⚖️ Сплата аліментів — ще не виховання: Верховний Суд пояснив, коли можна позбавити батьківських прав через багаторічне ігнорування дитиниВерховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 22 липня 2026 року у справі № 638/4326/24) сформував важливий висновок щодо позбавлення батьківських прав. Суд підтвердив: якщо батько багато років свідомо самоусувався від виховання, не цікавився життям дитини та ігнорував її думку, формальна сплата аліментів не врятує його від втрати батьківських прав.📂 Обставини справиПісля розірвання шлюбу у 2009 році батько фактично припинив будь-які контакти з сином: не спілкувався, не цікавився здоров'ям і навчанням, а згодом взагалі виїхав за кордон. Хлопця виховували мати та її новий чоловік, якого він вважає рідним батьком.Мати звернулася до суду з позовом про позбавлення колишнього чоловіка батьківських прав.Суд першої інстанції позов задовольнив, врахувавши позицію органу опіки та думку 16-річного сина, який заявив, що ніколи не бачив батька і підтримує рішення.Проте апеляційний суд скасував це рішення, вирішивши дати батьку «шанс», оскільки той сплачував аліменти та заперечував проти позову. Мати оскаржила це в касації.🏛 Головні висновки Верховного Суду:Аліменти не дорівнюють вихованню:Сплата аліментів (тим паче примусова) сама по собі не свідчить про належне виконання батьківських обов’язків. Ухилення від виховання — це не лише гроші, а й відсутність турботи про духовний і фізичний розвиток, навчання та спілкування.Найкращі інтереси дитини понад усе:Позбавлення прав — крайній захід, але головним критерієм тут є інтереси дитини, а не права батьків.Обов'язковість врахування думки дитини:Суди зобов'язані слухати і враховувати думку дитини, яка може її висловити. Апеляційний суд фактично проігнорував позицію підлітка, який чітко заявив про відсутність будь-якого зв'язку з біологічним батьком.Поведінка батька:Протягом 14 років відповідач не звертався до судів чи органів опіки задля налагодження контактів із сином, не довів наявності перешкод з боку матері, а просто усунувся від батьківської ролі.Верховний Суд скасував постанову апеляції та залишив у силі рішення суду першої інстанції: батька позбавлено батьківських прав.
🏫 Безпека в українських школах: як новий закон змінює правила охорони, доступу та автономії закладів освітиВ Україні діє закон про безпеку в школах, покликаний докорінно змінити підходи до захисту дітей та педагогів в умовах воєнного стану. У парламентському Комітеті з питань освіти, науки та інновацій розповіли про виклики під час ухвалення документа, нові правила доступу та розширення автономії закладів.⚠️ Чому виникла необхідність змін?В умовах повномасштабної війни, поширення зброї та ризиків, пов'язаних із ПТСР, школи є об'єктами підвищеної небезпеки через масове скупчення людей. Звичні підходи, коли двері навчальних закладів були фактично відкритими для будь-кого, більше не відповідають реаліям сьогодення.Ініціатором законопроєкту виступило Міністерство внутрішніх справ, спираючись на статистику трагічних випадків по всій країні, а не лише в прифронтових регіонах.📋 Головні аспекти та виклики впровадження:Підзаконні акти та навчання: Сам закон — це лише перший крок. Наразі триває розробка нормативно-правових актів, які деталізують механізми його роботи, а також підготовка кадрів, що відповідатимуть за безпеку.Нові правила доступу: Найбільш дискусійним питанням є допуск сторонніх осіб та батьків до шкіл. Традиційна для України практика вільного входу поступово відходить у минуле. Школи мають функціонувати більш безпечно, на кшталт європейських стандартів. Порядок доступу визначатиме Міносвіти разом із самими закладами.Розширення автономії: Реформа тісно пов'язана з децентралізацією. Школи отримують більше самостійності в організаційних і фінансових рішеннях, а керівники — персональну відповідальність. Українська освіта поступово відходить від радянської централізованої моделі, хоча адаптація до цього рівня самостійності в громадах відбувається поступово.Реалізація нових безпекових правил на місцях потребує часу, активності від освітнього сектору та злагодженої роботи громад, МВС і Міністерства освіти.
🚨 Звіти про транспорт для ТЦК: український бізнес масово штрафують за недотримання правилУкраїнські підприємства зобов'язані двічі на рік — до 20 червня та до 20 грудня — подавати до ТЦК та СП звіти про наявність транспортних засобів на своєму балансі.Важливо: навіть якщо на балансі підприємства немає жодного автомобіля, подавати «нульовий» звіт усе одно обов'язково. За порушення чи запізнення посадовим особам (директорам або бухгалтерам) загрожують чималі штрафи — від 34 тис. до 59,5 тис. грн.Опендатабот оприлюднив невтішну статистику щодо таких штрафів.📈 Головні цифри та масштаби штрафів:87% усіх штрафів за десятиліття припадають на час повномасштабної війни. Норма діяла й раніше, але до 2022 року ТЦК виносили в середньому лише по 20 постанов на рік.Стрімке зростання: У 2022 році кількість постанов зросла у 1,5 раза, у 2023-му — майже у 6 разів, а за перші п’ять місяців 2026 року винесли вже 263 постанови (майже стільки ж, як за весь 2025 рік).Загалом за час повномасштабної війни бізнес сплатив 16,64 млн грн штрафів (це 83% від усіх нарахованих санкцій). Загальна сума накладених штрафів перевищує 16 млн грн.📍 Де найчастіше штрафують бізнес?До 2022 року контроль практично існував лише на Полтавщині (95% усіх випадків). Зараз ситуація кардинально інша. ТОП-регіонів за кількістю постанов під час війни:Київська область — 173Черкаська область — 163Волинська область — 89м. Київ — 81На ці регіони припадає понад половина (55%) усіх випадків по країні. Натомість у Чернігівській та Сумській областях із 2014 року не винесено жодної постанови, а на Чернівеччині та Луганщині — лише по одній.💡 Чи можна уникнути штрафу?Не кожна постанова автоматично перетворюється на стягнення грошей. Якщо посадова особа зможе довести поважність причин несвоєчасного подання звіту (наприклад, тривале лікування, офіційне відрядження, догляд за особою з інвалідністю тощо), штраф можуть не застосувати.Перевірте свої звіти, щоб уникнути неприємних сюрпризів від контролюючих органів!
⚖️ Арешт майна за борги з аліментів: чи можна його зняти після повного погашення боргу? Позиція Верховного СудуВерховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 8 липня 2026 року у справі № 489/930/21) розставив крапки над «i» у питанні зняття арешту з майна платника аліментів після сплати заборгованості. Суд розвіяв міф про те, що арешт може висіти десятиліттями «на всякий випадок».📂 Обставини справиЧерез значну заборгованість зі сплати аліментів на двох дітей державний виконавець наклав арешт на кошти та майно боржника, оголосив у розшук його авто та вніс дані до Реєстру боржників.Згодом чоловік надав документи про доходи, погасив весь борг, і виконавець зробив перерахунок: зняв арешт із коштів, закрив розшук авто та виключив з реєстру боржників.Проте арешт нерухомого майна залишився чинним. Боржник звернувся до суду, оскільки вважав подальше блокування майна незаконним, адже борг відсутній, а зарплата офіційна.Суд першої інстанції став на бік батька, проте апеляція скасувала це рішення, заявивши, що арешт має тривати аж до повноліття дітей (до 2035 року), бо в майбутньому борг може виникнути знову. Верховний Суд не погодився з апеляцією та підтримав боржника.🏛 Головні висновки Верховного Суду:Коли знімається арешт за законом:Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 59 Закону «Про виконавче провадження», підставою для зняття арешту є погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб.Альтернативний спосіб забезпечення має бути реальним:Оскільки боржник має офіційне постійне місце роботи та отримує регулярну заробітну плату, з якої аліменти утримуються автоматично, існує реальний альтернативний спосіб виконання рішення (відрахування із заробітку).Припущення про майбутній борг — незаконні:Сам лише ризик або гіпотетична можливість виникнення заборгованості в майбутньому не є підставою для того, щоб тримати майно під арештом до повноліття дітей.Захист прав стягувача:Якщо в майбутньому боржник почне переписувати майно на інших чи вчиняти «фраудаторні» (шахрайські) правочини задля уникнення виплат, стягувач чи виконавець мають законне право оскаржувати такі дії в суді, але тримати арешт «про запас» незаконно.💡 ПідсумокВерховний Суд остаточно підтвердив: якщо борг по аліментах повністю погашено, а виплати поточних сум забезпечені офіційною зарплатою, подальший арешт майна є неправомірним.
🍞 Благодійна допомога лікарням та ЗСУ: чи треба платити ПДВ та як звітувати за новими роз'ясненнями ДПСУкраїнський бізнес масово підтримує лікарні та шпиталі, які лікують військових, передаючи їм продукти харчування, медикаменти й товари безоплатно. Проте у підприємців часто виникають запитання щодо оподаткування: чи нараховується ПДВ, чи потрібна податкова накладні і як відобразити все у звітності.ДПС випустила детальну індивідуальну податкову консультацію, яка розставляє всі крапки над «i».🚫 Коли безоплатна передача НЕ вважається постачанням (ПДВ немає)За загальним правилом ПКУ, безоплатна передача товарів прирівнюється до їх постачання. Проте на період дії воєнного стану діє спеціальний виняток (п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).Операції з безоплатної передачі товарів не вважаються постачанням, якщо дотримано дві умови:Товари передаються без будь-якої компенсації.Отримувачем є заклади охорони здоров’я державної або комунальної форми власності (чи інші суб’єкти, прямо визначені законом), і передача йде на забезпечення оборони.Що це означає на практиці?ПДВ не виникає: у підприємства немає обов'язку визначати податкові зобов'язання.Податкову накладну складати НЕ потрібно: оскільки операція не є постачанням, жодних накладних виписувати не слід.📊 А що з податком на прибуток?Зазвичай при безоплатній передачі потрібно коригувати фінансовий результат. Проте під час воєнного стану діє норма підпункту 69.6 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ: якщо товари передаються комунальним чи державним лікарням для забезпечення оборони, збільшувати фінансовий результат не потрібно. Тобто додаткового податкового навантаження з податку на прибуток не виникає.Але є важливий нюанс щодо звітності: попри відсутність податків, саму операцію потрібно задекларувати.📝 Як відобразити допомогу у звітності?Інформацію про безоплатно передані товари обов'язково треба внести до додатку БД до декларації з податку на прибуток (зокрема, у таблицю 6):вказати найменування отримувача лікарні;код ЄДРПОУ;ознаку неприбутковості;вартість переданих товарів (за правилами бухобліку).Ця позиція ДПС є чудовим орієнтиром для бізнесу: легальна допомога шпиталям та лікарням під час війни не обтяжується зайвими податками, якщо чітко дотримано вимог закону щодо статусу отримувача та правильного документального оформлення.
⚖️ Пенсійний фонд не виконує рішення суду: куди звертатися та як отримати свої гроші?Якщо ви виграли суд проти Пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії чи виплати заборгованості, але виплат немає місяцями, не опускайте руки. Закон передбачає чіткі механізми примусового виконання судових рішень (ст. 129-1 Конституції України).Розповідаємо, куди звертатися та як змусити систему виконати рішення.🏛 Куди подавати виконавчий лист?Якщо добровільно Пенсійний фонд рішення не виконує, потрібно діяти за алгоритмом:Отримати у суді виконавчий лист після набрання рішенням законної сили.Подати його до відповідного органу виконання.Важливий нюанс щодо підсудності: Рішення щодо територіальних органів ПФУ виконують не звичайні районні відділи, а Відділ примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Мін'юсту (за місцезнаходженням управління ПФУ).🔄 Перерахунок і виплата грошей — це різні речіУ пенсійних спорах часто виникає ситуація, коли рішення виконано частково:Перерахунок пенсії державний виконавець контролює окремо.Виплата заборгованості за минулі періоди може затягуватися. Це зазвичай пов’язано з особливостями бюджетного фінансування та черговістю виконання таких рішень.Ви можете контролювати процес через Автоматизовану систему виконавчого провадження або безпосередньо звертаючись до свого державного виконавця. Якщо виконавець бездіяльний — ви маєте право подати скаргу його керівнику.💰 А коли йти до Державної казначейської служби?Усе залежить від суті рішення суду:Якщо суд зобов'язав ПФУ провести перерахунок та виплатити гроші — це справа виконавчої служби.Якщо ж рішення суду передбачає пряме стягнення коштів із ПФУ (без вимоги проводити перерахунок), виконавчі документи слід пред’являти безпосередньо до органів Державної казначейської служби України.
🏠 Затопили квартиру або залили вас: хто винен, як зафіксувати збитки та отримати компенсацію?Затоплення житла — одна з найнеприємніших комунальних проблем. Проте найскладніше у такій ситуації — не лише ліквідувати наслідки, а й правильно визначити винну особу та зафіксувати збитки для їхнього подальшого відшкодування.Хто насправді відповідає за аварію та що потрібно робити потерпілому?🔍 Хто несе відповідальність за затоплення?Вина за пошкодження майна лежить не завжди на власнику квартири зверху. Усе залежить від місця прориву та причин:Якщо прорвало трубу всередині квартири:За загальним правилом відповідає власник майна (ст. 319, 1166 ЦК України). Проте сам факт, що вода потекла з конкретного помешкання, не є автоматичним доказом вини: потрібно встановити, чи це була несправність особистої сантехніки, чи знос загальнобудинкових мереж.Якщо квартира здана в оренду:Визначальним є договір оренди. Якщо аварія сталася через недбалість орендаря (наприклад, самовільне втручання в інженерні мережі), відповідатиме він. Якщо ж причина у несправності самого приміщення чи комунікацій, за які відповідає власник, — платити доведеться орендодавцю.Якщо прорвало спільну будинкову трубу:За утримання внутрішньобудинкових мереж відповідає ОСББ, управитель або обслуговуюча компанія (згідно із законами про ОСББ та житлово-комунальні послуги). Якщо аварія сталася через їхнє несвоєчасне обслуговування чи ігнорування заявок, відповідальність несе комунальна або керуюча структура.📝 Як правильно зафіксувати наслідки?Не поспішайте одразу робити ремонт! Будь-які докази можуть зникнути, тому дійте за алгоритмом:Зробіть фото- та відеофіксацію: Зніміть не лише загальний план приміщень, а й кожне пошкодження детально — плями на стелі, здуті стіни, зіпсовану підлогу, меблі чи побутову техніку.Складіть акт про залиття: Це ключовий документ. Його має оформити комісія за участю представників вашого ОСББ, управителя або обслуговуючої організації.Проведіть незалежну оцінку: Якщо винна сторона відмовляється від добровільного відшкодування, знадобиться експертна оцінка завданих збитків.⚖️ Що робити, якщо справа доходить до суду?Якщо домовитися мирно не вдається, ви маєте право звернутися до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди (потрібно буде сплатити судовий збір, який залежить від суми позову).Важливо пам'ятати: Судова практика базується на доказах. Одного лише твердження «вода капала зверху» недостатньо — у суді доведеться довести причину аварії, місце виникнення проблеми та зв'язок між діями (або бездіяльністю) відповідача й вашими збитками. Усі судові витрати (експертизи, допомога юриста, судовий збір) у разі перемоги можна стягнути з винної сторони.
👥 Дефіцит кадрів та трудові мігранти: чи варто Україні залучати іноземну робочу силу?Війна, міграція та скорочення населення гостро поставили перед Україною кадрове питання. На тлі нестачі працівників у промисловості, будівництві, медицині та сфері послуг у Верховній Раді відбулися слухання щодо можливого залучення іноземної робочої сили та захисту внутрішнього ринку праці.📊 Яка ситуація з іноземними працівниками зараз?За офіційними даними, у 2025 році в Україні було працевлаштовано 4 720 іноземців — це майже вдвічі менше, ніж у 2020 році (9 880 осіб).Водночас кількість працевлаштованих іноземців зросла у переробній промисловості, сфері харчування та охорони здоров'я.Також в Україні зареєстровано майже 22 тисячі ФОПів з іноземним громадянством (це близько 1,2% від загальної кількості), які переважно працюють у торгівлі, готельно-ресторанному бізнесі та IT.📉 Масштаби кадрової кризи в цифрахЗа час повномасштабної війни кількість працівників на мікропідприємствах скоротилася на 20% (на 137 тисяч осіб), а у ФОПів — ще на 194 тисячі.Водночас кількість вакансій у службі зайнятості зросла майже на 50%.Зростає і середня зарплата: у першому кварталі 2026 року вона досягла 28 885 грн (в IT — близько 66 тис. грн, в освіті — 16 110 грн). При цьому гендерний розрив в оплаті праці зріс до 27,4%.Серйозною проблемою залишається відсутність актуальних демографічних даних (останній перепис був ще у 2001 році).⚖️ Головна дилема: іноземці чи власні громадяни?Учасники слухань зійшлися на думці, що масове залучення дешевої іноземної робочої сили — не найкраще рішення. Пріоритетом держави має стати повернення українців з-за кордону та працевлаштування внутрішніх ресурсів:Ветеранів війни.Внутрішньо переміщених осіб (ВПО).Молоді та людей старшого віку.Основні побоювання щодо трудової міграції:Конкуренція за робочі місця: іноземці не повинні створювати нерівні умови або замінювати українських працівників.Ризик експлуатації: слабке регулювання може призвести до порушення прав, незадекларованої праці чи навіть ризиків торгівлі людьми (про що попереджає Міжнародна організація з міграції).Суспільне сприйняття: це питання потребує дуже виваженої комунікації з суспільством.🛠 Що пропонують змінити утисках бюрократії?Якщо залучення іноземців у певних галузях стане неминучим, процедури мають бути прозорими:Створення принципу «єдиного вікна» для оформлення всіх документів і дозволів в одному місці, а не в кількох відомствах.Чітке визначення реальних потреб ринку, які неможливо закрити силами українців.Посилення контролю за міграційними процесами та дотриманням трудових прав.Україна потребує комплексних рішень: створення умов для повернення власних громадян, підтримки українського бізнесу та жорстких, чітких правил для захисту внутрішнього ринку праці.
📋 Позначка «у розшуку» у працівника: що робити роботодавцю та чи можливо його забронювати?Під час регулярного звіряння даних військового обліку на підприємстві може виникнути ситуація, коли у військово-облікових документах працівника виявляється позначка про перебування у розшуку. У такому разі роботодавець повинен діяти чітко за інструкцією.📑 Алгоритм дій роботодавця (за Порядком № 1487)Відповідно до постанови Кабміну № 1487, процедура виглядає так:Внесення змін: Якщо під час звіряння за графіком виявлено розбіжності чи нові дані, підприємство зобов’язане протягом 5 днів внести відповідні зміни до списків персонального військового обліку.Інформування ТЦК: Щомісяця (до 5 числа) у разі наявності будь-яких змін облікових даних підприємство зобов'язане надсилати відповідні повідомлення до ТЦК та СП (або СБУ/розвідки).🛑 Чи можна забронювати такого працівника?У ТЦК наголошують: статус «у розшуку» є прямою перешкодою для бронювання працівника.Якщо ви плануєте бронювання військовозобов'язаних співробітників, критично важливо заздалегідь перевіряти їхній актуальний військово-обліковий статус. Наявність розшуку заблокує процес оформлення броні, тому своєчасне звіряння даних допомагає уникнути несподінок та затримок у роботі підприємства.
💳 Банківські послуги стають доступнішими: НБУ оновив правила ідентифікаціїЗ 17 липня 2026 року в Україні діють нові правила ідентифікації та верифікації клієнтів у банках. Національний банк України зробив процедури більш інклюзивними, щоб люди, які мають обмежені фізичні можливості, могли безперешкодно користуватися банківськими послугами.🛡 Що саме змінилося?Допомога при пред'явленні документів: Якщо клієнт не може самостійно показати свій паспорт чи інший документ, це може зробити довірена особа, супроводжуючий або навіть працівник банку.Альтернатива підпису: Якщо людина не здатна поставити власноручний чи електронний підпис, її згоду на фотофіксацію тепер можна підтвердити за допомогою аудіо- або відеозапису.Залучення агентів: Банкам, що займаються фінансовою інклюзією, дозволили залучати комерційних агентів для проведення ідентифікації та перевірки клієнтів.Ці оновлення мають на меті спростити доступ до фінансових послуг для літніх людей, осіб з інвалідністю та інших громадян, яким раніше було складно пройти бюрократичні процедури в банківських відділеннях.🔒 Додатково: захист від шахраївНагадаємо, що питання безпеки коштів також на порядку денному. Зараз у парламенті розглядається законопроєкт, який може кардинально змінити ситуацію з крадіжками грошей із карток:Повернення коштів: Банки можуть зобов’язати негайно повертати гроші клієнту в разі несанкціонованих операцій, якщо він вчасно повідомив про шахрайство.Тягар доведення: Банк буде змушений доводити провину клієнта у витоку даних, а не клієнт — свою невинність.Це важливий крок до підвищення рівня захисту споживачів у час, коли онлайн-шахрайство стає все більш витонченим.
TGLIST.COM.UA
