Telegram statistics channel - @Christian_poems_2

БІЛЯ ПОРОГА Стоїмо ми сьогодні вже біля порогу,У переддень зустрічі з Христом в небесах.Готові зустріти Спасителя Бога?Мир, радість, любов чи є в наших серцях?А нашої віри свічник догорає,І сили нема до Вітчизни іти.Пробудись, Наречена, Жених поспішає,В небесах пір весільний церкву жде впереді.А сукня весільна, за сніг що біліша,Вже сірою стала, о Бог, нас прости...Поможи щоби серцем ми стали добріші,До неба лиш Ти зможеш нас довести.Образи і заздрість у нас, і обмови...До тої пори не навчились прощать.Браття, сестри, відкриється вічність вже скоро,Хіба в такім стані її можна стрічать?!Краса, досконалість, мир Божий і радість,Чекають на нас миті вже дорогі.Нам лиш зберегти непорочність і святість,Господь тоді скаже: "На небо зійди!"В країні блаженній хори ангелів стрінуть,Арфи, труби заграють - небесний оркестр.Відкупленним дасть там Ісус нове ім'я,Що прийдуть на небо від землі з різних місць.Пір весільний спасенним - не чуло і вухо,Що приготував Бог для вірних Своїх.Не бачило й око, не падайте духом,Тягар там забудем страждань всіх земних.Вбрання білосніжне, що все із вісону,Без плати Спаситель Господь подарив.Вільними зробив нас усіх підзаконних,Терновий вінець ради грішних носив.А як заплямована стала одежа,Кров'ю Агнця, заколеним був що за нас,Змиєш плями гріха, є надія для тебе,Готуйсь Наречена, вже близько твій час.Поспішай на Голгофу, впади у риданнях,Святі щоб, пробиті ноги обійнять.Тече кров Христа там - душі оправдання,Всі плями гріха вона може змивать.Господь поможи, дай рішучисть і смілість,Щоб в світ не дивитись, не порушить закон,Щоб праведність наша ясніше виднілась,Щоб в темряві не забруднити вісон.Нечисті хай ще занечистяться в світі,Неправі усі - хай неправду творя́ть.Нареченій Христа буть на пірі судилось,Є час, щоб одежу свою очищать.Зосталося трохи, Христос біля порогу.Відкриється вічність -Всім бідам кінець.Закінчиться скоро земная дорога,Хто трудився для Бога - одержить вінець.Наближається ранок, світанок бажаний.Жених за невістою скоро прийде.Ця мить у житті нашім сама бажанна,Лишилося трохи, Спаситель гряде!Автор Віра ПерегудоваПереклад Л. Шпак

Я Богу дякую, що маю ще можливість жити,Що можу на землі для Нього потрудитись!Я Богу дякую за те, що можу бачити, й ходити,Що є можливість з Слова Божого навчитись!Що вільно можемо збиратися у Церкві,Прославити Христа Святе Ім'я!І разом бути щиро у братерстві,Щоб були ми у Церкві, як одна Сім'я!Одні бажання щоб у всіх нас були,І співпадали з Волею Творця!Та щоб про ближнього свого ми не забули,Змогли їм показати Доброту Небесного Отця!В серцях наших Любов Господня щоб горіла,І іншим розказати ми могли про цю Надію!Про те, що нас Любов Христа знайшла,Можливо, хтось також ще має таку Мрію!Всю ту Любов, Яку Дарує нам Всевишній,Ніколи не знайти нам в світі цім!І навіть той, хто є до нас найближчий,Не може дати, бо немає він Її в житті своїм!Любов Христа ні з чим не порівняти Та й на Умові, друзі, Вона є!Хто так живе, як Біблія навчає,На Небі з Богом буде завжди Царювати!Христос нас Любить Вічною Любов'ю,І Милість є Його до тисячі колін!За нас Він Заплатив Своєю Кров'ю,Чекає Він від кожного з нас Перемін!Прийми ,,Сьогодні" Господа у своє серце,Щоби прокляття зруйнувати у житті своїм!Бог дасть тобі тоді вже Нове серце,І уведе тебе у Свій Небесний Дім! Таїсія Садова.

О, людино, що з серцем подвійним,І двозначні шляхи є твої,Мов би вітер, такі непостійні,Й не міцними є кроки твої..Постанови твої наче іскри,Спалахнувши і гаснуть так вмить..Й знов за Богом крокуєш абияк,Легковажно за Ним ідеш в слід..То віра іскрить, то знову лягають сумніви,А як же в молитві ти до Бога прийдеш?Що ти будеш просить, щоб тобі відповів Він,Адже серцю по вірі тільки Він подає..Ти мудрості проси, проси без коливання В молитві на колінах й вір Він дасть тобіТак просто може дать і відійдуть вагання,Без всякого докору і ти збагнеш тодіЯк важно мать підхід перед Всевишнім Й важливо усвідомить те що є жадане Ним.Тоді нахилиться і небо до прохання Яке складеш в молитві перед НимІ відійдуть усі твої сумнівиІ буде керувать Ісус і берегти твій путьПро це сьогодні в Біблії читала..Не хочу Господи з двояким серцем буть..Подібно хвилі тій, що вітер піднімає І розвиває так, що все змиває впереді..Хочу Господь, в Тобі я твердість матиІ за Тобою твердо з вірою ітиНехай відступить вся моя нестійкість,Буду з постійністю Тобі мій Бог служить..Хоча і знаю що спокуси може стрінуЩо віру іспитають, й після них, ітиВінець на небі приготуєш мені дивний,Де буду я за це Тебе хвалить..Адже до часу ці земні випробування За них колись Господь нагородить,Де будем в славі пробувать Його прекраснійЩоб вічно в радості із Богом нашим жить.Амінь.Наташа Савченко Переклад Ольги Н.

НАЗВИ СВІЙ ГРІХ - ГРІХОМ Ми часто кажемо: "Господь, за все прости",Прости, а гріх гріхом не називаємЙ тому, не можемо ми так рости,Духовний ріст гріхи нам сповільняють.Ми не рахуєм не любить - гріхомЙ тому любові ми не досягаєм,Причину не любить завжди знайдемІ заповідь любові не сповняєм.Гріхом образу також неназвемоЙ тому готові ображатись,І непрощення - за дрібниці визнаємо,І не спішим порою примірятись.Не гріх кричать - і тому кричимо,І навіть зло за гріх ми не рахуєм,Не гріх судить - і судим, і бурчим,Не гріх винить - і тут же винуватим.Начебто в гордості гріха нема,Ми любим славу, любим підніматися,Не гріх кого принизить хапкома,Не гріх з когось і навіть посміятися.Не гріх турбот життєвих суєта,Не гріх є звичка пропускать зібрання,Не гріх і нарікать: не до смаку, не так,Коли прийде якесь випробування.Не гріх уже знеславлені уста,Не гріх до слів чужих свої додати,Не гріх неправдомовно чуть сказать,А правду приховать чи убавляти.З пожадливістю у очах не гріх глядіти,Коли враг хитро звабити бажаєУ пам'ять зберегти й щоби не стертиВсе те, що почуття нам оскверняє.Й багато, що у нас і навкруг нас ,За гріх всерйоз ми зовсім не приймаєм,Заздрісно із пристрастю є погляд наш,І слово з уст у злОбі вилітає.Словам своїм ми звіту не даєм І, думаєм, мізерно все, нікчемно,Слова, діла - усе іще живем,Ніхто не вмер - так діять значить можна.Але якщо не визнати гріхом І сповідавшись, не прийдемо до Ісуса,То горем обернеться все потом,Біди такої, скажу вам, боюсь я."Ви будьте святі як Отець ваш святий",Для нас відведені високі є стандартиІ, якщо хочеш бути Богом взятий,Живи за ними, і для Бога буде оце дар твій.Марія БолбасПереклад Ольги Н.

Господь - я маю запитання,Мені цікаво чи Твоя любов,Перебуває зараз тут,між нами,В час коли ллється вся ця кров?!Я хочу знати чи на небі видно,Як помирає мати з немовлям?Скажи,чи можна знести гідно,Те що, насправді,не назвеш життям. Мені цікаво,скільки ще молитисьВ надії,що сьогодні пронесе?Дай відповідь,як довго ще миритисьДопоки всю країну рознесе??Не те що я не маю більш терпіння.Тут річ у іншому.. немає сил…Нам всім потрібен мир,Ісус, спасіння.І серце так болить від тих могил.За кожну обездолену дитину,За кожну маму,що нема в живих,За кожну без майбутнього родину,За всіх скалічених,глухих, німих.Скажи Ісус,як довго ще чекати? Я хочу знати чи буде кінець,Коли ми перестанемо втрачати,І прийде зцілення для зломлених сердець.Христос,скажи на всю країну,Що ще не довго,скоро Ти прийдеш!Що Ти пробачиш будь-яку провину! Що всіх з собою в небеса візьмеш!Господь пошли нам цю надію! Даруй нам спокій, радість у душі!І проведи нас через цю стихію!Щоб помолитися могли в тиші!Ти покажи дорогу в цій долині смерті! Не залишай нас Боже ні на мить!Не хочу просто згаснути,будем відверті.Бо так за цих людей мені щемить!Я хочу бути світлом,нести щастя,Палати вірою і сіяти любов!Буду молитись далі,я не здамся! Щоб кожний в цій війні тебе знайшов!Дай бачити у цій біді надію.Надію бути вдячним за життя!Надію що колись я постарію.Подякую за все моє буття.А прямо зараз я попрошу мируНе тільки для країни,для людей!Дай нам будь ласка в серці силу!Зніми великий цей тягар з плечей! Допоможи прощати та любити! Благословляти,не тримати зла.Допоможи по Твоїй волі жити!Щоб подолати все в житті змогла!Анастасія С.

«ВІРНІСТЬ»Бог шукає вірних на земліЩо Йому навчились довіряти,І з темряви в світло перейшлиЗберігають чистоту і святість.Він шукає тих, хто не в словах,А в горнилі своє,, Я'' розплавив,Хто не відкидає Божий страх,І не ставить вище своє право.Він шукає тих, хто все готовНемічному помагати брату,Може хто завжди свою любовДілом, а не словом доказати.Бог шукає тих, хто в темнотіНе вступає у гріха болото,Своє серце держить в чистоті, Не розмінюється десь за поворотом.Бог шукає серед нас таких,Хто святий не тільки в Його храмі,Хто готовий світло понестиДалі, за церковними дверями.Він шукає вірних: через нихХоче завершити свою справу,Показати світові святих,На землі явити Свою славу.Своїх вірних в світі береже,Помагає вистояти в битві,Завжди поруч з ними Сам іде,Й кожночасно слухає молитви.Він всім вірним місце зготувавПриготовим їм нову державу,Імена їх в книгу записав,І прийде забрати в Свою славу.Як важливо вірність зберегти, Щоб не зрадити Христу у світі,Залишитись вірними завжди :Не згубити статус :,, БОЖІ ДІТИ ''.За порогом нашого життяЯк прийдемо у прекрасну вічність,Славного отримаєм вінця.... Якщо Богу збережемо вірність.

ТАК ЧАСТО ТЕБЕ ЗРОЗУМІТИ НЕ ВМІЮТЬ Так часто тебе зрозуміти не вміють,Й від цього тобі дуже сильно болить.Він слів звинувачень твоє серце ниє,Й від болю гіркого душа так щемить...Шукаєш людину...шукаєш такого,Хто б міг обійняти без мови і слів,Хто б міг доторкнутись до серденька твого,І без звинувачень від болю зцілив.Та пошуки ці на нівець життя зводить...Шукаєш,шукаєш,й ніяк не знайдеш.А десь там далеко,те серденько ходить,В якому ти те,що шукаєш знайдеш.І плаче душа у гіркому безсиллі...І знову до Бога в хвилини ті йдеш.Й стає тобі легше...бо зломане серцеНа Божий вівтар ти тоді покладеш.Як часто,людині,потрібна ЛЮДИНА.ЛЮДИНА ЛЮДИНІ потрібна ЗАВЖДИ.Повір,о душе,ти така не єдина,Багато самотніми є в наші дні.Так ,Бог розуміє,і Бог потішає,Та хочеться нам,від людини тепла...Людини,яка нас за руку тримає,Людини,яка підняла б два крила.Отож,коли рідні,прийнять не зуміють,І не зрозуміють серденько твоє,То знай,що у світі,або й у країніЄ той,хто чекає...і для кого ти Є...Амінь.Артемук Мирослава

ІСУС ТЕБЕ Я РОЗПИНАЛАІсус, Тебе я розпинала,Кричала з тим народом: «Розіпни!» Хоч навіть ще тоді не існувала... Та Ти страждав і за мої гріхи!Ти помирав там на хресті за мене, Провини бачив наперед мої, І скільки болю принесу для Тебе Ти знав! І взяв на плечі все Свої.Мій Боже, всі Твої оті страждання То справді болі і гріхи мої. Ти знав усі оті переживання, Які приносили тягар Тобі.Ти бачив слабкості, мої всі недостатки, Та взяв за руку ніжно, як дитину. Коли торкнувсь відчула Твої рани, Що біль приносили Тобі у ту годину...Прости, прошу... Ти це не заслужив. Я, Боже мій, перед Тобою каюсь. Чому Ти сильно любиш так мене, Не дивлячись, що часто спотикаюсь?Твою любов не вмію описати, Її не зможу розумом збагнути. Прошу, на силах дай не знемагати, Щоб вічність із Тобою досягнути!Зійшло з небес величне те світання —Камінь відвалено, порожній став той гріб.Ісус воскрес — дарує нам прощення,Надія в Нім зростає з кожних слів.Радіє небо, і земля співає,Бо смерть навік зламав Святий Агнець.Життя і світло знову запалає —Христос воскрес! Йому хай буде честь!Автор Олена Самінчук

БОГ З ТОБОЮ ЗАВЖДИКоли серце стискає моє гiркий бiль і тривога,I на душу вiтри налягають, і дме буревiй,Я свiй зiр пiдiймаю у небо до вiчного Бога,Й чую люблячий Батькiвський голос: "Не бiйся, лиш вiр.Я з тобою завжди, Я з тобою, дитино,усюди.Вiд скорбот, зрозумiй, Я не можу звiльнити тебе,Та в скорботах Я помiч подам, поруч буду,I рука Моя сльози з очей твоiх нiжно зiтре.Я тебе проведу крiзь палючий вогонь і крiзь води,I як будеш долиною смертної тiнi iти,Я з тобою і там, iз низин пiдiйму на висоти,Щоб прславив Мене й далi йшов до святої мети.У хвилину важку подивись на Голгофськi страждання,Де пiд сонцем палючим Я в муках тяжких помирав:На шматочки розiрване тiло, крапля Кровi остання…Тож подумай про це, щоби ти не знемiг й не упав.Нехай серце твое не полонить тривога й печалi,Щоб навчився радiти й приймати з подякою все.Знай, що в небi святому тебе нагорода чекає,Ми з тобою зустрiнемось там вже лицем у лице.Я з тобою навiки й нiколи тебе не покину,На стежинi вузькiй потiшатиму Духом Святим,Лиш у серцi своєму зумiй зберегти Менi вiрнiсть,Щоб в небеснi оселi ти мiг переможно ввiйти"."Я з тобою завжди…" -цi слова менi в серце запалиЙ на дорозi земнiй, як скорбота прийде у життя,Поможи, мiй Господь, завжди слово оце памятати,Щоби вiрнiй лишитись одному Тобi до кiнця.Автор Ірина Косарук

КОЛИ БЕЗ БОГАЯке є беззмістовне це життя,-Живе людина, щось собі складає,А потім, - все це на сміттяСама відходить в небуття,Й про неї з часом вже ніхто і не згадає.Здається, скільки чоловіку треба,-Поїсти щоб було що́, одягнутися у що́,Над головою дах, не капало щоб з неба,Тілесні щоб було із ким задовольнить потреби,Й здається, не потрібно більш нічого і ніщо.Та все ж, - не просто черево напхати, -То ж їжа має мати вишуканий смак,І не аби́-що, - хочеться щось гарне одягатиЙ маєток, - краще від простої хатиНевдаха ти, якщо у тебе це не так.І так ото людина тягнеться і пнеться,Дивись, життя уже пройшлоІ не відомо, як із тим добром ще поверне́ться,-Вмирає, може дітям, може ще кому там дістається,Минає трохи часу, - вже нічого як і не було.Десь щось побачити ново́го чи почути,У подорож яку поїхати, щоб звідать світ,У курсі всіх подій сучасних бути,Багато різних знань здобути...Чи йдуть у вічнясть спомини й знання за нами вслід?Усе життя людина щось шукає, -Збагнути істину й буття земного сутьТа пошуку тому́ нема кінця і краю,-Чим більш взнає́, питань тим більше виникаєТак, що від цього й ві́дчай навіть може огорнуть.Нізвідки взявсь і внікуди́ підешІ дивною здаватись буде ця доро́га,І те "нізвідки" й "внікуди" ніколи не знайдеш,Коли у пошуках своїх ти все жНе схочеш в серці місця виділить для Бога.Коли без Бога, - то життя - лиш марнотаЯк той сліпий, не знаєш, де й коли впадешЯк з Ним, то знаєш - це лиш проміжний етапШляху до Вічності, відтак,Як подорожній, наче кочівник тут на землі живеш.Чим менше багажу в дорогу візьмеш ти,Прожиток денний, більше і не треба брати,Тим легше й спокійніше буде йти,Як дасть Бог більше,- можна віднайтиБіднішого за себе та йому віддати.Як спалах сірника, - час нашого життяВідносно вічності, і що б ти в цьому світі не надбав -Міль та іржа з'їдять й піде все в небуття,Й не буде більше тому вороття...Та пам'ятай, - для тебе в вічності Бог більше щось приготував.Яке є беззмістовне це життя,Коли живеш без БогаКоли ж із Ним живеш й надієшся на Нього -Не тільки за майбутнє вже не маєш ти тривоги,-Спокійним є й твоє земне буття.Оксентюк Олександр