Джерело
ЮП "Мельничук & Партнери"⚖️ |Юридична компанія | Дефіцит кадрів та трудові мігранти: чи варто Україні залучати іноземну...
19 Охват/переглядів
2026-07-23 08:19
Повідомлення №3698
👥 Дефіцит кадрів та трудові мігранти: чи варто Україні залучати іноземну робочу силу?
Війна, міграція та скорочення населення гостро поставили перед Україною кадрове питання. На тлі нестачі працівників у промисловості, будівництві, медицині та сфері послуг у Верховній Раді відбулися слухання щодо можливого залучення іноземної робочої сили та захисту внутрішнього ринку праці.
📊 Яка ситуація з іноземними працівниками зараз? За офіційними даними, у 2025 році в Україні було працевлаштовано 4 720 іноземців — це майже вдвічі менше, ніж у 2020 році (9 880 осіб). Водночас кількість працевлаштованих іноземців зросла у переробній промисловості, сфері харчування та охорони здоров'я. Також в Україні зареєстровано майже 22 тисячі ФОПів з іноземним громадянством (це близько 1,2% від загальної кількості), які переважно працюють у торгівлі, готельно-ресторанному бізнесі та IT.
📉 Масштаби кадрової кризи в цифрахЗа час повномасштабної війни кількість працівників на мікропідприємствах скоротилася на 20% (на 137 тисяч осіб), а у ФОПів — ще на 194 тисячі. Водночас кількість вакансій у службі зайнятості зросла майже на 50%. Зростає і середня зарплата: у першому кварталі 2026 року вона досягла 28 885 грн (в IT — близько 66 тис. грн, в освіті — 16 110 грн). При цьому гендерний розрив в оплаті праці зріс до 27,4%. Серйозною проблемою залишається відсутність актуальних демографічних даних (останній перепис був ще у 2001 році).⚖️ Головна дилема: іноземці чи власні громадяни? Учасники слухань зійшлися на думці, що масове залучення дешевої іноземної робочої сили — не найкраще рішення. Пріоритетом держави має стати повернення українців з-за кордону та працевлаштування внутрішніх ресурсів:
Ветеранів війни. Внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Молоді та людей старшого віку.Основні побоювання щодо трудової міграції:Конкуренція за робочі місця: іноземці не повинні створювати нерівні умови або замінювати українських працівників.Ризик експлуатації: слабке регулювання може призвести до порушення прав, незадекларованої праці чи навіть ризиків торгівлі людьми (про що попереджає Міжнародна організація з міграції).Суспільне сприйняття: це питання потребує дуже виваженої комунікації з суспільством.
🛠 Що пропонують змінити утисках бюрократії? Якщо залучення іноземців у певних галузях стане неминучим, процедури мають бути прозорими:Створення принципу «єдиного вікна» для оформлення всіх документів і дозволів в одному місці, а не в кількох відомствах. Чітке визначення реальних потреб ринку, які неможливо закрити силами українців. Посилення контролю за міграційними процесами та дотриманням трудових прав. Україна потребує комплексних рішень: створення умов для повернення власних громадян, підтримки українського бізнесу та жорстких, чітких правил для захисту внутрішнього ринку праці.
Війна, міграція та скорочення населення гостро поставили перед Україною кадрове питання. На тлі нестачі працівників у промисловості, будівництві, медицині та сфері послуг у Верховній Раді відбулися слухання щодо можливого залучення іноземної робочої сили та захисту внутрішнього ринку праці.
📊 Яка ситуація з іноземними працівниками зараз? За офіційними даними, у 2025 році в Україні було працевлаштовано 4 720 іноземців — це майже вдвічі менше, ніж у 2020 році (9 880 осіб). Водночас кількість працевлаштованих іноземців зросла у переробній промисловості, сфері харчування та охорони здоров'я. Також в Україні зареєстровано майже 22 тисячі ФОПів з іноземним громадянством (це близько 1,2% від загальної кількості), які переважно працюють у торгівлі, готельно-ресторанному бізнесі та IT.
📉 Масштаби кадрової кризи в цифрахЗа час повномасштабної війни кількість працівників на мікропідприємствах скоротилася на 20% (на 137 тисяч осіб), а у ФОПів — ще на 194 тисячі. Водночас кількість вакансій у службі зайнятості зросла майже на 50%. Зростає і середня зарплата: у першому кварталі 2026 року вона досягла 28 885 грн (в IT — близько 66 тис. грн, в освіті — 16 110 грн). При цьому гендерний розрив в оплаті праці зріс до 27,4%. Серйозною проблемою залишається відсутність актуальних демографічних даних (останній перепис був ще у 2001 році).⚖️ Головна дилема: іноземці чи власні громадяни? Учасники слухань зійшлися на думці, що масове залучення дешевої іноземної робочої сили — не найкраще рішення. Пріоритетом держави має стати повернення українців з-за кордону та працевлаштування внутрішніх ресурсів:
Ветеранів війни. Внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Молоді та людей старшого віку.Основні побоювання щодо трудової міграції:Конкуренція за робочі місця: іноземці не повинні створювати нерівні умови або замінювати українських працівників.Ризик експлуатації: слабке регулювання може призвести до порушення прав, незадекларованої праці чи навіть ризиків торгівлі людьми (про що попереджає Міжнародна організація з міграції).Суспільне сприйняття: це питання потребує дуже виваженої комунікації з суспільством.
🛠 Що пропонують змінити утисках бюрократії? Якщо залучення іноземців у певних галузях стане неминучим, процедури мають бути прозорими:Створення принципу «єдиного вікна» для оформлення всіх документів і дозволів в одному місці, а не в кількох відомствах. Чітке визначення реальних потреб ринку, які неможливо закрити силами українців. Посилення контролю за міграційними процесами та дотриманням трудових прав. Україна потребує комплексних рішень: створення умов для повернення власних громадян, підтримки українського бізнесу та жорстких, чітких правил для захисту внутрішнього ринку праці.