ринковим способом);🔹 водночас, держава повинна мати змогу відстежувати тенденції на ринку — тобто збирати інформацію про вартість перевезень;🔹 підприємства — перевізники, експедитори та брокери — зобов’язані надавати інформацію про тарифи на запит своїх національних органів влади;🔹 ці дані далі мають передаватися Єврокомісії для моніторингу єдиного транспортного ринку.А тепер до України.📌 З 2022 року на кордоні почали впроваджувати систему “еЧерга”, а з березня 2025 року запрацювала система “еCheck” на всіх пунктах пропуску для вантажівок понад 3 тонни. Це дійсно крок уперед — за допомогою цих систем ми почали бачити фактичні обсяги перетину кордону.👎 Але цього недостатньо. Наше законодавство не передбачає збору даних про ринок міжнародних автоперевезень як такий. Відсутня і адміністративна спроможність для постійного моніторингу тарифів та структур ринку.Я писала окремий пост про те, що в нас великі проблеми зі збором даних. І наш вступ до ЄС вимагатиме від нас швидких змін. Регламент 4058/89 - лише один приклад, буду писати й про інші.🇺🇦 Поки ми рухаємося до ЄС, критично важливо не лише спрощувати перетин кордону, а й створити систему збору і аналізу ринкової інформації — без неї не буде зрозуміло, як функціонує ринок, чи є конкуренція, як змінюються тарифи і чи потрібне втручання держави.💬 Чи достатньо буде “еCheck” як основи для подальшого моніторингу? І чи бачить Мінінфраструктури взагалі цю прогалину як проблему — хороші питання до наступного звіту уряду.#авто

Чому я підтримую пором до Грузії, але з обережністю🛳 Вийшла нова стаття на Mind про відновлення поромного сполучення Україна – Грузія, і я мала честь дати до неї коментар як експертка з логістики. Ділюсь коротким змістом і основними тезами.📌 Суть статті:У березні 2025 року відбулися тестові рейси порома між Чорноморськом і Батумі. Ініціатор – «Укрзалізниця» в партнерстві з «Укрферрі». Це частина стратегії включення України до Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТМТМ, або «Middle Corridor»), який з’єднує Китай з Європою в обхід рф і Суецького каналу.Наразі відновлення — лише технічне: в рейси вирушили порожні вагони. Попереду – робота над формуванням стабільного вантажопотоку, ремонтом застарілих українських поромів, запуском нових операторських структур і вирішенням питань безпеки та регуляторної сумісності. У мене був окремий пост на цю тему.📌 Що я підкреслила у своєму коментарі:- Потрібно створити інституційну спроможність – комерційного оператора, який працюватиме за ринковими принципами, а не як держмонополія. Ідеально – з приватним партнером або в консорціумі з грузинською стороною.- Важливо інтегрувати новий морський маршрут у логістичні ланцюги ТМТМ, включно з вантажами з Китаю.- Необхідно забезпечити швидке митне оформлення, просту онлайн-систему бронювання і гнучке тарифоутворення.- Пором має потенціал як альтернатива транзиту через росію – для агроекспорту, металургії, імпорту з Центральної Азії.- Але бар’єри лишаються: відсутність технічної адресації вагонів із Грузії, необхідність ремонту вагонів після кожного рейсу, різні регламенти між країнами.👉 Статтю можна прочитати на Mind — там багато технічних деталей і позиції інших гравців.📍Пором через Чорне море – це не просто відновлення старої лінії, а реальна можливість повернути Україну в транзитну карту Євразії. І показати, що росія панувати в Чорному морі не буде. Але потрібна чітка координація, модернізація інфраструктури і довіра з боку бізнесу.#залізниця #море

🔋 Ціна зарядки електромобілів в Україні і трохи ретроспективиУ лютому 2025 року зарядити електромобіль в Україні коштувало:• через АС-порт (звичайна зарядка) — 13,60 грн/кВт·год• через DC-порт (швидка зарядка) — 17,36 грн/кВт·годПри середньому споживанні 20 кВт·год на 100 км, це до 360 грн на 100 км пробігу. Для порівняння, автомобіль на газі з газобалонним обладнанням спалює близько 12 л пропан-бутану на 100 км — і витрати тут уже 450 грн і більше. Тобто, навіть з урахуванням зростання тарифів, електромобілі залишаються вигіднішими у використанні.Але найцікавіше — це не лише цифри, а порівняння з тим, що ми фіксували у дослідженні 2022 року. Тоді в Україні було менше 35 тисяч електромобілів, з яких більшість — Nissan Leaf із “втомленими батареями”. Більше 85% ринку займали саме ці моделі. І хоча мережа зарядок вже тоді зростала, домінували повільні зарядні станції, і лише 23% були швидкісними.Сьогодні ситуація змінилась:🔌 Зарядна інфраструктура стала доступнішою і швидшою🔋 40% електромобілів мають батареї понад 50 кВт·год, тобто вони вже не лише для міста🚗 Відбувається структурна модернізація автопарку: менше Leaf, більше Tesla, Hyundai, VW та нових китайських моделей⚡️ А серед операторів ЕЗС вже точиться конкуренція за DC-тарифи, а не просто за наявність розетки🟢 У 2022 році ми не публікували результати дослідження, бо воно було підготовлене на замовлення. З публічного була лише моя стаття англійською мовою. Але зараз цікаво подивитись, як багато всього змінилось менш ніж за три роки. Проте системних викликів залишилось достатньо: монополізація ринку зарядок, брак стандартизації, відсутність політики поводження з використаними батареями.Для ефективної інтеграції до європейського “зеленого” ринку Україні треба не лише нарощувати кількість електромобілів, а й інституційно дозріти: від реєстру зарядок до стратегії утилізації акумуляторів.А поки — заряджаємось по 17,36 за кіловат, і тримаємо курс на Європу ⚡️🇪🇺#авто

Транспорт за минулий місяцьМорський транспорт. За перший квартал 2025 року українські порти обробили 23 млн т вантажів. З них одеські порти обробили 20,7 млн т вантажів (порт «Південний» 10,6 млн т, порт «Чорноморськ» 6,6 млн т, порт «Одеса» 3,5 млн т), а дунайські порти (Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ) разом перевалили понад 2,3 млн т вантажів. Це падіння на 17% дпр: у першому кварталі 2024 року було оброблено 27,8 млн т вантажів.Частково відновила роботу поромна переправа Чорноморськ-Варна, яка була зупинена з початком повномасштабної війни. Маршрут став частиною нової вантажної поромної лінії Чорноморськ-Варна-Батумі, рейси виконує пором Vilnius компанії «Укрферрі». До реалізації проєкту також залучена дочірня компанія АТ «Укрзалізниця» UZ Cargo Poland. Наразі перевезення здійснюються лише в напрямку Грузії, поки немає зворотного вантажопотоку.Залізничний транспорт. 23 березня відбулась потужна кібератака на інформаційну систему «Укрзалізниці», припинили працювати пасажирські та вантажні інформаційні сервіси компанії, продаж квитків тимчасово перевели в паперовий формат через каси. Станом на 1 квітня «Укрзалізниця» повідомила, що відновила понад 90% пасажирських онлайн-сервісів, в тому числі продаж квитків та роботу онлайн табло прибуття та відправки поїздів. Відновлення інформаційної системи для вантажних перевезень досі триває.Через кібератаку також відсутня статистика залізничних вантажних перевезень за березень.Кабінет міністрів України спростив процедуру розпорядження майном для «Укрзалізниці». Відтепер компанія може самостійно, без погодження з урядом, ухвалювати рішення про відчуження майна, якщо його балансова вартість не перевищує 500 млн грн. Це дозволить розпочати реалізацію, зокрема, накопиченого металобрухту та щебеню.Автомобільний транспорт. Угоду про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС автоматично продовжили до кінця 2025 року. Умовою автоматичної пролонгації була відсутність негативного впливу на сторони угоди та відсутність порушень.На початку квітня відкрився новий автомобільний пункт пропуску «Велика Паладь – Надьгодош» на кордоні з Угорщиною. Він призначений для легкових автомобілів вагою до 3,5 тонн і працюватиме у денний час.Верховна Рада 27 березня схвалила євроінтеграційний законопроєкт №4560, що дозволяє адаптувати український ринок послуг автомобільного транспорту до стандартів ЄС. Йдеться про особливості ліцензування перевізників: для отримання ліцензії та ведення діяльності необхідна буде відсутність звинувачень у тяжких кримінальних злочинах або відсутність стягнень, накладених, зокрема, за суттєві порушення законодавства при здійсненні автомобільних перевезень. Для запуску та управління компаніями, що здійснюють перевезення, необхідне буде відповідне фінансове становище. Також вимагатиметься підтвердження професійної компетентності менеджерів транспортних компаній, а вся інформація про автомобільного перевізника буде акумулюватись в Єдиному комплексі інформаційних систем безпеки автомобільного транспорту (ЄКІС).Кабінет Міністрів України схвалив рішення про виділення 5,2 млрд грн на ремонт та відновлення доріг у фронтових та прифронтових регіонах, які використовуються для потреб Збройних Сил України. Фінансування розподілили за двома напрямками: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України отримало понад 2,6 млрд грн, обласні держадміністрації – понад 2,5 млрд грн.Про інші сектори економіки читайте в нашому Місячному економічному моніторингу України.#МЕМУ

Опублікували План заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року.Давайте подивимось, як уряд прочитав рекомендації ЄК. Про звіт Єврокомісії та рекомендації я писала тут.Національна транспортна стратегія: почати виконувати оновлену Стратегію. Те саме щодо Стратегії розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з державами — членами Європейського Союзу та Республікою Молдова до 2030 року. Їх обидві прийняли в кінці грудня 2024 року.Автомобільний транспорт: - розробити законопроєкт про Національне бюро розслідувань аварійних подій на транспорті. - Затвердити Технічний регламент конструкції колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання. - Прийняти законопроєкт 4560 (недавно прийняли). - Змінити Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. - Внести зміни до закону “Про дорожній рух” (реєстраційний номер 8082). - Привести перелік категорій транспортних засобів у відповідність із Директивою 2006/126/ЄС про посвідчення водія. Встановити вимоги до тривалості практичного іспиту на права та місця його проведення. Встановити вимоги до транспортних засобів, на яких складається практичний іспит на права. Встановити перелік вправ і маневрів, результати виконання яких враховуватимуться екзаменаторами під час приймання практичного іспиту для отримання прав.- прийняти законопроєкт 4583 “Про внесення змін до деяких законів України щодо суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом”Мені складно оцінити, чи є зміни в законі про дорожній рух та процедурі отримання водійських прав адекватною відповіддю на рекомендацію ЄК виконувати Стратегію безпеки на дорогах і зробити однаково важливими безпеку інфраструктури, автомобілів, користування дорогами та догляд після аварій. Особливо про догляд після аварій не побачила нічого в плані.Залізничний транспорт: прийняти закон (з/п 12142) про систему та особливості функціонування ринку залізничного транспорту України.Морському транспорту місця в плані не знайшлось, а там ЄК просила прискоритись з гармонізацією з морськими принципами ЄС, в тому числі щодо державного контролю портів та моніторингу руху суден.Внутрішній водний транспорт: приняти закон (з/п 11341) про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах. Сподіваюся, що мова в законопроєкті йде про визнання сертифікатів на внутрішніх водних шляхах, як просила Єврокомісія (я законопроєкт не дивилась).Повітряний транспорт в плані також не згадується. Як і мультимодальний транспорт. А рекомендації тут були.І тут же напишу про Трансʼєвропейську мережу (TEN-T). Просили прискорити проєкти в рамках ініціативи EU-Ukraine Solidarity Lanes. Україна запланувала продовжувати відновлювати пошкоджену транспортну інфраструктуру, виконувати проєкти у рамках програми ЄС Connection European Facility, враховувати вимоги законодавства ЄС і провести тренінги (!).В підсумку в план увійшло не все, що рекомендувала Єврокомісія. Не знаю, з яких причин. Давайте свої версії в коментарях.#вступ_до_ЄС

Спостереження про ринок логістики від компанії Логістична майстерня🛑в Україні змінюються центри концентрації вантажопотоків. "Якщо у 2022 році переважна більшість компаній переводила виробництво і зберігання на захід України, то сьогодні і львівські, і закарпатські склади стоять напівпорожніми — бізнес знову зосередився навколо Києва."🛑компанії поступово відходять від власної логістики й передають функції перевезення спеціалізованим провайдерам. На власній логістиці залишаються два типи компаній:1️⃣структури, що працюють зі специфічними товарними категоріями. Аутсорсингова логістика дає відчутну перевагу саме на «звичайних» продуктах, до яких можна віднести всю категорію FMCG, тобто товари широкого вжитку.2️⃣компанії, які не навчилися керувати аутсорсингом, "тобто не здатні чітко та своєчасно ставити завдання своєму складу та логістам. Але в такому режимі, особливо зараз, довго працювати не виходить, бо ціна помилок надзвичайно висока."🛑необхідно автоматизувати логістику. "Майбутнє є тільки у фірм, які зроблять свої процеси максимально «прямими» та уникнуть «вилки рішень». Катастрофічний брак персоналу на складах частково є наслідком багаторічного ігнорування необхідності автоматизації." Використання конвеєрів, рольгангів, самохідних візків, складнішої автоматизації допоможе залучити жінок. Потрібні також цифрові рішення.#авто

Чи мають бути портові збори однакові в усіх портах?Портові збори включають різні види платежів, які стягуються за послуги, надані в порту. Основні види портових зборів:⚓️ Корабельний збір нараховується на судна, що зайшли в порт у комерційних цілях. Розмір збору залежить від чистої реєстрової місткості судна.⚓️ Причальний збір стягується за надання судну місця стоянки біля причалу. Залежить від довжини причального фронту, зайнятої судном, і часу стоянки.⚓️ Лоцманський збір отримується з суден, які користувалися послугами портової лоцманської служби.⚓️ Якірний збір стягується за використання якірної стоянки.⚓️ Канальний збір нараховується за прохід судна через канали.⚓️ Маяковий збір стягується за використання навігаційного обладнання, включаючи маяки.⚓️ Санітарний збір нараховується за санітарний огляд судна.Як ви бачите, портових зборів багато і вони можуть відрізнятися не лише між портами, а й між терміналами, причалами та окремими суднами.Але бізнесу незрозуміло, чому відправник має платити більше за те саме судно в порту Південний, ніж в портах Одеса чи Чорноморськ. Наразі обговорюються пропозиції вирівняти всі портові збори, які нараховуються по тоннажу, серед трьох одеських портів. Різниця становить 0,8-1,5 долара за тонну.Аргументи за: "у всіх мають бути рівні умови", "те, що хтось колись вирішив в Південному зробити причали під вугілля, не означає, що бізнес на інших причалах з меншими глибинами має платити більше", "зернові та контейнерні термінали не вимагають великої глибини і є неконкурентними в Південному", "закон про морські порти каже про рівність регулювання".Аргументи проти: "порти різні за технічними параметрами. Південний спеціально зробили глибоким портом, в тому числі перенаправляючи гроші з портових зборів інших портів. Ці інвестиції потрібно повернути вищими зборами", "зараз склався ринковий баланс, міняти портові збори потрібно починати з розробки справедливої методики їх розрахунку", "Південний має більше можливостей, бо має більші глибини", "якщо знизити ставку в Південному до рівня інших портів, частина бізнесу перейде туди, а якщо збільшити портові збори в Одесі та Чорноморську, то бізнесу в цих портах стане гірше, а бізнесу в порту Південний краще не стане".Приблизні плати за судно державі: порт Південний 47 тисяч дол., Чорноморськ 39 тис. дол., Одеса 37 тис. дол. Ще знайшла дані за 2017 рік (на графіку).Яка ваша думка?#море

🤯 Онлайн сервіси Укрзалізниці не працюють через кібератакуЗранку в неділю 23 березня Укрзалізниця повідомила про технічний збій в своїй ІТ системі. Не працюють продаж квитків через застосунок та сайт, онлайн сервіси замовлення послуг, довідкові послуги, кабінет перевізника вантажів тощо.Сьогодні зранку УЗ уточнила, що це була кібератака, «таргетована, складна та багаторівнева». Оскільки це не перша атака, то системи захисту були, але ураження «дуже системне, нетривіальне та багаторівневе», а тому «перед повним відновленням із «бекапів» фахівці УЗ та Кібердепартаменту СБУ мають ретельно відтестувати сервіси на можливі вразливості».Оскільки не працює не лише продаж квитків, а й вся ІТ-система УЗ, включно з вантажною, то очевидно метою атаки було паралізувати залізничний рух в країні. Цього не сталося – «рух поїздів стабільний, вони курсують чітко без затримок та всі операційні процеси руху відлагоджено в резервному форматі».✅ Пасажирам:- Квитки продаються через каси. УЗ посилює каси персоналом, розширює графіки роботи- На 24.03 та 25.03 активовано продаж міжнародних квитків у касах, в тому числі за кордоном✅ Вантажоперевізникам:- УЗ перейшла на паперовий документообіг (як комерційне та вантажне господарство, так і «руховики» та інші господарства)- Відправник повинен сформувати в паперовому вигляді перевізний документ та надати його до товарної контори на станції відправлення. На станціях мають видавати порожні бланки залізничних накладних або зразки бланків в електронному вигляді.Пасажири повідомляють, що не на всіх станціях можливо купити квиток, не у всіх є на електронній пошті pdf варіант квитка, ще не всі співробітники УЗ знають, як діяти, люди не можуть скасувати автоматичну купівлю квитка чи повернути квиток. В тому числі було повідомлення про те, що провідник поїзду Київ-Відень попередив, що за кордоном за відсутності квитків кожному безквитковому пасажиру мають виписати штраф у 80 євро (на скріні).Бажаю Укрзалізниці швидкого відновлення системи, а пасажирам та вантажовідправникам – терпіння та витримки! Все подолаємо!#УЗ