Леонід Нєвзлін

Скандал із записами розмов найближчого соратника Віктора Орбана, глави МЗС Угорщини Петера Сійярто, отримав цікаве продовження. Виявилося, що він, як мінімум, демонстрував готовність сприяти не лише Росії, а й Ірану.The Washington Post отримала у своє розпорядження записи, які свідчать: невдовзі після знаменитої «операції з пейджерами» уряд Угорщини запропонував свою допомогу Ірану — ключовому спонсору та покровителю «Хізбалли». «Наша спецслужба вже зв’язалася з вашими службами, і ми передамо всю інформацію, яку зібрали під час розслідування. Ми передамо вам усі можливі документи», — заявив Сійярто під час телефонної розмови з Аббасом Арагчі.Як зазначає видання, у той момент Угорщина опинилася в центрі уваги, оскільки тайванська компанія, чий бренд був вказаний на пейджерах, повідомила журналістам, що пристрої були виготовлені угорською компанією за ліцензією. Сійярто намагався переконати Арагчі, що його країна не мала жодного стосунку до атаки в Лівані.«Я просто хотів особисто повідомити вам, що наші служби вже зв’язалися з вашими», — сказав Сійярто, згідно зі стенограмою. Коли Арагчі відповів, що він «дуже вдячний за все це», Сійярто заявив: «Абсолютно, абсолютно». «Якщо вам знадобиться додаткова інформація або ви захочете зв’язатися зі мною, я завжди до ваших послуг… Ці пейджери не вироблялися в Угорщині, вони ніколи не перебували в Угорщині, і жодна угорська компанія фізично не була пов’язана з цими пейджерами», — додав він.І все це при тому, що Орбан усіляко намагається представити себе чи не найближчим другом Ізраїлю в Європі. Поки його підлеглі охоче передають інформацію, що стосується операцій ізраїльських спецслужб — причому не проти Ірану, а проти терористів «Хізбалли». А керівництво США відкрито агітує за партію Орбана на передвиборчих мітингах. Немислимо.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Трамп оголосив про двотижневе перемир’я з Іраном. Здавалося б, можна зітхнути з полегшенням. Але при більш детальному аналізі тривоги лише зростають.Умова перемир’я — відкриття Ормузької протоки. Іран погодився на «безпечний прохід за координації з іранськими збройними силами». Тобто Тегеран зберігає контроль над протокою і лише поблажливо дозволяє суднам проходити з його схвалення.Далі — більше. Іран заявив, що перемир’я «не означає припинення війни» і приймає його лише за умови ухвалення свого плану з десяти пунктів. У цьому плані — компенсація за військові збитки та визнання права Ірану контролювати судноплавство в Ормузі. Росія та Китай тим часом заблокували в Раді Безпеки резолюцію про розблокування протоки.Найближчим часом мають відбутися переговори в Ісламабаді, які можуть зайти в глухий кут.Іран увійшов у перемир’я ослабленим, але з недоторканими амбіціями та списком вимог переможця. Половинчастий мир без реального стримування іранської ядерної та ракетної програми призведе до більш небезпечного Близького Сходу.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Сьогодні озброєні люди атакували будівлю ізраїльського консульства в Стамбулі. Нападники мали при собі довгоствольну зброю та пістолети. Турецька поліція відкрила вогонь у відповідь: один із нападників убитий, двоє поранені й затримані, двоє поліцейських отримали легкі поранення.Консульство на момент нападу було порожнім — ізраїльські дипломати не працювали там уже два з половиною роки.МЗС Ізраїлю засудило атаку та подякувало турецьким силовим структурам за оперативні дії. «Ізраїльські представництва по всьому світу зазнають безлічі загроз і терористичних атак», — йдеться в заяві. «Терор нас не зупинить».Хто стоїть за нападом — наразі невідомо, але можна припустити щонайменше два варіанти. Перший — іранський слід: війна супроводжується глобальною хвилею атак на ізраїльські об’єкти, і Тегеран відкрито погрожував ударами по ізраїльських цілях по всьому світу. Другий — внутрішньотурецький контекст: антиізраїльська риторика в країні зашкалює вже кілька років, Реджеп Таїп Ердоган послідовно її підігріває, і ґрунт для подібних атак у Туреччині був підготовлений задовго до нинішньої війни. Можливо, одне не виключає іншого.Підписатися: Леонід Нєвзлін

США та Іран, згідно з повідомленнями, обговорюють двоетапний план припинення бойових дій: спочатку тимчасове перемир’я, потім — протягом 15–20 днів — всеосяжну угоду. Пакистанський фельдмаршал Асім Мунір усю ніч допомагав комунікації між віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і спецпосланцем Стівом Віткоффом та міністром закордонних справ Ірану Аббасом Аракчі.Звучить обнадійливо. Але деталі викликають питання.Іран відмовляється відкривати Ормузьку протоку навіть у межах тимчасового перемир’я. Тобто світова економіка продовжує задихатися, поки Тегеран «розглядає пропозицію». Радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш уже попередив: будь-яка угода без гарантій доступу через Ормузьку протоку та без стримування ядерної й ракетної програми Ірану прокладе шлях до «більш небезпечного і нестабільного Близького Сходу». Точніше й не скажеш.Іран тим часом продовжує бити по нафтохімічних об’єктах у Кувейті, Бахрейні та ОАЕ — демонструючи, що ракетний потенціал, який Трамп оголошував «знищеним», нікуди не зник.Угода можлива. Але погана угода призведе лише до продовження війни. І саме це зараз головний ризик.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Глава Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що Київ отримав запити від закордонних союзників припинити регулярні удари по російських нафтопереробних заводах на тлі зростання світових цін на нафту. «Давайте відповімо дипломатично. Ми отримуємо певні сигнали з цього приводу», — сказав він Bloomberg, не вдаючись у подробиці.Напередодні агентство Reuters повідомило, що балтійські нафтові експортні хаби РФ в Усть-Лузі та Приморську залишаються неспроможними обробляти поставки після серії атак українських дронів, через що нафтопереробні заводи змушені шукати альтернативні маршрути експорту. Джерела агентства зазначили, що обмеження експорту, а також проблеми на великих НПЗ можуть призвести до зниження видобутку нафти в Росії.Сьогодні вранці влада Нижньогородської області заявила, що внаслідок ударів пошкодження отримали об’єкти Кстовського НПЗ. Також було атаковано ділянку нафтопроводу в районі Приморська.Україна продовжує систематично завдавати ударів по об’єктах нафтової інфраструктури РФ, незалежно від сигналів, що надходять з інших країн, і правильно робить. За логікою недопущення зростання цін варто було б дозволити режиму аятол отримати ядерну зброю — аби лише ціни на заправках тішили.Київ не може бути заручником того енергетичного терору, до якого вдається Іран. Доходи РФ від цієї ситуації, за рахунок яких Москва фінансує війну, мають бути обмежені, зокрема військовим шляхом.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Бахрейн подав резолюцію до Ради Безпеки ООН із вимогою відкрити Ормузьку протоку. Початковий текст дозволяв країнам застосовувати «всі необхідні засоби» — стандартне формулювання ООН, що включає, зокрема, і військову силу.Росія та Китай заблокували проєкт резолюції. Франція також виступила проти формулювання щодо застосування сили, хоча пізніше дала зрозуміти, що перероблений «оборонний» варіант може виявитися прийнятним. У підсумку з фінального тексту зникла будь-яка згадка про наступальні дії. Залишилося лише право на «оборонні заходи».Переклад із дипломатичної мови: коаліція може захищати судна, але не може атакувати іранські берегові об’єкти, з яких ведеться вогонь по цих же суднах. Це приблизно як дозволити пожежникам гасити вогонь, але заборонити наближатися до джерела.Посол Росії Небензя заявив, що резолюція «не вирішує проблему». З його точки зору, її вирішило б припинення вогню на умовах Ірану. Саме цього Москва й домагається, постачаючи Тегерану розвіддані та прикриваючи його в Раді Безпеки.Росія, яка сама веде війну й окуповує чужі території, блокує спроби світової спільноти відкрити стратегічну протоку. Китай, що закуповує іранську нафту за зниженими цінами в обхід санкцій, переймається дотриманням міжнародного права. Картина звична. І саме тому розраховувати на ООН у цьому питанні — означає втрачати час.Підписатися: Леонід Нєвзлін

У німецькому виданні Jüdische Allgemeine вийшла колонка Ральфа Фюкса — засновника берлінського Центру ліберальної сучасності та колишнього багаторічного керівника фонду Генріха Бьолля. Раджу прочитати.Її заголовок — «Жодної емпатії до Ізраїлю. Ніде». І це точний діагноз того, що відбувається в німецькому публічному просторі.Фюкс пише про те, що його дратує в німецькій реакції на війну з Іраном. Розмови про міжнародне право й засудження Ізраїлю та США — так. Але жодного слова про те, що режим у Тегерані з 1979 року відкрито проголошує знищення Ізраїлю своєю метою. Жодного слова про ракети, терор, проксі-війни. Жодного слова про те, що Ізраїль бореться за своє існування.Особливо влучним він є щодо Штайнмаєра: критика президента була б переконливішою, пише Фюкс, якби він визнав, що його власна політика умиротворення Ірану — так само, як і його політика щодо Росії — зазнала повного провалу.І фінальна думка, яку важко заперечити: культура пам’яті, яка оплакує мертвих євреїв, але залишає живих без підтримки — служить лише власному самозадоволенню.Це написав німець, колишній політик партії «Зелених». Хочеться вірити, що таких голосів у Німеччині стане більше.

ОАЕ готові стати першою країною Перської затоки, яка відкрито вступить у війну з Іраном на боці США та Ізраїлю. Абу-Дабі лобіює резолюцію Ради Безпеки ООН, що санкціонує силове відкриття Ормузької протоки, і заявляє про готовність брати участь в операції навіть без неї.Це фундаментальне зрушення. Ще до 28 лютого ОАЕ розглядали Іран як «складного сусіда з логічною політичною позицією» і прагнули виступати посередниками. Дубай роками допомагав фінансувати іранський режим. Тепер Емірати закрили іранську лікарню та іранський клуб у Дубаї, заборонили громадянам Ірану в’їзд і транзит та готують військові активи для спільних операцій зі США.Що змінилося? Іран атакував ОАЕ майже 2500 ракетами та безпілотниками — більше, ніж будь-яку іншу країну, включно з Ізраїлем.Умиротворення агресора не працює — цей урок ОАЕ довелося засвоїти на практиці.Саудівська Аравія та інші країни Затоки також хочуть, щоб війна тривала до повного виведення режиму з ладу. Поки — без прямої військової участі. Але напрям очевидний. Новий Близький Схід формується просто зараз — і Іран сам загнав себе в ізоляцію.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Центральноєвропейський розслідувальний проєкт VSquare опублікував запис розмови одного з найближчих соратників Віктора Орбана, глави МЗС Угорщини Петера Сійярто з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Запис свідчить, що Лавров нагадував Сійярто про необхідність лобіювати в ЄС зняття санкцій із сестри Алішера Усманова.«Річ у тім, що разом зі словаками ми подаємо пропозицію до Європейського Союзу щодо виключення її зі списку. Ми подамо її наступного тижня, і, оскільки розпочнеться новий період перегляду, це питання буде включене до порядку денного, і ми зробимо все можливе, щоб її виключили», — відповів Сійярто.У публікації зазначається, що зусилля Сійярто щодо виключення сестри Усманова із санкційного списку ЄС були не єдиним випадком, коли він лобіював пом’якшення санкцій щодо росіян. Її було виключено зі списків разом із В’ячеславом Моше Кантором і міністром спорту РФ Михаілом Дегтярьовим.Неназваний європейський дипломат повідомив журналістам, що Угорщина та Словаччина зазвичай починають переговори з довгого переліку росіян, яких вони вимагають виключити: «Вони не використовують юридичних аргументів, а просто кажуть, що не хочуть бачити цих людей у санкційному списку з політичних причин».Тісні економічні зв’язки режиму в Будапешті з Москвою, які більше нагадують корупційні, не є новиною. Влучну характеристику тому, що відбувається, дав один із європейських розвідників, якому журналісти показали роздруківки розмов Лаврова і Сійярто: «Якщо прибрати імена і показати ці розмови будь-якому оперативному співробітнику, він присягнеться, що це стенограма бесіди офіцера розвідки зі своїм агентом». Краще й не скажеш.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Дедалі більше свідчень розколу між цивільною та військовою владою в Ірані. Як пише Iran International, президент країни Масуд Пезешкіан і командувач КВІР Ахмад Вахіді займають різні позиції щодо війни, економіки та критичного становища іранського народу.Пезешкіан попереджає, що без припинення вогню економіка країни зруйнується за три-чотири тижні. Він порушує цілком логічні питання. Але його ніхто не слухає.Реальна влада в країні — у КВІР. Коли Пезешкіан публічно пообіцяв припинити удари по сусідніх країнах, КВІР продовжив їх одразу після його заяви. Президент Ірану не керує Іраном.Але КВІР не вміє керувати державою. Він уміє фінансувати «Хізбаллу» і ХАМАС, придушувати протести, вбивати власних громадян, обстрілювати сусідів. Доля іранської економіки та іранського народу цікавить його лише настільки, наскільки це дозволяє йому продовжувати міжнародний терор.Саме тому так важливо позбавити його можливостей це робити: знищити інфраструктуру, командну вертикаль, військовий потенціал. Саме цим і займаються армії США та Ізраїлю.Підписатися: Леонід Нєвзлін