Леонід Нєвзлін

В Китаї готують другий термінал для прийому партій зрідженого газу з російського проєкту «Арктик СПГ-2», що перебуває під санкціями. Таким чином Пекін розширює маршрут постачання, який досі спирався лише на один об’єкт, повідомляє Reuters.Агентство зазначає, що це може стати порятунком як для самого проєкту вартістю 21 мільярд доларів, який перебуває під жорсткими санкціями, так і для Москви, чиї експортні поставки газу постраждали через відмову Європи від закупівель російського газу, а нафтовий сектор зазнає тиску внаслідок українських ударів.Те, що Китай намагатиметься рятувати Путіна, — не новина. Значно цікавішою є ситуація в Європі, яка стикається зі зростаючою конкуренцією з боку Азії за обмежені внаслідок війни з Іраном обсяги газу. Politico зазначає, що централізовані економіки, такі як Китай, В’єтнам і Південна Корея, краще пристосовані до укладання угод на спотовому ринку, що ставить Європу в невигідне становище.«У кризових ситуаціях економіки, де державна влада відіграє більш значущу роль, можуть просто сказати кільком компаніям: “Виконуйте завдання”. Ми можемо координувати, можемо заохочувати, але не можемо діяти так, як діє Китай», — сказав виданню неназваний представник ЄС.Краща пристосованість командно-адміністративних економік диктатур до тривалого протистояння — справді серйозна проблема, здатна підірвати всю стратегію оборони демократій. Заходу необхідні дуже глибокі реформи, інакше досягти успіху в цьому протистоянні буде вкрай складно.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Один із головних викликів для потенційної ядерної угоди з Іраном — як перевіряти її виконання. І тут виникає спокуслива думка: а що, як цю проблему вирішить штучний інтелект? Супутникові знімки, теплові сигнатури реакторів, автоматичний аналіз аномалій — технологія вже існує й уже використовується. Здається, що це вихід.Але не зовсім.Із початку війни МАГАТЕ вивело всіх своїх інспекторів з Ірану. Відтоді агентство переважно відстежує ядерні об’єкти за допомогою комерційних супутникових знімків і у своєму червневому звіті саме визнало «недостатність такого підходу».Штучний інтелект справді здатний помічати зміни на об’єктах швидше за аналітика, відстежувати переміщення обладнання та фіксувати сліди активності. Але цей підхід має принципове обмеження. Іран навчився маскувати ядерну діяльність. Підземні об’єкти — а саме вони є серцем іранської програми — практично непрозорі для супутникового спостереження. Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) попереджає: якщо Іран і надалі відмовлятиме інспекторам у доступі, він зможе відновлювати програму «в темряві» — за зразком Північної Кореї після виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.Немає сумнівів, що міжнародна спільнота й надалі використовуватиме передові технології, включно зі штучним інтелектом, для спостереження за Іраном і його ядерною програмою. Але технології не здатні замінити політичну волю. І історія іранської ядерної програми — це насамперед історія про те, як режим десятиліттями обманював інспекторів, які мали до неї доступ.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Європейські дипломати вважають, що зараз з’явилася можливість знову залучити Дональда Трампа до українського питання. Як пише The Economist, участь європейців у забезпеченні безпечного судноплавства в Ормузькій протоці може передбачати негласну угоду: в обмін США посилять тиск на Росію. Французьке дипломатичне джерело стверджує, що Трамп тепер розуміє: «Сьогодні переможцями є українці, а тим, хто програв, — Володимир Путін».Цікаво й те, що, за даними видання, неофіційні контакти з Росією відновилися, а команда Трампа щодня підтримує зв’язок з українською стороною. Один із варіантів, що обговорюються, передбачає двоетапне перемир’я: спочатку обмеження бойових дій смугою шириною 50–70 км по обидва боки лінії фронту, а потім — ширшу угоду.Однак неназваний високопосадовець України вважає, що Росія навряд чи піде на серйозні кроки до жовтня, коли може спробувати принести Трампу зовнішньополітичний успіх напередодні виборів — і отримати щось натомість. Більш імовірно, що Кремль тягнутиме час до наступної весни.До цих повідомлень можна було б ставитися з обережним оптимізмом, якби не дві обставини. По-перше, нинішня адміністрація США є вкрай нестабільною, і захоплення розкішною вечерею у Версалі під час саміту G7, де між змінами страв було підписано меморандум з Іраном, будь-якої миті може змінитися гнівом і потоком образ.По-друге, Путін — брехун і маніпулятор, який намагатиметься повною мірою скористатися саме цією нестабільністю Вашингтона, викликаючи темний «дух Анкориджа».Підписатися: Леонід Нєвзлін

На організованій президентом Франції Емманюелем Макроном вечері у Версалі, поки на столах змінювали тарілки, Дональд Трамп підписав меморандум про взаєморозуміння з Іраном.Майже мимохідь, не відволікаючись від їжі. А між тим, це, можливо, найважливіший документ епохи.Незалежно від того, якою мірою будуть виконані положення меморандуму — навколо цього точаться суперечки, — факт залишається фактом: президент США поставив свій підпис під документом, який обіцяє Ірану багатомільярдні інвестиції, скасування санкцій і дозвіл продавати нафту в обмін на… відкриття Ормузької протоки. Та й то, схоже, тимчасове.Про ядерну програму США та Іран мають намір говорити пізніше. Балістичні ракети та проксі-угруповання навіть не обговорюються.Війна і політика вимагають мужності йти до кінця. Попри тимчасові незручності. Попри ціни на нафту та обурення в Конгресі.Трамп вирішив цього не робити. Час покаже, чи не стане це фатальною помилкою. І, з огляду на темп розвитку подій, це станеться швидше раніше, ніж пізніше.Підписатися: Леонід Нєвзлін

У межах угоди з Іраном обговорюється створення приватного інвестиційного фонду обсягом 300 мільярдів доларів — за даними Reuters, понад половину цієї суми вже забезпечено зобов’язаннями компаній зі США, країн Перської затоки, Азії, Південної Америки та Африки.Для розуміння контексту: Іран спочатку вимагав 400 мільярдів доларів як компенсацію за воєнні збитки. США відмовили. Натомість з’явився «Фонд реконструкції та розвитку» — приватний, без державних коштів і грантів. Але по суті це щось середнє між репараціями та платою сусідніх країн іранським рекетирам за «дах».Іран отримує 300 мільярдів доларів приватних інвестицій в енергетику, логістику, виробництво та транспорт. Отримує доступ до світового капіталу вперше за сорок років. Отримує економічне відновлення, якого прагнув.Віцепрезидент США Джей Ді Венс стверджує, що доступ до фонду Іран отримає лише в разі виконання умов фінальної угоди, включно з демонтажем ядерної програми та запровадженням жорсткого інспекційного режиму з боку міжнародних органів.Тобто найбільший потік іноземних інвестицій у своїй історії Іран отримає в обмін на обіцянку поводитися як нормальна держава, а не терористичний режим. Обіцянку, яку він, не факт, що має намір виконувати.Підписатися: Леонід Нєвзлін

На автозаправках «Татнєфті» по всій Росії запроваджено ліміти на відпуск бензину та дизельного пального. Максимальний обсяг продажу бензину для легкових автомобілів становить 30 літрів. Продаж дизпалива обмежено 60 літрами для легкових автомобілів і 300 літрами — для вантажного транспорту, повідомив «Інтерфакс». Крім того, діють обмеження щодо оплати — приймають лише готівку.Кілька днів тому Україна завдала удару по двох НПЗ у Татарстані, зокрема по заводу TANECO «Татнєфті» — одному з найбільших нафтопереробних підприємств Росії.Водночас Bloomberg опублікував статистику, згідно з якою Росія експортує майже рекордні обсяги нафти, яку неможливо переробити всередині країни внаслідок «далекобійних санкцій» Києва. Середній обсяг експорту з початку року перевищує середньорічні показники кожного року з моменту початку повномасштабної війни.Рішення адміністрації Дональда Трампа послабити санкції проти російської нафти після початку війни з Іраном, безумовно, надало Москві додаткові можливості. Однак сьогодні на саміті G7 президент США заявив, що найближчим часом санкції можуть бути знову посилені. І це було б абсолютно правильним рішенням, якщо Вашингтон справді хоче посадити Путіна за стіл переговорів.Лише скоординовані дії щодо посилення санкційного тиску, ефективний контроль за дотриманням обмежень і успішні дії ЗСУ в глибині російської території можуть дати шанс на те, що Путін сприйме ситуацію всерйоз.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Внаслідок чергового масованого обстрілу української столиці загинули чотири людини, ще 30 дістали поранення. Російські терористи запустили 40 балістичних ракет, 30 крилатих ракет і сотні «Шахедів». По Києву били, зокрема, гіперзвуковими ракетами «Циркон».Москва завдала удару, зокрема, по одній з головних святинь Києва та всього українського народу — Києво-Печерській лаврі. Горів головний храм комплексу — Успенський собор, або, як його ще називають, Велика церква. Цей собор був зруйнований під час Другої світової війни та відбудований вже у незалежній Україні. Існують дві основні версії його знищення в середині ХХ століття: його могли підірвати або комуністи, або нацисти.У будь-якому разі, відомий кінорежисер Олександр Довженко, який одразу після вигнання нацистів приїхав до Києва, вважав, що собор був підірваний саме комуністами. Як би там не було, цієї ночі російські війська вдарили ще й по кіностудії імені Довженка. У результаті було знищено найбільшу та найстарішу в країні колекцію костюмів.Сучасна Російська Федерація увібрала в себе все найгірше від двох тоталітарних злочинних режимів — нацистського та комуністичного — і сьогодні повторює їхні злочини. Путін і його армія намагаються знищити культурну спадщину українського народу, стерти його національну ідентичність та історичну пам’ять. Це не про «переговорні позиції» і не про «відповідь на діпстрайки». Це методична реалізація стратегії, обраної ще у 2022 році: ліквідації України як держави та вигнання або асиміляції українського народу.Підписатися: Леонід Нєвзлін

«Хізбалла» обстріляла північ Ізраїлю. Безпілотники впали поруч із житловими будинками в Шломі. У відповідь Ізраїль завдав удару по Дахії в Бейруті — по командному об’єкту «Хізбалли».Трамп написав, що атака «не повинна була статися» — «особливо в такий важливий день, коли ми так близькі до мирної угоди», — і зажадав від Ізраїлю припинити удари в Лівані. Він додав, що атака «Хізбалли», яка спровокувала відповідь, була «дуже незначною» і не призвела до жертв.Спікер іранського парламенту Галібаф негайно заявив, що удар по Дахії доводить, що «США не мають ані волі, ані сили виконувати свої зобов’язання», і сказав, що продовжувати переговори за таких умов неможливо.Перед нами все та ж картина: «Хізбалла» стріляє по Ізраїлю. Ізраїль відповідає. Іран використовує ізраїльську відповідь як привід заморозити переговори. Трамп тисне на Ізраїль, вимагаючи стриманості. Всім сторонам, окрім Ізраїлю, ця схема вигідна.«Незначна» атака без жертв — це звучить як аргумент для тих, хто живе далеко від Шломі. Ізраїль не може будувати свою оборону, виходячи з того, наскільки атака є «значною» на думку Вашингтона.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Україна прагне отримати від союзників додаткові 20 мільярдів доларів, щоб закріпити свою перевагу у війні. «Усі бачать, що Росія горить, і ми хочемо, щоб вона горіла ще сильніше, але для цього нам потрібне фінансування», — заявив український високопосадовець у коментарі Politico.За словами джерела, кожній країні-партнеру запропонують виділити від 2 до 6 мільярдів доларів, щоб досягти загальної суми у 20 мільярдів. Якщо ці кошти будуть виділені, Україна спрямує їх на системи ППО, а також на закупівлю додаткових безпілотників, боєприпасів, засобів радіоелектронної боротьби та далекобійного озброєння.Але в розмові з виданням український чиновник сказав, мабуть, найважливіше: «Вікно можливостей має властивість зачинятися. Росія діє швидко і впроваджує інновації. Якщо ми знову дамо їй час адаптуватися, то можемо втратити єдиний реальний шанс завершити цю війну через справжні переговори. А якщо Росія створить власні ударні дрони проміжного радіуса дії, це стане для нас катастрофою».У Києві мають рацію. Злочинна війна Путіна давно перетворилася на технологічні перегони. І українці, і росіяни постійно шукають нові рішення, які дозволяють перехоплювати ініціативу на полі бою. Проблема полягає в тому, що це одночасно і змагання ресурсів, а отже, час працює не лише на того, хто швидше впроваджує інновації, а й на того, хто здатний довше підтримувати їхнє масове виробництво.Тому втрачати нинішній момент не можна. Поки Україна зберігає перевагу, створену значною мірою власними технологіями та інженерними рішеннями, Захід зобов’язаний допомогти її розвинути та закріпити. Якщо союзники не готові передавати більше своєї зброї та технологій, то вони щонайменше мають підтримати те, чого українці вже досягли самостійно.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Трамп попередив учора: Іран «надто довго тягне» з дипломатією. Вночі CENTCOM завдав нових ударів — по системах спостереження, зв’язку та ППО по всьому Ірану. Міністр оборони Піт Гегсет пояснив логіку: удари «зміцнюють дипломатичні позиції» США. Тиск змусить Тегеран домовлятися.Можливо. Але Іран уже відповів ударами по американських базах у Кувейті та Бахрейні. І продовжує вимагати максималістських умов за столом переговорів.Питання не в тому, чи правильна логіка «удари допомагають дипломатії». Питання в тому, чи готовий Трамп йти до кінця, якщо дипломатія знову зайде в глухий кут (а вона вже зайшла). Чи йому знову завадять Конгрес, який вимагає припинення війни, фондовий ринок, що нервово реагує на кожну ескалацію, і чемпіонат світу з футболу, який США приймають цього літа й який потребує бодай видимості стабільності в регіоні.Іран усе це чудово зчитує. І діє відповідно — тягне час, атакує потроху, перевіряє межі допустимого. Поки ціна тиску для Трампа залишається вищою за ціну поступок, режим продовжуватиме діяти саме так.Підписатися: Леонід Нєвзлін