Дякуємо за відгук та фото captain_of_books_:Олег Краюхін «Вітер у голові»Починаючи читати книгу в мене не було ніяких очікувань, а потім ловлю себе на думці, що вже переживаю за героїв. Максим – львівський велокур’єр, трохи загублений у житті, трохи зухвалий, трохи наївний. Він погоджується на участь в експерименті з вакциною за гроші і з цього моменту все летить шкереберть. Дивні приступи, головний біль, підозра, що з тобою щось не так і відчуття, що ти один проти міста, системи й власної голови.Книга дуже тілесна й міська. Львів тут не туристичний, а живий: під’їзди, квартири з дивними людьми, проспект Свободи, Городоцька, вечірки митців, ментівські погоні, велосипеди, бійки, наркотики, дрібний кримінал. Усе це як фон життя двадцятирічних, яким постійно треба щось робити з собою, але ніхто не пояснив, що саме.Дуже зайшли діалоги: живі, інколи з матюками, іронією, тупими жартами й раптовими влучними фразами. Тут багато про: страх дорослішання, відчуття власної нікчемності, неприйняття «інакших», думку, що ти ніколи не доживеш до нормального потім. Максим – він помиляється, тупить, тікає від проблем і постійно влипає.Для мене «Вітер у голові» – це роман про стан, про момент, коли ти ще молодий, але вже втомлений. Коли світ великий, а ти ні. І коли в голові справді вітер, але це не означає, що ти зламаний.І так я реально переживав за героїв.Гарна книга для легкого читання й відпочинку.
Люблю відкривати для себе книги сучасних українських авторів й авторок. А якщо це ще й історії, які змушують задуматися в процесі читання, тоді вдвічі приємніше читати цю книгу💭Так у мене сталося і з «Острів забутої Пасхи» Світлани Васильченко. Вона стояла у мене на полицях вже деякий час, але я все відкладала її прочитання. І мені здається, що ця книга ідеально підійшла мені для читання на початок року. Незважаючи на те, що вона художня, хотілося аналізувати, співпереживати героям, допомогти їм розібратися з їхніми травмами й віднайти той спокій, який вони шукають.Авторка вміло вплела сюжет навколо місць та людей. Ми спостерігаємо за долею Мири (жінки, яка намагається подолати власні страхи), молодого хлопця Жені (після аварії він має проблеми з пам'яттю) та Костянтина Каменського (психолога, який прагне допомогти їм обом).Кожен з головним героїв до цього мав цілі та бажання. Наприклад, Женя дуже хотів вступити до художньої академії, але аварія завадила цьому статися. І одним із викликів й методів терапії Каменського буде намагання допомогти хлопцю відновити його пам'ять через малювання.Разом з цим їм всім допоможе особливе місце – містечко Маркс на півдні Донеччини, де навколо не лише море й степ, але й люди, які завжди готові прийти на допомогу❤️🩹• Незнайоме місто – як нова людина: усю сутність починаєш розуміти, коли проводиш у її компанії належний час. І навіть цього бракує, коли вона розкривається в найнесподіваніший момент.• Двадцять років тому інше сонце пробуджувало ті ж теплі почуття, інша осінь викликала у свідомості ті ж спогади, які встигли зберегтися, щойно закінчилося інше, далеке літо. Спогади ті ж, але в голові іншої людини. Ті ж почуття, але вже в іншій душі. Двадцять років тому спостерігачка, зараз – повноправна учасниця життя. Усі зміни – на краще. Але нехай спогади залишаються незмінними.• Зрозумій лише одне: те, де ти зараз, ніяк не визначає того, де ти будеш згодом. Це визначаєш тільки ти, у своїй системі цінностей та пріоритетів.🎧 Люди – БумБоксВидавництво «Темпора»Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
Дякуємо за фото і відгук books_queen8:👤Автор: Поліна Кулакова @polly_kulakova 📝Назва: «Фінальний драфт»📖Кількість сторінок: 304🌐Жанр: психологічний трилер🏢Видавництво: @tempora.publishing Моя оцінка: 10/10 Що ви оберете: ідеальний сюжет для майбутнього бестселера чи власне життя, коли межа між вигадкою та реальністю стирається у засніжених горах? 🏔️❄️ «Фінальний драфт» Поліни Кулакової - це книга, яка захоплює з першого рядка і не відпускає до самої останньої крапки! Я проковтнула її неймовірно швидко завдяки динамічному сюжету та герметичній атмосфері, де кожен подих стає помітним на фоні крижаного спокою Карпат. 🌲🌫️ Інтрига трималася до самого кінця, а напруга зростала з кожною сторінкою, перетворюючи читання на справжні перегони зі страхом. Але чесно зізнаюся: попри весь драйв і круто закручений сюжет, моє серце належало не лише головним героям, а неймовірній алабайці Ніці. 🐾💔 Я так за неї хвилювалася, так її полюбила, що кожен епізод з нею змушував серце калатати швидше! Фінал мене просто підкорив - це було саме те завершення, на яке заслуговує така сильна історія. 👏 Якщо ви шукаєте ідеальний зимовий трилер, де холодне карпатське повітря пробирає до кісток, а інтрига не дає заснути - «Фінальний драфт» чекає на вас! 📖🔥А як ви ставитеся до тварин у книгах: чи хвилюєтеся за чотирилапих героїв іноді навіть більше, ніж за людей, чи зазвичай спокійно сприймаєте їхню долю в сюжетах? 👇 Напишіть, яка тварина з літератури підкорила ваше серце! 💬
Прочитала психологічний роман«Намул» Юлії Медвідь-Гнепи і розумію — що б я не написала, кожен побачить тут своє. Насправді, дуже багато хочеться сказати, це було дещо більше і глибше, ніж я очікувала. Вона не розкриває всі соціальні питання чи проблеми, і тим більше не показує вирішення їх. Ти ніби спостерігач чи то слухач, який опинився в голові матері підлітки і тобі виливають душу. Хаотично, невпорядковано, але реалістично, як спогади, що зненацька виринають в голові. Паралельно від третьої особи ведеться розповідь про її доньку. Я навіть згадала, як в дитинстві мені самотній сусідський дід показував фото своєї першої дружини в білій весільній сукні в труні. Цей епізод органічно б влився в історію. 😢💡 Тут підсвічується те, що наш розум намагається приховати від нас, забути, зневажити в памʼяті, уникнути, переконати, що це не настільки страшно і важливо.Жахливі речі, які кояться навколо, шумлять на шпальтах газет пару днів. Потім стихнуть, справа замнеться і вже за пару тижнів ніхто і не згадає, що хтось злив чиїсь особисті фото в інтернет, в ставку знайшли тіло чи 20-тирічний хлопець спокусив 13-тирічку.Людська байдужість — що може бути гірше? Кого хвилюють чужі проблеми, якщо всі занурені у власні? 📓 Щодо самої історії — авторці вдалось передати атмосферу замкнутості та депресивного стану так, що я ніби дивилась на ті декорації через не вимите скло.Все навколо таке чарівне: дитячий літній табір, ліс, природа, а герої живуть на автоматі, чіпляються поглядами за деталі, ніби потопельник за рятівний круг, продовжують тонути в спогадах та самокопанні. Вони є один в одної за замовчуванням, навколо вирує соціум, але вони достобіса одинокі, поглинуті своїми переживаннями та травмами. 🤩 Мені сподобалось, як написано, це чудовий дебют, але важко про неї думати — ніби розворушити мурашник.#Owlsbookwhispers
І трохи секс.А саме - про збірку відвертої прози Зимний, що вийшла нещодавно у Темпорі. Коли випусковий редактор давав мені ТЗ, він сказав тільки про два пункти: щоб оповідання було якось пов'язано з зимою і щоб це не була прям порнуха. Ну ок, подумав я і сів писати🫠Зрештою в мене й вийшла така легка і більше романтична історія (про Бетмена🌚) з доволі таки гарячою сценою. Але я тоді сумнівався - наскільки 🔥 в мене вийшло, бо ж залежно з чим порівнювати - якщо з сучасними спайсі романами, то вже аж не настільки. Коли я пишу такі сцени в інших текстах, то роблю акцент більше на відчуттях і почуттях героїв, а не на механіку і описи - хто кого за що взяв, як обернув-перевернув-нахилив-засунув-вставив-витягнув і настільки там велике й гігантське, що не вміщається в руках, але якимсь дивовижним чином залазить куди треба🙂Але виявилось, що я дарма переживав, бо ж решта авторів не сильно дотримувались вище згаданих пунктів. В деяких оповіданнях взагалі не було опису сексу, як такого, хоч і йшлося там про відверті, глибокі й важливі речі. Всі тексти доволі різні й гарно написані і розповідають про різні аспекти еротики як такої. Хоча й побутує така думка, що чоловікам еротика пишеться важче ніж жінкам. Як ви вважаєте, чому?А ось тут огляд на збірку від Юлії Лебіги, приємного ознайомлення.
Дякуємо за фото і відгук Юлії Мустафіній:Збірка "Гарний день, аби жити. Після перемоги" Яка гарна, цікава і оригінальна збірка!!! Просто чудовезні автори! Тільки з творчістю чотирьох авторів знайома, а інші для мене відкриття. Але ще буду читати і продовжу знайомство з декількома авторами, і дуже радію цьому!🥰Скільки емоцій у мене викликала ця збірка! Мені дуже сподобалося як зображено майбутнє у деяких оповіданнях і мені дуже хотілося б, щоб так і було в майбутньому. Оповідання і щемливі, і надихаючі, і трохи сумні, і фантастичні. Після прочитання деяких оповідань я "зависала" і "перетравлювала" прочитане, і думала яка я щаслива, що я українка і яка ми сильна нація!💛💙Кожне оповідання варте уваги, але хочу написати про ті, які найбільше вразили і викликали сильні емоції. Дуже сильне і класне оповідання Олександра Бабінського "Граволі" про місце сили. І життєво, і містично написали Роман Буданов про ангела і Марина Манченко про оберіг. Дуже щемливе для мене оповідання Поліни Кулакової про "Минулогляд" ❤️🩹💔Дуже-дуже сподобалося оповідання Віктора Янкевича "Дякую, що живий!"❤️Збірку дуже раджу до прочитання!!!
«Павук»(рейтинг на Goodreads 4,78)Історія, яка чудово показує, наскільки соціальні мережі можуть бути небезпечними для підлітків…Анотація:Патрульна Марія прокидається від дзвінка у двері: її заплакана тринадцятирічна сусідка не може додзвонитися до подруги, яка ще вчора втекла на побачення до хлопця з інстаграма. Приватний детектив, якого найняла тітка зниклої дівчинки, просить її про допомогу. Марія, ризикуючи роботою, пірнає у вир чужих життів, підліткових проблем і небезпек, які приховують у собі соцмережі. Два роки тому патрульна вже брала участь у пошуках восьмикласниці, яку так і не знайшли, тож знає, що зникнення дитини робить із сімʼями. Цього разу вона піде на все, щоб повернути дівчинку додому
🕸️ Трилер, який читається за один вечір. По-перше він доволі малий, а по-друге дуже цікавий та динамічний 🕸️ О, а ще, хоч нам і давали певні натяки, але ви до самого кінця не будете знати, хто ж той злочинець. Я обожнюю коли написано так, що ти підозрюєш усіх. Але з кожним наступним розділом по крихтах збираєш докази і розумієш, що не все так просто 🕸️ Мені дуже сподобалась як тут розкривається небезпека соціальних мереж. Наскільки ми не можемо бути впевнені з ким спілкуємось. Хто сидить по той бік переписки, людина, яка на фото чи хтось зовсім інший. Олдскули, згадайте про Синій кит. Ні, ні, не думайте тут зовсім інше, тут маніяк знаходить дівчаток підлітків та викрадає їх. Але відразу хочу вас заспокоїти, сексуального насилля над ними не було 🕸️ Також гарно показано наскільки підліткова наївність та байдужість батьків штовхають на необдумані вчинки, які можуть мати фатальні наслідки. Як надія може врятувати життя, або як у важливий момент впадаєш в ступор🕸️ Доволі травматична та похмура книга, але любителі жанру її 💯 оцінять. До речі, ця книга круто підійде для обговорень, то тут прям дуже багато тем, які викличуть у вас емоції 🕸️ Із задоволенням буду читати наступні книги авторки. Мені дуже сподобалась головна героїня та її впертість. Незважаючи на те, що вона звичайна патрульна, але дівчина щиро хоче відкрити правду. А от тут їй на допомогу приходить харизматичний приватний детектив 🕸️ Також сподобалось наскільки звичні речі тут описані. Як брак коштів не дає шансу отримати те, що важливо. І як надлишок коштів впливає на підлітків і дає їм відчуття вседозволеності🕸️ А ще тут дуже круто прописана тема батьківства, ставлення батьків до дітей та який це має на них вплив. При чому у різному віці 🕸️ Дуже шкода, що про цю книгу я майже ніде не чула, але дуже рада, що таки познайомилася 8/10 🕸️видавництво Темпора 🌟А як вам?❤️🔥 читали і сподобалось 💘 не читали але плануєте 💔 не читали і не плануєте 🤷🏼♀️ читали але не сподобалось#відгук@book_beach #сучукрліт
«Намул»(рейтинг на Goodreads 4,05) Це дуже тригерна та морально важка історія…але вона тихо затягує і не відпускаєАнотація:Софія — дитяча письменниця. Намагаючись допомогти доньці Анні впоратися з депресією, вона супроводжує її у літній табір, куди влаштовується художньою керівницею. Але там опиняється віч-на-віч зі страхами щодо дорослішання дочки та думками про власну матір, яка, здається, втрачає пам’ять. Анна ж ховається від думок про нещодавні події у вирі алкоголю та нової близькості. Та втекти від минулого не вдається. Невдовзі поблизу табору знаходять тіло дівчини
🌟Це той випадок, коли я відкривала книгу і думала, що зараз буде щось про табір, підлітків, трохи сімейної драми та зникла дитина… а отримала історію, яка виявилась значно глибшою🌟 У центрі сюжету Софія та її донька Анна. Софія дитяча письменниця і разом з донькою вони їдуть в табір, щоб допомогти Анні вибратись з депресії. Але замість того, щоб «рятувати» доньку, вона сама починає провалюватись у власні спогади, страхи і травми. 🌟 Це не просто історія про «мама допомагає доньці». Це про те, як: ми тягнемо за собою дитинство; як мовчимо про важливе роками; як намагаємось втекти… але не виходить; як наші несвідомі слова та дії можуть ранити близьких; про те, як дії мають наслідки🌟 Паралельно нам показують історію Анни та її «боротьбу» з депресією та своїм тілом. Булімія, алкоголь, дивні рішення, спроби не думати про те, що болить. І ти дивишся на них двох, а в голові лише: «ну ви ж обидві тонете… просто по-різному, побачте одне одного»🌟 Табір як окремий персонаж. Прогнилий, байдужий та депресивний з жахливою сексуалізацією дівчат. Яскраво зображено директора та його наплювательське ставлення, все робиться просто задля галочки. Навіть випадкова смерть двох хлопчиків декілька років тому, не змусила щось переглянути. Продавщиця магазину, яка свідомо продавала алкоголь та сигарети дітям. Ну бо «це ж вік такий, їм все інтірєсно спробувати»…🌟 Зникнення дівчинки, яке і не відразу помітили. Викликати поліцію? Ні-ні, лише коли добре пошукаємо, бо це ж погано для репутації. Вожатий, якому 22 роки мав стосунки з дівчинкою, якій 13? А ви її бачили? Вона ж доросла не по роках…🌟 Чесно? Ця книга не для легкого читання. Вона така ж тягуча, як той самий намулТут не буде динаміки та відчуття, що сторінки летять. Ні, тут ти повільно грузнеш в цю історію і з кожною сторінкою стає ще більше страшно. Страшно не від подій, а від усвідомлення, що це дійсно є🌟 Особисто мені книга сподобалася, я б хотіла щоб чим більше людей її прочитали. Особливо ті, у кого є діти. Особливо, якщо це підлітки 8/10 🌟Видавництво Темпора 🌟А як вам книга?❤️🔥 читали і сподобалось 💘 не читали але плануєте 💔 не читали і не плануєте 🤷🏼♀️ читали але не сподобалось#відгук@book_beach #сучукрліт
Перші книги видавництва Темпора на моїх полицях 🌟Намул — книга, яка потрапила в короткий список блогерської премії на КК 🏆Анотація:Сюжет розгортається довкола Софії, дитячої письменниці, яка влітку вирушає разом із донькою до табору. Вона намагається підтримати Анну, яка переживає кризу, але водночас змушена стикнутися з хворобою власної матері та складними почуттями щодо дорослішання дитини. Поступово на поверхню виходять проблеми, які не можна сховати ані в нових знайомствах, ані у звичках, що лише поглиблюють біль. Напруга посилюється, коли неподалік табору знаходять тіло дівчини, і ця подія стає каталізатором для подальших рішень героїв.У романі відчутна літня таборова буденність із її простими радощами та водночас прихованими тривогами. Тут є місце для тем булінгу, залежностей, відповідальності дорослих і пошуку себе в складних умовах. «Намул» балансує між інтимністю особистої драми та гострою соціальною прозою, дозволяючи побачити віддзеркалення власного досвіду в історіях героїв.
Павук — книга, на обговорення якої я дуже хотіла потрапити, але на жаль не вийде 😭Анотація: Патрульна Марія прокидається від дзвінка у двері: її заплакана тринадцятирічна сусідка не може додзвонитися до подруги, яка ще вчора втекла на побачення до хлопця з інстаграма. Приватний детектив, якого найняла тітка зниклої дівчинки, просить її про допомогу. Марія, ризикуючи роботою, пірнає у вир чужих життів, підліткових проблем і небезпек, які приховують у собі соцмережі. Два роки тому патрульна вже брала участь у пошуках восьмикласниці, яку так і не знайшли, тож знає, що зникнення дитини робить із сімʼями. Цього разу вона піде на все, щоб повернути дівчинку додому.
Яка з книг вас зацікавила?💘 Намул❤️🔥 Павук💅🏻 жодна🔥 обидві
продовжимо МЕТАМОДЕРНИЙ ТИЖДЕНЬцікавинка № 3загалом у книзі я концептуально уникаю давати своє визначення метамодернізму, але це лише напозір, бо воно таки прописане на обкладинці, в анотації* і приміткахнасамперед - це метафорична подвійність метамодерну, означена в підзаголовку, у двох закільцованих клапанах (ніби коливання від точки А до точки Б і назад), у 2-х пунктах на задній обкладинці, навіть у тому, скільки разів я даю якийсь термін українською і в квадратних дужках - англійською - це все вона, ідея подвійності метамодернізму. і парадоксально, коли говорити про подвійність як наявність ознак модернізму і постмодернізму в метамодернізмі, то насправді це така подвійність, де немає ні першого, ні другого, а є лише одвічне "між"*між іншим, перша фраза анотації про привида (яка декому не сподобалась) - звісно, жанрова алюзія на "Маніфест" карли-марли та ФЕ - бо у самій книженції я згадую інші маніфестипитання/побажання?#метамодернізмКУПИТИ Метамодернізм: між застарілою іронією і новою щирістю
TGLIST.COM.UA
