Леонід Нєвзлін

В Азії призупинилася торгівля російською нафтою з поставкою в березні. Це сталося через різке зростання вартості фрахту танкерів, які не потрапили під нові санкції США, повідомляє Reuters з посиланням на трейдерів.Покупці та порти Китаю й Індії уникають суден, які потрапили під санкції. Нагадаю, у 2024 році російська нафта становила 36% імпорту Індії та майже п’яту частину імпорту Китаю. Останні санкції були спрямовані на танкери, що перевозять близько 42% морських поставок російської нафти, переважно до Китаю.Індійські нафтопереробні заводи вже звернулися до альтернативних постачальників (на березень і квітень) із країн Близького Сходу, Африки та США, оскільки очікують подальшого скорочення поставок російської нафти.І це, безумовно, позитивний знак. Подібні процеси змушують Путіна метушитися та вигадувати нові “переговорні схеми”. Важливо, щоб нова адміністрація у Вашингтоні не піддалася на його провокації, спрямовані на відокремлення питання нафти від війни проти України.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Саймон Шустер написав цікаву статтю для Time, у якій проаналізував політику Джо Байдена, який сьогодні залишає посаду президента США, щодо війни Росії проти України. Журналіст стверджує, що перемога України ніколи не входила до переліку цілей американської адміністрації.Шустер цитує колишнього співробітника Ради національної безпеки Байдена Еріка Гріна: «Ми свідомо уникали розмов про територіальні параметри... Це не стало б історією успіху в кінцевому підсумку. Важливішим завданням було забезпечення виживання України як суверенної, демократичної держави, вільної у своєму прагненні до інтеграції із Заходом... На жаль, це той тип успіху, який не приносить радості».Автор завершує статтю очевидним для уважного спостерігача висновком: Байден від самого початку заклав думку, що захист України від Росії не рівнозначний її поразці.Попри дійсно значну підтримку з боку США, яка дозволила Україні вистояти під ударами Москви, її виявилося недостатньо для військової поразки Росії. Нова адміністрація Дональда Трампа ставить питання зовсім інакше, демонструючи готовність до контактів із Росією та особисто Володимиром Путіним.Рішучість команди Трампа в просуванні військово-політичних рішень в останні дні спостерігав увесь Ізраїль. Логічно припустити, що запропоновані Вашингтоном підходи до розв'язання питання війни в Україні та методи їх реалізації можуть виявитися не надто комфортними для політиків. Дискусія про параметри «перемоги» та «поразки», ймовірно, залишатиметься предметом обговорення експертів та аналітиків.Підписатися: Леонід Нєвзлін

У команді Дональда Трампа розробляють масштабну санкційну стратегію, яка має сприяти врегулюванню між Росією та Україною найближчими місяцями, пише Bloomberg.За інформацією агентства, розглядаються два основних підходи. Один із них, якщо завершення війни проти України близьке, передбачає заходи для підтримки російських нафтовиробників, які потрапили під санкції. Інший варіант — подальше посилення санкцій.Передбачається, що м'який підхід може включати, наприклад, підвищення цінової стелі на нафту понад $60 за барель, що дозволить російській нафті продовжувати надходити на ринок.Більш агресивна стратегія проти Росії може включати посилення контролю за вторинними санкціями, що спричинить штрафи для європейських судноплавних компаній та азійських покупців, включаючи великі компанії в Китаї та Індії. Ще одним можливим варіантом є посилення контролю за танкерами, які транспортують російську нафту через ключові протоки в Данії та Туреччині.Це дуже нагадує публікацію нових "правил гри" майбутньої адміністрації США. Найважливіша зміна — поява "пряника" для РФ на тлі можливого посилення "батога". Та сама "бізнес-логіка", якої багато хто очікував від Трампа та його команди. Чи спрацює вона у випадку кремлівської банди — величезне питання.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Перші наслідки оголошених днями масштабних санкцій щодо російської нафтової галузі вже є. Потрапивши під санкції, російські танкери, які перевозили понад 2 млн барелів нафти, простоюють у східних водах Китаю після обмежень з боку США, повідомляє Bloomberg. За даними агентства, у східних водах Китаю перебувають три танкери.Під санкції потрапили загалом 183 танкери, пов'язані з «Совкомфлотом», «Роснефтью» та «Газпром нефтью». Перереєструвати таку кількість танкерів за короткий час чи знайти інші способи обійти санкції практично неможливо. А Китай, судячи з останніх новин, не готовий порушувати санкції. Не факт, що готова буде й Індія – другий за величиною споживач російської нафти. Отже, ризики роботи з російською нафтою зростають, а це означає, що її дисконт буде більшим, а витрати на транспортування – вищими.Під санкції потрапили також дві нафтові компанії – «Газпром нефть» і «Сургутнефтегаз». За даними «Коммерсанта», на них в останні місяці припадало до 20% російського експорту нафти. Втім, ці санкції були досить очікуваними, тому шляхи обходу, ймовірно, вже були прораховані.Ще один розділ санкцій стосується великого переліку нафтосервісних компаній. Крім того, американським громадянам заборонено займатися нафтовидобуванням, бурінням, нафтосервісом, а також обіймати будь-які посади в російських нафтових (нафтосервісних) компаніях. З одного боку, за останні кілька років РФ суттєво знизила свою залежність від західних технологій у сервісі. І адаптувалася після хвилі санкцій 2022 року, коли західні сервісні компанії залишили Росію. Вони пішли, але не повністю, і деякі способи обходу залишалися.Проте тепер не факт, що РФ, наприклад, зможе закуповувати бурове обладнання за кордоном, навіть у тому ж Китаї. Крім того (що зрозуміло ще з 2022 року), без закордонних технологій, обладнання та експертів РФ не зможе працювати з важковидобувними запасами. Замінити їх неможливо, у РФ таких технологій немає, а для розробки власних потрібні час, гроші та спеціалісти. У довгостроковій перспективі частка таких запасів у видобутку зростатиме при виснаженні традиційних запасів. Або не зростатиме, якщо не буде технологій та обладнання. Тобто загальний видобуток падатиме.Таким чином, новий пакет санкцій так чи інакше завдасть удару по експортних доходах російського бюджету. Не факт, що Путін витрачатиме менше грошей на війну. Але росіяни явно будуть менше їсти (у широкому сенсі). Падіння валютних доходів призведе до чергового падіння курсу рубля, зростання інфляції, яка й без того не знижується, скорочення соціальних витрат бюджету (на медицину та освіту). Що ж – заслужили.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Росія - мафіозна держава, яка становить загрозу цивілізованому світу. З різних причин. Якщо щось може завдати шкоди, це обов'язково стане інструментом у гібридній війні Росії проти цивілізованого світу. Неважливо, мимоволі чи свідомо.У районі німецького острова Рюген у Балтійському морі у п'ятницю, 10 січня, став некорованим танкер Eventin із вантажем 99 тисяч тонн нафти. Це судно, ймовірно, належить до російського тіньового флоту, створеного для обходу західних санкцій. Ненадійна техніка, відсутність страхування та сумнівна реєстрація під екзотичними прапорами збільшують ризик витоку нафти і масштабної шкоди екології, зазначає Bild.Eventin прямував із Росії до Індії, яка є найбільшим покупцем російської сировини. На подібних маршрутах судна проходять через вузький морський коридор у Балтійському морі, опиняючись за кілька кілометрів від німецького узбережжя. На думку експертів, існує значний ризик аварій, оскільки багато з цих танкерів не відповідають сучасним стандартам безпеки.Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що Росія використовує «нафтові танкери, які знаходяться у жалюгідному стані», у якості засобу гібридної війни, ставлячи під загрозу європейську безпеку.«Путін розуміє, що нафта може витекти, і тоді туризм на Балтійському морі буде паралізований», — зазначила вона.При цьому згідно з міжнародним морським правом подібні судна можуть продовжувати рух, якщо формально не порушують жодних правил і не завдають навмисної шкоди довкіллю.Санкції ЄС лише забороняють кораблям російського тіньового флоту заходити до європейських портів, але не перешкоджають транзитному руху через Балтику.Лише нещодавно сталася екологічна катастрофа в Чорному морі, де після аварії російських танкерів були зафіксовані величезні забруднення мазутом. Німці (і не тільки вони) мають повне право побоюватися, що подібне може повторитися і в Балтиці, і в будь-якому іншому місці, де присутні судна тіньового флоту РФ.Підписатися: Леонід Нєвзлін

У німецькому уряді виникли розбіжності щодо додаткової військової допомоги Україні. Як пише Der Spiegel, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок і міністр оборони Борис Пісторіус запропонували виділити додаткові 3 мільярди євро для подальших постачань зброї. Мета полягає в тому, щоб затвердити ці кошти до виборів у Німеччині, які відбудуться 23 лютого.Українська сторона передала список необхідного озброєння, який включає вкрай потрібні сучасні системи ППО. Однак відомство канцлера Олафа Шольца почало блокувати цю ініціативу. В офісі канцлера заявляють, що не хочуть ставити майбутній уряд перед фактом виділення додаткових коштів, і, як пише Der Spiegel, "не бачать нагальної потреби у вжитті заходів". У відомстві стверджують, що Німеччина вже зарезервувала значні кошти для України на поточний рік.Водночас у політичних колах припускають, що Шольц не хоче оголошувати про нове постачання зброї Україні під час розпалу виборчої кампанії в Бундестаг, аби не відштовхнути потенційних виборців.Схоже, німецькі політики готові повторити помилки США. Щоб побачити, до чого призвела затримка з наданням допомоги Києву під час передвиборчої кампанії у США, достатньо подивитися на актуальну карту фронту. Зустрінеться Трамп із Путіним чи ні, розпочнуться переговори чи не розпочнуться — Україна має бути озброєна, і їй потрібна потужна система ППО. Це не лише питання життя і смерті українців, але й питання безпеки всієї Європи. Треба мати вкрай тяжку політичну короткозорість, щоб цього не бачити.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Розкриваються нові подробиці останніх днів режиму Башара Асада в Сирії. Виявляється, напередодні його втечі з Дамаска Асад три дні намагався додзвонитися до Путіна, щоб попросити допомоги – але той просто його проігнорував. У буквальному сенсі – не відповідав на дзвінки. Ось така поведінка зрілої особистості та справжнього державного діяча.Newsweek пише, що це свідчить про те, що Путін міг передбачити успіх повстанців, але вже не мав наміру підтримувати зв’язок з Асадом, який перестав бути для нього важливим активом.Більше того, відмова Путіна від комунікації, схоже, опосередковано завадила іранцям допомогти Асаду, направивши свої літаки на базу Хмеймім. Втім, у Тегерані, як і в Москві, навряд чи палали бажанням рятувати того, хто тоне.На цьому тлі притулок, який Асад отримав у Москві, виглядає не як рятівне коло, кинуте йому давнім союзником, а як місце останнього ув’язнення, в’язниця, з якої вже не вибратися. Путін тримає Асада поруч, щоб той нічого не розповів.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Державний переворот, війна, вартість життя чи поляризація – чому ізраїльтяни їдуть з країни?Новий рік розпочався з дуже тривожних новин. Вони не пов'язані із питаннями безпеки, політики, охорони здоров'я чи вартості життя. Не пов'язані вони зі збільшенням податків, зростанням тарифів на електрику та воду або підвищенням зборів національного страхування. І навіть із кнесетом, який щодня б'є рекорди огиди та тролінгу. Вони взяті з повідомлення Центрального статистичного бюро (ЦСБ), яке встановило, що у 2024 році країну залишили 82 700 мешканців та повернулися лише 23 800 мешканців. Число тих, хто виїхав, відповідає числу жителів Раанани або Рамле.Те, про що шепотіли, натякали, висловлювали як попередження чи погрозу, виявляється реальним: баланс іммігрантів з Ізраїлю у 2024 році був негативним на рівнях, які тут не спостерігалися вже багато років. Якщо досі кожен з нас чув про когось, хто поїхав чи збирається, і було незрозуміло, чи це правда, чи перебільшення, дані показують – це реально.Детальніше про це - читайте на нашому сайті.

Делегація військовослужбовців 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України у складі голови міжнародного відділу «Азову» Юлії Федосюк, сержанта Валентина Дзюбенка та молодшого сержанта Володимира Вернигори взяла участь у щорічній Ризькій конференції. Ця подія збирає для обговорення питань, що стосуються трансатлантичної спільноти, політиків, дипломатів, провідних експертів із зовнішньої політики та оборони, науковців, журналістів і представників бізнесу. Організаторами заходу стали Латвійська трансатлантична організація (LATO), Міністерство оборони Латвійської Республіки та Міністерство закордонних справ Латвійської Республіки. Юлія Федосюк та Валентин Дзюбенко виступили спікерами панельної дискусії «Уроки для Заходу у боротьбі з ворожими інформаційними операціями», модератором якої був старший науковий співробітник Atlantic Council Браян Вітмор. Представники бригади розповіли про методи, якими впродовж десяти років користуються росіяни під час інформаційних атак на підрозділ, і вперше публічно поділилися успішним досвідом «Азову» в боротьбі з російською пропагандою на міжнародній арені та презентували деякі азовські контрпропагандистські проекти.Користуючись нагодою, спікери також нагадали учасникам конференції про близько 900 полонених азовців, які знаходяться у російських тюрмах вже два з половиною роки, та закликали присутніх піднімати питання обміну бійців «Азову» у високих кабінетах, в кулуарах та у медіа.Під час конференції делегація «Азову» поспілкувалась з екс-командувачем армії США в Європі, генерал-лейтенантом у відставці Беном Ходжесом, який був модератором однієї з панельних дискусій. Також представники бригади «Азов» відвідали Національну академію оборони Латвії, де розповіли про унікальний досвід «Азову» у протидії російській дезінформації, і відповіли на запитання латвійських військовослужбовців.Крім того, азовці провели робочу зустріч в штабі 1-ї Ризької бригади Національної гвардії Латвії (Земессардзе) з командиром бригади, полковником Нормундсом Барановсом та його командою.Заповнити анкету | Фінансова підтримка Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp

Огидний скандал розгортається прямо зараз в Ізраїлі.Співробітник канцелярії прем'єр-міністра, який не пройшов перевірку служб безпеки, отримав доступ до секретних зустрічей і матеріалів. Крім того, він «зливав» секретні документи ЗМІ – та ще й, схоже, попередньо «відкоригувавши» їх.Ці «зливи» дуже вдало підтверджували позицію прем'єр-міністра Нетаньягу щодо переговорів із ХАМАСом.Так, один із таких документів, опублікований британським єврейським виданням The Jewish Chronicle, нібито підтверджував, що лідер ХАМАСу Ях’я Сінуар збирався через Філадельфійський коридор у Газі переправити заручників на Синай, а згодом і до Ірану. Такий документ підтвердив би правоту Нетаньягу, який – всупереч думці армійського командування – наполягав на необхідності збереження контролю над Філадельфійським коридором. Але документ виявився підробкою.В іншому випадку німецька газета Bild опублікувала матеріал на основі документа, нібито вилученого з комп'ютера Сінуара, який, як повідомлялося, підтверджував, що ХАМАС не зацікавлений в угоді і лише тягне час – знову ж таки теза, яку Нетаньягу використовував, щоб відкинути звинувачення в нехтуванні життями заручників.Окрім того, що це брудна кампанія дезінформації, що виходить з офісу прем'єр-міністра і спрямована головним чином на ізраїльтян, ізраїльський суд уже визнав, що ці публікації могли завадити поверненню частини заручників додому.Цю історію вже прозвали «Ізраїльським Вотергейтом». Втім, мало хто сумнівається, що Нетаньягу і це зійде з рук.Підписатися: Леонід Нєвзлін