Сьогодні була розмова про успіх, порівняння і наші різні “точки старту”. Приятелька порівнювала себе з людиною, яку ми обидві добре знаємо. Казала, що коли бачить, скільки та досягла, починає знецінювати себе. Вони ще й однолітки.Я попросила її подивитися не лише на зовнішній успіх, а й на кількість кроків, які довелося пройти кожній із них. Вік - один. Але точка старту, життєві обставини, внутрішні й зовнішні виклики були зовсім різними.Я нагадала, з чого вона починала. Як без підтримки, без початкового капіталу, сама з дитиною в іншому місті вона змогла побудувати бізнес. І найголовніше - скільки внутрішньої роботи проведено, щоб стати тією, якою вона є зараз. І які стосунки в родині у неї зараз. Я не знаю, що відбувалося й відбувається всередині її однолітки, з якою вона себе порівнює. Можливо - і, скоріш за все, - вона теж проходила свої кризи й випробування. Але їхні стартові можливості були дуже різними.Вони йдуть не тими самими сходами. І, можливо, ці сходи взагалі розташовані в різних площинах. Бо для кожної з них і кожного і кожної з нас успіх і щастя можуть означати зовсім різне.Можливо, наша зрілість і в тому, щоб не міряти себе чужими сходами, ми не знаємо взагалі, куди вони ведуть. А помічати те, скільки ми вже пройшли своїми.Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Вчора ми подивились на Netflix мультфільм «У чужій шкірі» - це сімейний мультфільм із досить дивним стилем анімації, але дуже красивий. Хотілося іноді зупинити відео і довше роздивлятися героїв. Сюжет простий: малесенька лісова істота Оллі та величезний птах Айві ворогують. Але раптово через чарівну квітку та дивні ягоди вони міняються тілами. І мають разом знов відшукати подібну квітку, щоб «повернутись» до себе. А по ходу ще й врятувати ліс. Пам’ятаєте, як казав Юнг: «Усе, що нас дратує в інших, може привести до кращого розуміння себе». Буття в тілі іншого робить обох героїв більш чутливими до їхніх відмінностей і до того, що було складним у них самих. В мультфільмі ще закладені красиві метафори про стихії – і дуже красиві образи стихій. Ну і багато йдеться про прийняття та відданість. Мультфільм дуже простий, сучасна анімація буває і набагато кращої якості. Але він добрий, і часу на перегляд точно не було шкода. Можливо, ви захочете подивитися ввечері.Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» #практика для впливу на М’язу гордеця (m. procerus). Він розташований між бровами. Починається від кістки носа та хряща носової перегородки і піднімається вгору. Вплітається у шкіру нижньої частини чола, над переніссям.Саме скорочення m. procerus формує поперечні зморшки на переніссі. І робить наше обличчя насупленим. Цей м’яз, ми мимоволі напружуємо, коли зосереджуємось, тривожимося чи стримуємо злість.Він іннервується гілками лицевого нерва, який пов’язаний з лімбічною системою. Напруга м’яа це не просто локальний спазм. Це завжди робота тіла - емоцій та наших думок. Обличчя не лише відображає емоції, а й формує їх.Доторки, масаж, тепло в цій зоні ктивують: механорецептори шкіри, пропріорецептори м’яза. Ці сигнали йдуть у соматосенсорну кору та інсулу - центр відчуття внутрішнього стану.А це впливає і на тонус самого м’яза, і зменшує активність симпатичної нервової системи.Ми з вами повертаємо відчуття захищеності та спокою. А як побічний ефект - впливаємо і на глибину зморшок. Відновлення нам ❤️ @stijkist Світлана Ройз
Сьогодні - міжнародний день сім’ї. Його відзначають з 1994 року.У мовах різних народів слова «родина» і «природа» мають спільний корінь. Наче нагадування про те, що ми виростаємо одне через одного.Я люблю слово «родина» і саме відчуття родини. У різних культурах поняття сім’ї дуже відрізняється. Десь сім’єю вважають лише батьків і дітей, а десь - кілька поколінь, сусідів або навіть дуже близьких друзів.А дослідження стресостійкості кажуть про те, що люди, які мають метафоричну чи «фізичну» родину - тих, із ким у нас спільна реальність, можуть витримувати більше стресу.Є цікаве поняття: «обрана сім’я». Так називають людей, яких ми не обов’язково маємо по крові, але з якими виникає глибокий зв’язок.Сім’я для мене: це простір стосунків, у якому ти можеш бути собою, можеш почуватись захищеним і в який можеш повернутись - фізично чи пам’яттю.Нехай у нас будуть такі простори. Любові та зростання. ❤️ Доброї безпечної ночі і вихідних. До понеділкаДякую за цей тиждень разом.#роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні у мене була запланована зустріч із вчителями, вчительками та тьюторами з прифронтових територій. Після виснажливої ночі я налаштовувалась, думала, що моя втома природна. Але для тих, для кого я сьогодні маю бути, цей досвід постійних обстрілів взагалі став звичним. Я думала, що можу швидко зробити, щоб бути «для них». Вийшла в сад. І вперше цього року вирішила походити босоніж по траві.У нас в саду, в якому не встигаю нічого робити - справжня лісова галявина. Подекуди трава по коліно, конвалії і багато різних квітів. Сьогодні я стояла серед них, наче у власному лісі.Зазвичай, коли я ходжу босоніж по землі, це дуже приємні доторки. Шовкова трава, розігріта земля. А сьогодні вона була холодна. Буває такий стан і у нас - назовні начебто квітучість та все яскраве, а всередині холод. Але навіть коли земля ще не зігріта, вона здатна дарувати квіти. Бути тією, що може на собі нести та приймати. Бути родючою. Це було таке красиве внутрішнє відчуття – наче ще один дозвіл і заспокоєння. Твоя втома і холод не означають, що тобі немає чого дати.Доброї безпечної ночі і відновлення нам ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Я сьогодні читала про медуз. Медуза майже повністю складається з води, приблизно на 95–98%. Тому вони такі прозорі. Медуза не має легень, але “дихає” всією поверхнею тіла, кисень просто проходить крізь неї. У медуз є дуже давня нервова система. Сигнали не йдуть в один центр, а розходяться хвилями через усе тіло. Тобто вона ніби “відчуває усією собою”. Є медуза, яку називають “безсмертною” - Turritopsis dohrnii. Замість старіння й смерті вона іноді “відкручує” свій життєвий цикл назад.Уявіть, коли вона переживає стрес, голод, якісь пошкодження - її клітини можуть почати процес трансформації, регресу. Доросла медуза ніби “розчиняється” й повертається до стадії поліпа - своєї дуже ранньої форми життя. На початку свого життя медуза схожа на маленьку морську рослину, прикріплену до поверхні каменя. Потім із цього поліпа знову можуть вирости нові медузи.…Я подумала, що іноді наш людський регрес - коли дитина після складних подій може тимчасово поводитись, як дитина молодшого віку: проситися на ручки, боятися відпускати маму, хотіти світла вночі - це спосіб нервової системи повернутися до точки, де можна «безпечно перепочити» і знов починати «зростати». Класна ідея: можливість завжди починати життя спочатку. А ще будь-яка медуза, через те, що складається майже повністю з води, якщо потрапляє на берег - просто розчиняється з часом, випаровується. Можливо, стає дощем? Звучить, як жива легенда чи казка. Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні у мене була розмова про мораль та чесність і про те, чому нам може ставати фізично зле, до нудоти, коли поруч з нами хтось бреше чи робить щось зовсім некоректне. І як це пов'язано з мозком. Я пояснювала, що взагалі чесність має біологічну вигоду. Людина була беззахисна: ні кігтів, ні швидкості, ні шкіри та хутра. Нам було потрібно, щоб вижити - збиратися разом. Але кооперація працює тоді, коли члени групи не обманюють і не зраджують.Тому мозку було вигідно «вмонтувати» детектор нечесності прямо в тіло - щоб реакція була швидкою і автоматичною. Мораль вмонтована в тіло тому, що групи людей з мораллю перемагали групи без неї. Біолог Роберт Тріверс казав: групи, де є взаємна чесність і покарання зрадників, перемагають групи без цього. Тому гени, які пов’язані з «відчуттям справедливості», поширились.І відчуття «аморальності» дійсно тілесне. Це пов'язано з острівцевою часткою нашого мозку – інсулою. (і її зв’язком з мигдалиною та префронтальною корою)Інсула відповідає за процес інтероцепції - вона обробляє внутрішні відчуття тіла, відразу і огиду - як фізичну, так і моральну, відчуття несправедливості.Еволюційно огида виникла як захист від отруєння, наприклад, зіпсованою їжею. Але мозок пішов далі і «переробив» цю ж систему для соціальних загроз.Коли ми чинимо проти власних цінностей, бачимо підлість, зраду або нечесність, інсула активується так само, як від фізично огидного. Тіло буквально може реагувати нудотою.Якщо нас нудить від підлої людини - ми інстинктивно тримаємося від неї подалі. Інсула дбає про нашу безпеку.Якщо тебе нудить від власної нечесності - ти з меншою ймовірністю повториш це.Огида на обличчі зчитується іншими миттєво. Це подає сигнал – не підходь до мене. Мені іноді так і кажуть: «У тебе все на обличчі написано». 😊Я думала сьогодні, що мораль - це своєрідна «технологія виживання».Нехай поруч з нами будуть ті, з ким захищено. Доброї безпечної ночі. ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні розповім про другий подарунок. Подивіться, який він красивий. Ресурсна гра - практикум «Хранителі моєї сили». Ідея цієї гри у мене виникла кілька років тому. Під час роботи з дітьми і дорослими після чергового обстрілу. Це проєкт-рефлексія. Про пошук і відчуття нашої сили. На десяти картках намальовані Хранителі. Сили Роду (це мій улюблений Хранитель), Добрих снів, Усмішок і радості, Добрих спогадів, Хранитель сили, Хранитель мудрості, Хранитель впевненості в собі, Хранитель сердець, Хранитель надії, Хранитель Уяви і фантазії. До кожної картки Хранителів в книжечці - інструкції є пропозиції питань та ідей для практик – саме щоб провети дитину чи дорослого до «сили Хранителя». Кожна з 10 карток пропонує тілесну практику, роботу з уявою, спонукає до роздумів.І кожна картка і розповідь про Хранителя завершується словами про те, що сила — завжди всередині нас. Ми і є Хранителі.Насправді, це готові 10 занять з дітьми та дорослими. Вся наша команда буде щаслива, якщо гра стане корисною. Наша команда: Діана Дубосарська, Тетяна Стус, Роман Марчишин, Олена Марчишина, Наталя Єлісєєва. Проєкт реалізовано ГО «Вчися» за підтримки Фонду Еви Цурбрюґґ (EVA ZURBRÜGG FOUNDATION).Завантажити гру "Хранителі моєї сили" можна тут: https://go.vchysia.org.ua/CA3zQПоділіться, будь ласка, з тими, кому може бути важливим. Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Сьогодні і завтра я розповідатиму про подарунки для дітей та дорослих. Подарунки від нас з друзями-партнерами ГО Вчися. Це готові нструменти - ігри - для роботи та дозвілля - для родин, освітян, психологів. ❤️ Сьогодні – перший подарунок - у вільному доступі наша нова гра-практикум: «Муркотлива гра: відчуваю - називаю - розумію». Один з наймиліших наших проєктів. І, напевно, перший практикум, який я розробляла за запитом саме від вихователів та психологів дитячих садочків. Хоча його можна використовувати в будь-якому віці. Головні герої – котики – хлопчик та дівчинка. В грі є 14 карток, в яких герої-котики досліджують свої відчуття, емоції та потреби. Розповідають про них, грають, вчаться практик тілесної усвідомленості. Починають точніше розрізняти сигнали тіла. В назві «Відчуваю - називаю - розумію» - закладений поступовий процес розвитку емоційного інтелекту. В наборі є докладна інструкція з ідеями для використання. Теми карток: моє тіло; гаряче - холодне - різне; смак; дотики; м’язи; дихання; ритм серця… Всього 14 тем. Я так хочу, щоб наша гра допомогла дітям «втілеснитись», і почуватись всередині себе і в світі більш захищено. Картки та інструкцію можна не тільки видрукувати, а й просто завантажити в телефон і показувати дитині екран, наприклад, на прогулянці чи в дорозі. Наша команда: Інна Черняк, Тетяна Стус, Роман Марчишин, Олена Марчишина, Наталя Єлісєєва. Проєкт реалізовано ГО «Вчися» за підтримки Фонду Еви Цурбрюґґ (EVA ZURBRÜGG FOUNDATION).Завантажити гру можна за посиланням. Діліться, будь ласка, з тими, кому може бути важливим. https://go.vchysia.org.ua/8G1kaПокажу обкладинку і кілька карток. Веселої гри! Можна грати навіть перед сном. Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
Ви знали, що пес Патрон написав книгу про почуття і емоції "Коли Ти.." - вона у вільному доступі - і в суботу на презентації давав дітям лапографи? :-) Команда UNICEF Ukraine, Ти як? та Junior допомогли цю книгу видати. А я її супроводжувала. Книжка в вільному доступі, її можна завантажити і читати разом з дітьми. В ній є історії не тільки про емоції, а і про самотність, про сміливість бути собою, про дружбу. Книжку можна не просто читати, а і слухати аудіоваріант, озвучений голосами Олександра Педана, Світлани Тарабарової, Григорія Решетніка, Даші Квіткової та Тімура Мірошниченка. А також, щоб усі-усі діти та дорослі могли прочитати книгу, вона є і жестовою мовою у виконанні Наталії Кравцової.🐕 «Коли Ти…» книга доступна в усіх форматах для всіх: https://www.youtube.com/playlist?list=PLJ2-31j4oXT5fG-eaqK_cEkjqEed5fK_Z 🐕 Прочитати більше про книжку "Коли Ти" і завантажити її можна тут https://howareu.com/patron-bookВона мила і добра. Точно можна читати на ніч з дітьми Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми@stijkist Світлана Ройз
TGLIST.COM.UA
