Заяву президента Дональда Трампа про бажання укласти з Україною угоду, що передбачає поставки рідкоземельних металів в обмін на американську допомогу, багато хто трактує як спробу відібрати в українського народу національне надбання. Але, мені здається, це не так.По-перше, Україна сама запропонувала пов’язати продовження та розширення допомоги з розробкою родовищ, наприклад, літію, доведені запаси якого в Україні становлять третину від загальноєвропейських. І ця ідея з’явилася не вчора: ще до початку великої війни в Києві обговорювали залучення компаній Ілона Маска до цієї роботи. Більше того, аналогічна пропозиція міститься у “Плані перемоги” Володимира Зеленського.По-друге, видобуток того ж літію в Україні все ще залишається на стадії "обговорень". Необхідно провести подальші геологічні дослідження родовищ, що потребує окремих інвестицій. Не кажучи вже про саму розробку. Крім воєнних ризиків, відсутність інвестицій у цю сферу пов’язана, на жаль, із класичними проблемами – судовими процесами щодо прав на розвідку, видобуток та саму землю. Вирішення цих питань потребує серйозних і важливих реформ.Запропонувати наймогутнішій країні світу спільний економічний проєкт, у якому вона буде зацікавлена у захисті України, – цілком раціонально. Більше того, це допоможе вирішити ключове питання майбутніх гарантій безпеки для Києва. А ще розвідка та розробка родовищ рідкоземельних металів можуть стати основою для відновлення економіки України, яка потребує та буде потребувати залучення інвестицій. А їх не буде без тих самих гарантій безпеки.Безперечно, національне надбання потрібно захищати та ставитися до нього відповідально. Але головне – щоб це надбання не залишилося предметом порожніх розмов, а працювало на благо українського народу.Підписатися: Леонід Нєвзлін