Блог економіста

🚌 Як автобусна мережа може оживити економікуКоли говоримо про інфраструктурні інвестиції, автобуси зазвичай опиняються в тіні швидкісних поїздів чи мегапроєктів доріг. Але дані кажуть інше. Розвинена мережа громадського транспорту — зокрема автобусна — це не просто зручність, а реальний інструмент економічного зростання. Американська асоціація громадського транспорту у звіті Economic Impact of Public Transportation Investment 2020 наводить чіткі цифри: кожен додатково вкладений мільярд доларів у громадський транспорт створює близько 49 700 робочих місць і додає 5 мільярдів доларів до ВВП США .Цей ефект має дві складові:1. Короткостроковий ефект — створення робочих місць у виробництві, будівництві та обслуговуванні;2. Довгостроковий ефект — зростання продуктивності через економію часу, зменшення заторів і кращу доступність до робочих місць.Автобусна мережа особливо важлива для регіонів із низькою автомобілізацією. У США, за результатами дослідження, 68% пасажирів автобусів не мають доступу до власного авто. Доступний автобусний маршрут для них — це не просто опція, а можливість дістатися до роботи, лікарні чи освіти. Це, своєю чергою, означає підвищення зайнятості та економічної активності.📍 А як у нас?В Україні автобусна мережа функціонує стабільно і виконує надважливу соціально-економічну роль. Після початку повномасштабної війни саме міжнародні автобусні перевезення стали основним каналом мобільності для мільйонів українців, частково замінивши авіатранспорт. Всередині країни система також залишається життєздатною, хоч і вимагає оновлення.Україні необхідна модернізація, впровадження сучасних технічних стандартів та адаптація до вимог ЄС. Йдеться про безпеку, цифровізацію, екологічні стандарти, комфорт пасажирів і конкурентоспроможність перевізників у єдиному європейському ринку.🚍 Ефективна автобусна мережа — це мультиплікатор економічного ефекту для всієї країни. Покращення доступу до мобільності суттєво впливає на:– Ринок праці: більше можливостей шукати роботу у ширшому радіусі, вища зайнятість, легше знайти працівників з необхідними навичками. Це особливо актуально в умовах внутрішньої міграції, коли люди змушені добиратись із менших містечок до центрів зайнятості.– Регіональний розвиток: у прикордонних і гірських областях, де залізниця майже не працює, автобуси залишаються єдиним зручним способом пересування. Покращення маршрутної мережі дає поштовх локальним економікам.– Малий та середній бізнес: більше маршрутів = більше клієнтів. У містах, де громадський транспорт зручний і доступний, зростає обсяг роздрібної торгівлі в межах транспортних коридорів.– Міжнародна співпраця та торгівля: зростання міжнародних автобусних перевезень відкриває можливості для прикордонної торгівлі, туризму та сервісної інфраструктури — особливо у Львівській, Закарпатській, Волинській, Чернівецькій та Одеській областях.👉 Тож якщо ми серйозно говоримо про післявоєнну відбудову та економічну інтеграцію — розвиток і оновлення автобусної мережі має стати одним із пріоритетів державної транспортної політики.#авто #пасажири

Транспорт за минулий місяць⚓️ Морський транспорт. Росія продовжує атакувати портову інфраструктуру України. Ввечері 11 березня росія атакувала в одеському порту цивільне судно MJ PINA із пшеницею для Алжиру. Внаслідок удару загинули чотири громадянина Сирії. Кількість підбитих в українських морських портах іноземних суден сягнула 29. В лютому вантажообіг портів Великої Одеси склав 8 млн тонн (зростання на 21% дпм), з яких 5,2 млн т – агропродукція.Українським морським коридором пройшли вже понад 4 тисячі суден. Експорт української агропродукції морським коридором сягнув 70 млн т. Ще 36 млн т вантажів – непродовольчі товари (зокрема, руда, металургійна продукція).🚆Залізничний транспорт. У лютому залізничним транспортом перевезено 12,3 млн т вантажів, що на 12% менше, ніж в січні, та на 16% менше, ніж в лютому 2024 року. З них до портів перевезено 4,2 млн т та до західного кордону 2 млн т вантажів. Найбільшу частку в перевезеннях складають руда (43%), зерно (37%) та чорні метали (6%).За попередніми очікуваннями «Укрзалізниці» на 2025 рік, у разі збереження чинних тарифів, компанія може отримати 22 млрд грн збитків від пасажирських перевезень, а прибутковість вантажних перевезень скоротиться до 5-6 млрд грн, що не дозволить покрити збитковість пасажирських перевезень. Саме тому «Укрзалізниця» пропонує збільшити тарифи на вантажні перевезення на 37%, проти чого активно виступає бізнес.🛣 Автомобільний транспорт. З березня 2025 року всі ліцензовані перевізники, що здійснюють перевезення вантажівками масою від 3,5 тонн, зобов’язані використовувати систему єЧерга для перетину кордону, що раніше було обов’язковим лише для транспорту понад 7,5 тонн. Запровадження відбуватиметься поетапно: з 11 березня на пункті пропуску зі Словаччиною Ужгород – Вишнє Нємецьке та одним із переходів із Польщею (Смільниця – Кросьценко), з 18 березня – на ключових польських напрямках (Краківець – Корчова, Шегині – Медика, Рава-Руська – Гребенне), а з 25 березня – на угорському кордоні (Чоп – Захонь). Передбачено розділення черг для порожніх і завантажених вантажівок із механізмом автоматичного скасування реєстрації у разі невідповідності митного статусу. Система єЧерга охоплює 23 пункти пропуску, а за час її експериментального впровадження через неї пройшло понад 725 тисяч вантажівок. Очікується, що ці зміни зменшать затори, покращать прогнозованість перетину кордону та прискорять логістику.Джерело: Місячний економічний моніторинг України#море #залізниця #авто

🚇 Міське планування• Оптимальні моделі руху допомагають містам планувати ефективні громадські транспортні маршрути, зменшуючи затори та покращуючи мобільність.🖥 Машинне навчання• Відстань Васерштейна, заснована на теорії оптимального транспортування, використовується в штучному інтелекті для порівняння розподілів ймовірностей (наприклад, у генеративних нейромережах та обробці зображень).📊 Економіка• Оптимальне транспортування застосовується для аналізу ринку праці, розподілу ресурсів та моделювання нерівності доходів.⸻Оптимальне транспортування — це багата математична дисципліна, що поєднує лінійне програмування, теорію графів та ймовірність. Методи, такі як алгоритми потоків у мережах, метод Сінкгорна та ітераційні проєкції, забезпечують потужні інструменти для ефективного вирішення задач транспортування.Від ланцюгів поставок до штучного інтелекту — пошук найефективніших маршрутів формує майбутнє логістики, міського планування та цифрових технологій. 🚀(Допис створено з допомогою штучного інтелекту)#транспортна_наука

📢 Український цукор: стабільність ринку ЄС чи загроза?Чи «завалив» український цукор ринок ЄС? Олег Нівʼєвський розбирався на цифрах.До 2022 року ЄС майже не імпортував український цукор – його частка в структурі закупівель не перевищувала 11%. Але після лібералізації торгівлі у 2022 році, викликаної повномасштабною війною, ситуація змінилася: на піку Україна забезпечувала понад 50% усього імпорту цукру ЄС.Проте імпорт з України не створив «перенасичення» ринку. Навпаки, він компенсував падіння виробництва всередині ЄС, яке за два роки зменшилося більш ніж на 2 млн тонн. При цьому ціни залишалися високими – понад $800/т.Що змінилося в 2024? Під тиском європейських виробників Брюссель повернув квоти – тепер Україна може поставити лише 109 тис. тонн замість 500 тис. тонн у попередньому сезоні. Це штучно обмежує конкуренцію і не йде на користь ані споживачам, ані виробникам у харчовій промисловості.Україна має потенціал для стабільного експорту цукру, що важливо як для внутрішньої економіки, так і для інтеграції в європейський ринок. Агросектор – один із небагатьох, що залишається конкурентним і приносить валютну виручку. І якщо ЄС справді підтримує економічне відновлення України, то бар’єри для її експорту потрібно знімати, а не створювати нові.#агро

Чорне море, торгівля та страхування: чому розмінування критично важливеРозмінування Чорного моря – не просто питання безпеки. Це ключ до зниження вартості морських перевезень, а отже – до зменшення вартості українського експорту та імпорту.Кожна дрейфуюча міна – це ризик для суден, а ризик у судноплавстві означає вищі страхові премії. Чим вища небезпека, тим дорожче страхування і тим більше витрат на перевезення. За останній час у Чорному морі було встановлено понад 400 морських мін, і деякі з них зараз дрейфують. Але це лише ті, що були виявлені після початку роботи міжнародної протимінної групи. Від початку війни мін у Чорному морі було знешкоджено значно більше – лише Румунія повідомляла про понад 100 знищених дрейфуючих мін.Для боротьби з цією загрозою Туреччина, Болгарія та Румунія створили Чорноморську військово-морську протимінну групу. Вона працює в національних водах цих трьох країн, а керівництво групою здійснюється почергово: наразі командування перейшло до Болгарії, після чого у другій половині цього року його візьме на себе Румунія. Група створена на три роки, але якщо жодна з країн-учасниць не заявить про вихід, її діяльність буде автоматично продовжена ще на такий же термін.З липня 2024 року три країни почали спільні операції з виявлення та знешкодження мін. Під час першої активації 1 липня зі Стамбула вийшли п’ять кораблів: по одному мінному тральщику від Болгарії та Румунії, а також три турецькі судна, які розпочали підготовку до розмінування. 19 вересня відбулася друга активація – три тральщики (по одному від кожної країни) інтенсивно працювали, а оперативний штаб операції розташовувався на допоміжному судні ВМС Туреччини. У середині листопада відбулася третя активація, в рамках якої тральщики займалися виявленням мін між портами Бургас і Констанца.Однак українська акваторія залишається найбільш забрудненою мінами, а через військові дії провести повномасштабне розмінування поки що неможливо. Туреччина не пропускає військові кораблі, зокрема й українські тральщики, через протоку Босфор відповідно до умов Конвенції Монтре. Це означає, що навіть отримані Україною від західних партнерів судна для протимінної боротьби не можуть дістатися Чорного моря, а отже, їхнє використання відкладається до завершення війни.Знешкоджувати дрейфуючі міни набагато складніше, ніж розчищати стаціонарні мінні поля. Через постійний рух, спричинений течіями і вітрами, вони можуть непередбачувано змінювати своє розташування, загрожуючи судноплавству в різних зонах. Це ускладнює їхнє виявлення, а процес знищення потребує особливої координації, щоб не допустити пошкодження цивільних суден або власних кораблів.Попри ризики, українські експортери продовжують використовувати морські перевезення, оскільки вони залишаються найдешевшим варіантом у розрахунку на тонну вантажу. Водночас зростання вартості страхування і високий рівень небезпеки змушують судновласників відправляти до України старіші судна, які легше списати у разі пошкодження.Координація між країнами-учасницями має критичне значення, оскільки успішне розмінування потребує точного обміну інформацією про загрози, узгоджених дій та ефективного планування. ВМС Болгарії, Туреччини та Румунії постійно обмінюються розвідувальними даними та звітами, а також координують свої операції з іншими структурами НАТО.Чим швидше буде розмінована чорноморська акваторія, тим менше ризиків для судноплавства, нижчими будуть страхові витрати, а отже, експортно-імпортні операції стануть вигіднішими для України.#море

Європейські гроші для українських доріг: чому залізниця може залишитися осторонь?Досвід країн Центральної та Східної Європи показує: якщо європейські кошти спрямовуються на транспортну інфраструктуру, то більша їхня частина йде саме на будівництво доріг. Україна ризикує повторити цей сценарій.🔹 Фокус на дорогахЗгідно зі звітом Transport & Environment, більше половини всіх транспортних коштів у країнах Східної Європи було витрачено на автодороги. Чому так? Політична вигода, швидкість освоєння коштів та простота реалізації. У результаті — 30 000 км нових доріг проти лише 2 600 км модернізованої залізниці.🔹 Чому залізниця в прольоті?Більшість залізничних проєктів так і не були реалізовані. Причини:- одразу потрібно багато коштів- довго будувати- фінансування негнучкеУ підсумку, дві третини залізничних проєктів залишилися на папері.🚄 Rail Baltica (Балтійська залізниця) – масштабний проєкт з’єднання Естонії, Латвії та Литви з європейською залізничною мережею. Попри значні інвестиції, його реалізація затягується через бюрократію та складність фінансування.🚆 Модернізація залізниць у Чехії – планувалося розширення та електрифікація ключових маршрутів, але частину проєктів заморозили через нестачу коштів та затримки у прийнятті рішень.🔹 Що це означає для України?Залізниця — це стратегічний напрямок для інтеграції України в ЄС. Вона екологічніша, енергоефективніша та здатна розвантажити автомобільні шляхи. Але, якщо не змінити підхід, історія з домінуванням автодоріг повториться. Ну, і не забуваємо про необхідність побудови євроколій.📌 Що робити?- Планувати фінансування залізничних проєктів з урахуванням довгострокової вигоди.- Впроваджувати механізми співфінансування, щоб не залежати лише від грантів.- Орієнтуватися на екологічні критерії ЄС для отримання більшого фінансування.Вибір за нами: розбудовувати сталий транспорт чи знову піти за найпростішим шляхом? 🚆💡ПроМобільність також зробили гарний підсумок з цього звіту, як витрачались гроші на будівництво метро в Будапешті.#залізниця

🚗 Плата за кілометраж як спосіб боротьби із заторамиУ Шотландії обговорюють новий податок на використання автомобілів – плата за кожен кілометр. Уряд шукає способи зменшити використання автомобілів на 20% до 2030 року, адже поки що вони відстають від цього плану.🔹 Як це працюватиме?✔️ Водії платитимуть 10, 6,5 або 3 пенси за кожен кілометр пробігу✔️ Автобуси та вантажівки не підпадатимуть під дію податку✔️ Передбачені знижки для людей із низькими доходами та мешканців сільських районів✔️ Очікувані надходження – від £875 млн до £2,3 млрд на рікКрім того, можливий податок на в’їзд у міста – £15 на день у Глазго, Единбурзі, Абердіні та Данді.Консерватори вже критикують ініціативу, заявляючи, що уряд “розв’язує війну проти водіїв”. Натомість уряд Шотландії каже, що досліджує всі можливі варіанти, але поки не ухвалив остаточного рішення.🌍 Безкоштовний транспорт у Глазго: експеримент на £225 000Тим часом у Глазго запускають експериментальний проект безкоштовного громадського транспорту для 1000 жителів. Люди отримають картки, що покриватимуть автобуси, потяги та метро.💰 Поки що почали з тисячі людей, 9 тижнів та 225 тис. фунтів, а вартість масштабного запровадження такої ініціативи – майже £96 млн. Якщо ефект виявиться позитивним, можуть розширити програму на все місто. Мета програми - зменшити поїздки автівками на 30% та досягти нульових викидів до 2030 року.🧐 ВисновкиШотландія намагається скоротити використання приватних авто, але ціна таких заходів буде високою. Водії обурені можливими новими податками, тоді як експеримент із безкоштовним транспортом може стати альтернативою, якщо він буде успішним.Як думаєте, плата за кілометраж – це справедливий спосіб боротьби із заторами та забрудненням довкілля? 🚦#авто

🌍 Як Трамп “вибив” CK Hutchison з портового бізнесу – і хто став новим власникомАдміністрація Трампа вирішила натиснути на CK Hutchison через два порти в Панамському каналі. Але замість того, щоб продати лише ці об’єкти, компанія здалася повністю – виставила на продаж 43 порти у 23 країнах.🛑 Що цікаво? Порти в Китаї та Гонконзі залишаються за CK Hutchison. А от глобальний портовий бізнес тепер переходить під контроль американських інвесторів.💰 Новий власник – консорціум на чолі з BlackRock Inc., одним із найбільших фінансових гігантів світу. Продаж приніс CK Hutchison понад $19 млрд готівкою, а акції компанії одразу стрибнули на 25%.Це черговий приклад того, як геополітика змінює економічний ландшафт. США усунули китайську компанію з ключових логістичних точок, а натомість передали контроль над портами американському капіталу.❓ Чи означає це, що глобальна логістика стане менш залежною від китайських компаній? Навряд. Пекін вже десятиліттями активно розбудовує власну портову мережу. Але цей кейс чітко демонструє: якщо тиск достатньо сильний, навіть найбільші бізнес-імперії можуть змінювати свої стратегії.#порти

Австралія намагається пересадити населення на громадський транспорт. Чи вистачить простої знижки на проїзд?Влада Квінсленду вирішила зробити 50-центовий тариф на громадський транспорт постійним. Це рішення ухвалили після піврічного експерименту, який показав гарні результати: кількість пасажирів зросла на 18%, а люди заощадили понад 181 мільйон австралійських доларів.Звучить чудово, але чи достатньо лише здешевлення проїзду, щоб пересадити людей з автомобілів на автобуси та потяги? Дешевий проїзд приваблює, але якщо автобуси їздять рідко, маршрути незручні, а пересадки довгі й некомфортні — люди залишаться у своїх автівках.Тому реформа громадського транспорту має бути комплексною. Окрім знижок на квитки, необхідно:🔹 Оптимізувати мережу маршрутів — транспорт має їздити туди, де він дійсно потрібен, а не лише по старих схемах.🔹 Зменшити інтервали руху — зручний громадський транспорт той, на який не треба чекати пів години.🔹 Забезпечити комфорт і безпеку — облаштувати зупинки, запровадити сучасні вагони та автобуси, створити зручні умови для пересадок.🔹 Підтримувати інфраструктуру — без якісних доріг, залізничних колій і транспортних хабів пасажиропотік не зростатиме.Квінсленд, судячи з заяв уряду, розуміє це і планує інвестувати у транспортні системи регіонів, як-от Кернс і Таунсвілл. Але як це буде реалізовано? Якщо просто субсидувати квитки без розвитку інфраструктури — ефект буде короткочасним.В Україні ситуація схожа: багато людей їздять громадським транспортом не тому, що він зручний, а тому, що іншого вибору немає. Якщо хочемо пересадити більше людей з авто в автобуси, потрібно розвивати не тільки тарифи, а й саму систему. Дешевий квиток — це добре, але без якісної транспортної мережі це лише тимчасовий стимул.#авто

🏗 Якщо вам цікаво почути з перших вуст, як відновлюють масштабні інфраструктурні об'єкти — то приходьте на сьогодні о 15:00 на захід "Від доріг до водогонів: як реалізують великі інфраструктурні проєкти?"📋 Програма:15:00 – 15:05 Вступне слово від Паулюса Стрельчунаса, радника з питань політики в Європейській Комісії15:05 – 15:20 Презентація "Контроль витрат на відновлення №16", Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії15:20 – 15:30 Презентація спеціальної теми, Ірина Коссе, провідна наукова співробітниця в ІЕД15:30 – 16:30 Дискусія та Q&AСпікери:➡️ Сергій Сухомлин, голова Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України;➡️ Олександр Сєнкевич — мер Миколаєва;➡️ Якоб Торрільд Хансен, керівник офісу Посольства Данії в Миколаєві;➡️ Ірина Коссе, провідна наукова співробітниця ІЕД.Модератор: Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.📝 Реєстрація: https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN__D1CxgjdQGi-XuMWan7-RA#/registration🖥Не встигаєте долучитися наживо? Дивіться трансляцію на Facebook-сторінці BRP Після події зареєстровані учасники отримають відеозапис.Захід проводиться в межах проєкту "Контроль витрат на відновлення України", що фінансується Європейським Союзом. Проєкт реалізується спільно Центром економічної стратегії, ІЕД та ГО "Технології прогресу". Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.#ІЕД #відбудова 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊