Леонід Нєвзлін

У німецькому уряді виникли розбіжності щодо додаткової військової допомоги Україні. Як пише Der Spiegel, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок і міністр оборони Борис Пісторіус запропонували виділити додаткові 3 мільярди євро для подальших постачань зброї. Мета полягає в тому, щоб затвердити ці кошти до виборів у Німеччині, які відбудуться 23 лютого.Українська сторона передала список необхідного озброєння, який включає вкрай потрібні сучасні системи ППО. Однак відомство канцлера Олафа Шольца почало блокувати цю ініціативу. В офісі канцлера заявляють, що не хочуть ставити майбутній уряд перед фактом виділення додаткових коштів, і, як пише Der Spiegel, "не бачать нагальної потреби у вжитті заходів". У відомстві стверджують, що Німеччина вже зарезервувала значні кошти для України на поточний рік.Водночас у політичних колах припускають, що Шольц не хоче оголошувати про нове постачання зброї Україні під час розпалу виборчої кампанії в Бундестаг, аби не відштовхнути потенційних виборців.Схоже, німецькі політики готові повторити помилки США. Щоб побачити, до чого призвела затримка з наданням допомоги Києву під час передвиборчої кампанії у США, достатньо подивитися на актуальну карту фронту. Зустрінеться Трамп із Путіним чи ні, розпочнуться переговори чи не розпочнуться — Україна має бути озброєна, і їй потрібна потужна система ППО. Це не лише питання життя і смерті українців, але й питання безпеки всієї Європи. Треба мати вкрай тяжку політичну короткозорість, щоб цього не бачити.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Розкриваються нові подробиці останніх днів режиму Башара Асада в Сирії. Виявляється, напередодні його втечі з Дамаска Асад три дні намагався додзвонитися до Путіна, щоб попросити допомоги – але той просто його проігнорував. У буквальному сенсі – не відповідав на дзвінки. Ось така поведінка зрілої особистості та справжнього державного діяча.Newsweek пише, що це свідчить про те, що Путін міг передбачити успіх повстанців, але вже не мав наміру підтримувати зв’язок з Асадом, який перестав бути для нього важливим активом.Більше того, відмова Путіна від комунікації, схоже, опосередковано завадила іранцям допомогти Асаду, направивши свої літаки на базу Хмеймім. Втім, у Тегерані, як і в Москві, навряд чи палали бажанням рятувати того, хто тоне.На цьому тлі притулок, який Асад отримав у Москві, виглядає не як рятівне коло, кинуте йому давнім союзником, а як місце останнього ув’язнення, в’язниця, з якої вже не вибратися. Путін тримає Асада поруч, щоб той нічого не розповів.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Державний переворот, війна, вартість життя чи поляризація – чому ізраїльтяни їдуть з країни?Новий рік розпочався з дуже тривожних новин. Вони не пов'язані із питаннями безпеки, політики, охорони здоров'я чи вартості життя. Не пов'язані вони зі збільшенням податків, зростанням тарифів на електрику та воду або підвищенням зборів національного страхування. І навіть із кнесетом, який щодня б'є рекорди огиди та тролінгу. Вони взяті з повідомлення Центрального статистичного бюро (ЦСБ), яке встановило, що у 2024 році країну залишили 82 700 мешканців та повернулися лише 23 800 мешканців. Число тих, хто виїхав, відповідає числу жителів Раанани або Рамле.Те, про що шепотіли, натякали, висловлювали як попередження чи погрозу, виявляється реальним: баланс іммігрантів з Ізраїлю у 2024 році був негативним на рівнях, які тут не спостерігалися вже багато років. Якщо досі кожен з нас чув про когось, хто поїхав чи збирається, і було незрозуміло, чи це правда, чи перебільшення, дані показують – це реально.Детальніше про це - читайте на нашому сайті.

Делегація військовослужбовців 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України у складі голови міжнародного відділу «Азову» Юлії Федосюк, сержанта Валентина Дзюбенка та молодшого сержанта Володимира Вернигори взяла участь у щорічній Ризькій конференції. Ця подія збирає для обговорення питань, що стосуються трансатлантичної спільноти, політиків, дипломатів, провідних експертів із зовнішньої політики та оборони, науковців, журналістів і представників бізнесу. Організаторами заходу стали Латвійська трансатлантична організація (LATO), Міністерство оборони Латвійської Республіки та Міністерство закордонних справ Латвійської Республіки. Юлія Федосюк та Валентин Дзюбенко виступили спікерами панельної дискусії «Уроки для Заходу у боротьбі з ворожими інформаційними операціями», модератором якої був старший науковий співробітник Atlantic Council Браян Вітмор. Представники бригади розповіли про методи, якими впродовж десяти років користуються росіяни під час інформаційних атак на підрозділ, і вперше публічно поділилися успішним досвідом «Азову» в боротьбі з російською пропагандою на міжнародній арені та презентували деякі азовські контрпропагандистські проекти.Користуючись нагодою, спікери також нагадали учасникам конференції про близько 900 полонених азовців, які знаходяться у російських тюрмах вже два з половиною роки, та закликали присутніх піднімати питання обміну бійців «Азову» у високих кабінетах, в кулуарах та у медіа.Під час конференції делегація «Азову» поспілкувалась з екс-командувачем армії США в Європі, генерал-лейтенантом у відставці Беном Ходжесом, який був модератором однієї з панельних дискусій. Також представники бригади «Азов» відвідали Національну академію оборони Латвії, де розповіли про унікальний досвід «Азову» у протидії російській дезінформації, і відповіли на запитання латвійських військовослужбовців.Крім того, азовці провели робочу зустріч в штабі 1-ї Ризької бригади Національної гвардії Латвії (Земессардзе) з командиром бригади, полковником Нормундсом Барановсом та його командою.Заповнити анкету | Фінансова підтримка Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp

Огидний скандал розгортається прямо зараз в Ізраїлі.Співробітник канцелярії прем'єр-міністра, який не пройшов перевірку служб безпеки, отримав доступ до секретних зустрічей і матеріалів. Крім того, він «зливав» секретні документи ЗМІ – та ще й, схоже, попередньо «відкоригувавши» їх.Ці «зливи» дуже вдало підтверджували позицію прем'єр-міністра Нетаньягу щодо переговорів із ХАМАСом.Так, один із таких документів, опублікований британським єврейським виданням The Jewish Chronicle, нібито підтверджував, що лідер ХАМАСу Ях’я Сінуар збирався через Філадельфійський коридор у Газі переправити заручників на Синай, а згодом і до Ірану. Такий документ підтвердив би правоту Нетаньягу, який – всупереч думці армійського командування – наполягав на необхідності збереження контролю над Філадельфійським коридором. Але документ виявився підробкою.В іншому випадку німецька газета Bild опублікувала матеріал на основі документа, нібито вилученого з комп'ютера Сінуара, який, як повідомлялося, підтверджував, що ХАМАС не зацікавлений в угоді і лише тягне час – знову ж таки теза, яку Нетаньягу використовував, щоб відкинути звинувачення в нехтуванні життями заручників.Окрім того, що це брудна кампанія дезінформації, що виходить з офісу прем'єр-міністра і спрямована головним чином на ізраїльтян, ізраїльський суд уже визнав, що ці публікації могли завадити поверненню частини заручників додому.Цю історію вже прозвали «Ізраїльським Вотергейтом». Втім, мало хто сумнівається, що Нетаньягу і це зійде з рук.Підписатися: Леонід Нєвзлін

В американських єврейських виданнях з’являються колонки про те, що євреї, які завжди голосували за демократів, можуть цього разу віддати свій голос Дональду Трампу. Причина: його підтримка Ізраїлю та зростання антисемітизму в США, на який адміністрація Джо Байдена не змогла знайти управи.Звучить абсурдно: американські євреї сподіваються, що від антисемітизму їх захистить кандидат, який оточив себе антисемітами, расистами, ксенофобами та заперечувачами Голокосту. Недавній мітинг Трампа в Нью-Йорку має образити не тільки євреїв, арабів, пуерториканців, але й усіх, для кого важливі демократичні цінності та громадянські права.Трамп уже визначив винних у своєму можливому програші – це євреї, які проголосують «неправильно». Що це, якщо не підготовка ґрунту для нових антисемітських погромів?Але проблема не в Трампі. Проблема – в складному становищі, в якому опинилися американські євреї, відчуваючи небезпеку як зліва, так і справа. Багато хто відчуває, що вибирає між двома лихами і що жоден із кандидатів не представляє їхніх інтересів.У такому ж складному становищі перебувають і ізраїльтяни – за тим, звісно, винятком, що вони не мають права голосу 5 листопада. Розумію і поділяю всі можливі побоювання щодо Камали Гарріс і її позиції стосовно близькосхідного конфлікту, включно з тиском, щоб припинити постачання військової допомоги Ізраїлю.З іншого боку, я впевнений, що й прихильники Трампа в Ізраїлі, які очікують повної підтримки з його боку, будуть гірко розчаровані. Дональд Трамп робить лише те, що вигідно Дональду Трампу. А в ситуації триваючої війни нам потрібне більш надійне підґрунтя для співпраці, ніж короткочасне співпадіння інтересів.Загалом, складні вибори для всіх. Залишається сподіватися на стійкість демократичних інститутів і на те, що у євреїв та Ізраїлю в США є справжні друзі, які не піддаються політичній кон'юнктурі.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив розгортання військ КНДР у Курській області, назвавши це "ескалацією". "Йдеться про ще одну прогалину в документах із безпеки НАТО", - додав він.The Wall Street Journal написала, що Пхеньян, ймовірно, відправив на війну молодих людей віком до 20 років, які перебувають на початкових етапах військової служби. Міністр оборони Південної Кореї Кім Йонг Хен, оцінюючи військових, назвав їх "простим гарматним м’ясом".Усе це, швидше за все, так. Чергове заклинання про "ескалацію" виголошено. НАТО працюватиме над документами. І ніхто не говорить про головне — диктаторські режими виводять на новий рівень своє військово-технічне співробітництво. Це не просто кілька тисяч виснажених від систематичного недоїдання північнокорейських солдатів.Це навчання, відпрацювання перекидання військ та їхньої взаємодії у реальному бою. Абсолютно новий етап зміцнення військового союзу РФ, КНДР та Ірану. В Україні вони відпрацьовують те, що потім загрожуватиме всьому цивілізованому світу.Підписатися: Леонід Нєвзлін

На парламентських виборах у Грузії, згідно з заявою ЦВК, перемогла правляча партія «Грузинська мрія». Це та сама партія, яка останніми роками різко розвернулася в бік Кремля та саботувала рух країни до членства в Євросоюзі, приймаючи антидемократичні закони.Опозиція звинувачує «Грузинську мрію» у шахрайстві та фальсифікації результатів. І це, цілком можливо, мало місце – саме так діють проросійські сили.Але не менш важливим є меседж, з яким «Грузинська мрія» зверталася до виборців. Вона представила зближення із Заходом як загрозу війни з Росією, в яку Грузія начебто буде втягнута НАТО.Логічно цей аргумент не витримує критики. НАТО протягом двох з половиною років війни в Україні всіляко уникає конфронтації з Росією.Але саме в цьому і проблема: грузини бачать на прикладі України, що прагнення до свободи може дорого коштувати. І на допомогу Заходу можна розраховувати лише до певної межі – до «червоних ліній», які Європа та США бояться перетинати, щоб не роздратувати Кремль.Грузини й самі пережили зраду міжнародної спільноти, яка у 2008 році закрила очі на агресію Росії проти Грузії.Чи можна довіряти Європі та всьому західному світу, якщо ви – невелика держава поруч із усе ще сильним сусідом? На цих виборах Грузія відповіла також і на це питання.Результати виборів – це ще один наслідок нерішучості Заходу в відстоюванні своїх цінностей.Я сподіваюся, що прагнення молодого покоління грузин до свободи все ж поверне цю країну на шлях демократичних перетворень. Навіть якщо для цього доведеться подолати не лише потужну течію, яка несе її назад у сферу впливу Москви, але й індиферентність Заходу.Підписатися: Леонід Нєвзлін

21 рік тому в цей день було затримано Михайла Ходорковського. За те, що називав речі своїми іменами – корупцію корупцією, крадіжку крадіжкою, за те, що відмовився жити та діяти за правилами мафіозного режиму Путіна. Він став головним ворогом для Путіна і його особистим в'язнем. Він міг виїхати, але зробив свій дуже непростий вибір. У російській в'язниці, відомій жахливими умовами утримання, він провів у підсумку десять років. "ЮКОС" було зруйновано, його активи захопили друзі російського диктатора.Вже тоді, у 2003 році, для нас було очевидним те, що тепер усвідомив весь світ – Путін створив у Росії злочинний режим, який знищуватиме всіх, хто не приймає їхні мафіозні правила – людей, компанії, організації, або цілі країни. Шкода, що розуміння цього прийшло до світової спільноти надто пізно, коли загинули десятки тисяч українців, зруйновано долі мільйонів. Можна було б виправити свою помилку хоча б зараз, але і тепер Захід діє занадто повільно, постійно оглядаючись на Кремль. Хоча лише сила і відсутність страху дозволяють протистояти Путіну. Як це щодня роблять українці.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Згідно з повідомленням Axios, Ізраїль передав США документ з умовами для дипломатичного врегулювання війни в Лівані.Однією з вимог Ізраїлю є те, щоб Армії оборони Ізраїлю було дозволено брати участь в «активному примусі», щоб гарантувати, що «Хізбалла» не переозброїться і не відновить свою військову інфраструктуру в районах південного Лівану, які розташовані біля кордону.Ізраїль також вимагає, щоб його військово-повітряні сили мали свободу дій у повітряному просторі Лівану.Але американці кажуть, що вкрай малоймовірно, що Ліван і міжнародна спільнота погодяться на ці умови. Ліванська влада наполягає на резолюції ООН 1701, яка передбачає, що за порядком на кордоні Лівану та Ізраїлю повинні стежити ліванська армія та миротворці UNIFIL.Ті самі миротворці, під носом яких «Хізбалла» вирила більше тунелів, ніж ХАМАС у секторі Газа. І та сама ліванська армія, яка гірше озброєна і менш боєздатна, ніж «Хізбалла».Ізраїль навіть не проти резолюції ООН 1701. Але вона вже довела свою неспроможність стримувати «Хізбаллу».Висновок незмінний: свою безпеку Ізраїль має відстоювати сам. Тому що якщо це доручити «міжнародній спільноті», Ізраїль зникне.Підписатися: Леонід Нєвзлін