#екранізація Переглянув я нарешті серіал 2020 р. Station Eleven, який є екранізацією однойменного роману Емілі Сент-Джон Мандел❤️ Її Море спокою мені дуже сподобалося, а тому я вирішив, що бракує мені терпіння чекати українського перекладу її роману Станція Одинадцять — і я просто змушений подивитися серіал😅 Це було не найкраще рішення. Серіалу бракує внутрішньої логіки: "Пророк", який на початку твору виявляє риси демонічні, під кінець виявляться дорослим, якому дали замало батьківської любові в дитинстві. І коли я кажу "демонічний", то я не перебільшую: він вербує в свою "секту" дітей, а потім змушує їх ставати терористами. А психологічний терор, який він влаштовує акторам? А маніпуляції? І раптом ось такий фінал?!🤨 Я вже не кажу про прямолінійність деяких референсів...🤔 Але роман читатиму, бо не знаю жодної екранізації, яка відповідала б творові❗️ До речі, поділіться своїм враженнями від екранізацій: що краще в середньому?❓ І чи існують екранізації, які відповідають вашим враженням від книги?
#новинки_2025🥳 Vivat відкрив передпродаж на книгу, яку виглядають в Україні ще з 2022 року!📖 Аркаді Мартін. Пам'ять під назвою імперія🏆 Роман 2019 р., який отримав Hugo. І це був дебют авторки! В 2021 Мартін видала продовження, яке, сподіваюся, також перекладуть українською🔥 Пам'ять під назвою імперія — "космічна опера", яка піднімає питання особистої ідентичності (минуле "Я" і майбутнє "Я" — різні чи ні?), колоніалізму (в романі колонізовані ненавидять імперію, але рівняються на її культуру, бо в ній їх виховували — а тому іншої культурної системи координат вони не знають), політики пам'яті (як інституції зберігають нашу пам'ять про минуле)🔥 Авторка — професійна історикиня, яка досліджувала історію Вірменії і її відносин з Візантією в ХІІ ст. Тому в романі є ретельно продумана backstory (адже в її основі — історія Візантійської експансії). Але також авторка використовує елементи історії імперії ацтеків та Британської імперії❤️ Анотація захоплює. Відгуки критиків — зачаровують. Тому чекаю виходу!
#відгук #прочитане #корнвелл📖 Бернард Корнвелл. Останнє королівство [Саксонські хроніки 1] (Ранок, 2022)[Перекладач — Борис Превір]➡️ початок➡️ продовження🟢А чому Данило Галицький? О, його дорога до галицького престолу - ще покрученіша, ніж в Альфреда Великого. Данило втратив престол в дитячому віці - здається в 4-5 років. Він жив біженцем в польського князя, потім зміг "вигризти" невелике князівство на Волині, звідки намагався повернути і галицький, і волинський престоли. А потім... А потім Данило мусив битися пліч-о-пліч з узурпатором проти монголів на річці Калка. Та якщо зараз всю його біографію переказувати, то буде окремий допис. Фактично, боротьба за владу над Галицьким князівством тривала з 1205 до 1245 р. Так, посеред неї з'явилися монголи та Тевтонський орден. 🟢Тому роман мене захопив - і тішуся, що вже видана друга частина. І щойно прийшло сповіщення від видавництва, що вони вже відправили третю та четверту частини, які мали вийти з друку 21 серпня [2022 року]PS. Станом на сьогодні вже п'ять томів (з тринадцяти!) є українською. І до кінця року має вийти шостий том. Тому якщо видавництво не втратить темп, за 3 роки будемо мати весь цикл українською!
#новинки_2025 😅 Побічний ефект від читання Саксонських хронік Бернарда Корнвелла — посилений інтерес до епохи вікінгів❤️ Завдяки Видавництву Жупанського в домашній бібліотеці вже є дві Едди, а скоро має приїхати й Сага про Еґіля. І я дуже сподіваюся на продовження серії🔥 Але я не шукаю простих шляхів — і вирішив взятися за книгу📖 Том Шиппі. Сміючись і помру. Про життя і смерть видатних вікінгів (Фабула)🔥 Насправді книга про світогляд вікінгів — не обов'язково видатних. Шиппі — відомий дослідженням Середзем'я — як і його кумир Толкін захоплювався давньогерманськими мовами. А тому ця книга є історичним аналізом літератури давніх скандинавів.🧐 І вона має бути гарним доповненням до іншої книги, яка має от-от вийти📖 Ніл Прайс. Діти ясена і в'яза (Локальна історія)Прайс — археолог, а тому основна критична заувага до його книги — недостатнє опрацювання текстових джерел. З іншого боку, завдяки археології Прайс дізнається те, що не збереглося в сагах🥳 От якраз текстами Шиппі й займається! Ідеально!
#новинки_2025 🔥 Vivat перевидає Леобург Ірини Грабовської. Раніше книга виходила в КМ-Букс: спершу в двох частинах (в м'якій обкладинці), потім — одним фоліантом в твердій.🔥 І ось нарешті перевидання!🧐 Насправді, в циклу мав бути спіноф-вестерн — "Дикий Захід Теодора Яблонського". Навіть існувала обкладинка! На фото 4 — її дві версії. Книга мала вийти в КМ-Букс в 2021 р., але щось не склалося — і тепер невідомо, чи існує цей роман хоча б у форматі рукопису🔥 Сама ж дилогія "Леобург" — "альтернативна" історія (як в "Кіберджанку" Сергія Пильтяя): Україна розділена по Дніпру (фото 5). От тільки Києва в цій географії немає — замість нього Леобург.ℹ️ Сюжет дилогії обертається довкола "потраплянців": мешканців реального Києва, які потрапляють в альтернативну реальність, де українці борються проти сусідніх імперій.🤔 Я дилогію так і не дочитав: фоліант виявився незручним, а от з двох томиків вдалося купити лише перший❓До речі, цікаво, які зміни в текст дилогії внесла авторка. Можливо, вона якось розкаже 🙂
#відгук #прочитане 📖 Франц Кафка. Замок. Подорожні щоденники. Вісім зошитів➡️ початок🔵 По-перше, це високий модернізм. Автор не розкриває нам мотивацій головного героя — (Йозефа?) К. І через це його одержимість Замком зовсім незбагненна. Також ми не знаємо його передісторії, а тому весь текст губимося, де він щиро розповідає про своє минуле, а де маніпулює.🔵 По-друге, ми маємо опис Замку, а точніше — його бюрократії. Ця частина роману не менш неоднозначна. Що означає ця бюрократія? Як її розкодовувати?🔵 По-третє, мешканці села: їхня мотивація, відносини між ними. Все це нагадує місцями гарячкове марення. І тим не менше, у цьому є система! Але вона завжди вислизає з однозначних пояснень.Власне, в "Замку" є три головні течії пояснень.1⃣ Це абсурдистське зображення модерного суспільства — з його наголосом на стандартизації та уніфікації. Соціологічний відповідник цього роману — дослідження "МакДональдизація суспільства" Джорджа Рітцера. Модерне суспільство — світ дегуманізуючих правил, де людина вже не особистість, а "одиниця" — споживання, обліку, використання. В цьому не-гуманному світі не лише головний герой, але й інші намагаються жити: десь зберігаючи людяність, десь її втрачаючи. Найбільш моторошним є змішування цих "режимів" існування: одна й та ж людина в різних ситуаціях поводиться зовсім інакше. Дехто починає будувати свою мікро-диктатуру, хтось — ненавидіти сусідів. Кафка, фактично, описує явище, яке стане ендемічним в ХХІ ст.: нерозуміння людьми заплутаних соціальних процесів, що веде до ксенофобії.2⃣ Релігійні пошуки. Це найбільш неочевидна інтерпретація, яка мені найбільше до вподоби. Замок — як недосяжний об'єкт віри, який герой бачить на початку роману, але далі — в ході щоденної рутини! — вже перестає помічати. Навіть більше, якщо на початку роману ми ще бачимо сонячний день, то далі дія відбувається лише вночі... І ось в цій темряві головний герой шукає способів дістатися Замку. Але його відділяють химерні правила та абсурдні "вартові".3⃣ Самотність. Цю інтерпретацію запропонував Керуак. І вона мені здається найбільш поверховою. Так, К. дійсно самотній весь твір. Але хто є причиною його самотності? Часто це він сам і його одержимість Замком. Втім, роман дійсно передає відчуття ізольованості і неможливості порозумітися з іншими.🔥 "Замок" — шедевр, який я не знаю, чи перечитуватиму. Він надто важкий та виснажливий для читання. Але щонайменше один раз в житті його прочитати треба, нмд
ℹ️ Видавництво "Богдан" перевидає два твори Сімака:📖 Всяке тіло — трава📖 Резервація гоблінів❤️ Обидва твори — мої улюблені. Але порівняйте старі та нові обкладинки. На мою думку, нові зовсім не відображають духу Сімакаℹ️ Сучасники називали його стиль пасторальною фантастикою: мовляв, в ній нічого не відбувається, а місце дії — якась глушина, та ще й головні герої — лузери❤️ Стара обкладинка Всяке тіло — трава має ідеальну ілюстрацію: сині квіти на тлі неживого пейзажу. І це паралельний світ, в який потрапляє головний герой! Чому він такий моторошний? Це задум Сімака — і він чудесний!❤️ А Резервація гоблінів взагалі не про гоблінів. Вона є дарк академією: Сімак описує університетське життя. Це дуже ламповий твір в плані ностальгії за університетськими часами. Тому дракон на старій обкладинці — це таки спойлер, але його золотавий колір — це і є барва повісті. Дія відбувається восени в університетському містечку серед лісів (біля резервації гоблінів)❓ А які обкладинки Сімака вам більше подобаються?
#прочитане Сексистський, наївний, сентиментальний БредберіВ ХХІ столітті 451 за Фаренгейтом часто звучить як погано налаштований музичний інструмент: десь фальшиво, десь неприємноІ водночас цей твір досі вміє міцно вхопити за серце і спитати:Хто ти? Що ти робиш на цьому світі? Чим ти допомагаєш зробити світ кращим?
Від деяких сцен досі мурашки по шкірі чи сльози в очахЗ одного боку, твір морально застарів. З іншого, він досі ставить правильні питання...І наостанок — цитата, яка вразила мене зараз, але яку я пропустив, коли читав повість підліткомВоістину, твори Бредбері дорослішають зі своїми читачами!Сонце горить щодня. Воно спалює Час. Всесвіт мчить по колу і обертається круг своєї осі, а Час спалює роки й людей, спалює сам, без допомоги Монтега. Отже, якщо він, Монтег, разом з іншими пожежниками спалюватиме те, що створене людьми, а Сонце спалюватиме Час, то згорить геть усе!Хтось із них мусить зупинитися. Сонце, звичайно, не зупиниться. Отже, виходить, повинен зупиниться він, Монтег
🥳 5 та 12 вересня 1990 відбулася прем'єра фільму Розенкранц та Ґільденстерн мертві Тома Стоппарда — за п'єсою того ж Тома Стоппардаℹ️ В українському перекладі п'єса виходила спершу в журналі "Всесвіт" (наприкінці 1990-х), а потім — через десятиліття! — і окремою книгою. Обох видань вже не знайти...❗️ Якщо Ви ще не бачили, то дуже рекомендую!📽 Ось відомий фрагмент про гру в питання🤔 Якщо коротко про сюжет, то це "Гамлет" Шекспіра, але написаний з перспективи двох другорядних персонажів — Розенкранца та Ґільденстерна — які прибувають в Ельсінор на прохання матері Гамлета, щоб зрозуміти, що його мучить / в чому причина його божевілля🤔 Гамлет вирішує, що вони — шпигуни його дядька (і вбивці батька Гамлета), а тому нічого їм не розповідає. А далі відправляє їх на смерть❤️ І от з такими вихідними даними Стоппард написав п'єсу, яку критики назвали і екзистенціалістською, і гострою критикою екзистенціалізму. Як на мене, то вона взагалі за межами будь-яких поділів, бо ставить набагато більше питань
🥳 Сьогодні день народження Станіслава Лема!ℹ️ У вікіпедії та в новинах писали, що день народження Лема, але Войчех Орлінський в біографії Лема (яку видав "Човен" кілька років тому, і яку ще можна придбати і прочитати, якщо ви цього ще не робили, то дуже багато втратити) встановив, що Лем народився 13 вересня, але його батьки записали в метриці "12.09", бо 13 — нещасливе число🔥 На фото — дрібка книжок Лема з нашої сімейної бібліотеки. Сюди не вмістилися біографія від Орлінського "Життя не з цієї Землі", книга інтерв'ю "Лемові леми", вибрані твори 1990 від "Дніпра" (де "Голем XIV", "Голос Неба", "Кіберіада", "Казки роботів", "Сім полорожей Трурля і Кляпавція" та "Нежить"), "Фіаско", "Розповіді про пілота Піркса" і, звісно ж, два видання "Високого замку" — перше українське та красиве від "Богдану". Тут бракує "Фантастики і футурології" 😅 Ще є видання "Апокрифів" від "Літопису", але вони перевидані в "Шестикнижжі"❓ А у вас є улюблений твір Лема? Або які твори плануєте читати?📝 Діліться в коментарях!
TGLIST.COM.UA
