Дональд Трамп не задоволений останньою пропозицією Ірану й не виключає можливості відновлення ударів. Водночас минулого тижня він повідомив Конгрес, що війна з Іраном «завершена». Це радше юридичний маневр: 60-денний термін, передбачений резолюцією про воєнні повноваження 1973 року, сплив, і без схвалення Конгресу продовжувати операції стає складно. Перемир’я, за логікою Білого дому, зупиняє цей відлік.Тиск на Трампа зростає з усіх боків. Ринки лихоманить через закриту Ормузьку протоку. Міжнародна критика посилюється. Навіть лояльні до нього республіканці втрачають терпіння. У таких умовах заява про «завершення» війни — це спосіб виграти час і знизити внутрішньополітичну напругу.Все це зрозуміло. Політика — це баланс.Але хочеться сподіватися, що за цим балансуванням Трамп не втратить головного. Іран і далі залишається небезпечним. Його ядерні амбіції нікуди не зникли. Ракетний потенціал не знищено повністю. Режим, який «ще не заплатив достатньо високу ціну» — це слова самого Трампа — не став від цього меншою загрозою. А отже, і засоби боротьби з ним мають бути відповідними.Підписатися: Леонід Нєвзлін
Після кількох років кропіткого лабораторного аналізу вчені NASA оголосили результат: зразок породи, пробурений марсоходом Curiosity ще в жовтні 2020 року в точці «Мері Еннінг», містить найбільше різноманіття органічних молекул з усіх, коли-небудь знайдених на Марсі. Із 21 виявленої вуглецевмісної молекули сім були знайдені на Червоній планеті вперше.Особливу увагу вчених привернув так званий азотний гетероцикл — кільцева структура з атомів вуглецю з включенням азоту. Саме такі молекули вважаються попередниками РНК і ДНК — нуклеїнових кислот, які зберігають і передають генетичну інформацію в усіх відомих живих організмах. «Ця знахідка є дуже важливою, оскільки такі структури можуть бути хімічними попередниками більш складних азотовмісних молекул», — прокоментувала провідна авторка дослідження Емі Вільямс з Університету Флориди.Поки що вчені не можуть встановити, чи виникли ці молекули внаслідок біологічних чи геологічних процесів — обидва варіанти однаково можливі.https://www.nasa.gov/missions/mars-science-laboratory/curiosity-rover/nasas-curiosity-finds-organic-molecules-never-seen-before-on-mars/
Дональд Трамп вчора півтори години говорив телефоном із Путіним. Головна тема: Іран і Перська затока.Путін, за повідомленнями, підтримав продовження перемир’я і попередив про «вкрай серйозні наслідки», якщо США та Ізраїль знову вдадуться до сили. Трамп, згідно із заявою російської сторони, «виклав свою оцінку результатів завершеного етапу військового протистояння».Американський президент розповів, що Путін запропонував брати участь у збагаченні іранського урану — але Трамп порадив йому «зайнятися припиненням війни в Україні».Це красива репліка. Але факт залишається фактом: Трамп радиться з Путіним щодо іранського питання.Варто нагадати, що саме Росія протягом усієї війни постачала Ірану розвідувальні дані про переміщення американських військ і кораблів. Саме Росія наклала вето на резолюцію ООН щодо відкриття Ормузької протоки. Саме Росія уклала з Іраном двадцятирічний договір про партнерство.Москва кровно зацікавлена в тому, щоб війна тривала якомога довше. Це відволікає США від України, тримає нафтові ціни високими і виснажує західні боєприпаси. Путін — не посередник і не нейтральна сторона. Він співучасник іранської сторони в цій війні.Використовувати його як радника з іранського питання — все одно що питати палія, як краще гасити пожежу.Підписатися: Леонід Нєвзлін
ОАЕ виходять з ОПЕК та ОПЕК+ з 1 травня. Країна, яка майже шість десятиліть входила до картелю і забезпечувала 12% його видобутку, ухвалила суверенне рішення вийти на ринок без обмежень і на власних умовах.Це важлива новина — і не лише для нафтового ринку.ОПЕК+ давно перетворився на інструмент, який вигідний Росії. Високі ціни — джерело воєнних доходів Москви. Квоти на видобуток — важіль тиску на союзників і конкурентів.ОАЕ, у свою чергу, роками відчували напруження всередині картелю: країна мала виробничі потужності на рівні 4,8 мільйона барелів на добу, але була змушена дотримуватися квот, залишаючи 1,2 мільйона барелів невикористаними.Тепер цього обмеження немає. ОАЕ мають намір наростити видобуток до 5 мільйонів барелів на добу до 2027 року. Додаткові обсяги на ринку означають, що ціни підуть вниз — а в руках тих, хто звик використовувати нафту як зброю, залишиться менше важелів для шантажу.Війна з Іраном прискорила переосмислення Еміратами своєї ролі в регіоні. Країна, яку Іран обстрілював ракетами і яка готова приєднатися до операції з відкриття Ормузької протоки, більше не бачить сенсу залишатися в одному картелі з союзниками Тегерана та тими, хто «невизначився». Це послідовна і правильна позиція.Підписатися: Леонід Нєвзлін
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться визнати: частина її території може залишитися поза контролем Києва в межах майбутньої мирної угоди з Росією.«У певний момент Україна підпише угоду про припинення вогню; у певний момент, сподіваюся, — мирний договір із Росією. Тоді може виявитися, що частина території України більше не буде українською. Якщо президент Володимир Зеленський захоче донести це до свого населення і отримати підтримку більшості, і якщо для цього знадобиться провести референдум, він має водночас сказати людям: “Я відкрив для вас шлях до Європи”», — сказав Мерц.Водночас він наголосив, що Україна не зможе приєднатися до ЄС, перебуваючи в стані війни, і повинна спочатку виконати суворі критерії. «У Зеленського була ідея вступити до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року — нереалістично». Як проміжний крок Мерц запропонував участь України в інституціях ЄС у статусі спостерігача.Деякі експерти припускають, що ця заява може бути своєрідною чернеткою «мирного плану» Берліна. Інші вважають її лише риторикою. Однак сам факт того, що такі слова пролунали, свідчить про можливий концептуальний зсув у позиції європейських лідерів. Питання навіть не в тому, що українському народу можуть запропонувати порожні обіцянки в обмін на фактичну відмову від територій.Згадка про референдум у цьому контексті може передбачати юридичне оформлення втрати територій. Інакше кажучи, один із ключових лідерів ЄС публічно допускає визнання силового перекроювання кордонів у Європі — а це вже принципово інша постановка питання. І не лише для України.Підписатися: Леонід Нєвзлін
Чергова спроба торгівлі кривавим зерном, вкраденим в України, через Ізраїль. Абсолютно недостойна нашої країни ситуація.«Черговий по Ізраїлю»: Ще одне судно, яке, ймовірно, перевозить зерно, викрадене на окупованих РФ територіях України, прибуло до Хайфської затоки сьогодні вранці. Судно PANORMITIS очікує своєї черги на вхід до порту. Як зазначає Haaretz, цього року в Ізраїлі вже було розвантажено чотири партії викраденого українського зерна.У свою чергу, Барак Равід із посиланням на високопоставлене українське дипломатичне джерело повідомив, що якщо судно PANORAMITIS зайде до порту Хайфи та розвантажиться, це призведе до кризи у відносинах між Україною та Ізраїлем.«Ми відстежуємо це нове судно і не залишимо це без реакції. Якщо йому дозволять пришвартуватися та розвантажитися, це матиме наслідки — передусім для наших двосторонніх відносин», — заявило джерело. «Якщо це судно та його вантаж не будуть відхилені, ми залишаємо за собою право задіяти повний спектр дипломатичних і міжнародно-правових заходів», — додав співрозмовник.Джерело також зазначило, що Ізраїль «фактично проігнорував» вимоги України щодо попереднього судна, яке розвантажило викрадену пшеницю в порту Хайфи. «Відверто кажучи, це сприймається як ляпас, з огляду на стратегічну добру волю, яку продемонструвала Україна — від визнання КВІР терористичною організацією до криміналізації антисемітизму», — сказало джерело.Підписатися: Леонід Нєвзлін
Нафталі Беннет та Яїр Лапід оголосили про об’єднання своїх партій. Нова партія матиме назву «Разом — під керівництвом Нафталі Беннета».Політично це важливий крок. Ще до об’єднання партія Беннета набирала в опитуваннях 24 мандати — стільки ж, скільки Лікуд. Єш Атід Лапіда додає до цього ще 7. Об’єднана опозиція отримує реальний шанс на перемогу на наступних виборах.Але є й дещо важливіше за арифметику.Беннет і Лапід — дуже різні люди. Різні погляди, різний електорат, різна політична історія. Вони очолювали уряд разом — і це було непросто. Попри це, вони знайшли спосіб працювати спільно заради спільної мети.В ізраїльському суспільстві, де політичних опонентів дедалі частіше демонізують і дегуманізують, де незгода перетворюється на зраду, а опонент — на ворога, це об’єднання може стати чимось більшим, ніж просто передвиборчий маневр. Це приклад того, що люди з різними поглядами здатні будувати коаліції не навколо ненависті до противника, а навколо спільних цінностей і цілей.Ізраїльському суспільству зараз потрібно саме це. Беннет і Лапід зробили перший крок. Подивимося, чи стане він прикладом для інших.Підписатися: Леонід Нєвзлін
Reuters стало відомо про внутрішній електронний лист Пентагону, в якому описуються варіанти дій США щодо «покарання» союзників по НАТО, які не підтримали війну з Іраном. Серед них — призупинення членства Іспанії в альянсі та перегляд позиції США щодо британського суверенітету над Фолклендськими островами.У листі зазначається, що надання доступу, базування та права прольоту, у чому деякі країни відмовили американським силам після початку війни з Іраном, — це «лише абсолютний мінімум для НАТО». Крім того, один із варіантів «покарання» передбачає усунення «проблемних» країн від важливих або престижних посад в альянсі, повідомило джерело агентства.Запропоновані заходи, за словами співрозмовників, спрямовані на те, щоб надіслати сильний сигнал союзникам по НАТО та «зменшити відчуття привілейованості у європейців». Можливість призупинення членства Іспанії, як стверджується в листі, мала б обмежений вплив на військові операції США, але значний символічний ефект. Ще більш радикальним виглядає викладений у записці варіант перегляду американської дипломатичної підтримки давніх європейських «імперських володінь».Деякі європейські країни, зокрема Іспанія, справді нерідко займають відверто обурливу позицію і не поспішають збільшувати свій внесок у колективну безпеку. Однак, прагнучи їх «покарати», важливо не підірвати саму ідею західного альянсу — і тим більше не відкривати скриньку Пандори перегляду територіальних питань, навіть на користь союзників на кшталт аргентинського президента Хав’єра Мілея. Наслідки можуть бути жахливими.Підписатися: Леонід Нєвзлін
Євросоюз ухвалив зміни до довгострокового бюджету, які дозволять надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро. Також затверджено 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії, повідомляють українські ЗМІ з посиланням на свої джерела. Це дуже хороші новини.Водночас є й небезпечні моменти. Наприклад, пакет санкцій не містить повної заборони на надання морських послуг російським танкерам, що перевозять сиру нафту та нафтопродукти. Ця ініціатива, яка була одним із ключових елементів нового пакета, не буде реалізована на практиці, доки всі держави G7 не погодяться на таку заборону, зазначає «Європейська правда».Крім того, зняттю останньої юридичної перешкоди для надання Україні кредиту та затвердженню нових санкцій передувало фактичне надходження російської нафти на територію Угорщини та Словаччини через нафтопровід «Дружба». Лише після цього рішення підтримали Будапешт і Братислава.Боротьба з енергетичною залежністю від РФ має тривати. Не можна допустити, щоб Москва отримувала вигоду, зокрема від війни на Близькому Сході, і фінансувала злочинну війну проти України. Європа також не повинна бути заручницею популістів і путінських агентів, які в угоду РФ використовують вразливості системи ухвалення рішень у Брюсселі.Підписатися: Леонід Нєвзлін
Представники США прямують до Пакистану для переговорів з іранцями. А Іран каже, що, можливо, не приїде. І це, загалом, красномовна ілюстрація стану американо-іранської дипломатії останніх тижнів.Трамп у п’ятницю заявив, що угода «майже готова». У неділю пригрозив знести «кожну електростанцію і кожен міст в Ірані». Іранська сторона повідомила, що питання збагаченого урану на переговорах взагалі не обговорювалося — всупереч тому, що лунало з Вашингтона. Обидві сторони змальовують принципово різні картини одних і тих самих переговорів.Розрив між позиціями величезний. США вимагають двадцятирічного заморожування ядерної програми. Іран готовий розглянути термін не більше ніж п’ять років. Щодо Ормузької протоки — принципових домовленостей немає взагалі.Президент Ірану Масуд Пезешкіан каже, що «війна не в інтересах нікого» і закликає використати всі дипломатичні можливості. Це звучить розумно. Проблема в тому, що Пезешкіан — не той, хто ухвалює рішення. А ті, хто ухвалюють, поки демонструють одне: поспішати їм нікуди.Якщо переговори у вівторок не відбудуться — м’яч на боці Трампа. І від його рішення залежить, чи була пауза у війні перепочинком, чи капітуляцією.Підписатися: Леонід Нєвзлін